СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА
ІМЕННИК
2. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА
Іменники є специфічними мовними знаками об’єктів навколишньої дійсності і їх розрізнення за семантико-граматичними групами зумовлене особливостями позначуваного об’єкта і способом його мовного відтворення. Більша частина семантико-граматичних груп назв формується за принципом протиставлення, напр.: конкретні – абстрактні (хлопець, стіл, озеро, будинок – побудова, роззброєння, радість, подорож), власні – загальні (Олександр, Наталка Петрівна Голуб, Дністер, Прилуки, Золотоноша
Кожна із семантико-граматичних груп є членом опозиції за змістовими і формальними ознаками, які становлять специфічні особливості граматичного ладу мови. Іменники з конкретним значенням – це назви різних типів реальної предметності, на якій базується категорія іменника. Іменники абстрактної семантики – це передані категоріальними формами субстантива назви дій, процесів, ознак, тобто опозиція “конкретні – абстрактні назви” відтворює у морфологічних формах реальну і граматичну предметність, центр і периферію іменника.
Виділення серед граматичних одиниць загальних і власних назв фіксує протиставлення між іменниками, які позначають предмет у ряду подібних йому, і власною назвою як знаком індивідуалізації об’єкта. Власні назви перебувають на периферії граматичної системи мови, їхні формальні показники (пор. Прилуки (множ.) і Золотоноша (одн.)) не передають реальних властивостей об’єкта, чого не можна сказати про загальні назви, які позначають поняття, утворені на грунті узагальнених ознак подібних предметів.
З назвами істот та неістот пов’язане функціонування категорії роду, зокрема центральної групи найменувань осіб за статтю. Кожна група назв має свій набір формально-граматичних засобів, якими, наприклад, можна передати у мові не тільки стать особи, вид діяльності, ознаку спорідненості, а й способи зв’язку цих лексем у реченні, їх синтаксичну функцію тощо.
У протиставленні дискретних і недискретних назв передано не тільки специфіку реальних об’єктів позамовної дійсності – рахованих і не рахованих предметів, а й особливості граматичного оформлення назв маси, речовини тощо.
Виділення в окрему, периферійну групу абревіатур та “невідмінюваних” – з нульовою флексією – іменників зумовлене специфікою їх формально-граматичних показників.
На різних співвідношеннях форми і змісту існує опозиція назв збірних понять, які множинність об’єктів передають формою однини, та одиничних понять, переданих грамемами однини.
Related posts:
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 2. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ Поділ прикметників на семантико – граматичні групи зумовлений характером ознаки, наявної у предметі. Природні властивості позамовних об’єктів відтворюють я к і с – н і прикметники; ознаки, передані ними, є безпосередніми й прямими. Вони стосуються зовнішньої форми (величина, обсяг, розмір, колір тощо), внутрішніх особливостей предмета і можуть мати […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці. З погляду внутрішньої позиції прийменник може виступати в трьох позиціях: присубстантивній, післядієслівній і принумеральній. Своє типове використання й функціональне призначення прийменник […]...
- Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? – жінка, поет, боягуз, сорока, бджола; – назви неістот означають назви неживих предметів, назви понять і відповідають на питання що? – думка, мікроскоп, калина, заняття. До назв істот належать міфічні та […]...
- Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника Граматичні категорії – відмінок, рід і число – об’єднуються в один ряд за належністю до категорії іменника. Спільним для них є вираження категоріального значення предметності у морфологічних формах слів, а також принцип структурної організації: категорії відмінка, роду і числа формуються з компонентів, або […]...
- СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ ПРИСЛІВНИК 5. СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ Як виразники семантики синтаксичних відношень прислівники неоднорідні і поділяються на обставинно-атрибутивні і власне – обставинні. Обставинно-атрибутивні прислівники виражають ті відношення, що встановлюються внаслідок потрапляння лексичних значень прикметників у придієслівну позицію. Функціонування придієслівного означального прислівника відбувається за аналогією до присубстантивного прикметника. Так, наприклад, обставинно-атрибутивний прислівник виразно у реченні Актор виразно декламує […]...
- Іменники – родо-видові поняття числа – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Іменники – родо-видові поняття числа Іменники – родо-видові поняття в категорії числа посідають особливе місце, їх виділення пов’язують із залишковим явищем числових розрізнень в індоєвропейській мові, де іменники мали форми числа в ролі форм цілих слів Форми числа були відмінюваними словами, але за значенням не були формами словозміни. Родо-видові […]...
- Власні й загальні назви – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Власні й загальні назви Загальні іменники – це узагальнені назви однорідних предметів (День, роса, сівба, митець, фізика). Власні назви – це індивідуальні назви, що виділяють предмет з однотипного ряду. До власних назв належать імена, прізвища, клички тварин, географічні та астрономічні назви, назви державних посад тощо (Олена, Франко, Мурко, […]...
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- Число іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Число іменників Більшість іменників називають предмети, які можна порахувати. За відношенням до значення числа іменники поділяються на такі групи: 1. Іменники, що мають форми однини й множини (Дерево – дерева, вишня – вишні, стіл – столи). 2. Іменники, що мають форму тільки однини. До таких іменників належать: – […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ВІДМІНКАМИ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника у реченні; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось дзвінок сигнал нам дав – Працювати час настав. Тож і ми часу не гаймо, Урок мови починаймо. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа […]...
- Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91) Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91). Мета. Актуалізувати і поглибити знання учнів про загальне значення і граматичні ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменник серед інших частин мови; розширити уявлення про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням). Обладнання: таблиця “Іменник частина […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА Урок 29. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру письмового мовлення. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось дзвінок сигнал нам дав – Працювати час настав. Тож і ми часу не гаймо, Урок мови починаймо. […]...
- Збірні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Збірні іменники У структурі змісту збірних іменників простежується сема сукупної неозначеної множинності, яка сприймається як єдине неподільне ціле, напр.: студентство, молодь, інтелігенція, полк, оркестр, зілля, комашня, мошва тощо. Назвам збірності, утвореним кількома лексико – семантичними групами слів, властива функція неозначеного числа. Такі іменники не становлять повною мірою семантичної єдності, […]...
- Іменники, що означають назви істот і неістот – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники, що означають назви істот і неістот Усі іменники поділяються на 2 групи: 1) іменники, що означають назви Істот і відповідають на питання Хто?; 2) іменники, що означають назви Неістот, тобто предметів, явищ, і відповідають на питання Що? До назв істот належать назви людей, тварин, птахів, комах (Дівчина, письменник, сміливець, ведмідь, сокіл, […]...
- Поділ іменників на групи – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Поділ іменників на групи І відміна 1. Тверда: іменники з основою на твердий приголосний, крім шиплячих (борона, кобза, порода, химера, пора, копа, сваха). 2. М’яка: іменники з основою на м’який приголосний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя). 3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, […]...
- Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий; – у назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Меркурій, Червона Шапочка, кіт Чорні Лапки; – в астрономічних, географічних назвах, назвах […]...
- Відміни іменника ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відміни іменників До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного родів, які в називному відмінку однини мають закінчення – а(-я): голова, сирота, Микола. До другої відміни належать: А) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення […]...
- Кількісні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Кількісні іменники До групи кількісних іменників належать назви одиниця, трійка, п’ятірка, пара, десяток, дюжина, сотня, тисяча, мільйон, мільярд. їх уживання пов’язане з вираженням мовними засобами означеної кількості об’єктів навколишнього світу, що становить зміст граматичної” категорії числа, наїгр.: ” – Бояри,- ввічливо відповів хлопець, показуючи на п’ятірку таких же ввічливих […]...
- Граматична категорія числа – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Граматична категорія числа Граматична категорія числа відтворює кількісні співвідношення предметів і явищ навколишньої дійсності і належить до категорій із семантичною домінантою. Числові поняття ця іменна категорія виражає лексемами. Система граматичних значень становить парадигму з двочленним протиставленням числових показників, напр.: учень – учні, студент – студенти, ріка – ріки, зошит – зошити. […]...
- Іменники парного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники парного роду До іменників парного роду належать назви істот, здебільшого осіб, родова ознака яких виражена суфіксально-флексійними засобами, тобто зовнішньою структурою окремого слова, наприклад: патріот – патріотка, українець – українка, полтавець – полтавка, штампувальник – штампувальниця, письменник – письменниця, касир – касирка. Серед морфологічних одиниць іменникам парного роду відведена функція означеної […]...
- Зразок розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Зразок розбору іменника Блажен, хто серцем незлобливий, хто приязно живе з людьми (О. Кониський). 1. Серцем – іменник, назва предмета, відповідає на питання Чим? 2. Початкова форма – серце (Н. в.). 3. Загальна назва, неістота. 4. Середній рід, однина, орудний відмінок. 5. Друга відміна, м’яка група. 6. Додаток....
- Загальні і власні назви – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальні і власні назви Загальні назви – це узагальнені найменування однорідних предметів (людей, тварин, речей, подій, явищ тощо). Наприклад: Літак, журналіст, винахід, туман, мужність. Загальні іменники є найбільш уживаними в мові. Власні назви – це індивідуальні найменування, що виділяють предмет із ряду однорідних і відмежовують його від інших. Наприклад, слово Гора позначає […]...
- МАСКУЛІЗМИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду МАСКУЛІЗМИ Маскулізми, які дослідники називають словами “спільної статі, двородовими лексемами, у східнослов’янському мовознавстві відносять до іменників “спільного” роду, тому що розмежування статі не закладене в форму слова; з цим терміном пов’язане вживання назв соціально-активних осіб чоловічої статі для позначення осіб жіночої статі. Назва “маскулізм” походить від лат. masculinus […]...
- Послідовність розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Послідовність розбору іменника 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Особливості лексичного значення: – власна назва чи загальна; – назва істоти чи неістоти. 4. Морфологічні ознаки: – рід; – число; – відмінок. 5. Відміна, група (якщо є). 6. Синтаксичні ознаки: – роль […]...
- Вправи на визначення відмінка прикметників у реченні за відмінком іменника Урок 58 Тема. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченні за відмінком іменника Мета: продемонструвати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника з іменником, вчити визначати відмінок прикметника у реченні за допомогою відмінкової форми іменника; розвивати мовні вміння, словарний запас учнів; виховувати любов до рідного краю. Обладнання: картки індивідуального опитування. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. […]...
- ГРАМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 3. ГРАМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ Статус морфеми сполучники мають тому, що, на відміну від слова, яке становить єдність лексичного і граматичного значень, вони є виразниками лише граматичного значення. їм не властиве лексичне значення, що вказує на співвіднесеність зі світом предметів. Як і релятивні морфеми в структурі морфологічного слова, сполучники передають семантику відношень. Щоправда, ці відношення […]...
- Назви істот і неістот – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Назви істот і неістот За значенням усі іменники поділяються на назви істот і неістот. До істот належать: – назви людей (дівчинка, жінка, юнак, герой, боягуз); – назви тварин, птахів, риб, плазунів, комах (лев, ведмідь, горобець, орел, окунь, сом, гадюка, ящірка, муха, бабка); – міфологічні та демонічні назви (домовик, […]...
- Морфологічний розбір іменника – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Морфологічний розбір іменника 1. Початкова форма (називний відмінок однини). 2. Морфологічні ознаки: – назва, загальна, власна; – істота, неістота; – рід (чоловічий, жіночий, середній); – число (однина і множина; тільки однина; тільки множина). – відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)); – відмінок. 3. Синтаксична роль. В піснях і […]...
- Назви збірних понять – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Назви збірних понять Іменники на позначення збірних понять утворюються за допомогою суфіксів – Ств (-цтв ), – як, – няк, – ник, – ощ, – в, – ур, – инн, – ин: Людство, козацтво, виняк, березняк, чагарник, солодощі, мишва, професура, гарбузиння, городина....
- Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Іменник – це самостійна змінювана частина мови, що означає предмети, опредметнені назви ознак, кількостей, станів, дій та явищ і відповідає на питання хто? що? Іменники поділяються на: – конкретні (стіл, ручка, дорога, місто, пес, дуб); – абстрактні (життя, щастя, рух, упевненість); – назви істот і неістот (брат, бабуся, […]...
- Відмінки іменника ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відмінки іменника В українській мові є сім відмінків: Називний Хто? (до істот) Що? (до неістот) Родовий Кого? Чого? Давальний Кому? Чому? Знахідний Кого? Що? Орудний Ким? Чим? Місцевий На кому? На чому? Кличний – –...
- Назви одиничних понять, конкретних речей і результатів праці людини – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Назви одиничних понять, конкретних речей і результатів праці людини Іменники на позначення одиничних понять, конкретних речей і результатів праці людини творяться за допомогою суфіксів – ин-, ач, ак, ун, – иц-, ищ, ив : Картоплина, вимикач, тесак, двигун, петлиця, полотнище, печиво (Але МарЕвО, маЄвО, сяЄвО, бо це абстрактні назви)....
- Групи іменників І та II відмін ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Групи іменників І та II відмін 1. Іменники І та II відмін поділяються на три групи: тверду, м яку й мішану (іменники III та IV відмін на групи не поділяються). Іменники (крім іменників чоловічого роду з кінцевими – ар, – […]...
- Розбір іменника як частини мови – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини); Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту; В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині); Г) рід; Г) відміна, група […]...
- ФЕМГНАТИВИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду ФЕМГНАТИВИ Серед іменників “спільного” роду окрему групу морфологічних одиниць утворюють словоформи, які потенційно є виразниками чоловічої або жіночої статі, а в структурі мови марковані граматичним жіночим родом, що й зумовило їх назву (лат. femina – жінка), напр.: просторіка, замазура, ненажера, невмивака, хапуга, нероба, невдаха, плакса, нечема, нахаба, непосида, […]...
- Рід іменників ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Іменник – це самостійна частина мови, що означає предметність, відповідає на питання хто? (до істот) і що? (до неістот), виконує синтаксичну функцію як головних членів речення (підмет, присудок), так і другорядних (додаток, означення, обставина). За значенням іменники поділяються на назви […]...