Сфера первісного функціонування фразеологізмів
Розділ 15
ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів
Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного джерела іншим.
Давній побут, знаряддя праці, трудові процеси селянського
Небагатьма висловами відображено ремесло Кушнірів, чинбарів, лимарів (линтварі дубити, линтварі вичинити); Чумацького промислу (у Крим по сіль, чумак з сіллю перекинувся, чумак з возом перекинувся “про щось солоне”). ФО На підгін поїхати чумакам “поїхати назустріч з новими волами для заміни втомлених”, яку знаходимо в словнику Б. Грінченка, зовсім вийшла з ужитку, як і саме чумацтво й чумакування. Уживані відшарування з мови Столярів (Стружку знімати (з кого), Крити лаком); Різників (Шкуру спускати (з кого)); Колісників (Хоч обіддя гни – про шию, статуру); Лудильників (Лудити очі (кому), Знімати з очей полуду, полуда на очі впала (кому)). Залишилися відшарування мови Перукарів: Без мила поголити, милити шию (голову, холку) (кому), Чесати всіх під одну гребінку (під один гребінець); Олійників: бити (давити) олію, вижимати всі соки; Лихварів: Брати (малий, високий) процент.
Більші відшарування Бондарської термінології: Обручі розсихаються, жарт, розгубити обручі від макітри, особливо зі стрижневими іменними опорами клепка та втори (утори). Слово клепка увійшло до численної сім’ї стійких висловів для характеристики розумових здібностей людини: Без третьої (сьомої, дванадцятої) клепки (клепок), без клепки в голові, без клепки в тім’ї, не вистачає (бракує) однієї (третьої, десятої) клепки в голові, розсохлися клепки (в кого), Позбутися клепки, вставити клепки (клепку) (кому), “То чи є в нього тринадцята клепка в макітрі, чи варить щось його баняк?” (М. Стельмах). І. Нечуй-Левицький в оповіданні “Без взуття” майстерно обіграв мало не весь бондарський “набір” термінів: “Його всі звали божевільним; її – навісною. Вона була й розумна, але в неї неначе не було однієї клепки в голові, в його зроду голова була не без тями, але була Ніби недобре набита обручами, ще й з слабими вторами”.
Ще в кінці XVIII ст. вислови На втори (утори) слабий, слабкий на втори (утори) активно вживалися. Їх бачимо, наприклад, в “Енеїді” І. Котляревського (“Богині в гніві ті же баби і так же на утори слабі”); у Номисовій збірці “Українських приказок” компонент втори виступає частиною паремії – Бабка на утори слабка. Вирази Слабий, слабкий на втори, утори розійшлися, утори розсохлися знаходимо в 4-му томі Грінченкового словника. Тлумачний академічній “Словник української мови” в 11 томах ще поміщає вислів Слабий (слабкий) на утори “невитриманий, неврівноважений”, де Утори (втори) первісно – “пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно”. Проте вже низка фразеологічних словників кінця XX і поч. XXI ст. його обходять, засвідчуючи, таким чином, вихід фразеологізму з активного вжитку.
Із шевських висловів – з молоточка, міняти шило на швайку, пришити пришву (пришви) “обманути”: “А що… трапляється, що й премудрих немудрі одурять. – Авжеж, можуть ману напустити, і Пришви пришити” (Є. Гуцало) – найколоритніші фразеологізми На один копил, на одно копито “однаково; однакові”, На своє копито “по-своєму”: “У таборі нас усіх одягали однаково. Штани, бушлати, шапки – усе на один копил” (С. Караванський); “А запорожці – люди без круть-верть, все кажуть щиро, На своє копито” (Л. Костенко). Внутрішня їх форма прояснюється на тлі повніших варіантів – На один копил зшиті (зроблені, скроєні, побудовані) – або діалектних, як-от: буков, Всі на одно копито роблені “всі однакові” , лемк. На єдной копыто “однакове, шаблонне” , Де копил і копито – “дерев’яне шевське знаряддя, що має форму ступні”. Такі самі й фраземи На одну колодку, на одну мірку. Цікаво, що вираз на один копил ще на початку XX ст. на Прикарпатті розумівся буквальніше, оскільки чоботи шили справді на одну колодку – без визначення правої чи лівої ноги.
Давнє кравецьке ремесло збагатило фразеологію активними й нині виразами сім раз примір (Сім раз примір, а раз відріж – Сім раз примір), Тріщати по всіх швах, як з голки, З голочки, як нитка за голкою, проходити наскрізною ниткою, зметати на живу нитку, до нитки, ні пришити ні прилатати, на латку не годитися (кому). Словосполучення шити на зріст “шити так, щоб пошите згодилося й тоді, коли виросте той, для кого шите” і Кожух зложити “пошити шубу”, Латку вкинути “покласти латку” фіксуються ще Грінченковим словником, а Латати (залатати) дірки (діри) (чиї, чим, у чому), Залатати дірку, Латання (залатування) дірок (дір), латка на латці (лата на латі), в латках знаходимо в найновішому академічному СФУМі (2003). ФО Ликом Шитий, не ликом (не з лика) Шитий, валом шитий мотивововані якістю лика й валу (пошите ними легко рветься): “То гріх вам великий забувати хоть і Ликом шитого, та все-таки земляка вашого” (Т. Шевченко). У Панаса Мирного: ” – Що ж я? Я нічого. Не личком Же, бач, иштий!” – “Коли Не личком, то валом!”
Усе рідше вживаються, а отже, і непослідовно фіксуються вже немотивовані фраземи Утяти до гапликів, утнути до гапликів “зробити, сказати щось не до речі, невчасно, не до ладу”. О. Афанасьєв-Чужбинський розрізняв два значення ФО Удрать до гапликив: 1) “зробити що-небудь невправно, не до речі” (в О. Кониського ще учистити до гапликів) і 2) “сказати щось недоречно” . Треба думати, що саме таким і був шлях розвитку значень ФО утяти до гапликів: спочатку відкраяти до гапликів (Гаплик – запозичення зі ставропольської мови XVI ст. “дротяна петля на одязі”), тобто відрізати невправно, необережно, до самих петель – крючків, а потім перенесене до сфери усного загального мовлення – “сказати не до речі”: ” – Ну та й Утяла до гапликів. Музика – одне, а вона – друге…” (М. Старицький). У сучасному мовленні вживається Ще пришити гаплик “зауважити в’їдливо, дошкульно” – за зразком Пришити латку.
Ковальські фразеологізми формуються навколо давніх ключових назв – концептів цієї сфери (Молот, ковадло, гарт, ковальський міх, обценьки, кліщі, вухналь, коваль, кувати тощо): “Так і ріс Гундосик – Поміж молотом і ковадлом” (А. Дімаров); ” – Годі жартів! – крикнув згорда. – Бо Задам Тобі я гарту!” (Леся Українка); “Перебіжить греблю – вже й сопе, Наче ковальський міх” (О. Кониський); “Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, Як три міхи” (Лесь Мартович), а також міцного гарту, дати гарту, кувати залізо, кувати на обидві руки (див. у паремії: Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує), Обценьками обхопити (що), Обценьками не вирвеш (не витягнеш) слова (з кого), Жаліти вухналя (ухналя, ухналиків) “скнарувати, бути надто дріб’язковим”, заст. холодний коваль “слюсар” та ін. Ковальські з походження словосполучення брати в кліщі (кого), Зімкнулися кліщі, брати в лещата (кого, що), Попадати в лещата Подаються в Словнику української мови і пов’язані з діями військових – “охоплювати з боків супротивника”, “завершено повне оточення супротивника”, “потрапляти в оточення”, що свідчить про семантико – тематичні можливості перенесення концептосфер у зв’язку з певними позамовними причинами. Зазначимо, що І. Франко вираз Взьив го в кліщі В “Галицько-руських народних приповідках” пов’язував з побутовою сферою – “узяв його в свою власть, коверзує ним як хоче” . Вислови Клепати язиком, клепаний на язик (синонім до гострий на язик), Кувати речі недобрії “лихословити”, Коване слово засвідчують (через метафору) семантичне зближення ковальських понять зі сферою мовлення. Семантичне зміщення відбулося й у виразі з опорним словом Вухналь. Вухналь (ухналь) – спеціальний цвях, яким прибивають підкову до коппта. “Кування” зубами від холоду чи переляку нагадують удари ковальського молотка при забиванні вухналів. Звідси й ковальські метафори Аж кувати вухналі зубами, кувати ухналі зубами “сильно тремтіти від холоду чи переляку”: ” – Ти чого, сякий, а не такий, на холоді Вухналі куєш зубами?” (М. Стельмах), див. ще вислів Ковачі кують “злякатися” . Подібні вислови все більше й більше забуваються.
Млинарські (мірошницькі), власне, загальномлинарські, ті, що стосуються й вітряка, і водяного млина, вислови – Попасти на жорна, перемолоти на муку, не твоє мелеться, брати мірку, одмолов (чии)млин, пуста мельниця (меле язиком як пуста мельниця). Серед них можна виділити ФО, пов’язані з водяним млином: лити воду на (чий) Млин, лити воду на (чиє) колесо, у всі лотоки (Лотік, лотоки – канали на водяному млині), На всі заставки (Заставочки) “скільки є сили” (Заставка – щит, що затримує воду). Останній фразеологізм – із широкою валентністю: 1) клясти, лаяти, сварити, чехвостити; батожити на всі заставки (О. Гончар); 2) грати; “Гей, ріжте на всі заставки, музики” (П. Куліш); 3) мчати, нестися, бігти; “Тут козачня пре На всі заставки…” (П. Кононенко); 4) кричати, голосити; лящати На Всі заставки (П. Панч); 5) сміятися; реготати На всі заставки (М. Тарновський); 6) хропіти, чхати; хропти На всі заставки (О. Ковінька); 7) На всі заставки (брехати). За І. Франком, порівняння взяте “з мельницької практики: на всі заставки пускає воду мельник, щоб усі колеса оберталися” . І. Нечуй-Левицький послідовно вживав варіант На всі застави (“Голодні козаки… уплітали страву На всі застави, аж за вухами лящало…”; “Усі позіхали на всі застави”). Словники фіксують і контаміновану форму, хоч і з факультативними компонентами – На всі Заставки, де застаріле вже Спуст – пристрій для відведення води.
Фразеологізми, пов’язані з гужовим транспортом, роботами з Кіньми як тягловою силою й засобом пересування, узагалі з Їздовою справою, увібрали в себе такі сигнали – опори, як кінь (Був кінь та з’їздився), віз (Бути на возі і під возом), Колесо (П’яте колесо до воза), Голобля (Повертати голоблі), Повід (Попускати поводи), Вудила (Закусити вудила), Гуж (в один гуж тягти), вуздечка (знайти вуздечку (на кого)) та ін.; “Не дамо себе панську Шлею впрягнути” (Б. Лепкий); “Мартин Не попускав віжок…, і всі козаки слухались його й розуміли з півслова” (В. Кулаковський). Вислови входити в свою колію, виходити з своєї колії, попадати в колію, пор.: ” – А чим довір’я ваше обгрунтоване? Ведете суд на хибну колію” (Л. Костенко), спричинені умовами возової чи санної їзди відповідно на грунтових, розгрузлих чи на занесених снігом дорогах. Якщо ідіома в реченні “Тихе й просте життя сільського священика Ввійшло в свою колію” (М. Старицький) може стосуватися прототипу “обох типів доріг”, то в реченні “Тепер частіше стали попадатися назустріч сани… Весь час доводилося Виходити з колії І ждати, поки проїдуть” (А. Головко) – виразно “санного”.
Частиною виразів – ходити попідвіконню, стукати у вікна, собак дражнити (дратувати), почепити торби, протягувати (довгу) руку, підвести під монастир – відклалося в загальновживаній українській фразеології мовлення Жебраків. Концентроване їх використання може бути спричинене темою твору. До них нерідко вдається, наприклад, у “Київських прохачах” (. Нечуй-Левицький, де контексти певною мірою розкривають і їх мотивацію: “Коли б часом мені знов не довелось Простягати руку за милостиною попід монастирями”; “Підвели її під монастир і батько, й усякі прудивуси гультіпаки…”; “…Але ж ви самі тільки жебраєте, чи й ваша жінка Ходить під монастирем?” Додамо, що в усному мовленні монастирем нерідко називають і звичайну церкву, де збирається особливо багато прохачів (З довгою рукою під церкву).
Досить повно представлені в сучасній літературній мові вислови картярів: Розкривати масть, усіх мастей, різної масті, під масть, до масті, не до масті, під одну масть, попасти в масть; ставка (чия) бита, ставити ставку, робити ставку (на що), на всю ставку; ставити на кін; нічим крити; козирний туз, грати втемну (грати, не бачачи своїх карт); розкривати свої козирі, козир (усі козирі) в руках (до рук) (кому, у кого), кидати (викладати) Останнього козиря, вибивати козиря з рук, гра з відкритими козирями, козиря гнути “поводити себе зарозуміло”. ФО Битий козир (“Він битий козир і на слові не промахнеться”, І. Лeпешев) належить до тієї самої мотиваційної моделі, що й Битий жак, битий вовк, битий собака тощо.
Декілька висловів – Тримати банк, зірвати банк, іти ва-банк (як і багато з наведених вище) – запозичені з французької мови. Особливо адаптований українською мовою останній фразеологізм. Природно, що ним послуговуються в перекладах з французької: “Найважче й найризикованіше в будь-якому дізнанні – це правильно вибрати момент, коли можна Іти ва-банк” (Ж. Сіменон). Він часто вживається і в багатьох українських авторів: “Звір знову приліг і нашорошився. Це остання генеральна спроба. Ва-банк, або пан або пропав” (Л. Гомін); ” – А що ви хотіли б? Про що мрієте? – пішов Багрич ва-банк” (Л. Дмитерко); “Дивуєтесь, що Я йду ва-банк?” (М. Стельмах). Іти ва-банк скальковане з Va banque, доел, “іде банк” (гравець ставить на карту все те, що є в банку). Власне, “діяти, ризикуючи всім” – таке значення цієї ФО, що й розкривається в наведених контекстах.
Особливою фразеопродуктивністю вирізняється лексема Карта: карту побито, і карти в руки (кому), Показати свої карти, викласти (перед ким) Свої карти, класти (покласти, поставити) на карту (що), Поплутати (сплутати, змішати) карти (кому, чиї), “Ми трохи захопилися своєю грою. Час уже відкрити Лісовський Усі Карти” (М. Гнидюк); “Це буде війна довга, затяжна, аж поки один із супротивників не зрозуміє, Що карта його бита!” (В. Малик).
“Темним” уже здається фразеологізм Підвезти візка (воза) “нишком зробити прикрість”: “Вчителька вона хороша, лагідна…, а я їй підвіз такого візка” (Л. Смілянський). У 3-й частині “Енеїди” І. Котляревський називає його прототип якраз серед багатьох картярських висловів: “Які ж були до карт охочі. То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в джгут, У памфиля, в візка і в кепа, кому ж із них була дотепа, То в гроші Грали в сім листів”. Практично всі перелічені сполуки, крім Грати в візка, підвезти візка, вийшли з ужитку. Ще в XIX – на поч. XX ст. вирази з опорним словом Візок (віз) – гуляти в возка, давайте грати у воза, підвезти воза, візка – дружно фіксували численні укладачі словників (П. Білецький-Носенко, М. Уманець та А. Спілка, Б. Грінченко), зустрінемо його в Панаса Мирного: ” Це я знаю, хто підвіз візка!
Це той попенко…”. С. Ісаєвич, автор грунтовної розвідки про розваги наших прапрабатьків (“Малорусские народные игры окрестностей Переяслава”), пояснює слово віз і висловлює слушне припущення про подібні вислови: “Дуже поширена в народі гра…, назву вона одержала, очевидно, від того, що тим, хто програв, тут вважається той, кому дістається на кінець уся купа карт, яка нагадує собою навантажений віз” . Словник української мови в 11 т., як і ФСУМ, УУ, ще фіксують ФО Підвезти візка (кому) і Докласти воза “бити, карати” (або один з них) як “застарілі”. Інші лексикографічні праці їх уже опускають.
Серед багатьох фразеологізмів, породжених мовленням учасників Битв, воєн, висловів, що постали узагалі на основі Військової термінології в різні періоди нашої історії, – Схрестити списи, ламати списи (за що, навколо чого), Брати меч в руки, вогнем і мечем, пускати під меч, вчинити напад, пити шоломом з Дону, займати оборону, тримати облогу, зустрічати в штики, взяти на озброєння, підняти зброю, викликати вогонь на себе, важка артилерія та ін. – звертає на себе увагу рідковживаний і вже загадковий вислів (діяти, чинити, робити) Тихою сапою “потай, підступно; нишком”. Семантичним центром тут виступає маловідоме вже слово сапа “окоп, траншея, хід сполучення, які риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього”. За словником Брокгауза і Сфрона, воно пройшло приблизно такий шлях: лат. Suffosor (воїн, що підкопує кам’яні стіни обложеного міста) через італійську потрапило до французької мови. Французьке sape означає особливий вид роботи – сапи (споріднене із сапер). Ведення сап, тобто нечутних підкопів, відбувалося тихо, таємно, що й мотивує сучасне значення виразу – “непомітно, приховано; спідтишка”: “Бач який! Ми знаємо, що це вони перебудовуються, міняють тактику. Хочуть діяти Тихою сапою” (І. Цюпа); “Вона не загрожує зброєю… Ні! Вона діє тихою сапою” (3 газ.). Із сучасних словників тільки деякі (Г. Удовиченка, В. Ужченка та Д. Ужченка, СФУМ) ще подають його, інші вже опускають.
Мовлення Рибалок започаткувало вислови закидати вудку (Вудочку), Попускати вудку, змотувати вудку (вудки, вудочки), спійматися па вудочку, клювати на живця, загнати у вершу, закинути гачок, ловитися на гачок, потрапити в сіть, наставляти сіть, попастися на перемет (перемет – довгі мотузки, що перекидаються Через ріку, які тримають прив’язані до них на маленьких мотузочках гачки), попастися в матню (Матня – середня поглиблена частина невода), Попастися в бродак (павук, невід, волокушу, тотпуху, кошулю). Скалькований, треба думати, з російської вираз Попасти в перепльот, широко вживаний у південно-східних говірках, – зустрівся також в А. Головка: “Не раз, напевно, доведеться нам ще й не в такі Перепльоти попадати”; “Якийсь дядько Потрапив у перепльот…”” (“Артем Гармаш”) – легко може асоціюватися з образами мовленнєвої сфери палітурників. Однак він органічно вписується саме в “рибальську” структурно-семантичну модель: попасти в сіть, Попасти в сак, попасти в матню, попасти в перепльот (плетену з прутів перегородку), очевидко, на зразок гуцульських “совпів”, “перевітів”, сплетених із прутів. Рибальський промисел дав життя ФО За зябра брати (взяти, схопити) (кого), Ловити окунів, носом рибу вудити, клювати носом “дрімати, куняти (сидячи)”. Особливості життя риби відбиті у ФО Метати ікру “нервувати, злостивитися” і Вивести на чисту воду (кого). Проте якщо перший з них мотивований, то другий – дещо затемнений. С. Караванський вважає, що прийшов він саме з мови рибалок (хоч є також інші гіпотези). Певні види риб легше ловити в чистій, ніж у каламутній воді. Поширений серед рибалок вираз дуже точно відтворював ситуацію, коли треба було щось “каламутне” зробити ясним. Звідси й метафоричне його вживання в мовленні широкого загалу.
Нарешті, немало й висловів, що містять компоненти – прикмети багатьох сфер первісного функціонування ФО, можуть стосуватися різного роду занять, ремесел. їх можна умовно назвати Різнопрофесійними, оскільки вони поєднують компоненти – маркери всіляких професій. Такі І швець, і жнець, і на дуду грець; ні швець, ні жнець, ні на дуду грець (вони такі ж шевські, як і жниварські чи музичні); Ні кує ні меле, ні кує ні плеще ; нІ грач ні помагач “ні до чого не придатний” (первісно про того, хто не може ні грати, ні комусь у чомусь допомагати); Ні кувати ні молоти. Такі й Номисові Ні пришити, ні приліпити; а ні пришити, а ні прилатати; ні занять, ні донять (доточить) .
Зміни в суспільстві, науково-технічний і культурний прогрес активізували інші шари професійної фразеології або й зумовили функціонування нових висловів.
Широко представлено у фразеології мовлення Акторів, співаків; Зійти зі сцени, задавати тон, заключний акорд, генеральна репетиція, у своєму репертуарі, брати акорди, бас урвався, з іншої опери, давати концерт, як по нотах, грати першу (другу) скрипку. Пор. у С. Караванського: саме Мистецьке життя породило вирази зійти з кону, вийти на кін, грати роль, згущувати фарби (з мови художників), які згодом перенесено й на інші сфери життя.
Досягнення в галузі науки й техніки, важливі політичні події в світі і в Україні в кінці XX ст., перехід до ринкової економіки, усезростаюча вага електронних та друкованих засобів масової інформації сприяли активізації наукової, суспільно-політичної, фінансово-економічної, спортивної фразеології.
Потужний пласт Наукової фразеології (Зводити до нуля, на всі сто процентів, перейти мертву точку, ланцюгова реакція, бурхлива реакція, питома вага, лакмусовий папірець, зірка першої величини, гірка пілюля) активно поповнився (і поповнюється) Суспільно-політичною Метафоризованою термінологією. Давні відшарування, як-от Холодна війна (калька з англ. Cold war – із виступу прем’єр-міністра Великобританії В. Черчилля у Фултоні 1946 p.), Берлінський мур як символ холодної війни (стіна, яка розділяла східний і західний Берлін) сусідують з новішими актуалізованими висловами: велика сімка “про найрозвиненіші країни світу” (США, Англія, Німеччина, Франція, Канада, Італія, Японія), Зустрічі без краваток “неофіційні зустрічі між високими посадовими особами”. Становить інтерес зміна конотації висловів навіть за короткий термін. Сполука залізна завіса, калька з англ. Iron curtain Або з нім. der eiserne Vorhang, ще в 1987 p. експлікувалася як “перепони, що заважають дружнім контактам між країнами” . Проте вже в перші роки XIX ст. її тлумачать як “соціальну, економічну й культурну ізоляцію громадян колишнього Радянського Союзу”. Суспільно-політична фразеологія відображає інноваційні реалії висловами з пейоративною, негативно-оцінною конотацією: новий українець (підприємець, що швидко розбагатів нечесним шляхом), Чорнобильський синдром (негативні екологічні та економічні наслідки вибуху в Чорнобилі), Зона відчуження (тридцятикілометрова зона навколо Чорнобиля, у якій заборонено жити).
Фінансово-економічна фразеологія віддзеркалює бурхливі зміни в економіці країни. Особливо частотні такі вислови, як споживчий кошик, чорний ринок, тіньовий ринок, валютний коридор. Активно функціонує Спортивна фразеологія: Бути в спортивній формі, брати бар’єр, виходити на фінішну пряму. Закріпилися в узусі ФО Давати фору, брати старт, справа техніки. З мовлення боксерів прийшли вирази Удар нижче пояса, тримати удар, посилати в нокаут (нокдаун); велосипедистів – Сідати на колесо (кому); спортсменів – гравців – Гра в одні ворота, обманний фінт; шахістів – Попадати в цейтнот; хокеїстів – Запалювати червоне світло (первісно – сигнал про взяття воріт). Багато спортивних висловів калькується з англійської мови – Тайм-аут (time out, досл. “поза часом”, тобто вилучене з основного часу) – “перерва в спортивній грі на вимогу команди”; Хет-трик (The hat trick, досл. “капелюшний (від капелюх) трюк” – “потрійний успіх”; у крикеті – триразове руйнування воріт трьома послідовними кидками м’яча, раніше за таке досягнення гравець нагороджувався капелюхом свого клубу); “Він тричі змушував капітулювати голкіпера Уварова. Це був четвертий “Хет-трік” Блохіна…” (З газ.); хід конем, з фр. jouer le cavalier, досл. “грати конем”: ним іменується рішучий засіб, який застосовують у крайньому разі (“Льоня Шляхтич – це твій Хід конем. Ну, не вийшло. Нічого страшного”, П. Загребельний).
Таким чином, уживані в сучасній мові вислови засвідчують різну фразеопродуктивність окремих виробничих і культурних сфер, різний ступінь метафоризації, активне перенесення окремих ланок однієї концептосфери на іншу, неоднакову стійкість протягом певного часу, поступове старіння й роду занять, і висловів і як наслідок – затемнення їхньої внутрішньої форми. Відновлення первісного образу, правильне визначення сфери первісного функціонування фразеологізмів – особливо в межах їх природних тематичних груп – це заглиблення в побут, ремесла, професії, які стали живильним джерелом для фразеології українського народу.
Багато що може повідомити детальніше, відповідно – ширше висвітлення того чи іншого розряду. Для прикладу візьмімо сферу фауни, тобто фразеологію, пов’язану з поведінкою тварин, або ж вирази, у складі яких є фауноніми.
Related posts:
- Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ Джерела українських фразеологізмів Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати. Фразеологія збагачується […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 17. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недоконаному виді (Втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному (Заорати носом, уложити […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...
- Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...
- Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...
- БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...
- Генетична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 14. Генетична класифікація Генетичний принцип, а точніше – класифікацію за джерелами, розробив на початку 60-х років XIX ст. Л. Булаховський. Вона включає вісім груп: 1) прислів’я та приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати й образи зі Старого й Нового Завітів; 5) ремінісценції античної старовини; […]...
- Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування […]...
- Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...
- Фразеологізми. Словник фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 15 Фразеологізми. Словник фразеологізмів Пригадаймо! Які усталені вислови (фразеологізми) української мови ви знаєте? 123 1. Прочитайте текст. Порівняйте пари сполучень слів. Чим вони відрізняються? Ківш квасу – ківш лиха. Сіяти пшеницю – сіяти грішми. Свій велосипед – сам не свій. Надути кульку – надути губи. Пекти пироги – пекти раків. Бити посуд […]...
- СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць […]...
- Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...
- Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. […]...
- Еволюція соціальних фразеологізмів Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 30. Еволюція соціальних фразеологізмів Різночасові фразеографічні зрізи виразно ілюструють зміни у складі фразеології навіть упродовж незначного для історії періоду. Звернімося до словника Б. Грінченка, який укладався зовсім недавно – у кінці XIX – на поч. XX ст. Ось тільки деякі вислови, згадані в другому томі цього словника (1908) (їх […]...
- СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ДОДАТКИ Додаток 1 СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Авгієві стайні – занедбане, брудне місце чи занедбані справи. Ахіллесова п’ята – вразливе місце, слабкість людини. Без тями (рідше без тямки, без тямку) – нічого не усвідомлюючи; несамовито. Вибивати (бити) дрижаки (дріб) – дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Викинути / викидати з голови (з пам’яті, з […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...
- Відмінки іменника ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відмінки іменника В українській мові є сім відмінків: Називний Хто? (до істот) Що? (до неістот) Родовий Кого? Чого? Давальний Кому? Чому? Знахідний Кого? Що? Орудний Ким? Чим? Місцевий На кому? На чому? Кличний – –...
- Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...
- Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Немало ФО сформувалося внаслідок евфемізації – явища заміни точної однослівної назви певного поняття, пряме вираження якого було б певною мірою небажаним, описовим з метою його пом’якшення, ввічливості, пристойності, а також заміни табуйованих назв. Важливо виділити ряди понять, які інтенсивно підлягають […]...
- Фразеологізми зі структурою словосполучення – ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 16. Фразеологізми зі структурою словосполучення Найбільше серед ФО виразів зі структурою словосполучення. Залежно від принципу, покладеного в основу поділу, одні й ті самі вирази можна відносити до різних груп. Так, для ФО Ранній птах, стріляний Горобець синтаксично стрижневими компонентами є іменники, що й зумовило їх традиційну віднесеність до іменникових […]...
- Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...
- ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Нинішня суспільно-мовна ситуація характеризується особливою динамікою. Постійно виникають окремі лексеми й словосполучення, спостерігаються семантичні зрушення, мовні одиниці збагачуються новим екстралінгвістичним контекстом, одні з них виходять з активного вжитку, інші, навпаки, – активізуються. Пришвидшено змінюється конотація традиційних вербалізмів – часом аж до протилежної, у засобах масової інформації апробуються численні новотвори. Нові […]...
- КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...
- СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...
- Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури як внаслідок історичних змін, під впливом мовної системи й дії екстралінгвістичних факторів, так і під пером майстрів слова відповідно до сюжетної лінії, розуміння стійкості (постійності) компонентного складу й структури ФО […]...
- Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 50. Збір і систематизація фразеологізмів Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Джерела українських фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 16 Джерела українських фразеологізмів Запам’ятаймо! Доберіть і запишіть синонімічні вислови до відомих вам фразеологізмів (три-п’ять висловів). Зразок: бігати хвостиком – невідступно, часто набридливо ходити за ким-небудь. Джерела української фразеології 1. Спостереження людей у професійній діяльності та в побуті – трудові процеси: варити воду (знущатися з кого-небудь) За день роботи на городі пані […]...
- Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”), Б. Ларіна (“уламки прислів’їв”), В. Архангельського, який, базуючись на роботах І. Бодуена де Куртене та Є. Поливанова про “економію мовної роботи”, усебічно висвітлив еліптичні процеси в стійких фразах. Певний внесок […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...
- Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 17 Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів Пригадаймо! З якими прислів’ями та приказками ви вже ознайомилися, навчаючись у школі? Наведіть приклади. 137 Пригадайте прислів’я з поданими антонімами. Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері. Запам’ятаймо! Прислів’я – це усталений […]...
- Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів Становлення символів О. Потебня пов’язував з еволюцією семантики слів, становленням і забуттям їх внутрішньої форми, виникненням нових слів. Нові поняття, писав учений у ранній роботі “Про деякі символи в слов’янській народній поезії”, входячи в думку й мову народу, позначаються звуками, які […]...
- ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 50 ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: ознайомити десятикласників із основними групами фразеологізмів; збагатити мову учнів фразеологізмами; розвивати уважне ставлення до мови, до її якостей; виховувати навички самоосвіти і самовдосконалення. Внутріщньопредметні зв’язки: Лексика: значення фразеологізмів. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Стилістика: функціональні стилі. Культура мовлення: виразність, образність мови. Міжпредметні зв’язки: художня […]...
- Додаток – Просте речення Словосполучення Просте речення Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Р. кого? чого? Д. кому? чому? 3. кого? що? О. ким? чим? М. (на) кому? (на) чому?). Додатки найчастіше виражаються іменниками та займенниками: Додатки можуть також виражатися прикметниками, дієприкметниками, числівниками (часто в сполученні з іменниками), інфінітивом та […]...
- Семантична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 13. Семантична класифікація Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці, за Л. Булаховським, – це характерні стійкі сполучення слів, у яких слова набувають “цілком або відносно специфічного змісту”. Ідіома – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком є цілісні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно […]...
- Відмінювання складних займенників – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відмінювання складних займенників Складні займенники відмінюються лише в основній частині: Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому. Абиякий, абиякого, абиякому, абияким, аби на якому. Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому. Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких). […]...