Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага
КИСЛОТИ Й ОСНОВИ
2. Протолітична рівновага
2.3. Сила кислот і основ
Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки вона виконує роль основи або кислоти:
Сильні кислоти й основи
Для сильних кислот (НА) чи основ (В) рівновага практично повністю зміщена
Увага: при розчиненні гідроксидів у воді протоліз не відбувається, оскільки гідроксид-іони вже містяться у твердому гідроксиді.
Водневий показник сильних кислот і основ унаслідок повної дисоціації визначається тільки відповідною їх концентрацією у водних розчинах.
Приклад. 1 літр 0,5-молярної хлоридної кислоти містить також 0,5 моль іонів Н30+. Водневий показник розчину становить, відповідно,
1 літр 0,5-молярного розчину їдкого натру також містить 0,5 моль іонів ОН-.
Луг має показник pH =14 – 0,3 = 13,7.
Related posts:
- Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Водневий показник розчинів слабких кислот і основ Оскільки при протолізі кислоти чи основи утворюється рівна кількість позитивних і негативних іонів, їхня концентрація буде однаковою: Якщо в даних рівняннях прологарифмувати значення концентрацій іонів (Н3О+) і (ОН-), то одержимо значення pH розчину кислоти або значення рОН […]...
- Слабкі кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Слабкі кислоти й основи У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули. Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги: Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води […]...
- Водневий показник – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.2. Водневий показник У водних розчинах електролітів (кислот, основ) іонний добуток води залишається практично незмінним, поки їх концентрація не стане дуже великою. Отже, якщо концентрація с(Н3О+) у розчині більша, ніж у чистій воді, то с(ОН-) повинна бути менша, і навпаки. Приклад. Рівновага НСl + Н2O Н3O+ + Сl – […]...
- Дія буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Дія буферів Використовуючи константу рівноваги процесу дисоціації кислоти, можна показати дію буфера: – Додавання кислоти, тобто збільшення с(Н3О+). Для збереження рівноваги додані іони гідроксонію реагуватимуть з відповідними іонами А-, утворюючи недисоційовану НА, практично не змінюючи концентрацію іонів гідроксонію. – Додавання лугу, тобто збільшення с(ОН-). Додані гідроксид-іони […]...
- Розвиток понять “кислоти” й “основи” – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ Кислотами зазвичай вважають речовини, водні розчини яких мають такі властивості: – кислий смак; – розчиняють неблагородні метали, виділяючи водень; – розкладають карбонати (наприклад, вапняк) з виділенням карбон діоксиду; – змінюють забарвлення індикаторів. До основ відносяться речовини, водні розчини яких (луги) мають такі властивості: – мильні на дотик; […]...
- Значення pH буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Суміш слабкої кислоти і зв’язаної основи, або слабкої основи і її зв’язаної кислоти характеризується тим, що її водневий показник при додаванні не дуже великої кількості іонів гідроксонію або гідроксид-іонів практично не змінюється. Розчини, показник pH яких по відношенню до кислот і лугів залишається стабільним, називають буферними […]...
- Кислоти й основи, за Льюїсом – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.3. Кислоти й основи, за Льюїсом Визначення, запропоноване Гілбертом Н. Льюїсом, не обмежується розглядом перенесення протонів. Згідно з цим визначенням, кислотами є частинки, атоми яких мають незаповнені валентні оболонки. Кислота – це частинка з незавершеною електронною конфігурацією. Основа є частинкою, яка надає пару електронів для утворення ковалентного […]...
- Проведення титрування – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Проведення титрування Для визначення концентрації кислоти або лугу потрібне таке приладдя: – піпетка для відмірювання певного об’єму кислоти або основи невідомої концентрації; – бюретка для вимірювання розчину відомої концентрації; – Колба Ерленмейера (зі зразком) для розміщення відміряного об’єму розчину, що визначається, невідомої концентрації. Після додавання […]...
- Протолітична теорія кислот і основ – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.13. Протолітична теорія кислот і основ Теорія електролітичної дисоціації пояснила численні явища і процеси, що відбуваються у водних розчинах електролітів. Так, наприклад, у різних реакціях нейтралізації NaOH + НСl = NaCl + Н2O; КОН + […]...
- Водневий показник розчинів солей – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.4. Водневий показник розчинів солей Багато сольових розчинів мають нейтральне середовище, деякі – кисле або лужне. За Бренстедом, вода при цьому виконує функцію основи або кислоти. Приклад. Натрій хлорид Іон Na+: не вступає в реакцію з водою. Іон Сl-: надзвичайно слабка основа, тому протоліз не відбувається. Розчин натрій хлориду […]...
- Нейтралізація слабких кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація При змішуванні рівних об’ємів соляної кислоти і розчину їдкого натру однакових концентрацій, утворюється нейтральний розчин натрій хлориду, що має показник pH = 7. Таким чином, кислотні і лужні властивості початкових речовин нейтралізуються. Нейтралізація є реакцією взаємодії іонів гідроксонію і гідроксид-іонів з утворенням молекул води: Н3О+ + ОН – 2 Н2О. […]...
- Індикатори – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Титрування – це кількісний спосіб визначення невідомої концентрації розчину. При титруванні методом нейтралізації шукана концентрація кислоти визначається за допомогою лугу відомої концентрації. Індикатори Для визначення точки еквівалентності необхідний кислотно-основний індикатор. Такий індикатор є найчастіше слабкою кислотою, яка має інше забарвлення, відмінне від відповідної зв’язаної основи. […]...
- Іонний добуток води – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага Рівновага, яка виникає в процесі протолізу, залежить від температури, хімічної природи реагентів і зміщується в бік утворення стійкіших сполук. 2.1. Іонний добуток води Молекула води, згідно теорії Бренстеда, може виступати як кислота або як основа. І навіть у чистій воді відбувається так званий автопротоліз (грец. autos – сам): Проте […]...
- Теорія Бренстеда – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.2. Теорія Бренстеда Багато речовин утворюють кислі або лужні розчини, але не відповідають наведеним визначенням кислот і лугів. Приклад. Розчин амоній хлориду має кислу реакцію, а розчин натрій ацетату – лужну. У зв’язку з цим Йоганн Бренстед і Томас Лоурі сформулювали в 1923 р. нове визначення кислот […]...
- Вибір індикатора – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Вибір індикатора Для визначення точки еквівалентності при титруванні потрібно мати відповідний індикатор, зміна кольору якого відбувається в межах області значень pH, в якій крива титрування проходить вертикально. Запам’ятайте: – Крива титрування сильних лугів сильними кислотами має велику (область значень pH по вертикалі. Для визначення точки […]...
- Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 12 Тема уроку. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Цілі уроку: поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей; формувати навички складання рівнянь дисоціації на прикладі розчинних кислот, основ, солей; уточнити визначення кислот, основ і солей у світлі теорії електролітичної дисоціації. Тип уроку: засвоєння […]...
- Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.8. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають означення й описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називаються електроліти, під час дисоціації яких як катіони утворюються тільки катіони […]...
- КИСЛОТИ І ОСНОВИ – ЕЛЕКТРОЛІТИ Хімія – універсальний довідник ЕЛЕКТРОЛІТИ КИСЛОТИ І ОСНОВИ Загальним для всіх кислот при їх взаємодії з водою є утворення іона оксонію Н3O+ (саме цей іон, зокрема, викликає зміну забарвлення індикаторів), тому більш точне визначення класу речовин-кислот порівняно з тим, яке було подано раніше, таке: Кислотою називається речовина, яка при взаємодії з водою (при розчиненні у […]...
- Сильні й слабкі електроліти – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.10. Сильні й слабкі електроліти Розрізняють сильні й слабкі електроліти. Сильні електроліти під час розчинення у воді повністю дисоціюють на іони. До них належать: 1) майже всі солі; 2) багато мінеральних кислот, наприклад H2SO4, HNO3, […]...
- Властивості кислот, основ і солей з погляду теорії електролітичної дисоціації ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.7. Властивості кислот, основ і солей з погляду теорії електролітичної дисоціації Згідно з теорією електролітичної дисоціації, кислоти – це сполуки, які дисоціюють на катіони Гідрогену1 та аніони кислотного залишку: Як уже згадувалось, багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто. Основність кислоти визначається […]...
- Розв’язування типових задач Оксиди, кислоти, основи, солі – НАЙВАЖЛИВІШІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 6. НАЙВАЖЛИВІШІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК § 6.7. Розв’язування типових задач Оксиди, кислоти, основи, солі Задача 1. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення; CuSO4 -> Сu -> СuО -> СuСl2 -> Сu(OН)2 -> Cu(OH)NO3 -> Сu(NO3)2. Розв’язання. 1) […]...
- Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 34 Тема. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Цілі уроку: розвивати вміння й навички учнів у складанні рівнянь на прикладі одержання оксидів, основ, кислот, солей; систематизувати знання учнів про загальні способи одержання оксидів, основ, кислот і солей; показати їх взаємозв’язок з генетичним зв’язком класів неорганічних сполук. Тип […]...
- Таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання ДОДАТКИ Додаток 3 Таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді...
- ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ ДОСЛІДЖУЄМО НА УРОЦІ ТА ВДОМА ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД 6 Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами Речовини та обладнання: пробірки, штатив для пробірок, вода, натрій гідроксид, станова кислота, індикатори. Завдання 1. Користуючись індикаторами, перевіримо, як змінюються їх кольори у воді, водних розчинах кислоти і лугу. Для цього налили в першу пробірку 1 мл води, у другу […]...
- Добуток розчинності – Рівновага розчинності ХІМІЧНА РІВНОВАГА 3. Рівновага розчинності 3.2 . Добуток розчинності Якщо до насиченого розчину солі у воді ще додати цю ж сіль, то ця добавка випаде в нерозчинений осад. Якщо до нього додати сіль, що містить один з іонів розчиненої солі, то утвориться такий самий осад. Приклад. Якщо до насиченого розчину кальцій сульфату додати трохи кальцій […]...
- Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Біологічна роль нуклеїнових кислот II Семестр Тема 5. НІТРОГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 56 Тема уроку. Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Біологічна роль нуклеїнових кислот Цілі уроку: формувати в учнів знання про нуклеїнові кислоти як найважливіші сполуки, що зумовлюють існування всіх живих організмів; ознайомити учнів зі складом і будовою нуклеїнових кислот; формувати уявлення про матеріальну єдність […]...
- Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) – Електроліз ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.13. Електроліз 6.13.2. Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) Під час електролізу водних розчинів електролітів, крім катіонів і аніонів розчиненої речовини, у процесах окиснення і відновлення, що відбуваються на електродах, можуть брати участь молекули води. При цьому можуть […]...
- КИСЛОТИ Екологія – охорона природи КИСЛОТИ – хім. сполуки, що дисоціюють у водному розчині з утворенням йонів водню. Чим більша концентрація цих йонів, тим сильніша кислота (сірчана, азотна, соляна) і тим менший показник рН (водневий показник). К. можуть викликати сильні хімічні опіки шкіри та очей. У димових газах, що утворюються при спалюванні палива, є оксиди азоту […]...
- Розчинність кислот, основ та солей у воді – ХІМІЯ Формули й таблиці ХІМІЯ Розчинність кислот, основ та солей у воді H+ NH4+ Na+ K+ Ва2+ Са2+ Mg2+ Аl3+ Сr3+ Fe3+ Fe2+ Мn2+ Zn2+ Ag+ Hg22+ Hg2+ Сu2+ Рb2+ Ві3+ Sn2+ F- Р Р Р Р М Н Н Р Р Р М М М Р Н М Н Н Н Р Cl- Р Р […]...
- Сильні та слабкі електроліти – ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Сильні та слабкі електроліти Усі електроліти поділяють на сильні та слабкі. Сильні електроліти в розчинах дисоціюють повністю, а слабкі – частково, тобто частина молекул залишається в недисоційованому стані. До сильних електролітів відносять усі солі (за незначним винятком), луги (гідроксиди лужних металів, […]...
- Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 13 Тема уроку. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти Цілі уроку: розширити знання учнів про електроліти; ознайомити з поняттями “сильні та слабкі електроліти”; показати кількісну характеристику процесу електролітичної дисоціації – ступінь дисоціації; закріпити навички складання рівнянь дисоціації кислот, основ і солей; визначити відмінності сильних і слабких електролітів. Тип уроку: комбінований урок […]...
- Нуклеїнові кислоти. Біологічна роль нуклеїнових кислот Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 58 Тема уроку. Нуклеїнові кислоти. Біологічна роль нуклеїнових кислот Цілі уроку: формувати знання учнів про нуклеїнові кислоти як найважливіші сполуки, що зумовлюють існування всіх живих організмів; ознайомити учнів зі складом і будовою нуклеїнових кислот; формувати уявлення про матеріальну єдність світу, діалектичні уявлення про організацію речовини від простої до складної […]...
- Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 19 Тема. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної кислоти; поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот; розвивати навички експериментальної роботи з […]...
- Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 13 Тема. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі кислот; ознайомити учнів із класифікацією кислот за складом, номенклатурою кислот. Тип уроку: поглиблення знань, вивчення нового матеріалу. Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент. Обладнання: Періодична […]...
- Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи Тема 3 Вода & 24. Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи Опанувавши цю тему, ви зможете: – розрізняти основи й кислоти як гідрати оксидів; – наводити приклади гідратів оксидів, утворених оксидами неметалічних і металічних елементів; – розпізнавати кислоти й основи, розчинні у воді, за допомогою індикаторів; – складати рівняння реакцій […]...
- ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ Тема 3 ВОДА & 36. ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ Вивчення параграфа допоможе вам: · наводити приклади формул кислот і основ; · складати рівняння реакцій води з деякими оксидами; · розпізнавати дослідним шляхом кислоти і луги Вода вступає в хімічні реакції з багатьма речовинами. Розглянемо, як вона взаємодіє з оксидами та […]...
- КИСЛОТИ ЯК ЕЛЕКТРОЛІТИ – ЕЛЕКТРОЛІТИ Хімія – універсальний довідник ЕЛЕКТРОЛІТИ КИСЛОТИ ЯК ЕЛЕКТРОЛІТИ Властивості кислот можуть бути поділені на три групи. Перша група об’єднує загальні властивості кислот, зумовлені наявністю в їхніх розчинах іонів Гідрогену. Це – зміна забарвлення індикаторів, смак, взаємодія з металами, які стоять в ряді напруг металів лівіше Гідрогену, з основними оксидами, лугами, основами. Наведемо відповідні скорочені іонні […]...
- Поняття про карбонові кислоти Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Поняття про карбонові кислоти Оскільки органічні кислоти, так само, як і решта органічних сполук, мають у своєму складі вуглеводневий кістяк, то всі органічні кислоти називають карбоновими кислотами. Карбонові кислоти належать до оксигеновмісних органічних сполук і мають у своєму складі […]...
- Основи, їх склад і назви. Класифікація основ Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 15 Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин. Тип уроку: […]...
- Тема 13. Кислоти – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Тема 13. Кислоти Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Вкажіть кислоту, що може утворювати кислі солі: A. Карбонатна кислота; Б. Нітратна кислота; B. Оцтова кислота; Г. Хлоридна кислота. 2. Вкажіть ряд кислот, в якому […]...