СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНА ЛАНКА СУСПІЛЬСТВА
СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ
Урок 3 . СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНА ЛАНКА СУСПІЛЬСТВА
Мета: актуалізувати та узагальнити знання учнів про поняття “сім’я”, розкрити ознаки сім’ї як соціальної ланки суспільства; виховувати повагу до родини, розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, навички спілкування, правильної поведінки в сім’ї
Тип уроку: комбінований урок.
Форма проведення: евристична бесіда, вирішення проблемної ситуації.
Обладнання: сімейні фотокартки, альбоми, учнівські презентації “Моя сім’я”.
ХІД
I. Організація класу
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
1) Індивідуальні завдання за картками з теми “Соціальна структура суспільства”.
2) На дошці відбудова пропущених стовпчиків таблиці “Соціальна структура суспільства”
3) Виступ 2-3-х учнів з повідомленнями “Сім’я як соціальна ланка суспільства”.
4) Презентації “Моя сім’я”. Виставка сімейних фотографій.
III. Мотивація учнів
Проблемна ситуація
Учитель. Мати та дочка готуються до зустрічі гостей. Мати порається на кухні, дочка прибирає свою кімнату. На
Питання
1) Чи згодні ви з дочкою?
2) А що для вас є сім’я?
3) Яке місце посідає сім’я в суспільному житті? Доведіть, що сім’я – це соціальна ланка суспільства.
4) Чи існують правила поведінки в сім’ї? Назвіть їх.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя про сім’ю як ланку суспільства й фундатора менталітету людини.
– Сім’я – це група людей, побудована на засадах кровного родства та шлюбних зв’язках для спільної діяльності й виховання дітей. Вона будується на повазі одне до одного й шануванні предків. Членів сім’ї об’єднують спільна праця та побут. Давньогрецький філософ Платон розповідав про андрогінів, які складалися з чоловічого та жіночого начала й могли сперечатися з богами. Бог Зевс прогнівався і поділив людей на дві частини: на чоловіків і жінок. Й досі кожна людина шукає свою “половинку”. Одним із факторів, притаманним сім’ї, є процес спілкування. Існують правила спілкування в сім’ї.
У визначенні поняття менталітету вчені певну роль відводять так званому несвідомому, тобто глибинним підвалинам людської психіки, і зазначають, зокрема, що особисте несвідоме значною мірою формується під дією переживань у ранньому віці – дитинстві, які істотно впливають на загальне ставлення до життя й інших людей. Родинне середовище, типи взаємин дитини з батьками, братами і сестрами, іншими членами сім’ї зумовлюють формування певних рис характеру майбутньої дорослої людини, що обов’язково виявляється в специфічній поведінці, в оптимістичному чи песимістичному світосприйнятті, в егоїзмі чи в альтруїзмі, у ставленні до керівника й підлеглих, авторитетів і влади, до приятелів і жінок, дружини і дітей тощо. Тобто вплив культури на індивідуальний характер, на ментальність і вдачу людини здійснюється в ранні роки через сім’ю, яка відтворює культурне середовище етногрупи. Те, що є спільного в способі родинного виховання, формує певні риси менталітету. Це спільне не вичерпується конкретними вказівками і порадами. Воно виявляється переважно в традиціях і нормах даної культури, що їх персоніфікують батьки, зі своєрідного сімейного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом свого життя. Пізніші культурні впливи стосуватимуться здебільшого поверхні психіки. З цього погляду менталітет постає продуктом даної культури і водночас, персоніфікуючи її, є носієм, продовжувачем культурних традицій і норм поведінки в наступних поколіннях.
2. Завдання учням по групах.
1-а група. Скласти правила та норми спілкування в сім’ї.
2-а група. Розповісти про зміст та форми спілкування в сім’ї.
3-я група. Визначити особливості життя української родини.
4-а група. Указати на роль батька й матері у вихованні національних рис характеру.
5-а група. Ідея рівності в українській родині: визначити позитивний і негативний бік рівності.
3. Захист колективних ідей.
Виступ представників кожної групи із розв’язанням завдання.
V. Закріплення нового матеріалу
Учитель пропонує учням скласти “сімейні діалоги” й продемонструвати їх за ролями.
1-а група. Дає оцінку продемонстрованій ситуації, визначає проблеми.
2-а група. Виступає експертами з питання вирішення визначених проблем.
VI. Підбиття підсумків уроку
Запитання
1) За якими ознаками можна визначити групу людей як сім’ю?
2) Яке ставлення до сім’ї було відоме в історичному минулому українського суспільства? Чи змінилося воно сьогодні?
3) Чи є різниця в ставленні до сімейних стосунків за національними, географічними, політичними, економічними ознаками?
4) Розповісти про форми та зміст сімейного спілкування? Як впливає спілкування телефоном на сімейні стосунки?
5) Як ви самі можете покращити стосунки в сім’ї? Запропонуйте одноліткам свої “рецепти” доброго сімейного спілкування.
V. Домашнє завдання
Знайти вислови про сім’ю видатних українських і зарубіжних авторів, народні прислів’я та приказки, записати їх до зошиту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...