Соціальна сфера

Related posts:

1. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
2. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
3. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
4. Людина соціальна Людина соціальна – система соціальних відносин, в межах якої всебічно розвиваються сутність сили людини, відбувається її перетворення в особистість, що передбачає діалектичне заперечення економічної сутності людини (людини економічної). Таке заперечення означає, що Л. е. не може сформуватись, не досягши найвищих якостей людини-працівника і раціональних меж людини-власника. По-перше, у процесі праці людина отримує можливість багатократно збільшувати […]...
5. Роздержавлення Роздержавлення – поступове зниження функцій держави у всіх сферах суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Таке комплексне Р. є доцільним в оптимальних межах лише у так званих постсоціалістичних країнах внаслідок тотального одержавлення в них усіх сфер суспільного життя. Водночас у більшості інших країн світу воно недоцільне, передусім у сфері економіки, […]...
6. Соціальна сфера РОЗДІЛ III. ГОСПОДАРСТВО Тема 14. Соціальна сфера 1. Соціальна сфера, або сфера послуг Соціальна сфера охоплює весь перелік послуг – матеріальних і духовних, які потрібні суспільству для нормального життя та задоволення потреб кожної людини. У широкому розумінні до соціальної сфери відносять всі галузі, що не увійшли до виробничої сфери. Таким чином, соціальна сфера віднесена переважно […]...
7. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
8. Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
9. ПІДСУМКОВИЙ УРОК. СОЦІАЛЬНА СФЕРА. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 37. ПІДСУМКОВИЙ УРОК. СОЦІАЛЬНА СФЕРА. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ * Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання з вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу, володіння уміннями та навичками. Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань, умінь та навичок. Приклади завдань для контролю Перший рівень (одне […]...
10. Організація громадська Організація громадська – об’єднання громадян на основі спільності їх економічних, соціальних, політичних, правових, національних, культурних та інших форм суспільних інтересів з метою їх задоволення або захисту. До основних ознак О. г. належать стабільність їх складу, наявність спільної мети, органів управління, орієнтація на активну діяльність, наявність програми, статуту та ін. Своєю чергою, О. г. можуть об’єднуватись […]...
11. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
12. Антагонізм Антагонізм – одна з форм розвитку соціально-економічних суперечностей, якій властива непримиренна боротьба двох або декількох протилежних сторін, тенденцій, законів, закономірностей та економічних форм. Соціальними формами вияву закономірностей та економічних форм є непримиренна боротьба між окремими країнами, класами, верствами, прошарками та суб’єктами. До А. між окремими економічними законами належить суперечність між законом зростання продуктивності праці та […]...
13. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
14. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
15. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
16. Сфера і галузь суспільного життя Державне управління Сфера і галузь суспільного життя. Соціально-громадська сфера, в якій люди об’єктивують свої життєві потреби й інтереси, на підставі і в процесі чого мають можливість ставити перед собою близькі й далекі цілі, проблеми та завдання сьогодення і на перспективу. Теоретичний підхід до питання виявляє існування лише п’яти сфер – за кількістю груп об’єктивних потреб […]...
17. Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
18. Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...
19. Синергія Синергія (синергічний ефект) (гр. synergos – той, що діє разом) – поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, зростання ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок т. зв. системного ефекту (емерджентності). Ні сучасний працівник, ні найдосконаліша техніка окремо неспроможні виготовляти переважну більшість економічних благ, їхнє поєднання […]...
20. Сфера послуг Сфера послуг – сукупність галузей і видів суспільної праці, в яких виготовляють споживні вартості у вигляді корисного ефекту (невіддільного від конкретної трудової діяльності) та сукупність економічних відносин, передусім відносин економічної власності, які при цьому розвиваються з метою задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб населення. До С. п. відносять торгівлю (гуртову й роздрібну), транспорт, зв’язок, діяльність […]...
21. Економіка будівництва Економіка будівництва – 1) окрема галузь народного господарства; 2) наука, яка вивчає сукупність економічних відносин взаємодії з продуктивними силами у будівництві, а також господарський механізм і закономірності розвитку цієї галузі та фактори, що визначають ефективність виробництва і праці. Зокрема, йдеться про шляхи розвитку будівельної індустрії, зв’язки будівництва з іншими галузями господарства та ін. Водночас вона […]...
22. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
23. Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) Політологічний словник Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) – поняття, що характеризує значний обсяг і високий рівень взаємоузгоджених позицій, зв’язків між суб’єктами суспільних відносин на основі вирішення ними конкретних проблем співробітництва і взаємодії. М. Головатий...
24. Тоталітаризм суспільний Тоталітаризм суспільний – повне (тотальне) одержавлення всіх сфер суспільних відносин (соціальних, правових, політичних, ідеологічних та ін.) і встановлення такого ж контролю держави над цими відносинами. Формами вияву Т. е. в СРСР була монополізація партійним, державним і радянським апаратом усієї повноти влади в суспільстві, скасування права на страйки, демонстрації, на створення нових політичних партій і громадських […]...
25. Регіоналізація Регіоналізація – виокремлення кількох або багатьох країн у межах світового господарства та їх об’єднання на цій території в регіональні економічні союзи різних форм на підставі спільних історичних, природно-кліматичних, економічних, демографічних, соціальних, політичних та інших особливостей. Найпростішими економічними формами Р. є об’єднання окремих галузей декількох або багатьох країн в регіональні економічні угруповання. Такими формами є ЄОВС […]...
26. Міжнародні розрахунки Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Міжнародні розрахунки – регулювання платежів за грошовими зобов’язаннями, які виникають між юридичними та фізичними особами країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин....
27. Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
28. Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...
29. Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
30. Економіка промисловості Економіка промисловості – наука, яка вивчає закономірності розвитку й функціонування продуктивних сил і економічних відносин (економічного способу виробництва) у промисловості, досліджує механізм дії об’єктивних економічних законів, а отже, промислову політику, умов та факторів, що визначають його ефективність, раціональне використання ресурсів, шляхи оптимізації галузевої структури виробництва та ін. До Е. п. належить економіка окремих галузей матеріального […]...
31. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
32. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
33. Власність Політологічний словник Власність – соціологічна категорія, яка містить певні підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та ін.), що прямо чи опосередковано стосується привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ через соціально-економічну форму суспільного способу виробництва. Соціальний аспект В. розкриває процес утворення й відповідного розвитку класів, соціальних груп і […]...
34. Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
35. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
36. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
37. Свобода Свобода – здатність окремої людини, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп ухвалювати рішення і діяти відповідно до власних інтересів (економічних, соціальних, політичних та ін.) і цілей з урахуванням об’єктивних умов (а отже, об’єктивних законів) і загальнолюдських інтересів. С. і вільна свідома діяльність людини – найважливіші риси її сутності. Голландський філософ Б. Спіноза розглядав С. […]...
38. РОЛЬ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник РОЛЬ СОЦІАЛЬНА – одна з категорій соціальної психології і соціології. В широкому розумінні слова Р. с. – це суб’єктивне буття соціальної діяльності чи персоніфікована соціальна функція; роль як наказ, безособистісна соціальна норма в певній соціальній системі, тобто сукупність прав, обов’язків, наказів і правил, які визначають, що повинна робити людина, яка посідає в суспільстві […]...
39. Сфера – СТЕРЕОМЕТРІЯ Формули й таблиці МАТЕМАТИКА СТЕРЕОМЕТРІЯ Сфера Кільцевий сегмент – частина кулі, що відсікається від неї площиною. S = 2πR·H, Де R – радіус кулі, Н – висота сегмента. Круговий сегмент – частина кулі, отримана таким чином: якщо кільцевий сегмент менший від півкулі, тоді його доповнюють конусом, вершина якого є центром кулі, а основою є основа […]...
40. Ландшафтна сфера Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 3. ЛЮДСТВО – ТВОРЕЦЬ НООСФЕРИ § 23. Ландшафтна сфера Сутність понять “ладшафт” і “ландшафтна сфера”. Унаслідок розвитку і взаємодії біосфери з конкретною територією виникають нові природно-матеріальні системи – ландшафти (з нім. Land – земля, Schaft – взаємозв’язок, взаємозалежність). Ландшафт (природно-територіальний комплекс) – це ділянка земної поверхні, на якій […]...