Соціальний розвиток

Related posts:

1. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...
2. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем. Проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Тому розглядаючи певний соціальний процес, потрібно з’ясувати, в яких умовах ідуть зміни, яка їх причина та який напрям. […]...
3. АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – форма вияву суперечностей та конфліктів між класами (групами, спільнотами), що характеризується непримиренністю соціальних інтересів, позицій, систем цінностей і якій притаманна гострота перебігу та розв’язання цих суперечностей і конфліктів. Особливістю А. с. є те, що пов’язані з ним суперечності можуть бути розв’язані лише шляхом взаємної боротьби непримиренних соціальних сил […]...
4. МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність дій, вчинків, відносин, невід’ємних від їх суб’єктів – носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення. Структура М. с. складається з таких чинників (елементів), як субстрат дії чи процесу (суб’єкт – […]...
5. ВІК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІК СОЦІАЛЬНИЙ – рівень соціальних досягнень індивіда (кар’єра, сусп. стан, сімейний статус тощо) порівняно із статист, середнім рівнем подібних досягнень людей одного з ним віку. В. с. визначається як за інституалізованими віковими нормами (межі шлюбного і пенсійного віку, повноліття тощо), так і за гнучкішими соціально-психол. регуляторами – віково-рольовими очікуваннями. Вимірювання В. […]...
6. СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ (соціал-дарвінізм) – напрям у соціології др. пол. XIX ст., котрий намагався пояснити еволюцію сусп. життя біол. законами природного добору і боротьби за існування. Вчення Ч. Дарвіна (1809 – 1882) про природний добір стимулювало поширення біол. законів на розвиток суспільства, хоча сам Ч. Дарвін і його прихильники рішуче заперечували подібні […]...
7. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та виробничих (ділових) зв’язків і відносин. Зрозуміло, С. п. не можливий без упорядкованості та унормованості соціальних взаємодій. Він складається (виникає) за умов […]...
8. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...
9. ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, […]...
10. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...
11. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...
12. Соціальний рух Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.3. Соціальний рух Термін соціальний рух означає сукупність форм колективної дії, яка направлена на реорганізацію суспільства. Соціальним рухам в цілому не притаманна висока ступінь інституціоналізації, вони виникають в результаті стихійного соціального […]...
13. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...
14. ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ – категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності в суспільстві через констатацію об’єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв’язків між процесами і явищами. Отже, в онтологічній площині З. с. є не що інше, як зв’язок між соціальними процесами і явищами, що виражає причинну або функціональну залежність між ними і […]...
15. ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції […]...
16. КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ – основна форма соціальної стратифікації суспільства, ключове поняття політ, економії, історії, соціальної філософії, політології, соціології. К. с. формується і утверджується як результат радикальних соціальних, політ, і екон. трансформацій XVII – XVIII ст., а також змін у організації праці та способі життя значної частини населення. Індустріальному суспільству відповідали головні соціальні […]...
17. АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. aggregatus – з’єднаний, зібраний) – терит. скупчення людських індивідів, яке в певному відношенні виступає як цілісність (напр., населення міста, села, району, країни тощо), Внутрішньо надзвичайно складне, бо його утворюють численні індивіди, соціальні групи та прошарки, А, с. містить у собі формальні й неформальні структури, у ньому мають […]...
18. ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна форма соціально-істор. існування людей і умова їх діяльності. Такі зовнішні, метричні характеристики часу, як тривалість, послідовність, повторюваність, одномоментність, різномоментність, ритм, можуть застосовуватись однаковою мірою до великих та малих масштабів життя соціального, Напр., можна говорити про цикли повторюваності, послідовності стосовно життя окремих індивідів, поколінь, а також про ритми […]...
19. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...
20. Соціальний інститут Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.5. Соціальний інститут Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum – улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних […]...
21. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
22. Соціальний моніторинг Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 7. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ЕТАПИ, ВИДИ 7.4. Соціальний моніторинг Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку […]...
23. ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) – порівняно стійка форма спільної розумової діяльності людей, яка визначає рівень їхньої спільної творчості, прийняття і реалізації рішень, розуміння самих себе, інших людей і спільностей, навколишнього світу. I. с. – не сума індивідуальних інтелектів, а цілеспрямована відкрита система інф. взаємодії, рівень функціонування і віддачі якої визначається не […]...
24. ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність індивідів, котрі мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ; більш-менш стійкі у часі утворення, одні з яких, залежно від істор., культурних і соціально-екон. обставин існують упродовж досить тривалого періоду, інші динамічно виникають і зникають, формуються і розпадаються. Згідно з М. […]...
25. ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...
26. ЕКСПЕРИМЕНТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕКСПЕРИМЕНТ СОЦІАЛЬНИЙ – метод отримання інформації про зміну соціального об’єкта у результаті цілеспрямованого впливу на нього контрольованими чинниками (змінними). Е. с. є розвитком методу спостереження, але якщо спостереження – це пасивний метод збирання інформації, то Е. с. передбачає активне втручання у функціонування об’єкта. Його проведення пов’язане з пошуком причинно-наслідкових відносин досліджуваних […]...
27. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
28. КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. compromissum – погодженість) – спосіб розв’язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь з допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою соціального миру між ними. Суть та значення К. с, полягають у досягненні заг. злагоди і порозуміння між супротивними волями і тим […]...
29. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ Соціологія короткий енциклопедичний словник “СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ” – персональна мережа (егомережа) безпосередніх стосунків індивіда (актора), що виступає як соціальний контекст його дій, визначає міру його інтеграції в соціальне середовище, суспільство і забезпечує доступ до необхідних ресурсів життєдіяльності (матеріальні блага, інформація, емоційна підтримка та ін.). Водночас “С. к.” – де теорет. концепція в соціології, яка фіксує роль […]...
30. ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від франц. prestige – чарування, чари, від лат. prestigium – ілюзія, обман почуттів) – співвідносна оцінка соціальної ваги різних об’єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства, групи на підставі прийнятої системи цінностей. Об’єктивним критерієм такої оцінки, зрештою, є здатність предмета задовольняти деяку сусп. потребу, але безпосередньою підставою може послугувати […]...
31. ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна умова діяльності та спілкування людей у суспільстві. П. с. охоплює два взаємозалежні рівні людської життєдіяльності; відношення людей до природи, що передбачає певну локалізацію істор форм суспільства в геогр. просторі природи, і рівень організації міжсуб’єктних, власне соціальних зв’язків, де просторовий момент співвідноситься з певними соціальними системами, характеризує упорядкованість […]...
32. СОЦІОЛОГІЗМ ВУЛЬГАРНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЗМ ВУЛЬГАРНИЙ (вульгарна соціологія) – науково некоректне, грубе пояснення чи інтерпретація соціальних процесів та явищ, пов’язане зі спрощеним розумінням їх природи, розвитку, взаємозв’язків тощо. Поняття С. в. є калькою вжитого Ф. Енгельсом терміна “вульгарний матеріалізм”, котрим він назвав прибічників механістичного матеріалізму (Л. Бюхнер, Я. Молешотт, К. Фогт), які примітивно розглядали мислення […]...
33. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
34. СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ – галузь соціол. науки, що вивчає сусп. виховання в сукупності його соціальних характеристик як сфери соціальних відносин. На відміну від педагогіки, котра займається системою соціально організованих і цілеспрямованих виховних процесів, С. в. досліджує як позитивний, так і негативний вплив усіх соціальних, у т. ч. і неорганізованих, стихійних чинників соціального […]...
35. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ – різновид соціального конфлікту, стадія максимального розвитку суперечностей між соціальними суб’єктами соціально-трудових відносин (соціальними чи соціально-професійними групами) безпосередньо у трудовій чи пов’язаних з нею сферах діяльності (у сферах розподілу, обміну, споживання та ін.) на підприємствах і установах, у різних галузях в-ва, у суспільстві в цілому. К. с. т. […]...
36. Соціальний прогрес і регрес Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.7. Соціальний прогрес і регрес Під прогресом (лат. progressus рух вперед, успіх) зазвичай розуміють тип, напрям розвитку, який характеризується переходом від нижчого до вищого, від менш вдосконаленого до більш вдосконаленого. Про […]...
37. АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ – структура, що виникає в самоорганізаційній моделі соціальної динаміки суспільства (див. Соціальна самоорганізація) і являє собою форму соціального кооперативного об’єднання, яка внутрішньо притаманна соціальній системі, будучи наперед заданою властивостями цієї системи. Відповідно до самоорганізаційного бачення механізму соціальної динаміки, А. с. є тією базовою соціальною структурою, до якої природно тяжіє […]...
38. Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
39. РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ – РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ Прийнято виділяти грудний вік (1-й рік життя), раннє дитинство (від 1 до 3 років), дошкільний період (від 3 до 7 років), шкільний період (від 7 до 17 років). У грудному віці діти особливо чутливі до впливу зовнішнього середовища. Протягом першого року життя відбувається […]...
40. СОЦІОГРАФІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Ф. Тьонніс […]...