Сполучник як службова частина мови

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Сполучник як службова частина мови

Ознаки сполучника

Групи

Лексичне

Значення

Морфологічні

Ознаки

Синтаксична

Роль

Для чого

Служить

За роллю в мові

За

Будовою

Не має

Незмінне

Слово

Членом речення не буває

Поєднує однорідні члени, частини складного речення

Сурядності

Підрядності

Прості

Складні

Складені

Сполучником

називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

Наприклад: На зорі задививсь хлопчина, але Своєї не знайшов (Б.-І. Антонич). Цього разу старожили не бачили Різдвяних свят, Бо небо стояло в сірій сорочці будня (М. Хвильовий). У першому реченні сполучник але пов’язує однорідні члени речення (присудки) і вказує на протиставлення дій; у другому – сполучник бо пов’язує підрядну частину з головною і виражає причиновий зв’язок між частинами складного речення.

Сполучник

може також уживатися для зв’язку самостійних речень у тексті. Сусіди од страху, од жалю німіли. І Мені, малому, не раз довелось за титаря плакать. І Ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче (Т. Шевченко).

Деякі сполучники (І, та, а, але, або, чи, то… то та ін.) можуть поєднувати як однорідні члени, так і частини складного речення. Весна нам принесла новини не веселі, А сумні (Леся Українка). Сміється воно, А проміння аж витанцьовує по банях церков… (Панас Мирний). У першому реченні сполучник А пов’язує однорідні члени, указуючи на смисловий зв’язок протиставлення між ними, у другому – зв’язує рівноправні частини складного речення.

Сполучники, як і прийменники, не мають лексичного значення і не виступають членами речення. На відміну від прийменників, сполучники не пов’язуються з формами повнозначних слів.

За морфологічною будовою сполучники поділяються на Прості, складні І Складені. До Простих належать морфологічно нерозкладні сполучники: і (й), та, а, бо, чи, що, але, то. Ця група кількісно обмежена. Складні сполучники утворилися внаслідок злиття двох і більшої кількості слів: якщо (як + що), щоб (що + б), немовбито (не + мов + би + то). Складені сполучники утворені з двох або кількох слів: Тому що, через те що, незважаючи на те що та ін. За походженням сполучники бувають Непохідні (А, але, та, бо, і) і Похідні, що утворені з інших частин мови і співвідносяться з ними (Як, що; якщо, зате, тому що та ін.).

За вживанням сполучники бувають Неповторюваними (одиничними) (А, але, зате, проте, однак), Повторюваними (І… і, ні… ні, то… то, чи… чи, чи то… чи то, або… або, не то… не то) і Парними (Хоч…, але; як…, так; не тільки…, а й; якщо (коли)…, то; не стільки…, скільки).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Сполучник як службова частина мови