Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ СПОСОБИ ПЕРЕЩЕПЛЕННЯ

СПОСОБИ ПЕРЕЩЕПЛЕННЯ

Сад і город (енциклопедія)

Якщо в саду необхідно замінити сорти на більш цінні або якщо потрібко на одному дереві мати кілька сортів запильників, роблять перещеплення дерев. Перещеплюють також дерева, які погано переносять зимові холоди, у яких віл морозів ушкоджуються штамб та основи скелетних гілок. Такі сорти перещеплюють у крону зимостійких сортів.

Щоб щеплення добре зросталися, а щеплені дерева не хворіли, довго плодоносили, дотримуються таких правил: породу прищеплюють на таку ж породу. Яблуню прищеплюють

на яблуню, грушу – на грушу. Але в кісточкових порід можливі винятки. Так, на вишню можна перещеплювати черешню, на аличу – сливу, на сливу – абрикос.

Перещеплюють дерева насіннячкових порід, волоського горіха, з кісточкових – сливу, вишню й черешню. Щеплення на абрикосі приживаються погано. Персик прищеплювати в крону не рекомендується.

В умовах присадибної ділянки або дачного саду зручніше й легше проводити щеплення живцем. Щеплення живцем використовують на деревах третього-п’ятого року після садіння й старше. Прищеплювати потрібно дерева молоді, які добре ростуть, здорові. Догляд за деревами

до та після щеплення має бути ретельним і регулярним. Яблуню й грушу прищеплюють до 20-30-літнього віку. У дерев кісточкових порід щеплення приживаються тільки на деревах не старше 10 років.

Щоб щеплення краще зросталося, гілки не обламувалися під вагою, а дерево не переростало, перещеплення краще робити якомога ближче до штамба.

Товсте гілля при перещепленні вимагає набагато тривалішого часу для заростання поверхні зрізу. У гілок завтовшки 6-8 см заростання відбувається не менш ніж за 8-10 років. А якщо намагатися зробити перещеплення на гілці завтовшки понад 10 см, існує великий ризик того, що поверхня зрізів узагалі повністю не заросте. Це призводить до того, що оголена деревина в місці зрізу сохне, розтріскується і загниває.

Для щеплень використовують кілька основних способів щеплення живцем: щеплення за кору, щеплення в тригранний виріз, копулювання, щеплення містком.

При будь-якому способі дерево має бути здоровим, а співвідношення товщини гілки й відстані від місця щеплення до штамба – оптимальним.

Щеплення за кору використовують тоді, коли підщепа має товщину більшу, ніж прищепа. Найкращий час для щеплення за кору – середина весни, коли кора легко відстає біля підщепи. Якщо щеплення робити пізніше, то тканини не встигнуть визріти до початку зими і прищепа може ушкодитися морозом.

Перед щепленням призначені для підщепи гілки вкорочують, щоб довжина їх становила не більше 20-30 см. Відстань від місця зрізу верхньої гілки до верхньої точки центрального провідника повинна становити 20-40 см. У кроні потрібно обов’язково залишати обростаюче гілля, оскільки за рахунок листя, яке росте на ній, відбуватиметься процес фотосинтезу й нагромадження вуглеводів, а це необхідно для заростання місця щеплення. Зазвичай крону перещеплюють протягом одного-двох років.

Поверхню зрізу на підщепі потрібно зачистити гострим садовим ножем. Потім кору розрізають уздовж, відокремлюють від деревини й вставляють під кopy підготовлену прищепу. Щоб зробити щеплення на гілку завтовшки до 2 см, використовують один живець; якщо гілка має товщину 2,5-3 см, використовують 2 живці, а якщо гілка товстіша за 5 см – 3-5 живців.

Коли роблять щеплення одним живцем, його поміщають за кору у верхній частині зрізу. Якщо використовується 2 живці, то один вставляють угорі, а другий – унизу. При використанні 3 і більше живців один вставляють угорі зрізу, а інші – за колом зрізу. Для продовження росту гілки залишають один пагін, інші пагони в різних частинах зрізу залишають для того, щоб вони живили його пластичними речовинами.

Живець для Щеплення за кору готують у такий спосіб. Відбирають живець із двома-трьома бруньками, у нижній частині роблять скісний зріз завдовжки 3-4 см. Верхню частину живця обрізають на бруньку.

Місце щеплення обв’язують плівкою, а зверху ретельно замазують садовим варом, щоб місце зрізу не сочилося (мал. 24).

Щеплення в тригранний виріз. Його виконують на тих самих гілках, що й щеплення за кору. Щеплення в тригранний виріз не потребують відставання кори в підщепи. Спочатку на підщепі роблять клиноподібний виріз кори та деревини. Потім біля основи живця роблять клиноподібний зріз, щоб він збивався за розміром з вирізом на підщепі. Після цього нижній зріз живця вставляють у виріз на підщепі, звертаючи увагу на те, щоб камбіальні тканини підщепи й прищепи збігалися. Після проведення щеплення місце зрізу обв’язують плівкою й ретельно замазують садовим варом.

Копулювання. Це щеплення використовується тоді, коли гілки прищепи й підщепи мають однакову товщину. Копулювання буває двох видів: просте та з язичком. Обидва можна проводити тільки на тонких гілках, вік яких не більше 1-2 років.

При простому копулюванні роблять скісний зріз на нижній частині прищепи й на підщепі завдовжки 3-4 см. Потім у підщепу вставляють прищепу, стежачи затям, щоб камбіальні тканини їх повністю збігалися. Потім зазвичай місце щеплення обв’язують плівкою та замазують варом.

Для копулювання з язичком на підщепі й нижньому кінці живця також роблять скісний зріз завдовжки 3-4 см. Потім на них розрізають деревину вздовж так, щоб утворився язичок. Після цього прищепу з’єднують із підщепою так, щоб язичок прищепи заходив за язичок підщепи, знову ж таки стежачи за сполученням камбіальних тканин. Після цього обмотують плівкою та замазують садовим варом.

Щеплення містком. Якщо на штамбі дерева є великі ділянки з ушкодженою корою, найкраще перещеплювати їх містком. Цей спосіб дозволяє усунути перешкоди для обміну речовин між листям і кореневою системою. При щепленні містком живець з’єднує верхню й нижню частини рани.

Перед щепленням місце ушкодження якомога раніше замазують садовим варом. У середині весни, коли кора добре відстає, на верхньому та нижньому кінці прищепи роблять скісний зріз. Верхній кінець зрізують на бруньку. На корі підщепи вище й нижче ушкодження роблять Т-подібні розрізи. Потім живець вставляють за кору в ці розрізи, місце щеплення обв’язують шпагатом, вибираючи такий, котрий не розмотуватиметься. Потім рани замазують садовим варом. Обв’язку змінюють раз на місяць, щоб шпагат не вростав у кору. Якщо рана на корі невелика, то для щеплення містком можна обійтися одним живцем. Чим більша рана й товстіший штамб, тим більшу кількість живців потрібно використовувати для перещеплення (мал. 25).

У дерев кісточкових порід живцеві щеплення гояться гірше, тому молоді дерева вишні, сливи, абрикоса та інших кісточкових краще перещеплювати окуліруванням. Якщо в кроні є міцні однолітні паростки, окулірування роблять на них, а якщо таких немає, то дерева спочатку обрізають, як для живцевого щеплення.

Щеплення окуліруванням проводять на сильних паростках поточного року в серпні. Якщо однолітніх паростків багато, відбирають найміцніші, а інші видаляють або прищипують.

Окулірування роблять уранці або ввечері. Живці потрібно заготовлювати в день окулірування, у крайньому випадку – за день. На живцю видаляють листя, залишаючи тільки черешок завдовжки 1-1,5 см. Якщо живці заготовлені заздалегідь, то зберігають їх у прохолодному місці, щоб зрізи не підсихали.

Окулірування проводять дуже швидко, поки зрізи вологі. Причому поверхні зрізів не можна торкатися. Спочатку роблять Т-подібний розріз кори на підщепі. Потім на живці вирізують щиток таким чином, щоб посередині нього розташовувалася добре сформована брунька. Довжина щитка – 2-3 см. Щиток має захопити не лише кору, але й тонкий шар деревини.

Вирізаний щиток вставляють за кору в місці Т-подібного розрізу, стежачи за тим, щоб не зім’яти щитка і не ушкодити бруньки. Потім, як і при будь-якому щепленні, місце окулірування обв’язують плівкою.

Через 10-12 днів буде видно, прижився щиток чи ні. Якщо живець не підсихає, кора біля щитка свіжа, гладка, не потемніла, це означає, що щиток прижився. Обв’язку залишають до наступного року, знімають її до розпускання бруньок і відразу зрізують однолітній пагін до заокулірованої бруньки (мал. 26).