Способи зображення Землі
Географія
Загальна географія
Земля на плані та карті
Способи зображення Землі
Глобус – об’ємна модель Землі, що в загальних рисах зберігає її форму, зменшену в десятки мільйонів разів. На ньому всі материки, океани, моря показані в повній відповідності до їх положення на земній кулі. Шкільні глобуси звичайно мають масштаб 1 : 50 000 000. Масштаб глобуса однаковий у всіх точках. Відстані на глобусі вимірюються гнучкою металевою лінійкою або ниткою, а потім переводяться за допомогою іменованого масштабу у відстані на місцевості.
Поняття про план місцевості
План – зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно в масштабі 1 : 2000 і більше. На них зберігаються обриси всіх елементів ділянки, але в зменшеному вигляді. Це зменшення залежить від обраного для плану масштабу. Для зображення на плані тих чи інших предметів застосовують певні умовні знаки (рис. 7).
Рис. 7. Умовні позначення
Масштаб зображення Землі, його види
Масштаб – відношення довжини
Види масштабу: чисельний, іменований, лінійний, поперечний.
Чисельний – це масштаб, записаний у вигляді дробу: знаменник показує, у скільки разів зменшено зображення лінії на плані або карті. Наприклад, масштаб 1 : 1 000 000 означає, що лінійні розміри об’єкту зменшені в 1 000 000 разів.
Іменований Масштаб виражають словами. Наприклад, “в 1 см – 500 км”.
Лінійний Масштаб – пряма лінія, поділена на рівні відрізки з надписами, що вказують, яким відстаням на місцевості відповідають поділки. Першу поділку зліва від нуля ділять на дрібніші частини для зручності одержання точніших результатів вимірів. При цьому використовують циркуль-вимірювач.
Поперечний Масштаб зображується у вигляді прямокутника, горизонтальний бік якого розділений на кілька рівних частин, переважно по 2 см кожна (такі частини називаються основами масштабу). Крайня ліва основа у верхній і нижній частинах поперечного масштабу поділяється на десять рівних частин. Кінці цих десятих частин основи з’єднуються між собою прямими, що поділяють горизонтальні лінії на сотні частин основи.
Географічна карта. Типи карт
Географічна карта – зменшене зображення всієї земної поверхні або окремих її частин на площині, побудоване за певними математичними правилами з урахування кулястості Землі. Географічні карти поділяють за змістом, призначенням, масштабом, охопленням території.
За змістом карти бувають двох типів:
– Загальногеографічні; на них показують рельєф, водні об’єкти, населені пункти, шляхи сполучення, державні кордони тощо.
– Тематичні карти детально передають певну частину змісту загальногеографічних карт (рельєф, рослинний покрив) або показують те, чого немає на загальногеографічних картах (грунтовий покрив, клімат). Серед тематичних карт є карти природних (фізико-географічні) та суспільних (суспільно-географічні) явищ.
За призначенням виділяють карти:
– спеціальні;
– навчальні;
– туристичні;
– навігаційні;
– довідкові.
Залежно від масштабу виділяють карти:
– топографічні (масштаб від 1 : 1000 до 1 : 100 000);
– оглядово-топографічні (масштаб від 1 : 100 000 до 1 : 1 000 000);
– оглядові (масштаб від 1 : 1 000 000);
або:
– великомасштабні (масштаб, більший за 1 : 200 000);
– середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000);
– дрібномасштабні (масштаб, менший за 1 : 1 000 000).
За охопленням території карти поділяють на карти півкуль, материків, океанів, морів, заток, проток тощо.
Для зображення на картах географічних об’єктів застосовують певні умовні знаки, пояснення до яких наводяться у легендах карт. Легенда розміщується на полях карти або на вільному місці всередині її рамок.
Умовні знаки бувають:
– Позамасштабні – використовуються для позначення об’єктів, що не виражаються у масштабі карти. Такі знаки мають вигляд геометричних фігур, символів, малюнків;
– Лінійні – застосовують для позначення об’єктів лінійного характеру (кордони, шляхи, річки). Вони передають довжину і форму об’єктів. Ширина їх дещо збільшена, і тому на карті її не вимірюють. Один із лінійних знаків – ізолінії – це лінії на географічних картах, які з’єднують точки з однаковим значенням певної величини, наприклад тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), рівних температур (ізотерми);
– Площадні (контурні) – показують географічні об’єкти, що мають певну площу (ліс, озеро тощо). Вони передають дійсні розміри об’єкта, складаються з контуру та його заповнення кольором або штриховкою;
– Пояснювальні – це словесні підписи, які доповнюють інші умовні знаки.
Основні відмінності плану та карти
На плані зображають невеликі території майже при цілковитому додержанні подібності місцевості. На картах не всі елементи поверхні зображуються детально. Під час складання планів не береться до уваги опуклість земної поверхні, а на картах вона враховується завжди. На картах зажди зображується градусна сітка, а на планах зазвичай креслять тільки стрілку, що вказує напрям на північ. Карту роблять у дрібнішому масштабі, ніж план, тому на ній вміщається значно більша територія.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...