Спрощення в групах приголосних. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 67
Тема. Спрощення в групах приголосних. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
Мета:
– навчальна: надати знання учнями проспрощення приголосних; формувати орфографічні й орфоепічні вміння;
– розвивальна: розвивати навички слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення; навички виразного читання; розвивати логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
– виховна: виховувати повагу до сім’ї, родини, Батьківщини.
Внутрішньопредметні
Міжпредметні зв’язки: мова, література, культура, мистецтво.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Спостереження над мовним матеріалом
> Послухайте прислів’я. Чи можна стверджувати, що вони об’єднані однією темою?
> Запишіть прислів’я, поділивши слова на склади. Визначте, у якому із прислів’їв складів найбільше, у якому – найменше.
1. Сім’я міцна – горе плаче! (8)
2. До свого роду – хоч через воду. (10)
3. Нащо клад, коли в
> Поясніть розділові знаки в останньому прислів’ї.
Підготовча вправа
> Доберіть до запропонованих слів спільнокореневі. Порівняйте їхню вимову й написання. Що ви помітили?
Виїзд, радість, сердечний, блиск, піст.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
> Ознайомтесь із таблицею, сформулюйте правило спрощення в групах приголосних.
Повне спрощення (тобто в усному мовленні та на письмі) відбувається:
1) при відмінюванні й творенні слів (коли до наявних звукосполучень [жд], [зд], [ст], [рд], [сл] додається звук [н], [л], [ц], середні [д], [т] випадають):
Ж (д) н З(д) н С (т) н С (т) л С (т) ц Р (д) ц С (л) н | Тиждень – тижні, тижнями Проїзд – виїзний, об’їзний, Якість – якісний; честь – чесний Лестощі – облесливий, улесливість Містити – місце, місцевість Серденько-серце, серцевина (давньор. Сьрд’ьце) Масло – масний, Масниця |
2) У групах приголосних зк, ск (при творенні дієслів із суфіксом – ну – та закінченням – е випадає [к]):
З (к) н С (к) н | Брязк – брязнуло, брязнути, брязне Тиск – тиснуло, тиснути, тисне |
Винятки (спрощення не відбувається):
1) в українських словах:
Стл Стн Стс Скн | Кістлявий, пестливий, хвастливий Шістнадцять, зап’ястний, хворостняк Шістсот Випускний, вискнути, рискнути, тоскно, скнара |
2) в іншомовних прикметниках: баласт – баластний, компост – компостний, форпост – форпостний.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Попереджувальний диктант
> Прослухайте речення, визначте слово, у якому відбулося спрощення, поясніть його правопис і запишіть у зошит.
1. Хороше, коли є смуги захисні, ні піски, ні посухи не страшні! (І. Нехода) 2. У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис (М. Бажан). 3. Тікав перед нами напасник і кат, бо ми помагали як братові брат (А. Малишко). 4. Віють вітри перехресні й зустрічні (А. Малишко). 5. Проходять благовісні хмари, шумить уквітчана трава (М. Рильський).
Гра “Інтелектуал”
> Продовжте речення.
1. Найбільше пестить і голубить свою дитину… (мама). 2. Своїх онуків розуму навчає старенький… (дідусь). 3. Твою матусю донечкою кличе твоя… (бабуся). 4. Дочка моєї мами – то моя… (сестра).5. Син мого дідуся – мій… (тато). 6. Дочка моєї бабусі – моя… (мама). 7. Тато мого тата… (дідусь). 8. Онук чи онучка мого дідуся – це… (я).
> Утворіть похідні слова зі спрощенням у групах приголосних.
Кількість, пристрасний, доблесний, чесність, область, жалість, щастя, користь, брязкіт, участь, швидкість, ремесло.
> Складіть два речення про родичів, увівши утворені слова зі спрощенням у групах приголосних.
“Хто більше”. Самостійна робота з текстом
> Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, у яких відбулося спрощення
Сім’я – група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує цілісність життя: спільний дім, господарство, спосіб життя. У давнину в Україні батьки мали багато дітей – кількісно сім Я, саме стільки осіб вважалася повною сім’єю.
В Україні говорять: “Без сім’ї немає щастя на землі”. Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду – бути щасливою.
Батьки – це найцінніше, що є в кожної дитини. Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать усьому розумному й корисному, вкладають у наші вуста добрі слова.
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова…
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
М. Пономаренко
Слово “мама” входить у наше життя тихо й непомітно. Вона оберігає нас від усього злісного, безжалісного, і в самому звучанні цього слова – наш захисток.
На світі білому єдине,
Як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.
Дмитро Білоус
Якщо ти розумний, чемний –
Гарне і твоє ім’я.
І за тебе недаремно
Буде горда вся сім’я.
Ганна Черінь
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Лінгвістичне спостереження
> Назвіть рядок, у якому транскрипція слів записана без помилок (1,2).
А) [свідоцтво], [л’ічба], [беиж: ал’існий].
Б) [рухайец’:а], [роз:увайес’:а], [л’ічба].
В) [зліст’], [веден’:а], [пещерний].
Г) [контрасний], [футбол], [с:утулений].
Бесіда
> Яким може бути спрощення?
> Чому це відбувається?
> Назвіть слова-винятки, у яких спрощення не відбувається ні на письмі, ні у вимові.
VII. ПІДСУМКИ УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Виконайте вправу з підручника.
> Пошукова робота: напишіть прізвища, ім’я, по батькові своїх родичів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...