СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА

Related posts:

1. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
2. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
3. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
4. СТАТИСТИКА МОРАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА МОРАЛЬНА – напрям у розвитку масових емпіричних обстежень населення в Європі XIX – поч. XX ст., що розвивався паралельно з “гігієною соціальною” (див.). Предметом С. м. були статист, дослідження злочинності, проституції, суїциду, позашлюбних дітей, люмпенізованих верств населення в країнах Зх. Європи (повій, бродяг, злочинців тощо), Термін “С. м.” у наук. […]...
5. РІВЕНЬ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. […]...
6. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...
7. Статистика домашніх господарств Статистика домашніх господарств – галузь соціально-економічної статистики, яка забезпечує інформаційну базу для вивчення рівня життя населення окремої країни (в т. ч. окремих верств і соціальних груп) у зіставленні з рівнем життя інших країн. З цією метою аналізуються рівні доходів і витрат домашніх господарств, їх структура та залежність від складу сім’ї, а також зайнятості окремих членів […]...
8. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
9. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...
10. ТИХОНОВИЧ Всеволод Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ТИХОНОВИЧ Всеволод Олександрович (21.11.1932, м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.) – укр. соціолог. У 1955 р. закінчив істор. ф-т Київського ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, у 1968 р, – аспірантуру Ін-ту філософії АН України. Працював учителем середньої школи, викладачем пед. училища, ред. літ. в-ва та р-ції ж. “Філос, думка”. З 1971 р. – […]...
11. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
12. ВОРОНА Валерій Михайлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРОНА Валерій Михайлович – (05.03,1940, м. Речиця Гомельської обл., Білорусь) – укр. соціолог, економіст, д-р екон. наук (1990), проф. (1992), д-р 1н-ту соціології HAH України (з 1992). Закінчив екон. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Працював деканом, зав. кафедри, проректором Київського ін-ту народного господарства. Галузь наук, інтересів: екон. […]...
13. СОЦІОГРАФІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Ф. Тьонніс […]...
14. ВОВКАНИЧ Степан Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОВКАНИЧ Степан Йосипович (10.03.1936, на Львівщині ) – д-р соціол. наук. проф. Закінчив у 1958 р. Харківський гірничий їн-т і в 1969 р. екон. ф-т Львівського держ. ун-ту їм. І. Франка. Зав. відділу соціол. досліджень Ін-ту регіональних досліджень HAH України, в якому працює з 1966 р, В 1975 р. захистив канд., […]...
15. МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – процес руху індивідів між ієрархічно або іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями Порівнюючи соціальне становище дітей та батьків (найчастіше сина та батька), соціолог встановлює, чи відбулася зміна соціального становища між двома поколіннями, тобто чи відбулася міжгенераційна мобільність. Фіксуючи рух індивіда у просторі різних […]...
16. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
17. ПРИБИТКОВА Ірина Михайлівна Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРИБИТКОВ А Ірина Михайлівна (08.02.1937, м. Владивосток, Росія) – укр. соціолог і демограф. Фахівець з теорії та методології соціальної мобільності., соціолог сім’ї та шлюбу, соціолог міста та села, соціальної демографії. Закінчила Московський ін-т інженерів геодезії, аерофотозйомки та картографії (1960), аспірантуру Ради по вивченню продуктивних сил України АН України (1966), канд. екон. […]...
18. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
19. ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – наука про закономірності і механізми формування, функціонування та розвитку сусп.-психол. явищ, процесів і станів, суб’єктами яких є маси, істор. спільноти, класи, соціальні групи і особистості як члени цих множин. Це наука, що вивчає взаємодію особистості у соціумі, поведінку людей у різних групах і спільнотах, а також особливості масової, […]...
20. Демографічна статистика Демографічна статистика – наука, яка вивчає народонаселення та його зміни в конкретних історичних умовах суспільного розвитку. До сфери вивчення Д. с. належать: кількість, географічний розподіл і склад населення за суспільними верствами і групами та їх зайнятість, за віком і статтю, національністю, культурним рівнем, сімейним станом тощо. Д. с. охоплює питання природного руху населення (народжуваність, смертність, […]...
21. СОЦІАЛЬНА РОБОТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність, спрямована на підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині чи групам людей. Соціальний працівник виступає посередником у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також у всіх видах заг. соціальної підтримки населення. Соціальна робота охоплює держ. заклади, громадські й […]...
22. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
23. КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...
24. ДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що вивчає населення, його географію, структуру, склад, кільк. та просторово-часову динаміку, відтворення (народжуваність, смертність, тривалість життя) в їх сусп.-істор. зумовленості; 3) Д. біол. – сума стат. показників про склад популяції: чисельність, […]...
25. СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної […]...
26. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
27. Національна соціальна безпека Національна соціальна безпека – важлива складова національної безпеки, яка означає стан соціальної сфери та комплекс заходів з боку держави, суспільства (передусім громадянського) і суб’єктів підприємницької діяльності, за допомогою яких забезпечується розвиток соціальної сфери в інтересах сучасного і майбутніх поколінь. До соціальної сфери, згідно з вимогами субординації, слід віднести такі загрози: 1) антинародна соціальна політика держави, […]...
28. СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...
29. ЕКОНОМІЧНА Й СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ВСТУП УРОК 1. ЕКОНОМІЧНА Й СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ Очікувані результати: учень називає об’єкти й предмети економічної та соціальної географії України, світових та вітчизняних економ-географів; установлює зв’язок економічної та соціальної географії з іншими науками; пояснює актуальність і необхідність вивчення курсу. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти […]...
30. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ – Узаг. термін, який позначає сукупність соціол. ідей та концепцій, що набули поширення напр. XX ст. на грунті нового соціально-філос. підходу до сусп. життя, культури, людської діяльності. Постмодернізм узагалі – це міждисциплінарний інтелектуальний рух, не стільки нова теорет. парадигма, скільки новий ракурс бачення, набір концептуальних підходів до соціокультурної […]...
31. ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА – широке за змістом поняття, вперше уведене в наук, ужиток Карлом Поппером у 40-х pp. XX ст. У сучасних умовах набуло подвійного значення. З одного боку, воно означає сукупність систематизованих і упорядкованих методів, засобів, способів трансформації сусп. наук., передусім соціол. знань, у соціальні програми, проекти, конструкції чи конструктивні ідеї, […]...
32. АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
33. КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА – особлива здатність особи, завдяки якій вона адаптується в суспільстві, утримується в структурах його соціальної організації, забезпечує собі статусне просування та реалізацію свого діяльнісного потенціалу, інтеграцію в спільноти. Засадами К. с. є система знань, фаховий та життєвий досвід, заг. культурний рівень особи, її вміння соціально самовизначатися (див. Соціальне самовизначення), […]...
34. Статистика як інструмент обробки даних Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 10. СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА І АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Одержані після проведення опитування емпіричні дані підлягають інтерпретації, тобто поясненню. Соціолог має зробити висновки, виявити тенденції, перевірити висунені в програмі соціологічного дослідження гіпотези. Одержану первинну соціологічну інформацію йому треба […]...
35. Соціальна мобільність Соціальна мобільність – перехід окремої людини, сім’ї з однієї соціальної групи або верстви в іншу, залежно від рівня освіти, кваліфікації та інших чинників. Двома формами С. м. є, по-перше, перехід індивіда або сім’ї у вищу соціальну верству або групу; по-друге, їх перехід з вищої соціальної верстви або групи в нижчу, що, як правило, є ознакою […]...
36. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...
37. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру […]...
38. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
39. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
40. Критерії та орієнтири соціальної політики держави Державне управління Критерії та орієнтири соціальної політики держави. Відображуються в загальноприйнятих у світовій практиці показниках соціального розвитку: індекс людського розвитку, рівень освіти, середня тривалість життя, співвідношення народжуваності і смертності, природний приріст населення, калорійність харчування, рівень бідності, безробіття, структура споживання, державні витрати у напрямах соціальної сфери тощо. Вони використовуються державою як параметри соціальної політики. За їх […]...