Стилістичні засоби синтаксису
Урок № 37
Тема. Стилістичні засоби синтаксису
Мета: формувати вміння визначати емоційне забарвлення та стилістичне призначення речень, звернути увагу на стилістичні можливості різних видів речень, слів, що не мають граматичного зв’язку з членами речення, речень, ускладнених однорідними та відокремленими членами, а також конструкцій із прямою, мовою та діалогів.
Тип уроку: урок вивчення Нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
I. Перевірка домашнього завдання.
V Переписати, розставляючи розділові знаки
“А наші серця – Україні!” – козацтво життям поклялось. Лунає той клич і донині в блакиті над морем колось (ГІ. Біба). Даруй нам, Земле, за слова: “З тобою лиш душа жива” (М. Сингаївський).
Арістотель-мудрець Олександра навчав і такий у альбом йому вірш написав: “Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, небезпечне оружжя – жіноча краса. Ані мудрість, наука, ні старші літа не дають проти неї міцного щита” (І. Франко).
II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
III. Вивчення нового матеріалу.
V Пояснення вчителя.
Вживання різних синтаксичних
Синтаксичні синоніми – це паралельні конструкції (словосполучення і речення), що мають однакове лексичне і граматичне значення, але відрізняються смисловими відтінками. Напр.: пшеничний лан – лан пшениці; серце українця – українське серце; роздуми про гідність – роздуми щодо гідності; він був учителем – він був за вчителя, він учителював; йди додому – йшов би ти додому.
Пряма мова, будучи ознакою книжного мовлення, широко вживається у художньому стилі. Вона є засобом індивідуалізації мови літературних персонажів, а також надає текстові емоційно-експресивного забарвлення. Ще виразніше індивідуалізує героїв та надає текстові експресивності їхнє мовлення, передане у формі діалогу.
IV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
V Прочитати.
Якими засобами досягнуто емоційно-експресивного забарвлення? Прочитати речення з прямою мовою, замінюючи її на непряму мову. Програють чи виграють речення від такої заміни?
Одні сміються, співчувають інші… Я – донкіхот, я свій шукаю брід. Сурму до губ притискую міцніше, буджу зорю і кличу у похід: “Вставайте, люди, підіймім з руїни усе, що зла недоля відняла, щоб, справді незалежна, Україна по-справжньому щасливою була!” (П. Малєєв).
…Сили були нерівні. Вороги були сильніші і, головне, численніші. Вони вже добре знали, що таке Україна і що таке український козак. Та честь слід було врятувати, і кожний повторював: “Ми її врятуємо. Сила може подолати справедливість, але навіки знищити її – ніколи!”
Може, й скаже хтось: “Чи потрібна була ця кривава боротьба?” Так ганьба їм, цим легкодухим! Бо не можна в годину небезпеки залишити напризволяще свою матір! Боротися, захищати її до останньої краплини крові – тільки це!
Боягуз, може, й погодився б на продаж. “Так було б краще,- промимрив би він,- і ганьба б коштувала менше”. Та хай мовчать вони, ці мерзенні нікчеми, хай проваляться під землю… їм тільки й залишається, що плазувати по-гадючому… (За Марком Вовчком )
V Прочитати поезію.
Довести, що емоційно-експресивного забарвлення текст поезії набуває саме завдяки використанню діалогу.
Скінчився вік робочого тягла.
Уже немає репаних чухонців.
Цим простим хлопцям розум пройняла Енергія розплавленого сонця.
– Спадковість?
– Совість.
– Мрія?
– Інститут.
– Любов?
– Життя.
– Зненависть?
– Трутні.
– Минуле?
– Труд.
– Позаминуле?
– Труд.
З таким минулим можна і в майбутнє! (Л. Костенко )
V Пояснювальний диктант.
З’ясувати стилістичну роль діалогу.
– Як живеш, Україно? – Росія питає.
– Та живу, ще не вмерла, на хліб вистачає.-
Й мовчки торбу благеньку за плечима тримає.
– Тож давай дві злиденні в одну об’єднаєм:
З однією – великою, що і казати,
Стане значно надійніше нам жебрувати!
– Вибач, я вже сама – зі своєю, бо звикла…
Тож проблема об’єднання торб поки зникла. (А. Кравченко)
V Прочитати речення, вказати в кожному цитату.
Пояснити стилістичну роль цитат.
О. Довженко говорить про мужність народу в боротьбі з ворогом, порушує проблеми довіри до людини, цінності людського життя, полемізуючи з поглядами “товариша Сталіна”. Письменник, наприклад, говорить: “Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалась чимось забороненим і контрреволюційним,- це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема…” Сказано для розуміння проблеми виховання молоді (З підручника). Для молодих Рудченків Шевченкова поезія перевернула увесь знаний досі світ. “Його просте та щире слово обізвалося у кожнім серці, його ідеї зразу заполонили тисячі прихильників”,- напише Панас Мирний про Шевченка у зрілому віці (3 журналу). Був тільки біль, отой нестерпний біль та ще питання: “Доки ж воно буде?” І дівчина в пілотці серед піль нам не дає заснути, словом будить: “Хотіла б я вийти у чистеє поле, припасти лицем до сирої землі і так заридати, щоб зорі почули, щоб люди вжахнулись на сльози мої…” А вийти у поле у рідне не можна: пшениця палає, трава придорожна… (О. Стрілець). Діда несли, мов книжку, розкриту до всього неба, котилися мамині сльози з дідового чола… І чулось мені Малишкове: “Не плачте, мамо, не треба”,- а в білому цвіті травня гула молода бджола (С. Чернілевський). Ллється пісня, як зі свіжої рани: “Червону руту не шукай вечорами…” (А. Коваль).
V. Вивчення нового матеріалу.
V Пояснення вчителя.
Особливої стилістичної виразності надає висловлюванням звертання. Якнайпоширенішим воно є у розмовному стилі. У художніх текстах та текстах фольклорних творів поширені риторичні звертання (до історичних осіб, явищ природи, абстрактних понять), тобто звертання, не розраховані на відповідь, а також звертання-персоніфікації. Важливим є вживання звертань у діловому мовленні, зокрема в офіційному листуванні.
VI. Виконання вправ на закріплення вивченого.
V Прочитати речення.
З’ясувати стилістичну належність кожного. Пояснити стилістичну роль вжитих у реченнях звертань.
Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче! За тобою, Морозенком, Україна плаче (Нар. творч.). Станіслав, шляхтич з роду Мрозовицьких! О, як багато ти в житті не встигнеш! Ти, коментатор авторів античних, невдовзі вже під Збаражем загинеш. Чоло шляхетне. Крові борозенка. А на героя ж і не вчивсь неначе… “За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!” (О. Пахльовська). Ой Канадо, Канадочко, яка ж ти зрадлива, не одного чоловіка з дітьми розлучила (Нар. творч.). Висотала сили чужина проклята. Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята! (Д. Павличко).
Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (П. Харченко). Безрідні Йвани, не спішіть забути першу колискову. Розбитим дзеркалом душі не буть ніколи нашій мові! (Б. Дегтярьов). Обридли нам сварки і ворожнечі, о, друзі, руки простягнім: хіба сваритися до речі, коли в огні наш край, наш дім? (Олександр Олесь). Юносте моя ти кароока, світанково чиста юносте моя! Ти моя клятюща заморока, невгамовна ворохобниця моя! (В. Забаштанський). Люблю тебе я, Чіпко… Ох, люблю за чисту душу, гнів твій і гординю. Твої гріхи безвинні замолю, і ти йому прости, моя Вкраїно (В. Мирний). Природо-матінко, пошли мені поміж несплинних будніх справ чаїну зграйку на обмілині, гойдливу роззолоть купав (М. Братан).
Шановна пані! Запрошуємо Вас на урочистості, що відбудуться з нагоди святкування 50-річчя київської середньої школи № 183 (Із запрошення). Вельмишановний пане директоре! Просимо посприяти виданню дитячого часопису, забезпечивши посильну матеріальну підтримку (3 листа). Панове товариство! Оголошується перерва до 15-ї години.
V Прочитати речення, визначити стилістичну належність кожного.
Вказати вставні слова (словосполучення). Яка їхня функція у текстах наукового, ділового, публіцистичного стилів? З якою метою вживаються вставні слова у розмовному та художньому стилях?
Нині забезпеченість України розвіданими запасами залізних руд становить 90-100 років. Таким чином, залізорудного голоду в Україні не передбачається навіть у дуже віддаленому майбутньому (В. Міщенко). Постановою уряду острови Велика Хортиця та Мала Хортиця (острів Байди) оголошені історико-культурним заповідником. Та, на жаль, ця комплексна пам’ятка єдиного у світовій історії народного лицарства не має належного догляду та облаштування. Місцевий бюджет витрат на ці потреби майже не планує. Отже, за таких умов неоціненна національна пам’ятка – під загрозою неминучої загибелі (3 газети). Можливо, я живу уже віки, перелітаючи з планети на планету, з планет на сонце, на зірки, на мить одну спадаючи у Лету (Олександр Олесь). Хто славен був, хто, може, і забутий. Земля Вітчизни, квітни і живи! (Л. Костенко).
VII. Вивчення нового матеріалу.
V Пояснення вчителя.
Речення з однорідними та з відокремленими членами використовуються для передачі точного, логічного викладу думок, виділення й уточнення суттєвих ознак предметів та явищ. Таку функцію вони виконують у текстах наукового, ділового, рідше публіцистичного стилю. Текстам художнього (рідше публіцистичного) стилю такі речення надають емоційно-експресивного забарвлення, служать засобом створення контрастних картин, метафоричних порівнянь.
VIII. Виконання вправ на закріплення вивченого.
V Пояснювальний диктант.
Пояснити стилістичну роль однорідних та відокремлених членів речення.
Найбільші притоки Дніпра – Прип’ять і Десна. Менші за значенням притоки Тетерів, Псьол, Ворскла, Рось, Самара, Конка, Інгулець. Усього в басейні Дніпра 1424 притоки (3 підручника). Сама собою річка ця тече, маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, маленька дочечка без імені іще (М. Вінграновський). У природному стані в Києві ще збереглася річка, єдина і остання. Це Віта. Протікаючи в південних околицях міста, неподалік від селища Чапаєвка, вона впадає в Дніпро напроти острова Козачий (3 підручника). Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма, втомився він, колись стрімкий і сильний… (Б. Дегтярьов). Дніпро – дорога срібна. Вже й притомились греки-веслярі. А буде ще й і Скилла, і Харибда – оті страшні пороги на Дніпрі! (Л. Костенко).
Лише у згоді, злагоді, братанні синам до храму Правди увійти (В. Забаштанський). Не похитнусь у любові, надії і вірі… (Б. Олійник). Слід залишити добру пам’ять про себе – тоді вона буде вічна, нетлінна, і діти славних батьків пронесуть і збережуть її, недоторканну й священну (Марко Вовчок). Народ-герой героїв проявляє, шануючи, він їх вінцем вінчає: високий дух високість признає. А раб-народ, як є герой у нього, грязь кидає, його камінням б’є (Б. Грінченко). Ми – дух козацький непокори, вкраїнська воля і пісні (К. Мандрик). Надія – гарний сніданок, але погана вечеря (Нар. творч.).
IX. Підведення підсумків уроку.
X. Домашнє завдання.
Виписати з текстів різних стилів (художнього, публіцистичного, наукового) 5-6 речень із прямою мовою. Пояснити стилістичну роль прямої мови та цитати як її різновиду.
Related posts:
- НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ Мета: систематизувати й узагальнити відомості про словосполучення і речення, класифікацію речень за будовою, синтаксичні норми та стилістичні […]...
- ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 73. Прочитайте вірші Тамари Коломієць спочатку мовчки, потім уголос. Жовтень Осінь відеречка З фарбою носить, Жовтня-підмайстра Припрошує-просить: – Йди пофарбуємо Листя уранці В золото щедре, В буйні багрянці! Ще й покладемо На трави сьогодні Інею першого Срібло холодне. Яблука пізні Складають до тайстри Малярка – осінь І жовтень – підмайстер […]...
- НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 42 НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв’язків між мовними явищами і суспільними реаліями; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і стилістика: відповідно до теми. Словотвір: способи творення нових слів. Сиитаксис: словосполучення, речення, […]...
- Основні поняття до розділу “Відомості із синтаксису та пунктуації” ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ Основні поняття до розділу “Відомості із синтаксису та пунктуації” Види речень Синтаксис – це розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень. Словосполучення, як і слово, називає предмет, ознаку або дію. Воно складається з головного та залежного слова. Залежне слово уточнює і конкретизує значення головного слова. Речення – […]...
- УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 1. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ, ЙОГО СТРУКТУРНІ ОСОБИСТОСТІ, МОВНІ ЗАСОБИ МІЖФРАЗОВОГО ЗВЯЗКУ В ТЕКСТІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Мета: – навчальна: повторити, узагальнити й поглибити знання про структуру тексту, види зв’язку речень у тексті, тему й основну думку; – розвивальна: удосконалювати творчі вміння працювати з текстом, визначати тему й основну думку висловлювання, знаходити мовні засоби зв’язку речень у тексті, ділити текст на абзаци; – виховна: спонукати до осмислення значення рідної мови в соціально-політичному […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 47 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ Мета: закріпити знання і навички з теми; навчити доцільно використовувати синоніми у власному мовленні; розвивати гнучкість мислення і мовлення; виховувати шанобливе ставлення до слова, до мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Словотвір і стилістика: на рівні синонімів. Морфологія: частини мови. Синтаксис: словосполучення, речення, […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 46 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ Мета: закріпити, розширити та поглибити знання і вміння десятикласників про синоніми; формувати навички ефективно їх використовувати; розвивати навички культури мовлення; виховувати мовне чуття, естетичні смаки учнів. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: у межах теми уроку. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Культура мовлення: виразне […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ (КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ПЕРИФРАЗИ; ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ) СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 44 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ (КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ПЕРИФРАЗИ; ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ) Мета: поглибити та розширити знання про лексико-стилістичні синоніми, їх різновиди, формувати вміння аналізувати синоніми та творчо використовувати у власному мовленні; розвивати гнучкість і доцільність у використанні мовних засобів; виховувати естетичні смаки учнів. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і […]...
- ЗАСОБИ ЗВЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ Мета: вчити учнів використовувати лексичні засоби для зв’язку речень у тексті; розвивати вміння зв’язувати речення в тексті за допомогою особових займенників (він, такий, цей), слів (тоді, спочатку, потім); розвивати мовленнєві вміння; виховувати повагу до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі сідайте тихо, діти, Домовляймось не шуміти, На уроці не дрімати, А старанно працювати. […]...
- Засоби зв’язку речень у тексті. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Текст” Урок 25 Тема. Засоби зв’язку речень у тексті. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Текст” Мета: поглибити знання учнів про структуру тексту; продемонструвати засоби зв’язку речень у тексті; формувати вміння аналізувати структуру тексту; учити складати текст, дотримуючись його структури; систематизувати й узагальнити знання про текст; розвивати увагу учнів, виховувати інтерес до спостережень у природі. […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ” ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 22. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ” 170 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Відповідь.. гуйте. Усно перекажіть прочитане, правильно наголошуючи виділені слова. ЯБЛУНЬКА На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька […]...
- КОРІНЬ, ПРЕФІКС І СУФІКС: ЗНАЧЕННЯ, ВИМОВА, ПРАВОПИС І СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 67 КОРІНЬ, ПРЕФІКС І СУФІКС: ЗНАЧЕННЯ, ВИМОВА, ПРАВОПИС І СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Мета: закріпити й удосконалити практичні навички учнів; розвивати вміння узагальнювати засвоєний матеріал; виховувати любов до слова, бережливого ставлення до нього. Внутрішньопредметні зв’язки: Будова слова: значущі частини слова. Словотвір: творення слів за допомогою суфіксів і префіксів. Орфографія: правопис морфем. Орфоепія: […]...
- ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 38 ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Мета: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання та стилістичні особливості; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати […]...
- МОВНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ. “ВІДОМЕ” ТА “НОВЕ” В РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 4. МОВНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ. “ВІДОМЕ” ТА “НОВЕ” В РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ ПРИГАДАЙМО 1. Що таке займенники, прислівники, сполучники? 2. Які слова називають синонімами? 486 Утворіть з поданих речень текст, замінивши в другому реченні іменник товариш займенником, а в третьому – синонімічним іменником. Простежте, як займенник та синоніми допомогли […]...
- ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 39 ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: повторити відомості про застрілі слова, їх стилістичні функції; навчити розрізняти архаїзми й історизми, визначати їх стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику обмеженого використання у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до історії рідної […]...
- ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ Повторення та узагальнення вивченого & 2. ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ Коли забув ти рідну мову, Біднієш духом ти щодня: Ти втратив корінь і. основу, Ти обчухрав себе до пня. Д. Білоус ПРИГАДАЙМО Синтаксис вивчає будову речення та способи об’єднання слів у ньому. Пунктуація – це сукупність правил вживання розділових знаків. Реченням називається осмислене сполучення […]...
- Особливості вивчення синтаксису Особливості вивчення синтаксису Синтаксис (гр. syntaxis – побудова, зв’язок, сполучення) – розділ граматики, який вивчає значення та будову словосполучень і речень. Значення навчання синтаксису. Морфологія і синтаксис найповніше виявляють ознаки мови як цілісної системи. Під час вивчення морфологічних категорій обов’язково враховуються синтаксичні ознаки, а вони зумовлюються певними морфологічними властивостями. Засоби кожного мовного рівня набувають повноти […]...
- ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 41 ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикографія: тлумачення значень слів […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Морфологічні засоби стилістики Стилістика української мови Морфологічні засоби стилістики Стилістичні можливості морфологічної системи сучасної української літературної мови широкі й функціонально потужні. Більшість повнозначних слів представлена не однією формою, а кількома, навіть багатьма, і всі вони певною мірою стилістично неповторні, своєрідні. Кожна із змінюваних форм виконує певну комунікативну, отже, й стилістичну функцію. Стилістичні функції мовних одиниць сконденсовані в таких […]...
- Словосполучення як одиниця синтаксису СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 17. Словосполучення як одиниця синтаксису Словосполучення (за головним словом) Словосполучення (за синтаксичними відношеннями) Узгодження Керування Прилягання Головне й залежне слово мають однакові форми роду, числа, відмінку (спекотне літо – с. р., одн., Н. в.) Головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми (малювання пейзажів) Залежне слово приєднується до головного тільки за змістом […]...
- Словосполучення і речення. Стилістичні особливості простих і складних речень ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ Синтаксис (від гр. syntaxis – поєднання, складання) – це розділ мовознавства, що вивчає будову та значення словосполучень і речень. Пунктуація (від лат. punctum – крапка) – це розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків. Стилістика (лат. stilus, stylus, від гр. stylos – паличка) – […]...
- Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби зв’язку речень у тексті. Навчальний діалог. (Вправи 25-28) Тема. Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби зв’язку речень у тексті. Навчальний діалог. (Вправи 25-28). Мета. Поглибити знання учнів про текст; вчити використовувати лексичні засоби зв’язку речень у тексті Обладнання: плакати або індивідуальні картки з уривками текстів (казки В. Сухомлинського, В. Нестайка “В країні Сонячних Зайчиків”). Хід уроку I. Організація класу. II. […]...
- Виражальні засоби риторики (цитування, заклик, гіпербола, риторичні запитання) Урок № 50 Тема. Виражальні засоби риторики (цитування, заклик, гіпербола, риторичні запитання) Мета: пояснити учням мету й особливості застосування вказаних виражальних засобів у публічному мовленні; повправляти у визначенні та коментуванні їх у текстах, навчати використовувати у власному мовленні; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас, повправляти у правильному інтонуванні речень. Тип […]...
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- Речення, його граматична основа ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 18 Тема: Речення, його граматична основа Мета: пояснити основні ознаки речення, дати поняття про граматичну основу речення; формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи; виховувати повагу до майстрів художнього слова, усної народної творчості; розвивати логічне мислення, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення. Тип уроку: урок вивчення […]...
- Стилістичні можливості простих речень Морфологічні засоби стилістики § 12. Стилістичні можливості простих речень 152.ІІ.1. Шелест вітру нагадує тиху мелодію скрипки. 2. Сосна своєю Тремтливою глицею видає звуки, схожі па зітхання. 3. Звуки міста глушать “музику” погоди. 4. Повільна і спокійна мелодія зображує спокійне літо. 5. Музика “Осінь” символізує приємну погоду і радісні клопоти. 6. Взагалі, гроза привертала увагу класиків […]...
- Стилістичні функції засобів словотвору Стилістика української мови Стилістичні функції засобів словотвору Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного […]...
- Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми Морфологічні засоби стилістики § 4. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми 64.I. Розпачлива, сумна, одинокая, ясная, самотная, лагідна, бідна. Стилістичні прийоми використання прикметників у тексті зумовлені тим, що уживання прикметників у художньому стилі є його найбільш характерною рисою. Стилістичний ефект створює вже велика кількість назв властивостей, їх різноманітність, а не просто граматичні […]...
- Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Уроки № 48, 49 Тема. Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Мета: спираючись на здобуті учнями знання з теорії літератури, пояснити роль та значення вказаних виражальних засобів у публіцистичному мовленні; формувати вміння визначати їх у текстах та доречно вживати; розвивати логічне та образне мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати та уточнювати словниковий запас школярів. […]...
- Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування – НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 9 НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування Окрім оптико-кінетичних засобів спілкування існує комплекс акустичних засобів – екстралінгвістичних і паралінгвістичних сигналів. У першому випадку – це швидкість мови, висота голосу, його тональність і діапазон. Дослідженнями встановлено, що 60-90% правильних суджень про людину, її внутрішній стан грунтуються на […]...
- Засоби навчання 4.9. Засоби навчання На підвищення ефективності кожного з методів навчання впливає продумане використання засобів навчання. До них належать дидактичний матеріал, наочність, технічні засоби, які й забезпечують успішну навчальну роботу на уроці. Дидактичний матеріал поєднується з усіма методами навчання, ілюструє теоретичні положення, сприяє успішному розвитку мовних умінь і навичок, збагачує інтелектуальну й емоційну сферу учня, формує […]...
- Синтаксичний розбір речення зі звертанням – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Синтаксичний розбір речення зі звертанням Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене звертанням. 3. Назвати способи вираження звертання, його стилістичну роль. Та Засни […]...
- Засоби захисту органів дихання, шкіри. Медичні засоби захисту ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА ТЕМА: ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ § 37. Засоби захисту органів дихання, шкіри. Медичні засоби захисту Засоби захисту шкіри. Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами. Вони поділяються на звичайні (найпростіші, підручні) та спеціальні (табельні). Звичайні засоби захисту шкіри призначені для захисту […]...
- Спостереження за змістом та інтонацією речень, різних за метою висловлювання. Речення, ускладнені однорідними членами Урок 115 Тема. Спостереження за змістом та інтонацією речень, різних за метою висловлювання. Речення, ускладнені однорідними членами Мета: узагальнити знання учнів про речення, закріпити вміння відтворювати інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень, речень з однорідними членами; розвивати уміння інтонаційного читання окличних речень, пунктуаційні навички; виховувати бажання працювати колективно, у парах. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього […]...
- Засоби музичної виразності. Іграшкові й дитячі образи в музиці Урок 28. Засоби музичної виразності. Іграшкові й дитячі образи в музиці Мета уроку: показати роль засобів виразності музики у створенні іграшкових і дитячих образів у музичних творах. Розвивати музичні і творчі здібності учнів. Виховувати інтерес до музичного мистецтва, формувати творчу особистість, залучати школярів до участі у різноманітній музичній діяльності. Очікувані результати: учні визначають роль засобів […]...
- СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНА ЛЕКСИКА. ЕМОЦІЙНО Й ЕКСПРЕСИВНО ЗАБАРВЛЕНІ ЗАСОБИ, ЩО НАДАЮТЬ МОВЛЕННЮ СТИЛЬОВОГО ВІДТІНКУ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 31 СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНА ЛЕКСИКА. ЕМОЦІЙНО Й ЕКСПРЕСИВНО ЗАБАРВЛЕНІ ЗАСОБИ, ЩО НАДАЮТЬ МОВЛЕННЮ СТИЛЬОВОГО ВІДТІНКУ Мета: повторити поняття про стилістично нейтральну лексику та емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню стильового відтінку; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів […]...
- Порядок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення 1. Визначити граматичні основи. простих речень, що входять до складу безсполучникового складного. 2. Встановити, зі скількох простих речень складається безсполучникове складне. 3. Визначити смислові зв’язки між простими реченнями (перелік фактів, протиставлення, друге речення пояснює перше, розкриває причину тощо). […]...
- Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
- Невербальні засоби та етикет ділового спілкування – НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 9 НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ Невербальні засоби та етикет ділового спілкування Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов’язуються всі засоби (і вербальні, і невербальні) із дотриманням службового етикету. Так, люди, особливо під час першої зустрічі, звертають увагу на зовнішній вигляд одне одного. Тому одяг ділової людини […]...