Структура молекул жиру – Жири – Естери

Related posts:

1. Хімічні властивості жирів – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімічні властивості жирів 1. Гідроліз жирів. Як і у випадку естерів, гідроліз жирів проводять у присутності лугу (або соди), який перетворює утворені карбонові кислоти на солі. Причому солі вищих карбонових кислот, які при цьому утворюються, є милом, […]...
2. Поняття про естери – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Поняття про естери Функціональна група естерів подібна до функціональної групи карбонових кислот: функціональна група естерів – СОО-, а функціональна група карбонових кислот – СООН. Найпростіший представник естерів: Загальна формула естерів: СnН2nO2, вона збігається із загальною формулою карбонових […]...
3. Жири – Естери. Жири – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.5. Естери. Жири 12.5.2. Жири Жири – це повні естери трьохатомного спирту гліцеролу та одноосновних жирних (аліфатичних) кислот, їх ще називають тригліцеридами. Загальна формула: Де R, R1 та R2 – залишки насичених і ненасичених кислот з нерозгалуженим ланцюгом. Класифікація […]...
4. Жири – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Жири Жири можна охарактеризувати як естери, утворені трьохатомним спиртом – гліцеролом і трьома молекулами вищих карбонових кислот. З карбонових кислот найчастіше зустрічаються стеаринова кислота С17Н35СООН та олеїнова кислота С17Н33СООН. Називають жири, виходячи з їхнього складу: наводячи залишки […]...
5. Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 50 Тема уроку. Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів Цілі уроку: формувати знання учнів про склад жирів, їх утворення; з’ясувати їх будову і властивості як естерів гліцерину та вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування; показати поширення […]...
6. Властивості жирів – Жири – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.4. Жири Властивості жирів – Жири водонерозчинні і мають змащуючі властивості. – При тривалому зберіганні жири під впливом бактерій і вологого повітря розкладаються на складові. Карбонові кислоти, що вивільняються, роблять жир згірклим і додають йому неприємного запаху і смаку. – При перегріванні жирів, перш за все під час смаження, утворюється […]...
7. Естери. Реакція естерифікації – Оксигеновмісні органічні сполуки Хімія Органічна хімія Оксигеновмісні органічні сполуки Естери. Реакція естерифікації Естери Естери Можна розглядати як похідні кислот, у яких Гідроген гідроксильної групи заміщений на вуглеводневий радикал спирту. Назви естерів утворюються від назв відповідних кислот і спиртів з додаванням слова естер. Наприклад, естер можна назвати етиловий естер оцтової кислотИ, за міжнародною систематичною номенклатурою – етилацетат (суфікс – […]...
8. Класифікація естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери Естери дуже поширені в природі. Вони є основою так званих ефірних олій, надають приємного запаху квітам, плодам і ягодам. Естери – це похідні карбонових кислот і спиртів (утворення складних ефірів), що мають таку загальну формулу: 6.1. Класифікація естерів карбонових кислот Залежно від природи кислоти і спирту естери карбонових кислот поділяються […]...
9. Мило – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Мило Милом є солі вищих карбонових кислот. Як і жири, мило можна класифікувати за агрегатним станом у звичайних умовах. Так, розрізняють тверде мило (натрієві солі вищих карбонових кислот) і рідке мило (калієві солі вищих карбонових кислот). Відповідно, […]...
10. Жири, їхній склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 42 Тема уроку. Жири, їхній склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів Цілі уроку: формувати знання учнів про жири, їхній склад, утворення; вивчити будову жирів і властивості їх як естерів гліцерину й вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й […]...
11. Жири – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.14. Жири Жири – це складні ефіри, утворені вищими одноосновними карбоновими кислотами, головним чином пальмітиновою, стеариновою (насичені кислоти) та олеїновою (ненасичена кислота) і трьохатомним спиртом – гліцерином. Загальна назва таких сполук – тригліцериди. Природні жири являють […]...
12. Естери – Естери. Жири – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.5. Естери. Жири 12.5.1. Естери Естери – це органічні сполуки, що утворюються внаслідок взаємодії карбонових кислот1 зі спиртами з відщепленням молекули води. Загальна формула: Де R – алкільний замісник або атом Гідрогену; R’ – вуглеводневий залишок (аліфатичний, ароматичний). Отже, […]...
13. Мила і синтетичні мийні засоби – Естери. Жири – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.5. Естери. Жири 12.5.3. Мила і синтетичні мийні засоби Вищі насичені (жирні) карбонові кислоти у воді нерозчинні через наявність у молекулі великого вуглеводневого залишку. Однак вони добре розчинні в розчинах лугів унаслідок утворення солей: Натрієві і калієві солі вищих […]...
14. Хімічні властивості естерів – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімічні властивості естерів З усіх хімічних властивостей естерів найбільш важлива тільки реакція, зворотна реакції естерифікації – гідроліз естерів. Ця реакція відбувається в присутності як кислот, так і лугів, що виступають у ролі каталізаторів: Для зміщення хімічної рівноваги […]...
15. Фізичні властивості та застосування естерів – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Фізичні властивості та застосування естерів Нижчі естери є рідинами. Зі збільшенням молекулярної маси температура плавлення та кипіння збільшується, й вищі естери є твердими речовинами. Естери не розчиняються у воді, добре розчиняються в спирті, етері. Більшість естерів мають […]...
16. Реакції естерів – Властивості естерів – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.3. Властивості естерів Коротколанцюгові естери карбонових кислот – це безбарвні рідини з фруктовими солодкуватими запахами. Вищі естери запаху не мають. Вони мають нейтральну реакцію і меншу густину, ніж вода. Естери не містять гідроксильних груп і не можуть утворювати водневі зв’язки, тому вони нерозчинні у воді. Реакції естерів Неорганічні кислоти (наприклад, […]...
17. Добування естерів та їхня номенклатура – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Добування естерів та їхня номенклатура У лабораторній практиці естери добувають, в основному, кип’ятінням карбонових кислот зі спиртами в присутності сульфатної кислоти. У цьому разі сульфатна кислота відіграє роль каталізатора й водовідіймальної речовини, тобто вона зв’язує утворювану воду […]...
18. Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 41 Тема уроку. Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів Цілі уроку: формувати знання учнів про естери; поглибити знання учнів про хімічні властивості кислот і спиртів на прикладі реакції естерифікації, показати практичне значення цієї реакції; вивчити умови зсуву хімічної рівноваги на прикладі реакції […]...
19. Гомологічний ряд і номенклатура Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот Правила складання назв карбонових кислот за міжнародною номенклатурою аналогічні до правил для спиртів, альдегідів та вуглеводнів. Назва кислоти походить від назви відповідного вуглеводню додаванням суфікса – ова до назви алкану. У зв’язку з […]...
20. ЛІПІДИ: ЖИРИ І ЖИРОПОДІБНІ РЕЧОВИНИ Розділ 2 Молекулярний рівень організації живої природи Тема 5. Біомолекулярний склад живого § 18. ЛІПІДИ: ЖИРИ І ЖИРОПОДІБНІ РЕЧОВИНИ Терміни та поняття: ліпіди, жири (тригліцериди), олії, жироподібні речовини (ліпоїди), фосфоліпіди, гліколіпіди, воски, стероїди, холестерин, фітостероли. Що таке ліпіди. До складу кожної клітини живого організму входять ліпіди (від грец. ліпос – жир), які за хімічною структурою […]...
21. Методи добування алканів – НАСИЧЕНІ ВУГЛЕВОДНІ. АЛКАНИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ НАСИЧЕНІ ВУГЛЕВОДНІ. АЛКАНИ Методи добування алканів Основні природні джерела алканів – нафта й природний газ. Різні фракції нафти містять алкани від С5Н12 до С30Н62. Природний газ складається з метану (95 %) з домішкою етану та пропану. Із синтетичних методів добування алканів […]...
22. ЖИРИ ЖИРИ. Природним і основним джерелом енергетичних поживних речовин для бджіл є квітковий нектар. Крім нектару, бджолам необхідні різні цукри, соки різних плодів, падь, крохмаль пилку. Важливе значення для бджіл мають ліпіди пилку. Установлено, що бджоли віддають перевагу пилку, у якому міститься велика кількість ліпідів. Додавання до замінників пилку, наприклад, кукурудзяної олії підвищує їхню їстівність. Вміст […]...
23. Агрегатний стан, розчинність – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Перші представники карбонових кислот (С1-С3) мають різкий специфічний запах, зі збільшенням вуглеводневого радикала (С4-С9) неприємний запах зникає. Агрегатний стан, розчинність Фізичні властивості пов’язані з полярністю карбоксильної групи. Полярність обумовлює утворення водневих зв’язків з молекулами води або іншими молекулами карбонових кислот. – Нижчі члени гомологічного […]...
24. Назви карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти Якщо до карбонільної групи приєднана гідроксильна група, то в результаті отримуємо карбоксильну групу – функціональну групу карбонових кислот. Увага: карбонатна кислота належить до неорганічних кислот, хоча вона теж є сполукою Карбону. 5.1 . Назви карбонових кислот Карбонові кислоти мають свій гомологічний ряд. Назви одноосновних карбонових кислот утворюють від […]...
25. Структура карбонільної групи – Альдегіди і кетони КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 4 . Альдегіди і кетони 4.2 . Структура карбонільної групи Атом Оксигену й атом Карбону карбонільної групи знаходяться в sр2-гібридному стані. Вони розташовані в одній площині з двома сусідніми атомами Карбону. Перпендикулярно до цієї площини знаходяться р-орбіталі атома Карбону й атома Оксигену, які, перекриваючись, утворюють π-зв’язок. На відміну від подвійного зв’язку алкенів, […]...
26. Ліпіди – БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ Ліпіди Ліпіди (від грец. lіроs – жир) – органічні сполуки, нерозчинні у воді. Ліпіди здатні утворювати складні сполуки з білками, вуглеводами, залишками фосфатної кислоти тощо. Властивості: нерозчинні у воді, але добре розчинні в органічних розчинниках (бензині, хлороформі та ін.). Структурними одиницями молекул ліпідів можуть […]...
27. Структура карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.2 . Структура карбонових кислот Карбонові кислоти дисоціюють у воді з утворенням іонів карбоксилату та іонів гідроксонію: Центральний атом Карбону подвійним зв’язком з’єднаний з атомом Оксигену, який знаходиться у sp2-гібридному стані, тому карбоксильна група має плоску структуру. Протон гідроксильної групи в карбонових кислотах на відміну від протона гідроксильної […]...
28. Насичені одноосновні карбонові кислоти – Оксигеновмісні органічні сполуки Хімія Органічна хімія Оксигеновмісні органічні сполуки Насичені одноосновні карбонові кислоти Карбонові кислоти – це органічні сполуки, до складу молекул яких входить карбоксильна функціональна групА: – Насичені одноосновні карбонові кислоти містять одну карбоксильну групу й ординарні карбон-карбонові зв’язки. У результаті взаємного впливу атомів у карбоксильній групі: – зв’язок С=О міцніший, ніж в альдегідній групі; – зв’язок […]...
29. Мила та інші мийні засоби – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.15. Мила та інші мийні засоби Мила – це солі вищих карбонових кислот. Звичайні мила складаються переважно із суміші солей пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот. Натрієві солі утворюють тверді мила, калійні солі – рідкі мила. Мила […]...
30. Обмін жирів – ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ Обмін жирів Жири виконують різні функції: входять до складу мембран; є джерелом енергії і жиророзчинних вітамінів; захищають організм від тепловтрат. При розщепленні 1 г жиру утворюється 39 к Дж енергії. Але жири як джерело енергії використовуються лише тоді, коли запаси […]...
31. Поняття про вищі карбонові кислоти Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 49 Тема уроку. Поняття про вищі карбонові кислоти Цілі уроку: формувати знання учнів про вищі насичені й ненасичені карбонові кислоти; ознайомити з окремими представниками цього класу, практичним значенням реакції вищих карбонових кислот з утворенням солей – основного компонента мила; показати практичне значення й застосування вищих карбонових кислот. Тип уроку: […]...
32. Складні ефіри (естери). Реакції етерифікації та омилення – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.13. Складні ефіри (естери). Реакції етерифікації та омилення Добування складних ефірів. При взаємодії карбонових кислот зі спиртами утворюються складні ефіри. Наприклад, з оцтової кислоти й етилового спирту за наявності каталізатора(концентрованої сірчаної або соляної кислоти) добувають складний […]...
33. Фізичні властивості карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Фізичні властивості карбонових Кислот На відміну від альдегідів, уже перший член ряду – мурашина кислота – рідина з досить високою температурою кипіння, початкові члени ряду мають різкий запах, пропіонова має запах поту, запах масляної кислоти відчувається при підгоранні їжі […]...
34. Назви естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.2. Назви естерів карбонових кислот Назву естерів утворюють шляхом додавання до назви алкільного замісника назви залишку кислоти. Алкільний замісник входить до складу естерної групи – COOR2, до назви головного карбонового ланцюга додають суфікс – оат. Приклад: Назва Структура Входить до складу або визначає Етиловий естер мурашиної кислоти (етилметаноат) Запах рому […]...
35. Обмін жирів Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Обмін жирів. Жир, що надходить до кишечника, під дією жирових ферментів розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти, а потім з кров’ю розноситься по всьому організму. Частина жиру, потрапивши до клітин тіла, включається у складні біохімічні процеси, що супроводжують діяльність цих клітин, і стає їх […]...
36. Різноманіття карбонових кислот. Одержання й використання карбонових кислот II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 39 Тема уроку. Різноманіття карбонових кислот. Одержання й використання карбонових кислот Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про хімічні властивості, одержання й використання карбонових кислот; розширити знання про кислоти на прикладі вищих карбонових кислот, ненасичених кислот, їхніх властивостей, використання, одержання, поширення в природі; ознайомити зі специфічними […]...
37. МАСА АТОМІВ І МОЛЕКУЛ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ 1.3. МАСА АТОМІВ І МОЛЕКУЛ Маси атомів і молекул прийнято порівнювати з 1/12 маси атома ізотопу Карбону 126С. Відносною молекулярною масою Мr називають відношення маси молекули mo до 1/12 маси атома Карбону m0с (атомної одиниці маси, а. о. м.): Де Мr […]...
38. Органічні сполуки і здоров’я людини. Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня роль в організмі УРОК 20 Тема. Органічні сполуки і здоров’я людини. Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня роль в організмі Цілі: формувати поняття про зв’язок органічних сполук і здоров’я людини; дати поняття про білки, жири й вуглеводи як компоненти їжі, їх роль в організмі людини. Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер. Тип уроку: ВП, ВНМ(О). Форми роботи: […]...
39. Структурні ознаки молекул барвників КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 11 . Барвники Якщо якась речовина при опроміненні видимим світлом поглинає певну частину видимого спектра (400-800 нм), то вона здається кольоровою. Людське око сприймає непоглинену, відбиту частину спектра. Ця частина є складовою падаючого світла. Запам’ятайте: кольори двох джерел світла, які разом дають біле світло, називають складовими кольорами. 11.1 . Структурні ознаки молекул […]...
40. Геометрична ізомерія – Типи ізомерії ІЗОМЕРІЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 2. Типи ізомерії 2.5 . Геометрична ізомерія У карбонових ланцюгах, в яких між атомами Карбону є тільки одинарний зв’язок (С-С), атоми можуть вільно обертатися довкола своєї осі зв’язку. Отже, немає різниці між формами Або між Якщо карбоновий ланцюг з двох або більше атомів Карбону містить подвійний зв’язок, то атоми Карбону біля подвійного […]...