Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Свобода
Свобода
Свобода – здатність окремої людини, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп ухвалювати рішення і діяти відповідно до власних інтересів (економічних, соціальних, політичних та ін.) і цілей з урахуванням об’єктивних умов (а отже, об’єктивних законів) і загальнолюдських інтересів. С. і вільна свідома діяльність людини – найважливіші риси її сутності. Голландський філософ Б. Спіноза розглядав С. як свободу від рабської залежності людини та зовнішніх умов, що сковують її життя, Гегель – як сутність людини, Маркс – як
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Свобода вибору Свобода вибору – здатність людини діяти відповідно до своїх інтересів і мети, спираючись на об’єктивну необхідність. У практичній діяльності люди мають справу з конкретно-історичним втіленням реально існуючих економічних і соціальних відносин. Тому вони не вільні у виборі об’єктивних умов своєї діяльності, але їм притаманна свобода у виборі мети, тому що завжди існує не одна, а […]...
- Економічна свобода держави Економічна свобода держави – її здатність приймати науково обгрунтовані макроекономічні господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати свої економічні інтереси та цілі за умов регіоналізації та глобалізації економіки шляхом їх узгодження з інтересами народу на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог наднаціонального законодавства. […]...
- Економічна свобода Економічна свобода – здатність окремої людини, сім’ї, суб’єктів підприємницької діяльності (йдеться про підприємства, фірми та компанії) і держави та наднаціональних органів приймати раціональні господарські рішення і відстоювати свої економічні інтереси та цілі шляхом їх узгодження з національними економічними інтересами на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог національного та наднаціонального законодавства. Основою Е. с. є […]...
- Свобода слова Політологічний словник Свобода слова – одна з наріжних демократичних свобод громадянського суспільства. С. с. – право кожного громадянина вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово аби в інший спосіб, зокрема з допомогою ЗМІ. С. с. гарантується Конституцією України. Право на С. с. може бути обмежене лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або […]...
- СВОБОДА СОВІСТІ Культурологічний словник СВОБОДА СОВІСТІ – одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. У релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканність совісті людини в питаннях ставлення до релігії, тобто права особистості на свободу мати, приймати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або ж дотримуватися нерелігійних переконань; свободу індивідуально або спільно з […]...
- Свобода держави економічна Свобода держави економічна – здатність держави ухвалювати науково обгрунтовані господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати економічні інтереси та цілі країни за умов регіоналізації та глобалізації економіки, узгоджуючи їх з інтересами народу, на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог наднаціонального законодавства. С. д. […]...
- Свобода Політологічний словник Свобода (freedom, liberty) – 1) можливість прояву суб’єктом своєї волі; 2) незалежність, відсутність будь-яких незручностей або обмежень для влади або для членів суспільства; 3) взагалі відсутність обмежень; 4) стан того, хто не перебуває у неволі. М. Головатий...
- Свобода підприємництва Свобода підприємництва – свобода та здатність власників капіталу (в т. ч. матеріальних, інформаційних, фінансових та ін. ресурсів, які є матеріально-речовим змістом капіталу) використовувати його на власний розсуд для виробництва товарів, надання послуг і їх реалізації за своїми цінами в межах чинного законодавства з метою задоволення власних інтересів. Така свобода полягає у виборі відповідних засобів досягнення […]...
- Природа і свобода Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природа і свобода Парадоксальний характер духу і плоті дає можливість осягнути діалектичний характер природи і свободи. Тобто людини як явища і людини як сутності. Природа – це простір, що обмежує духовні здібності людини, умова, яка не дає змоги індивідові розвинутись до […]...
- Свобода пересування і вільного вибору місця проживання Свобода пересування і вільного вибору місця проживання – конституційне право громадян України, яке гарантує свободу пересування і вільного вибору місця проживання, крім обмежень, які встановлюються законом в інтересах охорони здоров’я, боротьби з епідеміями і стихійним лихом, запобігання злочинам. Кожний громадянин України має право вільно покинути територію України та безперешкодно повернутися в Україну. Ці права можуть […]...
- Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...
- Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
- СВОБОДА СОВІСТІ І ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА РОЗДІЛ 10. СВОБОДА СОВІСТІ І ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ Проблема свободи совісті, по суті, зводиться до того, чи може у людини бути така сфера духовного життя, яка не підлягає будь – якому контролю світської або духовної влади. Свобода – це здатність особи самостійно, у відповідності з притаманним їй світоглядом, визначати свої […]...
- Економічна свобода інформаційної сфери Економічна свобода інформаційної сфери – здатність фізичних та юридичних осіб самостійно займатися інформаційною діяльністю, розпоряджатися цінностями, одержаними законним шляхом, та вести власну господарську діяльність за умови недопущення будь-якого втручання власників вкладених коштів і майна у зміст та форми такої діяльності, її організаційно-творче забезпечення. Е. с. і. с. – основа незалежності засобів масової інформації, свободи слова, […]...
- Права, свобода та обов’язки громадян України Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 13. Основні права, свободи та обов’язки громадян України 4. Права, свобода та обов’язки громадян України. Гарантії та механізми захисту прав і свобод. Конституція України закріплює велику кількість прав і свобод людини. Насамперед необхідно назвати особисті (громадянські) права людини. Вони забезпечують існування людини як біологічної істоти. До таких прав […]...
- Свобода слова та вільне виявлення в будь-якій формі своїх поглядів і переконань Свобода слова та вільне виявлення в будь-якій формі своїх поглядів і переконань – конституційне право, гарантоване кожному громадянинові. Ніхто не може бути примушений до зміни чи висловлювання своїх поглядів і переконань. Кожний має право вільно і незалежно від державних кордонів шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово чи за допомогою друку або […]...
- Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
- Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність У попередніх лекціях мовилося про те, що спосіб людського буття вирізняється передусім креативною, творчою спрямованістю. Замість тільки пристосовуватися до світу людина пристосовує світ до своїх потреб, прагнень та сподівань. Ця здатність довго зачаровувала людинознавців. Сьогодні вона вже не лише зачаровує, але й серйозно непокоїть. Проте […]...
- Духовність, творчість, свобода, відповідальність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Духовність, творчість, свобода, відповідальність З усього вищесказаного випливає висновок про нерозривну єдність духовності – та креативного, творчого потенціалу людини. Проте ця єдність далебі не безпроблемна. Проблематичною є не її, єдності, наявність (хоча й таке, на жаль, трапляється), а її спрямованість. Що маємо на увазі? Коли […]...
- ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
- Мета економічна Мета економічна – найрозвиненіша форма економічних інтересів, в якій відбувається їх розмежування за окремими критеріями, виділяється провідна мета, що інтегрує дії суб’єктів господарювання індивіда, трудового колективу, окремих соціальних груп, держави або цілісної економічної системи на досягнення певного кінцевого результату. Критеріями розмежування такої субординації інтересів є їх значущість для економічних суб’єктів і можливість реалізації, що передбачає […]...
- Благо Благо – матеріальні та нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість тощо і збігаються з поняттям “продукт” або “послуга”. Виділяють Б. речові (матеріальні), наприклад багатство, та не речові (повітря, сонце), взаємозамінювані (або субститути, наприклад, чай і кава) та взаємодоповнювані (або комплементарні, наприклад, автомобіль і бензин), недовговічні та тривалі, сучасні й майбутні та ін. Поширеною […]...
- Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
- Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
- Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
- Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
- Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
- Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
- Національна безпека Національна безпека – стан життєдіяльності суспільства та комплекс ефективних заходів з боку держави, громадських організацій і особи, за допомогою яких забезпечується захист демократичної системи суспільних відносин, здійснюється їх розвиток в інтересах народу. У найкоротшому визначенні фіксується глибинна внутрішня сутність (її ядро), у розгорненому – сутність (з урахуванням основних ознак, властивостей, якісних сторін сутності), у повному […]...
- Трансформація Трансформація (лат. transformatio – змінювати) – перетворення однієї економічної системи на іншу, що супроводжується відмиранням одних елементів, ознак, властивостей і появою інших. Т. передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших, зміну економічної структури, а отже, послаблення дії одних економічних законів і посилення інших. (В Україні значно послаблено дії законів планомірного розвитку, одержавлення; […]...
- Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
- Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
- Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
- Суспільно корисна праця Суспільно корисна праця – трудова діяльність окремих індивідів, трудових колективів, сукупного працівника, спрямована на створення необхідних і корисних благ для задоволення потреб суспільства та сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Корисність такої праці залежить передусім від того, наскільки створений продукт або послуга відповідають дедалі більшим потребам населення, які зазнають кількісних та якісних змін на […]...
- Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
- Сальвадорі (Salvadori) Массимо (Макс-Вільям) Сальвадорі (Salvadori) Массимо (Макс-Вільям) (нар. 1908) – американський економіст й історик. Автор досліджень у галузі економіки й міжнародної політики. Низку праць присвятив новій і новітній історії Італії. С. висував ідею трансформації сучасного капіталізму в ліберально-демократичне суспільство, здатне усунути суперечності сучасного світу. Зразком подібного суспільства С. вважає США, де, на його думку, досягнуто лібералізації економічної системи, […]...
- Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
- Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
- Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
- Біополітика Біополітика – концепція, в якій політичні та соціальні відносини в межах окремих країн та міжнародні відносини розглядають через призму біологічних факторів, зокрема шляхом перенесення законів біології на закони розвитку суспільства. До таких законів біології належать боротьба за існування та виживання, природний добір та ін. Ця концепція сформувалась у другій половині XIX ст. на основі робіт […]...