Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Тейлор
Тейлор
Тейлор Фредерік-Вінслоу (1856-1915) – американський інженер, автор першої теорії наукового менеджменту та видатний засновник її школи, запровадив новітню систему організації праці, яка стала елементом продуктивних сил кінця XVIII – початку XX ст. Т. винайшов найраціональніші на той час методи досягнення найвищої продуктивності праці для кожного виду робіт, для кожної операції, які ретельно виконувались будь-яким працівником з допомогою хронометражу. Пов’язуючи продуктивність праці з інтересами фірми, Т. вважав, що така продуктивність виливається
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Закони розвитку людини економічної Закони розвитку людини економічної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між людиною – працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною – власником (її рисами, потребами та інтересами), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При […]...
- Стимули до ефективної праці Стимули до ефективної праці – система заходів, до яких вдаються суб’єкти підприємницької діяльності і держава з метою спонукання до ініціативної та високоефективної праці. До цієї системи входять: 1) матеріальне стимулювання; 2) нематеріальне стимулювання. Своєю чергою, підсистема нематеріального стимулювання включає: а) моральні стимули до праці; б) організаційне стимулювання; в) стимулювання вільним часом; г) створення на підприємстві, […]...
- Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
- Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
- Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
- Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) – американський економіст, соціолог, дослідник проблеми управління, автор теорії “підприємницької економіки”. Головне завдання менеджерів Д. вбачає у створенні у найманих працівників потужних стимулів до праці. На мікрорівні такі стимули виявляються у задоволенні кожного працівника своєю працею, основою яких є рівень заробітної плати. Принципом побудови ситуаційного підходу в управління він називає […]...
- Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
- Управління продуктивністю праці Управління продуктивністю праці – управлінська діяльність, спрямована на вимірювання та оцінку досягнутого рівня продуктивності, планування стратегічне й оперативне, її зростання, комплексний контроль за засобами такого зростання, а також вимірювання та оцінка отриманих результатів. Найдоцільніше вимірювати показники продуктивності праці не лише робітників, які безпосередньо впливають на продукт, а й продуктивність праці працівників усього управлінського апарату, які […]...
- Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
- Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації – комплекс методів, за допомогою яких визначається здатність менеджерів або спеціалістів впливати на діяльність виробничої або управлінської ланки (досягнення ними певних результатів); застосовуються з метою проведення їх атестації. До таких методів відносять: 1) управління за цілями (передбачає оцінку досягнення поставлених цілей за певний проміжок часу з урахуванням систематичних […]...
- Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
- Моделі фірми Моделі фірми (підприємства, компанії) – сукупність принципів, ідей, положень, які відображають істотні ознаки сучасної фірми (підприємства, компанії) залежно від точки зору її дослідження. Двома основними групами М. ф.(п. к.) є створення аналогів, в яких описуються внутрішні характеристики у взаємодії з факторами зовнішнього середовища та вивчення процесів організації управління, в т. ч. планування, контролю та ін. […]...
- Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
- Якість трудового життя Якість трудового життя – комплекс критеріїв, що характеризують ступінь задоволення особистих потреб чи інтересів окремого працівника та трудового колективу у процесі функціонування та розвитку підприємств, фірм і компаній. Такими критеріями є зміст, характер та якість праці, участь працівників в управлінні виробництвом і власністю, рівень гуманізації праці та ін. Ці критерії, своєю чергою, конкретизуються у наявності […]...
- Коефіцієнт трудової участі Коефіцієнт трудової участі – узагальнений показник внеску окремого працівника у результати праці трудового колективу. К. т. у. визначають за системи колективної оплати праці. У ньому синтезуються позитивні й негативні, кількісні та якісні властивості процесу праці кожного індивіда. Позитивні – майстерність, наявність двох і більше професій, ініціативність, висока якість виготовленої продукції, відсутність прогулів тощо; негативні – […]...
- Власність колективна Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій […]...
- Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
- Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
- Менеджмент кадровий (персоналу) Менеджмент кадровий (персоналу) – цілеспрямований, активний вплив управляючих (кадрових менеджерів) підприємства (фірми, компанії) на підвищення виробничої й творчої активності працівників та розробку перспективної і поточної кадрової політики. М. к. почав формуватися в розвинених країнах світу з розгортанням НТР, посиленням ролі особистісного фактора (розумових, організаторських, творчих здібностей людини) у процесі виробництва. Головні принципи М. к.: 1) […]...
- Менеджменту принципи Менеджменту принципи – основні вихідні положення теорії управління, норми та правила поведінки і діяльності управлінського персоналу та їх впливу на об’єкт управління. Основні М. п. повинні випливати з вимог законів функціювання та розвитку економічної системи, зокрема законів управління, в т. ч. організаційної діяльності. Представники школи наукового управління та адміністративної школи сформулювали такі М. п.: 1) […]...
- Організація робочого місця Організація робочого місця – процес оснащення працівника засобами і предметами праці та оптимальне розміщення співробітників і засобів виробництва для виконання визначеної роботи в межах робочого місця з метою скорочення часу для виконання робіт і досягнення максимального результату. О. р. м. передбачає також поліпшення умов праці, добір, підготовку та підвищення кваліфікаційного рівня працівників, всебічне врахування їхніх […]...
- Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
- Операції процесу організації Операції процесу організації – послідовні (залежно від логічного розвитку) етапи свідомої цілеспрямованої операції в діяльності людини. Такими послідовними етапами є: 1) збирання необхідної інформації та усвідомлення потреб, інтересів і спонукальних мотивів діяльності; 2) з’ясування комплексу умов, необхідних для задоволення таких потреб та інтересів; 3) чітке обгрунтування основної мети та похідних від неї цілей і завдань; […]...
- Мотивація трудова Мотивація трудова – усвідомлене і цілеспрямоване спонукання працівника до праці через постійний вплив на його потреби, інтереси та цілі. М. т. – складова управління. Оскільки в основі трудової діяльності людей – їх потреби та інтереси, визначальними серед яких є матеріальні, вироблення у людини тривалих мотивів до праці передбачає вплив на розвиток її потреб, особистого інтересу […]...
- Менеджменту методи Менеджменту методи – сукупність способів, важелів управлінської діяльності та впливу на об’єкти управління, які застосовуються для визначення та досягнення цілей підприємства, фірми і компанії, а також оптимального поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. За характером дії М. м. поділяють на економічні, організаційні, моральні та психологічні. Економічні М. м. впливають передусім на відносини економічної власності та […]...
- Матеріальне стимулювання Матеріальне стимулювання – сукупність економічних форм і методів спонукання людей до ефективної праці, що грунтується на матеріальній зацікавленості працівника у підвищенні заробітної плати, премій, придбанні пільгових акцій та ін. Йдеться про дотримання економічного зв’язку між виконанням умов реалізації економічних інтересів і розподілом доходів і ресурсів, які надаються окремим особам або колективним підприємствам та їх підрозділам. […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Структура економічного розвитку Структура економічного розвитку – комплекс внутрішньо необхідних і стійких зв’язків між метасистемами, підсистемами та елементами економічної системи, які (зв’язки) як закони визначають її розвиток, управляють ними, спрямовують діяльність підсистем і їхніх складових у певному напрямі, а отже, управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ і послуг. С. е. р. визначають передусім як комплекс відповідних […]...
- Обгрунтуйте закон граничної продуктивності Дж. Б. Кларка Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Обгрунтуйте закон граничної продуктивності Дж. Б. Кларка Кожен фактор виробництва, на думку Кларка, характеризується специфічною продуктивністю, що полягає у створенні відповідних доходів. Американський вчений увів поняття “гранична продуктивність факторів виробництва”, яку він поставив у залежність від їх обсягу. За так званим законом спадної продуктивності праці, […]...
- Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
- Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
- Перру Перру (Реrrouх) Франсуа (1903-1987) – французький економіст, провідний представник інституціонально-соціологічного напряму політичної економії. З 1928 – професор політичної економії у вищих навчальних закладах Ліона і Парижа. П. засновник і директор Інституту економічного і соціального розвитку. У своїх працях П. намагався розробити теорію сучасного капіталізму. З цією метою він обгрунтував концепцію “домінуючої економіки”, в якій існують […]...
- Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
- Згода профспілкового комітету на звільнення працівника Згода профспілкового комітету на звільнення працівника – колегіальна постанова профспілкового комітету підприємства, установи, організації, винесена на прохання власника або уповноваженого ним органу, в якій виражено волю профспілкового комітету щодо звільнення з роботи працівника за однією з передбачених законом підстав. КЗпП України передбачено обставини, за яких трудовий договір з працівником може бути розірваний лише за попередньою […]...
- Робоче місце Робоче місце – найелементарніша ланка матеріального та нематеріального виробництва в обмеженому просторі, пристосованому для виконання окремим робітником свого виробничого завдання за допомогою відповідного обладнання або обслуговування процесу виробництва. P. м. у різних галузях матеріального виробництва класифікують за ступенем механізації – P. м. з ручною, машинно-ручною та автоматизованою працею, залежно від типу виробництва – одиничне, серійне, […]...
- Активні операції банку Активні операції банку (активные операции банка) – операції, за допомогою яких банки розміщують ресурси, що є в їхньому розпорядженні. Поділяються на кредитні операції та банківські інвестиції. Кредитні операції – це видача та погашення різноманітних позичок, які класифікуються за рядом ознак. За характером забезпечення розрізняються позички забезпечені і бланкові (без забезпечення). За строками погашення – позички […]...
- Продуктивність праці і заробітна плата Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших макро – та мікроекономічних пропорцій, яка характеризує динаміку первинного розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток, а отже, відображає відносини між найманою працею і капіталом і відповідні економічні інтереси. Загальною закономірністю у співвідношенні П. п. і з. п. за умов капіталістичного способу виробництва є випереджальне […]...
- Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...
- Операції довірчі Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Операції довірчі – операції комерційних банків з управління майном і надання інших послуг на правах довіреної особи в інтересах і за дорученням клієнтів....
- Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...