ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ – обумовлені поділом праці форми соціальної і терит. організації сусп. в-ва та проживання населення, що склалися істор.
Структурними елементами Т. п. є окремі аграрні поселення, малі, середні і великі міста. Найбільшою мірою різняться між собою сільські та міські поселення, оскільки перші істор. пов’язані з аграрним, а другі – з промисловим в-вом. Вони різняться також рівнем розвитку продуктивних сил, соціально-професійною структурою зайнятості, інфраструктурою, організацією
На характер розселення та пов’язані з ним в-во, соціальну інфраструктуру, спосіб життя населення суттєвим чином впливають геогр. положення та особливості природно-кліматичних умов, культурні традиції і нац. риси народів, що населяють певну територію. Т. п., що суттєво відрізняються за зазначеними рисами, є первинними елементами соціально-терит. структури суспільства і відіграють важливу роль у формуванні та диференціації конкретних умов життєдіяльності відповідної терит. спільноти. Сам по собі факт проживання людей у різних
Т. п. різняться також галузевою та професійною структурою зайнятості, рівнем споживання, кількістю, соціально-демокр. складом населення, типом демогр. змін, напрямами і характером міграційних процесів.
Процеси аграрно-промислової інтеграції посилюють багатомірність та унікальність умов проживання в різних Т. п., суттєво видозмінюють відносну взаємовідокремленість міста і села як найбільш значущих елементів соціально-терит. структури. Відбувається не “зростання” міст і сіл або “зникнення” останніх, а формування соціально-терит. поселень переважно аграрного або неаграрного типу. Процеси інтеграції охоплюють також малі міста, сільські районні центри, ведуть до зближення умов проживання в селах і малих містах. За цих обставин подолання соціальних і культурних відмінностей означає забезпечення соціальної рівноцінності життєвих умов у різних Т. п. зі збереженням їх істор., культурної і терит. унікальності.