Торговельна політика

Related posts:

1. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
2. Принципи інвестиційної діяльності Принципи інвестиційної діяльності – основні загальноприйняті правила та норми інвестиційної діяльності, встановлені державою, дотримання яких забезпечує рентабельність будівельного виробництва. Такими принципами є: 1) принцип ефективності – передбачає досягнення кінцевого позитивного економічного ефекту; 2) принцип стабільності – означає необхідність антициклічної (у т. ч. антикризової) політики держави з метою недопущення значного погіршення економічної кон’юнктури у будівництві, а […]...
3. Зовнішньоекономічна політика Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських відносин. З. п. становить складний комплекс політико – економічних відносин в окремих сферах, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності: експорту та імпорту товарів, […]...
4. Державне регулювання ринку робочої сили Державне регулювання ринку робочої сили – сукупність основних напрямів, форм та методів цілеспрямованого впливу держави на умови продажу й використання робочої сили з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення суспільного капіталу. Основні напрями Д. р. р. р. с.: 1) підготовка та перепідготовка робочої сили належного рівня; 2) стимулювання створення нових робочих місць та збереження […]...
5. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
6. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
7. Політика зайнятості Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) […]...
8. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
9. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
10. Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм – МОДУЛЬ 1 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм 1. Складовими фінансового механізму є: А) фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення нормативне й інформаційне забезпечення; Б) фіскальна політика; В) податки і державні видатки; Г) усі відповіді правильні. 2. Фіскальна політика може бути: А) стимулювальною; Б) стримуючою; […]...
11. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
12. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
13. Демонополізація Демонополізація – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на обмеження і послаблення монополістичних тенденцій в економіці та посилення і розвиток конкуренції. Втілюються в антимонопольній політиці держави. Економічні важелі Д. – підтримка окремих середніх підприємств-немонополістів (щоб посилити конкурентоспроможність їхньої продукції), стимулювання дрібного та середнього бізнесу, зниження митних тарифів, високі ставки оподаткування монопольних прибутків та […]...
14. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
15. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
16. Кредитна політика Кредитна політика – комплекс методів і засобів у сфері кредитних відносин, які здійснюють центральний банк і держава з метою антициклічного регулювання і пристосування ринку позичкових капіталів до соціально-економічного розвитку. Конкретні цілі К. п. – послаблення економічних криз, обмеження інфляції, забезпечення стабільного зростання виробництва і функціонування ринку позичкових капіталів, забезпечення оптимального платіжного балансу. Перші спроби здійснення […]...
17. Політика екологічна Політика екологічна – комплекс форм і методів цілеспрямованої організованої діяльності держави, суб’єктів господарської діяльності, громадських політичних організацій щодо раціонального ставлення до природи з метою захисту і розвитку довкілля. П. е. передбачає, по-перше, наукове обгрунтування концепції і стратегічної мети, втілених у комплексній програмі захисту і розвитку довкілля. Такою метою є збереження екологічної рівноваги в життєвому середовищі […]...
18. Правова політика Політологічний словник Правова політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами, насамперед державою, у правовій сфері суспільства. Здійснюється П. п. здебільшого через органи держави, закони та інші правові акти. У широкому розумінні будь-які зміни законодавства є змінами у правовій сфері. Але з погляду політології становлять інтерес лише такі закони і правові акти, […]...
19. Логістика торговельна Логістика торговельна – розділ науки логістики, який вивчає закономірності та шляхи оптимізації комплексного планування, організації та управління фізичним рухом товарів у сфері обігу та комерційного посередництва з метою мінімізації витрат та економії часу. Повніше сутність Л. т. розкривається у таких основних функціях: 1) планування та організація закупівель товарів від виробників або гуртових продавців та їх […]...
20. Морський та річковий транспорт Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.5. РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНЬОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА Морський та річковий транспорт – прийняття державних цільових програм розвитку морського і річкового транспорту та забезпечення безпеки судноплавства. Створення правових засад: – діяльності морських і річкових портів в нових економічних умовах на основі організаційного розмежування адміністративних і господарських функцій управління; – […]...
21. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
22. Регулювання міжнародного руху капіталу Регулювання міжнародного руху капіталу – цілеспрямований і активний вплив окремих національних держав і наднаціональних органів на ввезення та вивезення капіталу за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів. Р. м. р. к. здійснюється з метою стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій в економіку певної країни в оптимальних розмірах, які б не загрожували економічному суверенітету; поліпшення якості та […]...
23. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
24. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
25. Тарифна політика Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Тарифна політика У галузі тарифної політики передбачається: – забезпечити вільне ціноутворення у секторах транспортного ринку з високим рівнем конкуренції; – здійснювати контроль за фактичними витратами і рентабельністю транспортних підприємств-монополістів; – встановлювати у разі потреби фіксовані тарифи на транспортні послуги природних монополій, […]...
26. Захист екологічний Захист екологічний – комплекс заходів і важелів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки особи, трудового колективу й суспільства. З. е. передбачає також забезпечення придатного для нормальної життєдіяльності довкілля і природних ресурсів, природної основи для стабільного розвитку сучасного і майбутніх поколінь. З. е. здійснює передусім держава – різні гілки державної влади та спеціалізовані державні установи за допомогою […]...
27. Нова економічна політика Нова економічна політика – політика, яка проводилася урядом колишнього Радянського Союзу з 1921 р. до кінця 20-х – початку 30-х років. Основи цієї політики були розроблені В. І. Леніним Означала використання в інтересах будівництва нової держави товарного виробництва, товарно-грошових відносин, принципів госпрозрахунку, відродження кредитної системи тощо. З осені 1921 року стали організовуватись великі ярмарки, відкрились […]...
28. Гуманітарна політика Політологічний словник Гуманітарна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з управління та регулювання духовної сфери суспільства. Йдеться про культурну, етнонаціональну, освітню, наукову, інформаційну та інші види політики, спрямовані на всебічний розвиток людини як особистості, забезпечення її конституційних прав і свобод. Гуманітарна політика тісно пов’язана з правовою, економічною та соціальною […]...
29. Ринок регульований Ринок регульований – ринок, регульований і контрольований передусім державою та наднаціональними органами за допомогою адміністративних, правових та економічних заходів. Правові заходи – законодавчо встановлена державою верхня і нижня межі для багатьох товарів і послуг (нижня – мінімум заробітної плати при продажу товару “робоча сила”), а опосередковано – і монопольне законодавство. Економічні заходи – регулювання ринку […]...
30. Монополія зовнішньоекономічної діяльності Монополія зовнішньоекономічної діяльності – зосередження всієї зовнішньоекономічної діяльності в руках держави, здійснення нею валютного регулювання експортно-імпортних операцій та керівництво іншими сферами такої діяльності (митний контроль, науково-технічне співробітництво тощо). М. з. д. реалізується шляхом визначення державою організацій, які мають право здійснювати зовнішньоторговельні угоди та контроль за ними, встановлення порядку зовнішньоекономічних операцій, домінування адміністративних важелів у керівництві […]...
31. Політика стабілізації доходів Політика стабілізації доходів – комплекс заходів держави, спрямованих на дотримання сталої і динамічної рівноваги у розподілі та перерозподілі доходів між основними класами, соціальними верствами і групами. Діяльність держави в цьому напрямі реалізується у регулюванні процесу розподілу доходів у політиці доходів, у системі соціального страхування, в аграрній політиці (зокрема, паритету цін) та ін. Певна стабілізація заробітної […]...
32. Торгова політика Торгова політика – один з напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави, сукупність методів регулювання масштабів, структури та умов зовнішньої торгівлі. До них належать тарифні (митні) і нетарифні (квотування, ліцензування, контингування), економічні і неекономічні. Розрізняють два види Т. п. – фритредерство і протекціонізм. Фритредерство – вільна торгівля; напрям в економічній теорії, який означає свободу торгівлі і невтручання держави […]...
33. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
34. Грошово-кредитне регулювання Грошово-кредитне регулювання – сукупність форм, методів і важелів державного впливу на грошово-кредитну сферу та відносин економічної власності з метою забезпечення внутрішньої стабільності грошей, сприяння розширеному відтворенню та ін. Основні напрями Г.-к. р.: регулювання банківської ліквідності, управління державним боргом і регулювання обсягу кредитних операцій, грошової емісії та ризику й ліквідності. Так, банківська ліквідність регулюється такими методами: […]...
35. Валютна політика Валютна політика – комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В. п. – елемент державної економічної політики, безпосередньо пов’язана із зовнішньоторговельною політикою. За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову В. п. Поточна В. п. – повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку […]...
36. Політика підприємства фінансова Політика підприємства фінансова – комплекс заходів, за допомогою яких формуються активи і структура капіталу, відбувається управління активами, інвестиціями та фінансовими ризиками, а також залучення фінансових ресурсів. Формування П. п. ф. має здебільшого багаторівневий характер. Наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства, фірми, компанії можуть розроблятися політика формування власних ресурсів і політика залучення кредитів. Своєю […]...
37. Страхування банківських депозитів Страхування банківських депозитів – комплекс економічних і правових заходів з боку держави і наддержавних органів щодо надання гарантій вкладникам, недопущення різкого і небезпечного зниження ліквідності банків, створення належного механізму їх банкрутства, або санації та інших методів. С. б. д. також можна розглядати як форму державного регулювання ризику банківських операцій. С. б. д. у більшості країн […]...
38. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
39. Облікова політика щодо управлінського обліку БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ ХІІІ ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН 13.5. Облікова політика щодо управлінського обліку Політика управлінського обліку – це політика щодо отримання внутрішньої інформації для оперативного, поточного та стратегічного управління підприємством, установою, організацією. Політика управлінського обліку може розглядатись і в дуже широкому плані. Так, Войнаренко М. […]...
40. Управління постачальниками Управління постачальниками – планомірний і цілеспрямований вплив підрозділів підприємства, фірми, компанії, які відповідають за організацію ресурсного забезпечення, на сукупність постачальників, які виконують замовлення щодо постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. До таких підрозділів належать служба маркетингу або матеріально-технічного забезпечення, планово-економічний відділ. На постачальників вони впливають шляхом застосування економічних, правових та адміністративних важелів. Серед економічних – передоплата, […]...