Товаропросування

Related posts:

1. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
2. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
3. Оптовий товарооборот Оптовий товарооборот – обсяг товарів, реалізованих одними організаціями іншим з метою наступного перепродажу чи переробки. За спрямованістю товарних ресурсів О. т. поділяють на оборот реалізації (продаж товарів організаціям роздрібної торгівлі та громадського харчування, а також поставку товарів позаринковим споживачам незалежно від місця їх перебування і на експорт), міжобласний О. т. (вивезення товарів за межі області […]...
4. Логістика торговельна Логістика торговельна – розділ науки логістики, який вивчає закономірності та шляхи оптимізації комплексного планування, організації та управління фізичним рухом товарів у сфері обігу та комерційного посередництва з метою мінімізації витрат та економії часу. Повніше сутність Л. т. розкривається у таких основних функціях: 1) планування та організація закупівель товарів від виробників або гуртових продавців та їх […]...
5. Постачання товарів Постачання товарів – комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на своєчасне забезпечення товарною масою організацій торгівлі та відносини економічної власності, які при цьому виникають. Організаційно-економічні заходи передбачають організацію переддоговірної та договірної роботи щодо товарів, які постачальник реалізує гуртовому покупцеві; реалізацію договірних зобов’язань сторін щодо постачання товарів. Найпоширенішою формою організаційно-правового документа є договір П. т., в якому обумовлюються […]...
6. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
7. Процес торгово-технологічний Процес торгово-технологічний – сукупність взаємопов’язаних, послідовно виконуваних операцій, способів і засобів завершення процесів виробництва у сфері обміну, переміщення товарів з місць виробництва у райони споживання та їх продажу. Метою цього процесу є забезпечення збереження споживчих властивостей товарів, їх товарного вигляду, доведення до кінцевих споживачів товарів у широкому асортименті з оптимальними витратами праці та часу за […]...
8. Дрібнотоварне виробництво Дрібнотоварне виробництво – виробництво товарів і послуг на малих підприємствах, які не належать до приватної трудової власності, а отже, не використовують найманої робочої сили, а отриманий дохід витрачають здебільшого на індивідуальне споживання, До дрібнотоварних виробників належать дрібні фермери, ремісники, власники малих підприємств у сфері послуг, роздрібної торгівлі та ін. На сільське господарство, сферу послуг і […]...
9. Експортний контроль Експортний контроль – система організаційно-правових та економічних заходів по обмеженню, забороні та контролю за експортом тих або інших товарів. Одним з інструментів Е. к. є ліцензування експорту. Е. к. використовується як засіб впливу на експортну політику, функції Е. к., як правило, покладаються на спеціальні державні органи. Е. к. підлягають стратегічні товари при торгівлі розвинутих країн […]...
10. Форми і методи товаропостачання Форми і методи товаропостачання – форми просторового існування роздрібної торгівлі та методи її забезпечення. Такими формами є транзитна (передбачає завезення товарів в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади гуртових баз) і складська (постачання товарів у магазини зі складів гуртових баз). Основними методами товаропостачання є централізований (здійснюється самими постачальниками або транспортними підприємствами на замовлення магазинів) і децентралізований […]...
11. Початковий капітал Початковий капітал – сума грошей, цінних паперів, матеріально-речових цінностей, необхідних підприємцю для відкриття власної справи, створення підприємства з виробництва товарів, послуг. П. к. неоднаковий в різних країнах, в окремих сферах і галузях і в різні періоди. У США середній обсяг П. к. на початку 90-х сягав 20 тис. дол., в Канаді – 12,5 тис. дол. […]...
12. Реалізація продукції Реалізація продукції – продаж товарів споживачам і отримання коштів за них на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника. З точки зору процесу кругообороту капіталу Р. п. включає купівлю засобів виробництва та інших ресурсів для виробництва товарів і їх продаж кінцевим споживачам. У політекономічному аспекті Р. п. означає, з одного боку, можливість для населення задовольнити особисті потреби, а для […]...
13. Ринок вільний Ринок вільний – ринок, на якому відбувається торгівля товарами і послугами багатьох незалежних товаровиробників, жоден з яких не виробляє більшу частину продукції й неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції, взаємодію не регульованого попиту і пропозиції. Частка виготовленої кожним товаровиробником продукції є такою, що навіть об’єднання трьох-п’яти товаровиробників […]...
14. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
15. ЮНКТАД ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) – орган Генеральної Асамблеї ООН, метою діяльності якого є сприяння розвитку міжнародної торгівлі, вдосконалення міжнародних економічних відносин. Ця мета конкретизується у виконанні таких трьох основних завдань: 1) забезпечення рівноправного, взаємовигідного, всебічного співробітництва між країнами, а на цій основі – стабільного миру; 2) вироблення рекомендацій, принципів, організаційно-правових умов і […]...
16. Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...
17. Міжвідомча комісія з питань антидемпінгових Міжвідомча комісія з питань антидемпінгових Розслідувань щодо експорту товарів походженням з України (далі – МК) – спеціальний міжвідомчий орган, створений відповідно до Указу Президента України від 23.VIII. 1994 з метою реалізації принципів Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), запобігання застосуванню іноземними державами та їх економічними угрупованнями антидемпінгових заходів до товарів, вироблених в Україні, та […]...
18. Самостійність господарська Самостійність господарська – свобода дій суб’єктів господарювання в усіх сферах суспільного відтворення залежно від типів власності, форм і методів державного регулювання економіки, чинного законодавства та ін. Зокрема у сфері безпосереднього виробництва С. г. недержавних підприємств виражається у виробленні ними власної стратегії і тактики виробництва, прийнятті плану виробництва, свободі наймати потрібну кількість працівників та ін.; у […]...
19. Оптова торгівля Оптова торгівля – форма організації товарного обігу, що забезпечує економічні зв’язки між підприємствами і здійснює доставку товарів роздрібній торгівлі. З цією метою відбувається концентрація і зберігання товарних запасів, комплектування торгового асортименту, вивчення попиту тощо. Основними видами О. т. є торгівля засобами виробництва товарами народного споживання та сільськогосподарською продукцією. За адміністративно-командної системи торгівля засобами виробництва була […]...
20. Принципи організації Принципи організації – основні, вихідні правила визначення процесу організації та його вдосконалення. До П. о. належать: 1) комплексне врахування конкретних умов процесу виробництва товарів і надання послуг; 2) чітке обгрунтування стратегічної мети; 3) розробка похідних від такої мети цілей і завдань; 4) підпорядкування організаційно-правових форм підприємств, фірм і компаній стратегічній меті та похідним від неї […]...
21. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
22. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
23. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
24. Валютна дипломатія Валютна дипломатія – складова частина дипломатичної діяльності, яка полягає у вивченні ринків товарів, світової кон’юнктури, цін, веденні економічних переговорів, налагодженні зв’язків з діловими колами та фірмами, участі у міжнародних конференціях і нарадах з економічних питань. В. д. використовує дипломатичні методи та цілі у валютній сфері, що полегшує умови торгівлі, надання позики тощо. У більшості розвинених […]...
25. Торговий прибуток Торговий прибуток – перетворена форма частини додаткової вартості, яку отримують підприємства торгівлі у процесі їх господарської діяльності при здійсненні функцій товарного обігу. Джерелом Т. п. є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій, які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується […]...
26. Фонди обігу Фонди обігу – кошти торговельних, постачальницьких і збутових організацій, а також частина коштів промислових підприємств, використовуваних у сфері обігу, Ф. о. становлять частину оборотних засобів підприємств, які обслуговують процес руху товарів через сферу товарного обігу до споживача. Інша частина оборотних коштів обслуговує стадію виробництва і у Ф. о. не входить. Ф. о. складаються із грошових […]...
27. Капітал промисловий Капітал промисловий – сукупність економічних відносин між капіталістами-підприємцями і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та частково обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів і послуг, передусім втіленої в них додаткової вартості. Категорію “К. п.” вперше обгрунтував К. Маркс. Оскільки складовими економічних відносин є техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності, то розвиток […]...
28. Матеріальні резерви Матеріальні резерви – обсяги матеріальних цінностей (запасів засобів виробництва і предметів споживання), що використовуються за особливих, не передбачених планами обставин. М. р. класифікують за: 1) місцем їх створення, наприклад, у сфері безпосереднього виробництва – компанії, підприємства, цехи тощо; у сфері обміну – бази, склади, засоби транспортування; 2) за формою вияву – наявні (резерви, витрати на […]...
29. Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
30. Мережа гуртова (оптова) Мережа гуртова (оптова) – сукупність гуртових торговельних підприємств, які функціонують на гуртовому товарному ринку з метою забезпечення товаропросування та привласнення прибутків. Основними об’єктами М. г. є гуртові бази, гуртові склади, дрібногуртові структури, гуртово-роздрібні фірми, дистриб’ютори. Розрізняють торгово-закупівельні, закупівельно-збутові, перевалочні, торгові та інші гуртово-торговельні бази, які є провідними суб’єктами на гуртовому товарному ринку і виконують низку […]...
31. Маркетинг вертикальний Маркетинг вертикальний – вид маркетингу, який передбачає наявність підприємства (фірми, компанії), а також одного або декількох оптових і роздрібних продавців, які ведуть пошук реалізації певного товару або груп функціонально близьких виробів за різними категоріями споживачів. М. в. відкритий американською компанією з виробництва обчислювальних машин IBM. Випускаючи машини, вона намагалася пристосувати свою продукцію до конкретних споживачів […]...
32. Стандарт міжнародний Стандарт міжнародний – еталон якісної характеристики товарів, що застосовується у взаємній торгівлі країн світу і розробляється міжнародною організацією із стандартизації. Так, С. м. серії 9000 версії 2000 з управління якістю продукції прийнято європейськими країнами як еталон для національних товарів. Така продукція має відповідати певним потребам та сфері застосування або призначення; задовольняти вимоги споживачів і пропонуватися […]...
33. Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу праці всіх форм, в т. ч., спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, а отже, інтернаціоналізації виробництва і збуту товарів та послуг. P. c. є історично першою формою інтернаціоналізації господарського життя. З […]...
34. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
35. Агропромислова інтеграція Агропромислова інтеграція – зміцнення економічних зв’язків і органічне поєднання сільського господарства і галузей промисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача, а також форма територіально-виробничого міжгалузевого комбінування підприємств різних галузей з відокремленими технологічними процесами, але пов’язаних технологічно, на основі оптимальної концентрації виробництва для створення кінцевої продукції. Розвивається […]...
36. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
37. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
38. Послуги Послуги – діяльність підприємств (організацій) і окремих осіб, спрямована на задоволення певних потреб індивідів, колективів і суспільства. Процес виробництва П. збігається з їх реалізацією і споживанням. Тому П. неможливо накопичувати, трансформувати, зберігати. В розвинутих країнах світу значна кількість працюючих (понад 60%) зайнята у сфері П. Найважливішими з них є П. в отриманні освіти, кваліфікації, лікування, […]...
39. Маркетинг промисловий Маркетинг промисловий – процес взаємодії підприємств з організаціями-споживачами, які закуповують товари промислового призначення з метою наступного виробництва, використання для власних цілей чи перепродажу іншим споживачам. Організаціями-споживачами є інші промислові підприємства, підприємства гуртової та роздрібної торгівлі, державні установи тощо. На ринку організацій-споживачів менше покупців, менше реалізується угод і висока вартість однієї угоди, ринок географічно сконцентрований, низька […]...
40. Політика підприємства збутова Політика підприємства збутова – комплекс дій керівництва підприємства, фірми, компанії, спрямованих на сортування, фасування, пакування, транспортування товарів, складування, зберігання, доробку (у разі необхідності), доставку до гуртових чи роздрібних покупців та ін. Операції зі збуту товарів здійснюють транспортні та складські організації, збутові лабораторії, центри інформації зі збуту, організації гуртової торгівлі й торгівлі на замовлення, товарні біржі, […]...