Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Традиції
Традиції
Традиції – елементи соціально-економічної, культурної та національної спадщини, що передаються від покоління до покоління і зберігаються певними соціальними верствами, групами, класами, суспільством у відповідних видах свідомості. Такими елементами є норми поведінки, моральні цінності, звичаї тощо. Т. властиві різним сферам суспільних відносин – економічним (у т. ч. техніко-економічним, організаційно-економічним і відносинам економічної власності), соціальним, правовим, політичним та ін. Зокрема, у сфері політичних відносин до Т. належать форми політичного мислення, політичні цінності тощо, які виконують інтегративну (сприяють об’єднанню народу, нації, суспільства), нормативну (загальноприйняті правила і норми поведінки) та інші функції.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
- Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
- Крайні межі розвитку сучасного суспільства Крайні межі розвитку сучасного суспільства – полярні крайнощі в еволюції сучасної економічної системи, передусім за критеріями економічної власності та регулювання економіки. Такі межі з боку відносин економічної власності – приватна і державна. Історично однією з крайніх меж за умов класичного капіталізму XVI-XIX ст. була приватна капіталістична власність; іншою – державна власність за умов бюрократичного соціалізму. […]...
- ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник ТРАДИЦІЇ (лат. traditio – передача) – в етнографії: процес позабіологічного передавання від покоління до покоління усталених культурно-побутових особливостей....
- Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...
- Взаємодія економічна Взаємодія економічна – наявність внутрішньо необхідних, сталих і суттєвих передусім причинно-наслідкових зв’язків, за яких одна із сторін є причиною зміни іншої, а та – наслідком зворотного впливу протидійної сторони. Такою, зокрема, є взаємодія між продуктивними силами і виробничими відносинами, економічними суб’єктами цих відносин (їх потребами, інтересами, цілями), внаслідок яких відбувається економічний розвиток, виникають і функціонують […]...
- КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ – стійкі, “інерційні” моменти в культурі. У більш загальному розумінні К. т. – це традиції, що є елементами культурної спадщини: ідеями, цінностями, звичаями, обрядами, способами світосприйняття та ін., для яких характерним є збереження і передавання від покоління до покоління (традиція – від лат. передача)....
- Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
- Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
- Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
- Предмет політичної економії Предмет політичної економії – система відносин економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил і певна сукупність об’єктивних економічних законів, які управляють такою взаємодією в усіх сферах суспільного відтворення. На відміну від цього розгорнутого визначення, у коротке включаються лише закони еволюції відносин економічної власності та управління нею у різних сферах суспільного відтворення у взаємодії з […]...
- Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
- Взаємодії теорія Взаємодії теорія – концепція західних учених, в якій розвиток суспільства загалом і економічної системи зокрема пояснюється взаємодією різноманітних та рівноправних факторів природи, технологічного способу виробництва й суспільних відносин (правових, політичних, національних, духовних, психологічних тощо) і заперечуються закономірності економічного розвитку, вирішальна роль відносин власності. Висунули й обгрунтували В. т. наприкінці XIX ст. американський соціолог У. Огберн, […]...
- Соціальні корми Соціальні корми – загальні правила, що регулюють поведінку людей. Вони зумовлені об’єктивними потребами розвитку громадянського суспільства, спрямовані на упорядкування громадського життя. С. н. мають загальний характер. Вони є масштабом, взірцем для поведінки людей у тій чи іншій ситуації, еталоном певних відносин. Приписи С. н. стосуються не конкретної особи, а певного кола або всіх людей. Зміст […]...
- Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
- Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
- Людина суспільна Людина суспільна – процес формування і розвиток сучасної людини у всіх сферах суспільного життя (права, політики, культури та ін.) і передусім – відносин економічної власності в поєднанні з прогресом її природної сторони. Такий розвиток Л. е. щільно пов’язаний передусім з удосконаленням власності, якщо йдеться про власність як соціологічну категорію (див. Власність). Так, політичний аспект власності, […]...
- Інформаційне суспільство Інформаційне суспільство – найрозвиненіша за технологічним способом виробництва людська цивілізація, яка виникає внаслідок інформаційної революції й базується на інформаційній технології в інформатизації процесу праці усіх сфер та галузей економіки й управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв’язку. Вперше неминучість появи I. e. передбачив у 40-х XX ст. австралійський економіст К. Кларк. Наприкінці 50-х американський учений Ф. […]...
- ТРАДИЦІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я В РОДИНІ Урок 11. ТРАДИЦІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я В РОДИНІ Мета: повторити і закріпити матеріал попередніх розділів, ознайомити учнів зі змістом розділу III “Соціальна складова здоров’я”; ознайомити учнів із сімейними традиціями, що сприяють збереженню здоров’я; розвивати інтерес до пізнання і збереження сімейних традицій; виховувати дбайливе ставлення до здоров’я всіх членів родини, бажання підтримувати сімейні традиції збереження здоров’я. Обладнання: […]...
- НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ. РОДИННІ СВЯТА НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ. РОДИННІ СВЯТА Кожен народ має свої традиції, звичаї, свята. Вони передаються від покоління до покоління. їх треба знати і шанувати. Кожна родина теж має свої традиції. Вони зберігаються і передаються від бабусь, дідусів, прабабусь і прадідусів. Мене навчила рідна мати звичаї рідні шанувати, і рідну мову, й рідний спів, і славну пам’ять прадідів. […]...
- Революція Революція (лат. revolutio – переворот, поворот) – докорінний і швидкий переворот у межах суспільно-економічної формації, передусім відносин економічної власності та політичної влади і передання їх у руки передового і прогресивного класу (в т. ч. соціальної верстви або групи). Р. може також охоплювати окремі елементи продуктивних сил (наприклад, революція науки і техніки означає науково-технічну революцію), окремих […]...
- Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
- Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
- Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
- Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
- Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
- Кодекс поведінки транснаціональних корпорацій Кодекс поведінки транснаціональних корпорацій – перелік правил, яких повинні дотримуватися ТНК та інші учасники міжнародних економічних відносин, узгоджений в ООН. В основі К. п. ТНК – визнання загальнодемократичних принципів економічної діяльності. Він містить норми поваги до національного суверенітету, дотримання внутрішніх законів, регламентацій та адміністративної практики, а також міжнародних зобов’язань згідно з міжнародним правом. Крім того, […]...
- Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
- Влада Влада – процес впливу і підкорення всіх підвладних суб’єктів соціальної системи (в т. ч. економічної, правової, політичної, ідеологічної тощо) директивній волі владних осіб, груп, установ та організацій. Засобами реалізації цієї волі є економічний та позаекономічний примуси. Економічний примус базується на економічних інтересах і виявляється у наданні підвладним суб’єктам матеріальних і нематеріальних благ. Позаекономічний примус передбачає […]...
- Синергія Синергія (синергічний ефект) (гр. synergos – той, що діє разом) – поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, зростання ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок т. зв. системного ефекту (емерджентності). Ні сучасний працівник, ні найдосконаліша техніка окремо неспроможні виготовляти переважну більшість економічних благ, їхнє поєднання […]...
- Основне виробниче відношення Основне виробниче відношення – відношення між працівниками і власниками засобів виробництва у сфері безпосереднього виробництва, втілене у соціально-економічній формі поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Таким відношенням у вітчизняній економічній літературі називають власність, власність на засоби виробництва, капітал та ін. Однак власність за своїм соціально-економічним змістом охоплює не лише сукупність виробничих відносин будь-якого суспільного способу […]...
- Колгоспна власність Колгоспна власність – сукупність різноманітних засобів виробництва та відносини між членами трудового колективу, колгоспом і державою з приводу привласнення умов виробництва (передусім землі) та результатів колективної праці. До об’єктів К. в. належали будівлі, споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Земля закріплювалася за колгоспами у безоплатне і безтермінове користування. К. […]...
- Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
- Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
- ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. П. с. конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами у суспільстві, політико – правовим статусом держави, історичною та національною традиціями політичного устрою....
- Монополізм Монополізм – соціальний процес, за якого різні суб’єкти суспільних відносин зосереджують (монополізують) певні об’єкти і використовують у власних цілях. В юридичному контексті М. – виключне (монопольне) право окремих суб’єктів у певних сферах суспільного життя та його реалізація за допомогою економічних, правових, політичних, ідеологічних та ін. засобів. Так, М. політичний означає узурпацію однією особою (або групою […]...
- Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
- Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...
- Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
- Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...