Транзитологія

Related posts:

1. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
2. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
3. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
4. Метод соціально-економічного прогнозування Метод соціально-економічного прогнозування – комплекс способів, прийомів отримання інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, існування систем у майбутньому. З-понад 100 можливих М. с.-е. п. виділяють три основні, навколо яких групуються інші: 1) метод екстраполяції; 2) метод моделювання; 3) метод експертних оцінок (експертизи). Водночас ці методи є взаємопроникними. У процесі прогнозування використовуються такі загальнонаукові елементи […]...
5. Теорія організації Теорія організації – комплексна інтегративна наукова дисципліна, що вивчає організацію як відкриту систему, організованість і порядок у природі, суспільстві, космосі, інших підсистемах світу, передусім організацію підприємств, фірм і компаній та їхню взаємодію із зовнішнім середовищем, властиві їм форми й методи управління, організаційну структуру тощо. Т. о. дає змогу використовувати знання, здобуті в межах однієї системи, […]...
6. Істина економічна Істина економічна – адекватне відображення та відтворення сутності економічних явищ і процесів, економічної системи загалом в об’єктивних за змістом теоріях (таких їх елементах, як учення, ідеї, закони, категорії, поняття, окремі визначення, висновки, господарські експерименти тощо) у процесі їх діалектичного розвитку. Основа I. e. – об’єктивний зміст економічних законів, понять та категорій (а отже, інших елементів […]...
7. Стиль життя Стиль життя – певний тип, особлива манера поведінки окремих людей, трудових колективів, соціальних верств і груп у різних сферах суспільного життя залежно від якості життя, їх інтересів, потреб і психологічних особливостей, а також від морально-етичних і правових норм у суспільстві. Так, у сфері економіки С. ж. однієї людини виявляється у бажанні займатись не престижною, але […]...
8. Імітування економічних процесів Імітування економічних процесів – метод дослідження, який полягає в імітації процесу функціонування систем і об’єктів, розвитку ситуацій і процесів, дії схем і алгоритмів з метою визначення характеристик поведінки об’єкта дослідження. В разі утруднення або неможливості побудови математичних оптимізаційних моделей для проведення експериментів відтворюють, імітують за допомогою комп’ютерів перебіг процесу чи залежність зміни результатів функціонування досліджуваного […]...
9. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
10. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
11. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
12. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
13. Фінансова наука Фінансова наука – наука, яка на підставі діалектичного методу дослідження вивчає закони, закономірності та їх форми вияву у процесі діяльності різних економічних суб’єктів з приводу формування, обміну, розподілу і використання фінансових ресурсів і грошових коштів, а також шляхи ефективного використання таких ресурсів. Об’єктом дослідження Ф. н. є відносини економічної власності з приводу використання і привласнення […]...
14. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
15. Крайні межі розвитку сучасного суспільства Крайні межі розвитку сучасного суспільства – полярні крайнощі в еволюції сучасної економічної системи, передусім за критеріями економічної власності та регулювання економіки. Такі межі з боку відносин економічної власності – приватна і державна. Історично однією з крайніх меж за умов класичного капіталізму XVI-XIX ст. була приватна капіталістична власність; іншою – державна власність за умов бюрократичного соціалізму. […]...
16. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...
17. Структурно-функціональний аналіз Структурно-функціональний аналіз – принцип системного дослідження соціально-економічних явищ і процесів, за якого цілісна економічна або соціальна система (а також їх діалектична єдність – соціально – економічна система) поділяється на окремі структурні елементи, кожен з яких виконує певну функцію. Функція при цьому розглядається як сталий механізм активної взаємодії різних підсистем, елементів і компонентів у межах цілісної […]...
18. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
19. Людина суспільна Людина суспільна – процес формування і розвиток сучасної людини у всіх сферах суспільного життя (права, політики, культури та ін.) і передусім – відносин економічної власності в поєднанні з прогресом її природної сторони. Такий розвиток Л. е. щільно пов’язаний передусім з удосконаленням власності, якщо йдеться про власність як соціологічну категорію (див. Власність). Так, політичний аспект власності, […]...
20. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
21. Реприватизація Реприватизація – повернення націоналізованих раніше (повною експропріацією або частковим викупом) підприємств, банків та інших об’єктів приватним власникам. Поняття “Р.”, як і поняття “приватизація”, позначає наявність лише двох типів власності в сучасному суспільстві – приватної та державної, що є одним зі стереотипів західної економічної науки. Однак, крім цих типів власності, існує колективний тип у формах акціонерної […]...
22. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ 10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві. Інституціоналізм (з лат. institutio – “звичай, повчання”) – напрям економічної думки, який сформувався у 20- 30-ті роки XX ст. […]...
23. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
24. Принцип матеріалізму в економічному дослідженні Принцип матеріалізму в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу, основними вимогами якого є виокремлення в економічній системі, її окремих підсистемах та елементах визначальних сторін, чинників, розвиток яких (їх законів і суперечностей) детермінує еволюцію інших сторін та чинників з наступним урахуванням їх зворотного впливу. П. м. в е. д. має різні форми свого застосування залежно від […]...
25. Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) – важливі елементи діалектичного методу дослідження, які використовуються як окремо, так і в органічній єдності для пізнання сутності економічних явищ і процесів. Абстрактне сучасна наука розглядає як частину, сторону конкретного, отже, як однобічне, неповне знання, відображене в окремому визначенні, і як таке, що сприяє пізнанню конкретного, […]...
26. Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
27. Синтез Синтез – метод наукового дослідження, який передбачає узагальнення отриманих за допомогою методу аналізу окремих визначень, внаслідок чого формується системне розуміння сутності окремих економічних явищ і процесів, економічної системи загалом. Найважливішу роль у пізнанні глибинної внутрішньої сутності відіграє С. двох основних сторін суперечності кожного економічного явища і процесу з виокремленням суспільної форми і речового змісту, оскільки […]...
28. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
29. Типи підприємництва Типи підприємництва – класифікація підприємництва залежно від форми організації діяльності, форми економічної власності, форм і методів господарювання. Розрізняють такі Т. п.: мале підприємництво (базується на приватній власності та одноосібній формі управління підприємством), колективне (засноване на колективній власності та колективному – за участю менеджерів – управлінні), і державне (засноване на державній власності і державному управлінні). Виділяють […]...
30. Закони народонаселення Закони народонаселення – закони, які виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між демографічними та соціальними (в т. ч. економічними) процесами і властивими їм протилежними сторонами суперечностей, які (зв’язки) впливають на відтворення населення. Розрізняють всезагальні (діють в усіх суспільно-економічних формаціях), загальні (діють у декількох формаціях), специфічні (діють в окремій формації) та етапно-стадійні (діють на окремих […]...
31. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
32. Екстраполяція Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого відбувається поширення висновків, показників, тенденцій та закономірностей одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинені стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці Е. […]...
33. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
34. Господарський розрахунок Господарський розрахунок – метод господарювання суб’єктів підприємницької діяльності та управління ними, який застосовують у процесі ефективного використання продуктивних сил, привласнення й застосування отриманого доходу, а також система відносин економічної власності і організаційно-економічних відносин, що розвиваються при цьому. Щодо економічної структури, Г. р. виражає відносини між самими підприємствами, всередині підприємства, а також між підприємствами і вищестоящими […]...
35. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
36. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
37. Лібералізація економіки Лібералізація економіки – перехід від державної власності та заснованих на ній командно-адміністративних важелів регулювання економіки до приватної капіталістичної власності і механізму ринкового саморегулювання всередині країни та зовнішньоекономічній діяльності. На мікрорівні це означає необмежене розширення свободи економічної діяльності суб’єктів господарювання, тобто створення умов, аналогічних тим, які існували в XVI-XIX ст. За сучасного регульованого ринку Л. е., […]...
38. Інноваційна активність Інноваційна активність – цілеспрямована діяльність суб’єктів підприємницької діяльності щодо конструювання, створення, освоєння й виробництва якісно нових видів техніки, предметів праці, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), технологій, а також впровадження досконаліших форм організації праці та управління виробництвом. Основними чинниками І. а. на макрорівні є темпи зростання державних витрат на розвиток науки та освіти, раціональна […]...
39. Можливість і дійсність в економічному дослідженні Можливість і дійсність в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, які розкривають становлення, існування економічної системи (її окремих підсистем, елементів) у певний час за конкретних умов, а також її зміни та розвиток і зародження в її межах сутнісно нової системи, перетворення цієї системи на нову дійсність. Дійсність розглядається як об’єктивно існуюча економічна система, як єдність […]...
40. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...