Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Управління акціонерними товариствами
Управління акціонерними товариствами
Управління акціонерними товариствами – свідомий цілеспрямований вплив вищого органу управління цими товариствами, а також ради директорів, інституціональних інвесторів та опосередковано інших суб’єктів (фондових бірж) на розвиток та функціонування акціонерних товариств за умов, що постійно змінюються. Важливу роль в У. а. т. відіграє комплекс соціально-економічних, правових та етичних норм і правил. Зокрема, комплекс правових норм і правил У. а. т. втілюється в корпоративному праві, яке потрібно постійно вдосконалювати і розвивати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Система корпоративного управління Система корпоративного управління – комплекс заходів з боку керівництва акціонерної компанії, спрямованих на формування органів управління та реалізацію їхніх рішень у процесі управління акціонерною власністю цієї компанії, та відносини між її учасниками у межах чинного законодавства. Корпоративне управління здійснюють загальні збори акціонерів (як найвищий орган управління), наглядова рада, ревізійна комісія, власники контрольних пакетів акцій і […]...
- Правові акти державного управління Правові акти державного управління – вольові владні дії державних органів (службових осіб), які вони здійснюють на підставі законів та на виконання їх у процесі реалізації, функцій державного управління і які спрямовані на встановлення (зміну, скасування) правових норм або виникнення (зміну, припинення) конкретних правових відносин. Серед інших правових актів (законів, постанов Верховної Ради, указів Президента тощо) […]...
- Виконавчий директор Виконавчий директор – посадова особа в компанії, яка здійснює практичне управління організацією і розпоряджається у межах своїх повноважень відповідними ресурсами. В. д. виконує функції управління з питань виробництва, фінансів, персоналу, маркетингу та ін. Невиконавчі директори входять до складу ради директорів, беруть участь у розробці політики компанії, плануванні, але безпосередньо не задіяні в управлінні, не розпоряджаються […]...
- Автотранспортні управління Міністерства транспорту – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Автотранспортні управління Міністерства транспорту Автотранспортні управління в Автономній Республіці Крим та областях є територіальними органами Мінтрансу і підпорядковані Державному департаменту автомобільного транспорту. (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.98 № 1913. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента […]...
- Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
- Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
- Лінійно-функціональна структура управління Лінійно-функціональна структура управління – форма управління фірмою, корпорацією, яка передбачає поєднання лінійного і функціонального управління (передання спільних для кількох підрозділів функцій одному органу (підрозділу) або виконавцю), що дає змогу поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні. Управління здійснює рада директорів або вищих менеджерів, управлінські рішення розробляють висококваліфіковані фахівці відповідно до напрямів діяльності фірми, корпорації з урахуванням […]...
- Регламент органу державного управління Державне управління Регламент органу державного управління. Документ, який встановлює порядок організації та регулює організаційно-процедурні питання діяльності певного органу державного управління. Здебільшого, він містить сукупність норм, настанов і правил, які регулюють організацію роботи; порядок проведення сесій, з’їздів, конференцій, нарад, зборів, процедуру виборів членів керівних органів, порядок внесення та обговорення питань порядку денного, а також вироблення і […]...
- Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
- Політика управління фінансовими ризиками Політика управління фінансовими ризиками – комплекс заходів, до яких вдається організація для всебічної оцінки окремих видів фінансових ризиків з метою їх уникнення або мінімізації. Найважливішими елементами П. у. ф. р. на підприємстві, фірмі, компанії є: визначення окремих видів фінансових ризиків та їх ймовірності; оцінка можливих фінансових втрат і встановлення граничного рівня ризику основних фінансових операцій; […]...
- Корпоративне управління ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТЕМА 8 ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ 8.5. Корпоративне управління З появою акціонерних товариств об’єктивно виникла потреба до нових методів управління підприємствами, що обрали акціонерну форму господарювання. Корпоративне управління можна визначити як систему виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю акціонерних товариств (АТ), що відображає баланс інтересів власників […]...
- Управління дебіторською заборгованістю Управління дебіторською заборгованістю – комплекс заходів і рішень щодо обсягу кредитів, які надаються покупцям, а також умов їх надання і способів вилучення, спрямованих на отримання додаткового прибутку. Основними етапами У. д. з. є: 1) встановлення підприємством, фірмою або компанією оптимальних умов продажу своїх товарів і закупівлі продукції у постачальників, що передбачає передусім визначення раціонального терміну […]...
- Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління УРОК 27 Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки. Основні […]...
- Банк акціонерний Банк акціонерний – банк, створений у формі акціонерної компанії внаслідок концентрації та централізації індивідуальних капіталів від випуску і продажу цінних паперів, а також наступного збільшення його масштабів за рахунок частини прибутків і випуску нових акцій. Перший Б. а. виник в Англії 1694 (Банк Англії). На відміну від Б. а., неакціонерний банк знаходиться в руках окремого […]...
- Структура управління організацією Структура управління організацією – комплекс відносин самостійних підрозділів підприємства, фірми, компанії та окремих ланок всередині них, які, функціонуючи, утворюють єдину інтегративну цілісність, а отже, підпорядкованість. З точки зору суб’єктних відносин С. у. о. відображає підпорядкованість окремих посад, зайнятих кожним працівником, та його взаємовідносини з іншими працівниками свого чи інших структурних підрозділів. Сутність С. у. о. […]...
- Система управління економікою Система управління економікою – комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюваних і узгоджених методів, форм і важелів управління (в т. ч. регулювання), що використовуються органами управління, управлінським апаратом на макро – і мікрорівнях. С. у. е. поділяють на територіальну та галузеву підсистеми, які, своєю чергою, містять окремі елементи управління підприємствами, фірмами і компаніями. У функціональному аспекті С. у. е. […]...
- Управління – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Управління: – розробляють проекти нормативно-технічної документації, пов’язані з регулюванням діяльності автотранспорту, вдосконаленням контролю за виконанням транспортного законодавства; – забезпечують відповідно до законодавства державне регулювання діяльності та контроль за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності правил перевезень пасажирів і вантажів, вимог законодавства щодо безпеки транспортного […]...
- Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
- Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
- Державне управління Державне управління Державне управління. Практичний, організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з мстою її упорядкування, зберігання або перетворення, що спирається на її владну силу. Макс Вебер визначив Д. у. як конкретний вид діяльності щодо здійснення державної влади, який має функціональну та компетенційну специфіку, що відрізняє її від інших видів та форм реалізації […]...
- Управління оздоровленням довкілля Управління оздоровленням довкілля – комплекс заходів національних держав, наднаціональних органів та окремих суб’єктів підприємницької діяльності, спрямованих на зменшення забруднення довкілля та антропогенного навантаження на нього. Первинною ланкою У. о. д. є комплекс заходів на рівні окремих підприємств, розташованих у межах певної території, які зобов’язуються скоротити обсяги шкідливих відходів залежно від їх впливу на антропогенне навантаження […]...
- Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
- Методи соціально-економічного управління Методи соціально-економічного управління – комплекс методів цілеспрямованого впливу на окремих працівників, групу і трудовий колектив з метою створення потужних і динамічних стимулів до ефективної праці і підвищення на цій основі життєвого рівня. Такий вплив на окремих працівників здійснюється: а) адміністративними методами (наказ, дотримання певних правил поведінки у трудовому колективі та ін.); б) економічними методами (створення […]...
- Управління спільними підприємствами Управління спільними підприємствами – система економічних, правових, організаційних методів і структур, що забезпечують безперебійну роботу спільних підприємств. У. с. п. забезпечують органи: Рада засновників (Правління), дирекція і ревізійна комісія. Вищим органом спільного підприємства є Рада засновників (Правління). Вона складається з шести членів, кожен з яких є компетентним у діяльності Спільного підприємства. Голова Правління має ухвальний […]...
- Управління трудовим колективом Управління трудовим колективом – комплекс методів, які власники і менеджери підприємств та організацій використовують з метою регулювання діяльності колективу (форм його організації, формування і розвитку мотивів до праці та взаємовідносин його окремих ланок та індивідів). Можливість У. т. к. грунтується на тому, що трудовий колектив – об’єднання людей на основі економічних (техніко-економічних, організаційно-економічних і соціально-економічних) […]...
- Принципи державного управління Державне управління Принципи державного управління. Проти закономірностей, відношення або взаємозв’язки суспільно-політичного характеру й інших груп елементів державного управління, висловлені у вигляді певного наукового положення, що застосовується в теоретичній і практичній діяльності людей у сфері державного управління. Як правило, це фундаментальні, науково обгрунтовані, а в деяких випадках і законодавчо закріплені положення, відповідно до яких будується і […]...
- Об’єкт управління Об’єкт управління – визначальний елемент системи управління, якому адресовано управлінський вплив з боку суб’єкта управління. Особливості О. у. визначають, організацію та діяльність суб’єктів управління, місце конкретної системи управління. Ефективність системи управління в кінцевому підсумку залежить від ступеня відповідності характеру і методів діяльності суб’єктів управління особливостям О. у. Існують різні погляди на сутність, якості, систему і […]...
- Об’єкт управління Об’єкт управління – окремий компонент, елемент, підсистема та система, які сприймають управлінський вплив з боку органу управління (суб’єкта) або іншого елемента, підсистеми тощо. Суб’єкт управління є управлінською ланкою системи управління, яка здійснює цілеспрямований вплив на інші елементи даної системи. Такими суб’єктами на мікрорівні є капіталіст – власник, менеджери (менеджери вищої і середньої ланки також стають […]...
- Дивізіональна структура управління Дивізіональна структура управління (англ. devision – поділ, розподіл) – структура управління підприємством, фірмою, компанією, за якої відділи, наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини один з одним, отримують прибутки і здійснюють самофінансування, а вище керівництво приймає стратегічні рішення (ставить довготермінові цілі та планує заходи щодо їх реалізації – розширення масштабів виробництва, модернізація підприємства тощо). За […]...
- Форми державно-управлінської діяльності Державне управління Форми державно-управлінської діяльності. Зовнішні, постійні й типізовані вияви практичної активності державних органів щодо формування й реалізації управлінських цілей і функцій та забезпечення їх власної життєдіяльності. Основними Ф. д.-у. д. є: правова, за допомогою якої Управлінські рішення і дії набувають характеру встановлення та застосування правових норм, і організаційна, яка охоплює різноманітні дії, спрямовані на […]...
- Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
- Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
- Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
- Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
- Оперативне управління матеріальними ресурсами Оперативне управління матеріальними ресурсами – комплекс методів, за допомогою яких упродовж нетривалого проміжку часу (менше місяця) здійснюється управління номенклатурою матеріальних ресурсів. Найчастіше О. у. м. р. використовується метод “ABC”, тобто класифікації всієї номенклатури матеріальних ресурсів на три основні групи згідно з класифікаційною ознакою важливості. Так, група “А”, яка включає бл. 10% найважливішої номенклатури, повинна контролюватись […]...
- Управління конфліктами в колективі Управління конфліктами в колективі – комплекс методів, які власники і менеджери підприємств використовують для ефективного управління конфліктними ситуаціями та їх усунення. Вибір методів залежить від характеру конфліктів (функціональні сприяють підвищенню ефективності організації, поліпшенню відносин співробітництва і взаємодопомоги, дисфункціональні погіршують ці параметри) та їхніх типів. Так, міжособові конфлікти найчастіше пов’язані з прагненням керівників окремих підрозділів отримати […]...
- Управління народним господарством (господарський механізм) Управління народним господарством (господарський механізм) – сукупність основних форм, методів і важелів управління народним господарством з використання економічних законів, вирішення суперечностей економічної системи, реалізації відносин власності, а також розвитку людини та узгодження найважливіших типів інтересів. Оскільки народне господарство (економічна система) охоплює основні підсистеми та елементи, господарський механізм поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів […]...
- КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права. 2) Характеристика якісної сторони управлінської діяльності суб’єкта управління....
- Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа – найважливіші критерії оцінки якості управління в усіх сферах господарської діяльності, визначаються в балах, розроблені міністром торгівлі США М. Болдріджем. До таких показників належать: 1) лідерство (120 балів, в т. ч. лідерство в організації – 70 балів; соціальна відповідальність – 50 балів); 2) стратегічне планування (85 балів, […]...
- Суб’єкт управління Суб’єкт управління – необхідний елемент системи управління, який характеризується управлінським впливом, спрямованим на об’єкт управління. Основною ланкою соціальної системи управління є людина, яка виступає в кінцевому підсумку і в ролі керованого об’єкта, і в ролі керуючого суб’єкта. У системі державного управління С. у. виступають державні органи, що виконують функції управління, їхні підрозділи, посадові особи, органи […]...