Управління акціонерною власністю

Related posts:

1. Управління економічною власністю Управління економічною власністю – управління об’єктами економічної власності і відносинами між людьми з приводу привласнення цих об’єктів у різних сферах суспільного відтворення. Основними об’єктами економічної власності є всі елементи системи продуктивних сил. Основною сферою суспільного відтворення, в межах якої привласнення детермінує привласнення в інших сферах, є безпосереднє виробництво. Попередня умова самого процесу праці – розподіл […]...
2. Система управління економікою Система управління економікою – комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюваних і узгоджених методів, форм і важелів управління (в т. ч. регулювання), що використовуються органами управління, управлінським апаратом на макро – і мікрорівнях. С. у. е. поділяють на територіальну та галузеву підсистеми, які, своєю чергою, містять окремі елементи управління підприємствами, фірмами і компаніями. У функціональному аспекті С. у. е. […]...
3. Автотранспортні управління Міністерства транспорту – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Автотранспортні управління Міністерства транспорту Автотранспортні управління в Автономній Республіці Крим та областях є територіальними органами Мінтрансу і підпорядковані Державному департаменту автомобільного транспорту. (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.98 № 1913. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента […]...
4. Система корпоративного управління Система корпоративного управління – комплекс заходів з боку керівництва акціонерної компанії, спрямованих на формування органів управління та реалізацію їхніх рішень у процесі управління акціонерною власністю цієї компанії, та відносини між її учасниками у межах чинного законодавства. Корпоративне управління здійснюють загальні збори акціонерів (як найвищий орган управління), наглядова рада, ревізійна комісія, власники контрольних пакетів акцій і […]...
5. Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління УРОК 27 Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки. Основні […]...
6. Методи соціально-економічного управління Методи соціально-економічного управління – комплекс методів цілеспрямованого впливу на окремих працівників, групу і трудовий колектив з метою створення потужних і динамічних стимулів до ефективної праці і підвищення на цій основі життєвого рівня. Такий вплив на окремих працівників здійснюється: а) адміністративними методами (наказ, дотримання певних правил поведінки у трудовому колективі та ін.); б) економічними методами (створення […]...
7. Управління народним господарством (господарський механізм) Управління народним господарством (господарський механізм) – сукупність основних форм, методів і важелів управління народним господарством з використання економічних законів, вирішення суперечностей економічної системи, реалізації відносин власності, а також розвитку людини та узгодження найважливіших типів інтересів. Оскільки народне господарство (економічна система) охоплює основні підсистеми та елементи, господарський механізм поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів […]...
8. Управління портфелем цінних паперів Управління портфелем цінних паперів – процес прогнозування, планування, формування і регулювання структури портфеля цінних паперів з метою досягнення інвестором основної мети. Розрізняють активне і пасивне У. п. ц. п. Активне У. п. ц. п. передбачає поділ портфеля цінних паперів на активну (цінні папери з найбільшим потенціалом зростання або коливання курсу, наприклад, спекулятивні цінні папери) і […]...
9. Управління – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Управління: – розробляють проекти нормативно-технічної документації, пов’язані з регулюванням діяльності автотранспорту, вдосконаленням контролю за виконанням транспортного законодавства; – забезпечують відповідно до законодавства державне регулювання діяльності та контроль за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності правил перевезень пасажирів і вантажів, вимог законодавства щодо безпеки транспортного […]...
10. Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
11. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
12. Правове регулювання державного управління Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, легітимність і обов’язковість виконання яких підтримується суспільством і забезпечується можливостями застосування владної сили держави. П. р. д. у. реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів […]...
13. Дивізіональна структура управління Дивізіональна структура управління (англ. devision – поділ, розподіл) – структура управління підприємством, фірмою, компанією, за якої відділи, наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини один з одним, отримують прибутки і здійснюють самофінансування, а вище керівництво приймає стратегічні рішення (ставить довготермінові цілі та планує заходи щодо їх реалізації – розширення масштабів виробництва, модернізація підприємства тощо). За […]...
14. Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...
15. Управління акціонерними товариствами Управління акціонерними товариствами – свідомий цілеспрямований вплив вищого органу управління цими товариствами, а також ради директорів, інституціональних інвесторів та опосередковано інших суб’єктів (фондових бірж) на розвиток та функціонування акціонерних товариств за умов, що постійно змінюються. Важливу роль в У. а. т. відіграє комплекс соціально-економічних, правових та етичних норм і правил. Зокрема, комплекс правових норм і […]...
16. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
17. Принципи управління персоналом Принципи управління персоналом – основні правила і норми, яких повинні дотримуватись керівники в процесі управління працівниками. До таких принципів належать: 1) людина – головне джерело підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва; 2) планування довготривалої потреби в кадрах, зокрема підготовки молодих спеціалістів, їх просування по службі тощо; 3) ретельний добір і розстановка кадрів; 4) оптимальне поєднання […]...
18. Об’єкт управління Об’єкт управління – окремий компонент, елемент, підсистема та система, які сприймають управлінський вплив з боку органу управління (суб’єкта) або іншого елемента, підсистеми тощо. Суб’єкт управління є управлінською ланкою системи управління, яка здійснює цілеспрямований вплив на інші елементи даної системи. Такими суб’єктами на мікрорівні є капіталіст – власник, менеджери (менеджери вищої і середньої ланки також стають […]...
19. Матрична структура управління Матрична структура управління – структура, сформована за функціональним принципом (система управління поділена на функціональні служби, за кожною з яких закріплено певні роботи чи проект) у поєднанні з лінійною та програмно-цільовою. їх вибір і поєднання залежать від типу виробництва, характеру технологічних операцій, поставленої мети і цілей. Так, для масового серійного виробництва більше підходять лінійні та функціональні […]...
20. Право корпоративне Право корпоративне – право власності на частку у статутному фонді акціонерної компанії, в т. ч. право на управління, привласнення частини прибутку у формі дивідендів і частки активів у разі ліквідації такої компанії відповідно до вимог чинного законодавства. П. к. розглядають як систему юридичних норм і правил, що регулюють відносини між учасниками (передусім юридичними особами) акціонерної […]...
21. Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
22. Парадигма державного управління Державне управління Парадигма державного управління. Початкова концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, методів дослідження у сфері державного управління, домінуюча впродовж певного історичного періоду. Сучасна П. д. у., за оцінкою американських учених 3. Лана та К. Андерс, систематизує актуальні напрями державного управління і визначає основні їх аспекти, зокрема політичний, правовий, історичний, менеджерський, етичний та […]...
23. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
24. Управління за цілями Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки основною метою їх діяльності є постійне привласнення максимальних прибутків, то цій меті повинна підпорядковуватися низка похідних цілей – тривале економічне зростання, […]...
25. Управління дебіторською заборгованістю Управління дебіторською заборгованістю – комплекс заходів і рішень щодо обсягу кредитів, які надаються покупцям, а також умов їх надання і способів вилучення, спрямованих на отримання додаткового прибутку. Основними етапами У. д. з. є: 1) встановлення підприємством, фірмою або компанією оптимальних умов продажу своїх товарів і закупівлі продукції у постачальників, що передбачає передусім визначення раціонального терміну […]...
26. Управління продуктивністю праці Управління продуктивністю праці – управлінська діяльність, спрямована на вимірювання та оцінку досягнутого рівня продуктивності, планування стратегічне й оперативне, її зростання, комплексний контроль за засобами такого зростання, а також вимірювання та оцінка отриманих результатів. Найдоцільніше вимірювати показники продуктивності праці не лише робітників, які безпосередньо впливають на продукт, а й продуктивність праці працівників усього управлінського апарату, які […]...
27. Управління трудовим колективом Управління трудовим колективом – комплекс методів, які власники і менеджери підприємств та організацій використовують з метою регулювання діяльності колективу (форм його організації, формування і розвитку мотивів до праці та взаємовідносин його окремих ланок та індивідів). Можливість У. т. к. грунтується на тому, що трудовий колектив – об’єднання людей на основі економічних (техніко-економічних, організаційно-економічних і соціально-економічних) […]...
28. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
29. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
30. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...