Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 12. КОНСПЕКТ ПРОЧИТАНОГО (ПУБЛІЦИСТИЧНОЇ СТАТТІ)

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 12. КОНСПЕКТ ПРОЧИТАНОГО (ПУБЛІЦИСТИЧНОЇ СТАТТІ)

СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ

Урок № 34

Мета: поглиблювати поняття про конспект як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити учнів із вимогами до конспекту, удосконалювати навички складання конспекту; розвивати вміння школярів складати усне монологічне висловлювання, вміння осмислювати прочитане, виділяти мікротеми і головні положення публіцистичної статті; розвивати навички роботи у групах; виховувати інтерес

до славетних імен української культури.

Міжиредметні зв’язки: розвиток українського музичного мистецтва (музика).

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

Недостатньо читати книжки. їх треба читати уважно:

З тією метою, щоб найбільш важливе позначалося й виносилося…

Відбирати найсуттєвіше – справа такої надзвичайної ваги,

Що неможливий справжній читач,

Котрий не був би водночас дослідником.

Я. Коменський

Вступне слово вчителя

Сьогоднішній урок хочеться розпочати

з однієї відомої притчі. Якось мандрівник зустрів трьох людей, що піднімали камені на гору.

– Що ви робите? – спитав він кожного. І почув різні відповіді.

– Піднімаю на гору каміння,- сказав перший.

– Заробляю собі на хліб,- відповів другий.

– Я будую храм,- сказав третій.

І мандрівник подумав: “Щаслива людина”.

– Як ви вважаєте, кого мандрівник назвав щасливим? Чому? Суть цієї притчі дуже підходить до співпраці й співтворчості кожної людини з книгою: деякі просто читають книги, інші – не отримують ніякого задоволення від науки та книжок, а “щасливчики” – це ті, хто, беручи до рук книгу, розуміє, що вона – скарбниця знань, накоплених людством, і, гортаючи її, відчуває причетність до великих людських відкриттів. Я бажаю вам стати одним із таких “щасливчиків”.

На кількох наступних уроках з розвитку зв’язного мовлення ми з вами будемо вчитися працювати з книгою, оволодівати прийомами, які допоможуть вам стати справжніми читачами.

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять

Комунікативний практикум

> Відповісти на питання:

1. Чи помічали ви, що прочитане суттєво краще засвоюється та запам’ятовується, якщо читання супроводжується конспектуванням? Прочитайте слова Я. Коменського, що стали епіграфом нашого сьогоднішнього уроку, поясніть їх.

2. Поясніть слова філософа Сенеки: “Читання за допомогою пера стає кров’ю та плоттю”.

3. Навіщо нам взагалі потрібен конспект?

4. Яку вимогу до конспекту можна назвати головною?

5. Які труднощі виникають у вас під час конспектування?

6. Як ви намагаєтеся подолати ці труднощі?

Творчі завдання (робота в групах)

> Завдання для груп.

Група 1

Складіть монологічне висловлювання в публіцистичному стилі на тему: “Уміння складати конспект прочитаного – запорука успішного навчання”. Які мовні засоби ви будете використовувати?

Група 2

Порівняйте різні визначення конспекту як лінгвістичного терміна. Складіть своє визначення.

Конспект – послідовне викладення змісту тексту.

Конспект – найбільш розгорнута форма запису в процесі самостійної роботи над книгою.

Конспект – стислий переказ головних думок автора.

Група 3

Види конспекту. Переваги і недоліки кожного виду. Коментар учителя. Конспекти можуть бути цитатними, вільними (зміст тексту автор конспекту переказує власними словами), змішаними (поєднання вільного і цитатного видів). Найбільш прийнятним у процесі навчання вважається змішаний конспект, бо він дозволяє, з одного боку, ущільнювати текст, переказуючи його своїми словами, а з іншого – заносити дослівно найбільш валсливі цитати.

Група 4

Відредагуйте пам’ятку “Як складати конспект прочитаного”, розставивши пункти у правильному порядку та сформулювавши пропущений другий пункт.

Як складати конспект прочитаного:

1. Вдруге уважно читати текст і робити послідовний запис тих думок, фактів, що розкривають зміст тексту.

2. Уважно прочитати текст. Читаючи, потрібно відмічати незрозумілі уривки, незнайомі терміни, нові імена, дати, факти.

3. Записуючи, слід використовувати літерні скорочення, умовні позначення, символи. На місці пропущених при цитуванні слів ставляться крапки.

4. Пам’ятати, що при конспектуванні фіксуються основні думки, деталі випускаються. Цитувати слід ті фрази, на які потім можливе посилання як на авторитетний висновок з якогось питання.

Матеріал для вчителя. Правильний порядок: 2, 1, 4, 3. У цій пам’ятці пропущений такий пункт:

5. Продивитись текст ще раз, виділити основну інформацію і скласти послідовний перелік основних думок автора – простий план тексту.

Група 5

Розкажіть про вимоги до скорочення слів. Розшифруйте загальноприйняті позначки.

Коментар учителя. Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно встановлюються за конспектом. Це насамперед часто вживані слова або терміни, іцо повторюються в тексті. Терміни рекомендується позначати в конспекті першою великою літерою слів, що входять до їх складу, наприклад: речення – Р, складне речення – СР, складне синтаксичне ціле – ССЦ. У кінці скороченого слова не повинно бути букв на позначення голосних та м’якого знаку. Не скорочуються власні назви.

Акад.- академік;

Вид-во – видавництво;

Гл. – глава;

Год. – година;

Гр. – громадянин;

Див. – дивись;

Довж. – довжина;

Заг. – загальний;

Зб. – збірник;

Ін. – інші;

Ін-т – інститут;

І т. д. – і так далі;

І т. ін. – і таке інше;

Літ. – літературний;

М. – місто;

Мед. – медичний;

Напр. – наприклад;

Млн – мільйон;

Муз. – музичний;

Н. е. – нашої ери;

О. – острів;

Обл. – область;

Пор. – порівняй;

Р. – рік, річка;

Ст. – станція, століття;

Т. – том;

Хв. – хвилина;

Ц. р. – цього року.

У конспектах використовують також різноманітні позначки. Наприклад:

!!! – дуже важливо;

? – сумнівно;

NB! – звернути увагу;

PS – приписка.

IV. Складання конспекту прочитаної статті

> Прочитайте статтю. Визначте її стильову належність

СПІВАЧКА-ЛЕГЕНДА

На високому вокальному небосхилі України сяє зіркою першої величини ім’я Оксани Андріївни Петрусенко. Ось уже понад шістдесят років минуло, як немає між нами співачки, та не тьмяніє пам’ять про неї, а її голос, закарбований на платівках, чарує й далі мільйони людей. Виконані нею народні пісні, оперні партії, романси ввійшли до золотого фонду української музичної культури.

Оксана Петрусенко – співачка-легенда. І мало хто знає, яким нелегким був життєвий і творчий шлях видатної артистки. Як це не дивно, але Оксані Петрусенко не судилося завершити навчання в консерваторії. Власне, вона співачка-самоучка. І тільки велике, подиву гідне обдарування та ще феноменальна працездатність піднесли її до мистецьких вершин, поставили в ряд найвидатніших вокалістів світу.

Вона прийшла на сцену сімнадцятирічною дівчинкою, і її школою стали провінційні драматичні та музичні театри. Зустріч з Панасом Саксаганським значною мірою визначила подальшу долю дівчини. Великий український актор розгледів у ній обдарування й благословив на сцену, пророкуючи Оксані Петрусенко велике майбутнє драматичної актриси. Мабуть, так воно б і сталося, якби не закоханість дівчини з Балаклеї, що на Харківщині, у народну пісню. Її виконання партій у “Запорожцях за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського й “Наталці Полтавці” М. Лисенка розкрили нову грань таланту Оксани Петрусенко.

Вона виступала на багатьох оперних сценах – у Саратові, Казані, Баку, Свердловську, Самарі.

Гастролі, гастролі, гастролі… Та де б не бувала співачка, весь час мріяла повернутись на Україну. Як часто, згадуючи рідний край, співала вона в концертах “Соловейка” М. Кропивницького, “Віють вітри.,.”, “Ой це світи, місяченьку”.

Проте минуть ще роки, перш ніж з’явиться ім’я Оксани Петрусенко на афішах Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка. Це станеться в 1934 році. Запам’ятайте цю дату. Адже доля залишить співачці лише шість років життя. То будуть роки тріумфів, творчих звершень. То буде хай до болю короткий, але шлях до безсмертя.

Багато незабутніх образів створила на київській оперній сцені Оксана Петрусенко. Колеги вражалися її невтомності, її невгамовному бажанню працювати й працювати. Наче відчувала співачка, що доля не буде милосердною до неї. Чи багато артистів опери можуть сказати, що мають у репертуарі сорок партій? І яких партій!

Особливо широко знаною як виконавиця українських народних пісень Оксана Петрусенко стала після переїзду до Києва. Вона дала сотні концертів перед робітничою та селянською аудиторіями, зробила записи понад тридцяти пісень на платівки, мало не щодня звучав голос співачки по радіо. З тріумфальним успіхом виступила Оксана Петрусенко під час Першої декади українського мистецтва в Москві, а також на гастролях у Ленінграді, даруючи людям неповторне щастя зустрічі з українською піснею. І сьогодні, коли звучить у виконанні славетцої співачки “Ой не світи, місяченьку”, “Лугом іду, коня веду”, “Стоїть гора високая” чи “Плавай, плавай, лебедонько”, щемно стискається серце. Стільки в тих піснях і в голосі добра, ніжності, неповторної, непідробної краси.

Оксана Петрусенко була справді народною артисткою… Вона прожила лише сорок років. Але її ім’я, її творчість назавжди залишилися з нами (За В. Туркевичем).

> Використовуючи розроблену пам’ятку, складіть змішаний конспект статті.

Матеріал для вчителя. Слід нагадати учням деякі правила:

1. Перед тим, як почати конспектування, необхідно точно вказати вихідні дані книги.

2. Усі конспекти повинні мати поля. Для зручності вони можуть бути з двох сторін – зліва (відмічаються сторінки, складається план, указуються назви розділів) та справа (для власних думок, висновків).

3. Під час складання конспекту обов’язково зберігається структура книги.

V. Підсумок уроку

> Перевірка робіт.

VI. Домашнє завдання

> Дописати конспект.

> Підкреслити у конспекті ключові слова і словосполучення.

> Для майбутніх філологів: складіть презентацію для учнів 8-9 класів “У пошуках мудрості. Вчимося писати конспект”.

Матеріал для вчителя. Зразок: презентації наданий у додатку до збірника.

Додаток

Слайд 1

У пошуках мудрості. Вчимося писати конспект

Конспект – стислий виклад основнихидей, положень та висновків з наведенням фактів, доказів.