УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 15. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ В ЖАНРІ СТАТТІ
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ
Урок № 25
УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 15. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ В ЖАНРІ СТАТТІ
Мета: поглибити знання про особливості статті як жанру мовлення, удосконалювати вміння складати зв’язне монологічне висловлювання на морально-етичну тему в жанрі статті; розвивати павички грамотного письма, мовленнєво-комунікативні вміння, логічне мислення, творчі здібності, збагачувати словниковий запас; виховувати самостійність,
Внутрішньо-предметні зв’язки: синтаксис, стилістика, орфографія.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотиваційно-організаційний етап
Повідомлення теми й мети уроку
Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів
Комунікативний практикум
– Які особливості має стаття як жанр мовлення?
– Про відсутність яких моральних якостей у сучасній людині потрібно, на ваш погляд, турбуватися сьогодні?
– Яких людей сьогодні більше, чуйних чи байдужих?
– Чи потрібно сучасній людині милосердя? У чому воно проявляється?
Аудіювання
–
МИ СТАЛИ РЕКВІЗИТОМ ДЛЯ ШОУ
Як на мене, то святкування Дня Перемоги нема для кого сьогодні влаштовувати. Адже багато хто з нас, фронтовиків, не дійшов до перемоги. А ми, ще живі, стали реквізитом, статистами для шоу з танками, літаками і ракетами. Дев’ятого травня знову буде брязкання іржавим залізом. І знову ніхто й не подумає віддати гроші, які пішли па цю бутафорію, уцілілим фронтовикам.
З роками мені все частіше сниться війна, фронтові побратими, які загинули в тій вселенській бійні.
Мене забрали на фронт у 1944 році. Воював у складі Першого українського фронту в піхоті, заряджаючим в артилерії. Брав Берлін. А потім ще два роки служив в Угорщині, в аеродромній охороні.
Чого тільки не довелося пережити на війні. Навіть одружився під час війни, мабуть, те й додавало сил. Був поранений. Заслужив чимало нагород. Та найбільшою нагородою долі вважаю те, що залишився живий.
Багато з того, що випало на пашу долю, вважаю, навряд чи легко перенесла б сучасна людина. Пам’ятаю, під час взяття Берліна, коли передова проходила по Ейзенштрассе, під перехресний вогонь потрапила жінка з дитиною чотирьох чи п’яти років. Матір убило, і дівчинка плакала над нею. Один із наших бійців вирахував, як можна добратися до дівчинки “мертвою зоною”, що не прострілювалася кулеметами. Йому вдалося підповзти до дівчинки. Есесівці бачили це, але не стріляли, але поки боєць не передав дитину через бруствер. А потім його застрелили.
Це лише один приклад нелюдської жорстокості, що панувала на війні. Тоді нас, слов’ян, намагалася знищити чи поставити на коліна фашистська імперія. Сьогодні ж на коліна ветеранів ставить рідна держава. Зараз мені 90 років. Таких, як я, по всьому світу залишились одиниці. І з коленим роком пас стає менше. Та нікому, окрім своїх дітей і внуків, я не потрібен. А повий модний вираз “діти війни” є нічим іншим, як порожнім звуком. Бо всі декларовані законом про захист дітей війни пільги необхідно вибивати через суд. А де вже те здоров’я, щоб позиватися!? Невже ми мало зробили для своєї держави, щоб вона дала хоч на старості пожити в спокої та пошані?!
Я майже 20 років стояв у черзі на отримання автомобіля “ветерана”. І от на новий рік “покращили моє життя вже сьогодні” – дали “Таврію”. Але що з нею тепер робити? Сил та здоров’я зовсім немає, та й бойових товаришів, яких цікаво було б провідати, уже майже не залишилося… Вважаю ту “Таврію” просто подачкою, якою намагаються показати, що зараз про нас, ветеранів Великої Вітчизняної, почали дбати… (П. Хитрик, з газети “Хрещатик”).
Бесіда за змістом почутого
Поясніть заголовок.
– Визначте тему, основну думку, стиль, жанр тексту. Назвіть особливості статті як жанру мовлення.
– Яку злободенну проблему порушує автор?
II. Процесуально-діяльнісний етап
Термінологічний практикум
– Спробуйте дати визначення статті як жанру. Чим стаття відрізняється від замітки?
Коментар для вчителя. Стаття в газету належить до публіцистичного стилю мовлення. На відміну від замітки, у статті якийсь факт або явище не складає всього змісту, а є тільки матеріалом для спостережень, висновків. У статті автор намагається зрозуміти і розкрити проблему, її причини. Мета автора – привернути увагу читачів, спонукати їх до дій.
– Ознайомтеся з текстом, що розкриває різницю між статтею та заміткою. Які з наведених автором фактів стануть вам у пригоді під час написання статті?
Якщо в замітці основу змісту складає якийсь факт, то в статті факти та явища дійсності мають допоміжне значення: є матеріалом, на основі аналізу якого автор робить узагальнення та висновки. Вивчення причин та взаємозалежності фактів допомагає автору побачити проблему, написати про неї у своїй статті та запропонувати вирішення. Факти є відправною точкою для розвитку думки автора, аргументують її. Головне в статті – не багатство фактів, а узагальнення, що спираються на аналіз явищ. Завдання автора статті-зосередити увагу читачів на важливій, актуальній проблемі. У статті використовуються елементи публіцистичного стилю: емоційно забарвлені слова та звороти мови, риторичні питання тощо.
Таким чином, стаття – це роздуми проблемного характеру (За Ю. Равенським).
Словниково-семантична робота
– Дайте тлумачення слів: благородство, чуйність, жорстокість, моральність.
Письмова робота
– Підготуйте статтю для молодіжної газети. Уявіть, що читачами будуть ваші ровесники. Оберіть тему, що буде їм цікава. Напишіть так, щоб ваші однолітки задумалися над тими морально-етичними питаннями, які ви поставите.
III. Контрольно-рефлексивний етап
Самостійна перевірка написаного
– Учні читають твір і виправляють помилки.
IV. Домашнє завдання (на вибір)
– Дописати статтю.
– Переглянути кілька номерів молодіжних газет. Яка тематика в них розробляється? Що привернуло увагу?
– Дібрати матеріал для статті з теми “Що таке справжнє благородство? “
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...