Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення

Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення

Українська мова
Синтаксис

Другорядні члени речення

Ускладнені прості речення

Просте речення ускладнюють:
– однорідні члени речення;
– звертання;
– вставні слова та словосполучення;
– відокремлені члени речення.

Кома між однорідними членами

Кома між однорідними членами ставиться:
1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників:
Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла)
Якщо однорідні члени речення дуже поширені, між

ними ставиться крапка з комою.
2. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником:
Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. (Шевч.)
3. Між протиставними сполучниками, що з’єднують однорідні члени:
Марко озирнувся, але нічого не побачив. (Стельм.)
4. Між парами однорідних членів:
Наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети. (Ус.)
5. Якщо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника:
Не тільки робітники, а й селяни.
Кома між однорідними членами не ставиться, якщо сполучники і(й), та (в значенні

і), або, чи не повторюються:
Летів і танув сніг. (М. Р.)

Кома та знак оклику при звертанні

1. Якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією, то воно відокремлюється знаком оклику:
Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка… (Сос.)
2. Звертання, що стоять у середині, в кінці, або на початку речення, відокремлюються комами:
Ой повій, вітре, з глибокого яру… (Нар. тв.)
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. (Шевч.)
3. Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення:
Уклін тобі, опалене каміння священних севастопольських руїн. (Нагн.)
У світ широкий навпростець ти веди мене, надія! (Мис.)
4. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою від нього не відокремлюються, бо вони виступають у значенні частки:
О земле, велетнів роди! (Тич.)

Речення зі вставними і вставленими сполуками

Вставні сполуки означають:
– ставлення мовця до висловленої думки;
– невпевненість, припущення (мабуть, може, можливо, певно, здається, може бути, як видно);
– достовірність повідомлення, впевненість (безумовно, звичайно, без сумніву, як відомо, ніде правди діти);
– джерело повідомлення (як кажуть, на мою думку);
– логічну впорядкованість мовлення, виділення головного, підкресленість висновку (отже, до речі, значить, зокрема, увсякому разі);
– емоційну думку повідомлюваного факту (як на жаль, як на лихо, на диво, на щастя).
Вставлені сполуки означають додаткові повідомлення, зауваження до основної думки.

Вставні слова, речення і словосполучення

Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами:
Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. (Жур.)
Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побічні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення, або в кінці:
Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). (Нагн.)
А в щирім серці, в чесних грудях – вірю, знаю!– квіти є! (Сим.)

Кома і тире при відокремленому означенні

Відокремлюються, виділяючись інтонацією при вимові і комами на письмі:
1. Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника:
Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (Стельм.)
2. Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника:
Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О. Г.)
3. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення:
Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О. Г.)
Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире:
З моря здіймалась хмара – чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)

Кома при відокремленому додатку

Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення:
Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О. Г.)

Кома і тире при відокремленій прикладці

Відокремлюються і виділяються комами:
1. Будь-які прикладки, якщо вони відносяться до особового займенника:
Я, полководець миру, сонце несу у жмені. (Павл.)
2. Поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього):
Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.
3. Непоширені і поширені прикладки, якщо вони стоять після іменника – власної назви:
Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із душної низенької хати. (Коцюб.)
4. Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученнями слів чоловік, людина, дід, дівчина, хлопець з неузгодженим або узгодженим означенням:
Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (О. Г.)
5. Прикладка із сполучником як виділяється комами тоді, коли вказує на причину висловленого в реченні:
Гордій Байда, як колишній унтер-офіцер, розумівся на військовій справі.
Іноді, щоб чітко виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має в своєму складі розділові знаки:
Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев – густі й непролазні зарослі, – і від них пахло вогкістю і рясним листям. (См.)

Кома при відокремленій обставині

Обставини, виражені дієприслівниками (непоширені обставини) і дієприслівниковими зворотами (поширені обставини), відокремлюються і виділяються комами незалежно від їх місця в реченні:
Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну. (Пригара)
Завжди відокремлюються обставини з прийменниковим сполученням незважаючи на та іноді (для посилення) з прийменниковими сполученнями у зв’язку з, згідно з, завдяки, всупереч, наперекір, за відсутністю, при наявності, на випадок.
Не відокремлюються і не виділяються комами одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка:
Рушниця в його руках стріляла не хиблячи. (Трубл.)

Відокремлені уточнюючі члени речення

1. Уточнюючі члени речення на письмі виділяються комами або тире:
Рівно, на повні груди, дихає юнак.
Надійшли жнива, достигла Василева пшениця – така гарна, колос у колос. (М. В.)
2. Відокремлені уточнюючі члени речення можуть з’єднуватись з уточнюваними за допомогою сполучників тобто, або (в значенні тобто) та ін.:
Через вузький пересип були перекопані єреки– цебто канали. (Н. Лев.)
3. При відокремлених уточнюючих членах часто вживаються слова особливо, навіть, переважно, зокрема, наприклад, у тому числі та ін.:
У вестибюлі зібралася черга, переважно з молоді. (Гур.)

Кома перед як

Кома ставиться:
1. Перед прикладкою, коли вона має відтінок причини:
Кривинський, як посередник, вийшов на перед громади… (Мирн.)
2. Перед зворотами як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як навмисно, як (наче) один:
Як правило, домашні завдання записують до щоденника.
3. Перед порівняльними зворотами:
Вона була, як полотно, бліда і перелякана.
4. Перед підрядною частиною складнопідрядного речення, яка приєднується до головної за допомогою сполучника як:
Як не мостився, як не ладнав, а оберемка не підняв. (Гл.)
5. Перед вставним реченням, яке починається з як:
Семен дуже любив свою неньку – стару Наумиху, як її призивали на селі. (Коцюб.)
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як:
Не хто інший, як Микола, розповів цю історію.
Вага тіла є не що інше, як сила, з якою тіло під дією земного тяжіння тисне на підставку.
Кома не ставиться:
1. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового відтінку (у ролі кого, чого):
Його було викликано до суду як свідка.
2. Якщо сполучення з як входить до складу присудка:
Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду. (Н.-Лев.)
3. Перед зворотами, що є усталеними виразами: білий як сніг, упав як сніп, почервонів як рак, холодний як лід, полетів як стріла.
4. У складних сполучниках перед тим як, після того як, тим часом як, подібно до того як та ін., якщо перша їх частина не є складовою частиною головного речення:
Перед ти як почати екзамен, директор провів інструктивну бесіду.
5. Перед сполучниками як не… то, як… так, які з’єднують однорідні члени речення або частини складного речення:
Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою…
6. Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова зовсім, майже:
Розумні очі дивились з портрета майже як живі.