УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРОТЯГОМ РОКУ
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРОТЯГОМ РОКУ
553. Прочитайте. Визначте дієслова. З’ясуйте час, вид, особу й число кожного.
1. У промінні МОЕЙ проросла душа (В. Кучерук). 2. Неоціненну мудрість наших пращурів, досвід віків, високі досягнення наукової думки, безсмертні шедеври художньої творчості, моральні заповіді наших батьків – усе береже в собі рідна мова (З журналу). 3. Спіткнулася душа об чужослів’я (І. Редчиць). 3. Будемо сподіватися на очищення української мови від суржику й лихослів’я (А. Бабко). 4. Не заплямує ніхто
– Два дієслова (на вибір) розберіть як частину мови.
– Розкажіть про роль мови у формуванні духовності. Уживайте дієслова майбутнього часу.
554. Поставте дієслова у формі другої особи однини теперішнього часу. Поясніть написання особових закінчень.
Захищати, любити, боротися, боронити, долати, хотіти, бажати, допомагати, змагатися, стояти, перемагати.
– Позначте в словах орфограму “літери є (и), и(ї) в особових закінченнях дієслів.
– Визначити серед дієслів синоніми.
555. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1.
– Виділені слова передайте звукописом.
– Позначте в словах орфограми.
556. Перепишіть, складену форму майбутнього часу замінюючи на складну.
1. Доки не висохне криниця, не будеш знати цінності води (Англійське прислів’я). 2. Хто свою матір поважає, чужої не буде кривдити (Азербайджанське прислів’я). 3. Позбувшися хвоста, лисиця й інших до того буде намовляти (Німецьке прислів’я). 4. Якщо залізо в роботі, іржа його брати не буде (Кримськотатарське прислів’я). 5. Згаявши хвилину, ти будеш каятися не одну годину (Українське прислів’я).
– Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.
557. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте спосіб кожного з дієслів.
1. Забуд..мо наші ро..брати і чвари (М. Вінграновський). 2. Написала б я всюди курсивами: “Так багато на світі горя! Люди, буд..те взаємно красивими!” (Л. Костенко). 3. Кр..тикуй, пропонуй, роби! (М. Горинь). 4. Якби не м..нуле, не пройдене, не було б і мене, а була б якась інша (Г. Гордасевич). 5. Хай піснею звучать, як віра і надія, нові слова: свобода, мир, любов! (М. Луків). 6. Ч..тай і думай, друже мій, і не цурайся свого роду (Д. Білоус).
– Розкажіть про творення дієслів умовного й наказового способів.
– Позначте в словах орфограму “частка би (б) з дієсловами умовного способу”.
– Поясніть уживання розділових знаків.
558. Прочитайте. Визначте особливі форми дієслова – дієприкметник і дієприслівник.
Розгорнута книга нагадує птаха в польоті, є в цьому щось хвилююче і значуще. Розгорнута книга – як розпростерті крила. Заглиблюючись у неї, я відчуваю, що крилатію сам. Злітаю, розуміючи, що крила книги – мої крила.
За В. Базилевським
– Дієприкметник і дієприслівник (на вибір) розберіть як особливі форми дієслова.
– Роздивіться казкову картину Валентина Ракуненка і складіть за нею оповідання. Як на вашу думку, чи любить читати сам художник?
559. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Усім любе слово сказане до речі. 2. Неправдою здобуті скарби не дають користі (3 Біблії). 4. Найкращими ліками від рани завданої ворогом є чиста совість (О. Духнович). 5. Працюйте не шкодуючи зусиль (Д. Білоус). 6. Почувши жарт, шукай у ньому приховану правду (О. Довженко). 7. Заздрячи чужому щастю, свого не збудуєш (Грузинське прислів’я).
– Поясніть розділові знаки в реченнях.
560. Перепишіть, визначте дієприкметники, після кожного запишіть форму дієслова, від якої його утворено.
1. Вірю в велике, палаюче, наче сонце, Слово (Л. Кисельов). 2. Чисте почуття, як весняний дощ, оживить засохле серце (М. Коцюбинський). 3. Скільки ласки й привабливих мрій у цій милій, чаруючій мові! (Р. Гамзатов). 4. Мимо рідного дому проходжу ніби прикипілими до землі ногами (За Григорієм Тютюнником).
– Розкажіть про творення активних дієприкметників теперішнього та минулого часу.
561. До кожного дієприкметника доберіть і запишіть форму дієслова, від якоїйого утворено.
Оспіваний, намальований, розбуджений, уміщений, посунутий, зігнутий.
Розкажіть про творення пасивних дієприкметників минулого часу.
– Укажіть дієприкметники, при творенні яких відбувається чергування звуків. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються.
562. Перепишіть, від поданих у дужках дієслів утворюючи дієприслівники недоконаного виду.
1. Ми повинні дбати про збагачення нашої лексики, не лише (заглядають) у словник, а й (прислухаються) до народу (М. Рильський). 2. Слова прилітають і стеляться на папері, (плачуть, сміються) (Т. Шевченко). 3. Усі поспішають, (шукають) щастя (Г. Чубач). 4. Тільки щастям людей я життя, не (вагаються), міряв (М. Сингаївський).
– В утворених дієприслівниках виділіть суфікси. Поясніть їхнє написання.
– Поясніть уживання розділових знаків.
563. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Обріс мохом сірий камінь в полі леж..чи, зажурились козаченьки дома сид..чи (Л. Боровиковський). 2. Як заіржав кінь вороненький, сто..чи на мості (Народна творчість). 3. Лет..чи, втомився сокіл, стерла чайка крила (М. Стельмах). 4. Ор..чи, він чув того плуга, як чув своє серце (Є. Гуцало).
– Позначте в словах орфограми “літери у (ю), а(я) в дієприслівникових суфіксах” та “літера и в суфіксах дієприслівників”.
564. Перепишіть, від поданих у дужках дієслів утворюючи дієприслівники доконаного виду.
1. (Звіритися) на море, ти перестаєш належати собі (Г. Сковорода). 2. І раптом розхвилюєшся в тривозі, (відчути) теплий подих вітерця (Д. Луценко). 3. (Підняти) на щоглі вітрило нове, до синього моря хмарина пливе (А. Качан). 4. І світилися хмари, (здійнятися) наметами (А. Малишко).
– Позначте в словах вивчені орфограми.
565. Прочитайте. Визначте прислівники, з’ясуйте розряд кожного за значенням.
Часом можна почути, що творцями мови є письменники. Упевнено стверджую, що все якраз навпаки: це мова творить письменника. Мова зароджується, натхненно твориться, щодня й щохвилини розвивається в надрах народної мудрості, як дорогоцінні мінерали в надрах землі. Письменник старанно вишукує, ретельно й наполегливо обробляє, професійно гранить мову, щоб вона засяяла у всій своїй красі.
Мову не можна створити штучно. Вона народжується разом з народженням етносу. А от спотворити, зруйнувати, нещадно знищити її можна, вносячи в повсякденне мовлення величезну кількість іноземних слів, витісняючи з ужитку корінну лексику. Звідусіль пре, з усіх шпарин злісно лізе російське, англомовне, латинське, всяке інше слово, тільки не своє.
Тож рятуймо рідну мову всюди та скрізь, щодня й щохвилини. Не сподіваймося, що вона сама якось виживе.
За А. Мартиненком
– Два прислівники (на вибір) розберіть як частину мови.
– Що, на вашу думку, потрібно зробити для збереження української мови? Висловте свої думки на тему “Чому я буду розмовляти українською” і підготуйте з ними колажі або фотографії.
566. Прислівники, які пишуть разом і через дефіс, запишіть, знявши дужки, у дві колонки.
По/християнськи, пліч/о/шгіч, на/двоє, у/досвіта, всього/на/всього, на/швидкуруч, куди/небудь, на/вздогін, по/козацьки, мимо/волі, далеко/далеко, як/не/як, хоч/не/хоч, на/’вперейми, босо/ніж.
567. Від поданих прислівників утворіть усі форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
Чітко, терпляче, рішуче, гарно, погано, добре.
– Назвіть форми, утворені від інших коренів.
568. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. Поясніть, чому не є членами речення службові частини мови.
У цей непростий час наш народ зберіг-таки у своїй душі добро й милосердя, притаманні йому з давніх-давен. Нині ж важливо протистояти сучасній духовній агресії. На її озброєнні ЗМІ: газети, журнали, телебачення, радіо, кіно, відео, театри, естрада. їх використовують не для становлення духовності, а для її руйнації. Агресії проти духовності українського народу ми протистоїмо, опираючись на героїчне минуле й сьогодення.
За І. Синякевичем
– Поясніть відмінність службових частин мови від самостійних.
– Позначте в словах вивчені орфограми.
569. Знявши дужки, прийменники, які пишуть разом, і прийменники, які пишуть через дефіс, запишіть у дві колонки.
З/під, по/за, за/ради, з/понад, на/проти, по/серед, з/посеред, у/продовж, з/поміж.
570. Прочитайте. Поясніть написання виділених слів. Визначте сполучники.
1. Як/би ми раділи, як/би матері не сивіли. 2. Батьки переживають за/те, що/б діти були ситі, про/те не завжди турбуються, що/б були тямковиті. 3. Дурник говорить про/те, що він їв, про/те не розказує, що прочитав. 4. Що/б тільки ми не робили, що/б наш язик був обачливим!
– Один зі сполучників розберіть як частину мови.
571. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Визначте частки.
1. Скільки голів, стільки (ж) умів. 2. До торби грамоти додай (но) мішок розуму. 3. Невеликий пан, перелізеш (бо) й сам. 4. Скільки (от) ворона не каркатиме, не бути їй солов’єм. 5. Як (би) ковбасі крила, кращої птиці не було (б). 6. Щастя не шукають, (а) таки здобувають.
– Одну з часток розберіть як частину мови.
572. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Не /буває ні/коли великих справ без великих труднощів (Вольтер). 2. Хто лукавить – сам себе не/славить (Народна творчість). 3. І ні/де нема світила, яке сильніше променів душі (Л. Федорук). 4. Душа моя у кригу не/закута (А. Малишко). 5. Люблю я світ не/сходжений за/те, що маю в цьому світі Батьківщину (П. Перебийніс). 6. Я – українець, і моя душа ні/з/ким не/розмежована довіку (В. Кочевський). 7. Нові чуття, не/зріднені з журбою, одкрилися (А. Малишко).
– Обгрунтуйте написання не з різними частинами мови.
573. Перепишіть. У кожному з речень визначте всі частини мови.
Двадцять перше століття – то надзвичайно бурхливий час. Нещадиме колесо історії крутиться невпинно. Головне, щоб у цій круговерті людина не втратила себе, своїх честі й сумління, відчуття справедливості.
Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі. Загальнолюдські цінності завжди об’єднували і сім’ї, і нації, і держави. Усім нам треба плекати у серці любов до міста або села, де живемо, до людей, що живуть поруч із нами. Оце, мабуть, і об’єднає Україну.
За В. Шелестюк
– Визначте тему та головну думку тексту. Доберіть до нього заголовок.
– Назвіть відомі вам загальнолюдські цінності. Складіть роздум на тему “Що може об’єднати мою країну” в публіцистичному стилі.