Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по хімії ⇒ Великі й малі економіки в процесах глобалізації. Місце української економіки у світовому господарстві

Великі й малі економіки в процесах глобалізації. Місце української економіки у світовому господарстві

УРОК 83

Мета уроку: розкрити зміст понять великої та малої економіки; пояснити учням, як розрізняти ці поняття; навчити характеризувати й аналізувати місце України у світовому господарстві; розвивати вміння учнів наводити приклади країн, що належать до певних груп. Основні поняття: види відкритої економіки, велика економіка, мала відкрита економіка, індекс розвитку людського потенціалу.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

Для розвитку сучасного світового господарства характерними є щонайменше дві провідні тенденції: з одного боку, посилення глобалізації світової економіки, з іншого – утворення великих зон впливу найрозвиненіших країн світу. Такі зони стають своєрідними міждержавними економічними центрами, навколо яких поступово об’єднуються інші держави. За умов глобалізації світогосподарських процесів досить складною для ідентифікації є класифікація країн відповідно до рівня соціально-економічного розвитку. Традиційний

поділ країн світу на капіталістичні, соціалістичні та країни, які розвиваються, що існував до 90-х pp. XX ст., утратив сенс.

Розрізняють два види відкритої економіки – велику і малу. Велика економіка – це національна економіка, експорт та імпорт якої становлять значну частку відповідних світових показників. Це, наприклад, економіки США, Японії, Німеччини. Економічні процеси, що відбуваються у великій економіці, впливають на рівень світових відсоткових ставок на міжнародному ринку капіталів і навіть на рівень цін в інших країнах. Такі могутні фінансові держави є прикладом великої відкритої економіки, тобто економіки, яка є достатньо великою, щоб впливати на світову відсоткову ставку.

Багатьом країнам притаманна мала відкрита економіка. Характерною ознакою малої відкритої економіки є те, що її частка у світовому експорті та імпорті незначна. Вплив малої відкритої економіки на світову економіку – обмежений. Проте зворотний вплив світової економіки на малі відкриті економіки дуже значний, зокрема, внутрішні відсоткові ставки в цих економіках залежать від світових відсоткових ставок. Наприклад, якщо князівство Монако вдається до заходів податкової політики для стимулювання накопичення, будь-яке зростання обсягу позикових коштів практично не матиме жодного впливу на заощадження у світовому масштабі й на світову відсоткову ставку.

Запитання для обговорення

1. До якої економіки належить Україна? Поясніть чому. (Сьогодні Україна є країною з малою відкритою економікою, незадовільним рівнем інвестиційної привабливості, високим рівнем доларизації та критичною залежністю від зовнішньоекономічної кон’юнктури на сировину.)

2. Чим пояснюється активна інтеграція України у світове господарство? (Україна є європейською державою, тому стратегія її розвитку полягає у відбудові національної економіки, яка за соціально-економічними параметрами й життєвими стандартами відповідає європейському суспільству. Стратегію розвитку України визначено як реалізацію цивілізаційного вибору на користь європейських цінностей, утвердження європейських стандартів соціально-економічного розвитку, високого рівня та якості життя. Це прямий шлях, що веде до інтеграції національної економіки у світову економічну систему, у якій інтенсивно розвиваються процеси глобалізації.)

Дуже важливим є визначення місця національної економіки України серед інших країн, тенденції в змінах позиції, яку вона займає у світовому господарстві. Це необхідно для реальної оцінки ситуації й може слугувати вихідним пунктом для вибору оптимальних рішень щодо подальшої перспективи розвитку національної економіки.

Економічний потенціал України дозволяє зарахувати її до великих держав. Вона посідає визначне місце в європейському просторі. Загальна площа території України – найбільша в Європі й становить 603,7 тис. км2. Вона вигідно розташована в Східній Європі на перехресті важливих транспортних шляхів Захід – Схід та Північ – Південь. Цей економіко-географічний фактор, поза сумнівом, може послужити вагомим аргументом на користь інтеграції України в глобальну систему. За кількістю населення Україна посідає 5-те місце в Європі та 21-ше місце у світі. 2010 року Україна займала 3-тє місце (16,7 % світового ринку) за обсягами експорту ячменю, 4-те місце (6 %) з експорту кукурудзи й 6-те (5,4 %) – за обсягами експорту пшениці.

У рейтингу інвестиційної привабливості 2010 р. Україна посіла 74-те місце, опинившись між Буркіна-Фасо (Африка, 73-тє місце) та Республікою Східний Тимор (Індонезія, 75-те місце). Національна економіка України значно відстає від багатьох держав як за обсягом валового внутрішнього продукту на душу населення, так і за індексом розвитку людського потенціалу.

Валовий внутрішній продукт на душу населення за 2010 p., тис. дол.

Країна	ВВП, тис. дол.
Норвегія	56,7
Велика Британія	34,7
Франція	34,3
Росія	15,3
Україна	6,7

У рейтингу країн за індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП) (Human Development Index, HDI) Україна посідає 69-те місце. У першій п’ятірці лідерів рейтингу – Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, США та Ірландія. ІРЛП відбиває середній рівень забезпечення країною базового людського потенціалу і свідчить про те, скільки ще належить зробити країні для досягнення певних цілей: середньої тривалості життя 85 років; доступу до освіти для 100% населення; забезпечення населенню гідного рівня доходів (ВВП на душу населення).

Скорочення цього відставання є актуальним завданням розвитку національної економіки в напрямі входження у глобалізовану світову економіку.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Робота в групах

Учитель роздає учням роздруковані матеріали та пропонує відповісти на запитання.

Зовнішньоторговельні операції України у 2010 р. проводилися з партнерами зі 184 країн світу. Обсяги експорту до країн СНД становили 35,3 % від загального обсягу експорту; Європи – 30 (у тому числі до країн ЄЄ – 29 %); до Азії – 25,7; до Африки – 4,8; до країн Америки – 4,1%. Найбільші експортні поставки здійснювались у Російську Федерацію – 26,6 % від загального обсягу; у Туреччину – 6,2; в Італію – 5,2; у Польщу – 4,3; у Білорусь та Індію – по 3,3; у Китай – 3,2 %. Основу товарної структури українського експорту становили чорні метали й вироби з них – 33,4 % від загального обсягу. Мінеральні продукти становили 13,1 %; продукти хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 9; механічне та електричне обладнання – 8,9; транспортні засоби й дорожнє устаткування – 6,8; продукти рослинного походження – 6,6; жири й олії тваринного або рослинного походження – 6,3 %.

Імпорт із країн СНД становив 51,6 % від загального обсягу; з Європи – 27,9 (у тому числі з країн ЄЄ – 26,5 %); з Азії – 14,6; з Америки – 4,2; з Африки – 1,3; з Австралії та Океанії – 0,4 %. У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювалися з Російської Федерації – 45,9 %; з Німеччини – 7,6; з Китаю – 6,7; з Польщі – 3,3; з Білорусі – 3,2; із США – 2,7; з Туреччини – 1,8 %. Мінеральні продукти становлять близько половини обсягу імпорту товарів – 44,4 %. На постачання механічних і електричних машин припадає 12,4 %; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 9,2 %; транспортних засобів і устаткування – 5,7 %; полімерних матеріалів, пластмас і каучуку – 4,7 %; чорних металів і виробів із них – 4,1 % від загальної вартості імпорту.

1) На основі статистичних даних побудуйте колову діаграму географічної й товарної структур українського експорту та імпорту.

2) Проаналізуйте та поясніть, з якими країнами Україна має найтісніші торговельні зв’язки.

3) Визначте, у яких галузях Україна має переваги.

4) Які недоліки існують у структурі експорту та імпорту України?

5) Запропонуйте шляхи вдосконалення наведених структур.

Відповідь на питання 4

Зовнішньоторговельна діяльність України останніми роками зберегла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті – імпорті товарів і послуг, а саме: переважно сировинна спрямованість експорту, превалювання матеріаломісткого обладнання в експорті продукції машинобудування; нераціональність товарної структури імпорту; деформованою є географічна структура експорту та імпорту, аж до монопольної залежності від окремих країн; украй нерівномірним є розміщення експортного потенціалу України.

2 . Рольова гра з прийняття рішень “Інвестиційна привабливість країни”

Умови гри

Учні об’єднуються в кілька груп, кожна з яких виконуватиме роль представника великої корпорації. Група приймає рішення, у яку країну інвестувати гроші (будівництво мережі підприємств). Розглядаються п’ять країн: Китай, Україна, Росія, Бразілія, Норвегія.

Для прийняття рішення слід урахувати такі чинники:

1) транспортно-географічне розташування;

2) рівень загальної освіченості населення і кваліфікації персоналу;

3) обмеження на імпорт, експорт;

4) рівень заробітної плати;

5) доступ до сировинних ресурсів;

6) стабільність законодавства;

7) урегульованість земельних правовідносин;

8) рівень розвитку конкуренції;

9) податкове законодавство;

10) мовні бар’єри.

Представники, проаналізувавши інформацію про ці країни, приймають остаточне рішення. Інформація збирається заздалегідь, але враховується сучасний стан країни на момент гри. Наприкінці гри учні виконують завдання.

1). Охарактеризуйте, які конкурентні переваги має Україна у світовому господарстві та в яких саме галузях господарства.

2). Проаналізуйте та поясніть на конкретних прикладах, які негативні наслідки для економіки України можуть мати іноземні інвестиції. Які проблеми можуть при цьому виникнути?

3 . Розв’яжіть тестові завдання

1. Укажіть, за якими ресурсами Україна посідає визначне місце у світовому господарстві:

А) висококваліфіковані кадри;

Б) сировина для чорної металургії;

В) паливні ресурси;

Г) хімічна сировина, солі.

2. Назвіть країни, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України:

А) США;

Б) Австрія;

В) Велика Британія;

Г) Росія.

3. Визначте, чи правильним є твердження: “Іноземні інвестиції є головним чинником розвитку національної економіки України”.