Відмінності між економічною теорією та політичною економією – основні розбіжності між двома економічними науками щодо предмета та методу дослідження. Розмежування двох наук залежить, по-перше, від спільних ознак та відмінностей між економічними й виробничими відносинами. Перші (вивчаються економічною теорією – див. Предмет економічної теорії) – місткіші, оскільки, крім виробничих відносин (є предметом вивчення політичної економії – див. Предмет політичної економі)), включають техніко – економічні та організаційно-економічні.
Сучасна західна економічна наука переважно ігнорує категорію “економічні відносини” і передусім їх ядро – виробничі відносини, системну сутність яких розкривають відносини економічної власності. В методологічному аспекті це значною мірою зумовлено нехтуванням категорією “відносини”, вперше обгрунтованою ще Арістотелем (а отже, суспільною формою), та антиісторичним підходом до капіталізму. Вона зводить відносини економічної власності до майнових прав або розглядає їх як вольове ставлення людини до речі. У цьому полягає друга істотна відмінність між політичною економією та економічною теорією
у формі економікс. Третьою важливою відмінністю між двома науками є те, що політична економія досліджує причинно-наслідкові зв’язки в економічних явищах і процесах, а економічна теорія у формі економікс лише фіксує певні висновки та узагальнення, без з’ясування їх причин. Такий підхід відповідає вимогам позитивної економічної теорії, яка лише констатує факти, але не дає їм оцінки. Четвертою відмінністю між політичною економією та економікс є те, що перша досліджує передусім сутнісні зв’язки економічних явищ і процесів, а друга – насамперед поверхневі, зовнішні. Тому в “Економікс” П. Самуельсона в центрі логічної схеми – категорія “ціна”, концепції попиту і пропозиції, граничної корисності, а не вартість, цінність і відповідні закони. П’ята важлива відмінність між політичною економією та економікс – те, що перша вивчає виробничі відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення економічних благ, а друга – індивідуалістське ставлення людини до речі. З погляду політичної економії таке ставлення характеризує лише одну зі сторін юридичної власності, або власності в юридичному аспекті. Шоста істотна відмінність між цими двома науками полягає в тому, що економікс сповідує індивідуалізм, принципи атомізації суспільства, вільної ринкової економіки, відкидаючи при цьому колективні цінності, які в сучасних умовах у більшості розвинених країн світу є визначальними. Ідеолог неолібералізму Ф. Хаєк з цього приводу зазначав, що “існування ринкової економіки потрібне, щоб люди звільнилися від інстинктів солідарності та співчуття”. Сьомою відмінністю між політичною економією та економікс є те, що економікс перевантажена графіками, схемами, математичними формулами, еклектично суперечливими положеннями, що значною мірою позбавляє її теоретичності, принципів методологічності, критеріїв педагогічності. Восьма відмінність – в економікс сформульована незначна (порівняно з політичною економією) кількість економічних законів, які здебільшого не відповідають категоріальній визначеності поняття “закон”. Дев’ята – відсутність системного викладу матеріалу. Водночас економікс дає певну суму знань для розуміння практики управління народним господарством на макро – та мікроекономічному рівнях. З погляду методології в економікс переважає кількісний підхід (у політичній економії – якісний та сутнісний аналіз у поєднанні з кількісними характеристиками), функціональний аналіз (замість причинно-наслідкового), суб’єктивно-ідеалістичний напрям (замість об’єктивного у поєднанні із суб’єктивними оцінками), цивілізаційний (замість формаційного, у тому числі класового в поєднанні із цивілізаційним). З урахуванням цього викладання економікс є вигідним для правлячої еліти.
Loading...