Відображення в обліковій політиці принципу суттєвості
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ
Розділ ХІІІ
ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ
ВІДНОСИН
13.8. Відображення в обліковій політиці принципу суттєвості
При визначенні облікової політики важливо звернути увагу на принцип суттєвості. Суттєва інформація – це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства (П(с)БО 1).
Суб’єктами визначення суттєвості облікової інформації є органи, які уповноважені на регулювання питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності, та власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Рекомендації Міністерства фінансів
Поріг суттєвості – абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації.
Ознаками суттєвості облікової інформації є її кількісні та якісні характеристики, важливі для користувачів такої інформації. Об’єктами застосування суттєвості є:
– діяльність підприємства в цілому;
– окремі господарські операції та об’єкти обліку;
– статті фінансової звітності.
Застосування критеріїв суттєвості до підприємства в цілому передбачає можливість використання спрощених форм бухгалтерського обліку та звітності підприємством, обсяги діяльності якого нижче встановленого порогу суттєвості. Поріг суттєвості для застосування спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається законодавством.
У П(с)БО межа суттєвості щодо окремих статей не завжди конкретизується, а тому суттєвість окремих господарських операцій та об’єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для визначення суттєвості окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається величина у 5 % від підсумку відповідно всіх активів, всіх зобов’язань і власного капіталу.
Для визначення суттєвості окремих видів доходів і витрат орієнтовним порогом суттєвості рекомендується величина, що дорівнює 2 % чистого прибутку (збитку) підприємства.
Порогом суттєвості з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об’єктів обліку може прийматися величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів обліку від їх справедливої вартості.
Для неприбуткових організацій порогом суттєвості окремих видів доходів, витрат і відображення переоцінки або зменшення корисності об’єктів обліку рекомендується величина, що складає 0,5 % від суми надходжень на провадження статутної діяльності.
Порогом суттєвості для визнання оренди фінансовою строк оренди приймається за величиною, що становить 75 % строку корисного використання об’єкта оренди.
Для розкриття інформації про сегменти порогом суттєвості для визначення звітного сегмента приймається величина у 10 % відповідно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або фінансових результатів сегмента, або активів усіх сегментів підприємства.
Для визначення подібних активів різниця між справедливою вартістю об’єктів обміну не повинна перевищувати 10 %.
Для інших господарських операцій та об’єктів обліку поріг суттєвості доцільно визначати у межах 1-10 % з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості.
Застосування суттєвості для наведення статей у фінансовій звітності здійснюється, якщо форми фінансової звітності не встановлені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або іншими нормативно-правовими актами.
Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об’єднувати зі статтями, подібними за характером або функціями. Суттєвість статті визначається її величиною і характером, що розглядається разом. Окремі, однакові за характером об’єкти бухгалтерського обліку, доцільно об’єднувати в одну статтю навіть якщо величина кожного виду об’єктів є суттєвою.
Статті, які мають суттєву величину і відрізняються за характером або функціями, слід подавати окремо. Зокрема, не можна об’єднувати такі статті фінансової звітності:
– монетарні та немонетарні;
– поточні та непоточні;
– операційні та неопераційні;
– відсоткові та невідсоткові.
Стаття, яка не є суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності.
При визначенні суттєвості окремих статей за поріг суттєвості може прийматися частка відповідної статті у базовому показнику. За базовий показник рекомендується використовувати:
– для статей балансу – суму власного капіталу та підсумок відповідного класу активів або зобов’язань;
– для статей звіту про фінансові результати – суму прибутку (збитку) від операційної діяльності або суму доходу чи витрат за звітний період;
– для статей звіту про рух грошових коштів – чистий рух грошових коштів (надходження або видаток) відповідно від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності за звітний період.
Зведені дані про поріг суттєвості для різних статей звітності, рекомендовані Міністерством фінансів України, які можуть бути використані для відображення в обліковій політиці підприємства, наведені в табл. 13.2.
Таблиця 13.2.
Рекомендовані Мінфіном пороги суттєвості для різних статей звітності
№ З/п | Стаття | Базовий показник | Поріг суттєвості, % |
1 | Статті активів | Активи | 5 |
2 | Статті зобов’язань | Зобов’язання | 5 |
3 | Статті власного капіталу | Власний капітал | 5 |
4 | Статті доходів | Чистий прибуток (збиток) підприємства | 2 |
5 | Статті витрат | Чистий прибуток (збиток) підприємства | 2 |
6 | Статті звіту про рух грошових коштів | Чистий рух грошових коштів (надходження або видаток) відповідно від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності за звітний період. | 1-10 |
7 | Переоцінка або зменшення корисності | Чистий прибуток (збиток) підприємства | 1 |
8 | Переоцінка або зменшення корисності | Відхилення залишкової вартості об’єктів обліку від їх справедливої вартості | 10 |
9 | Розкриття інформації про сегменти для визначення звітного сегмента | Величина відповідно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або фінансових результатів сегмента, або активів усіх сегментів підприємства | 10 |
10 | Для визначення подібних активів | Різниця між справедливою вартістю об’єктів обміну | 10 |
11 | Неприбуткові організації | Величина від суми надходжень на провадження статутної діяльності. | 0,5 |
12 | Визнання оренди фінансовою | Строк корисного використання об’єкта оренди | 75 |
13 | Інші господарські операції та об’єкти обліку | Обсяги діяльності підприємства, характер впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості | 1-10 |