Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення – Речення з відокремленими членами
Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення – Речення з відокремленими членами
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Речення з відокремленими членами
Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення
1. Поширені узгоджені означення відокремлюються комами, якщо вони виражені прикметником або дієприкметником із пояснювальними словами і стоять після означуваного іменника. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, Зразу блідий і невиразний, відтак уже більший і ясніший (Б. Лепкий). В країні нашій є місця, Лісами густо вкриті (Н. Забіла).
2. Означення не відокремлюються, якщо:
А) вони стоять перед означуваним словом і не
Б) означуване слово без означення як член речення не має самостійного змісту. Не можу уявити собі часу Більш щасливого, ніж ці два місяці.
3. Два непоширені означення відокремлюються після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення. Понад самим кюветом виструнчились гінкі стебла, Однакові, незліченні, як солдати (О. Гончар). При відсутності такого означення відокремлення
4. Незалежно від поширеності й місця відокремлюються означення, які:
А) відірвані від означуваного іменника іншими словами. Червона кров Сеньки полилася на потолочену пшеницю і, Гаряча-гаряча, збігала стеблом на суху землю (Г. Косинка);
Б) мають додаткове обставинне значення. Вражений небаченим видовищем, хірург прикипів до місця (О. Довженко). Колись гарячий і навіть говіркий, отаман з роками став замкнутим, мовчакуватим, навіть грізним (Ю. Мушкетик);
В) відносяться до особового займенника. Утомлений душею, він пішов не на поле, а в ліси (М. Стельмах);
Г) відносяться до іменників, яких у даному реченні немає. Нателла, чим тільки могла, допомагала їм. Потім, Радісна, збуджена, сиділа в колі будівельників коло багаття (О. Гончар).
5. Декілька відокремлених означень, частіше в кінці речення, можуть відокремлюватися за допомогою тире. На цегляний постамент під ясеном здерся півень – Великий, гребенястий і вогненно-рудий (Є. Гуцало).
6. Відокремлюються комами неузгоджені означення, виражені непрямими відмінками іменників із прийменниками. Учитель Василь Мефодійович Крючко, З добрим, теплим лицем і задушевним голосом, був особливим учителем (В. Сосюра).
7. Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються тире (перед ними можна поставити а саме). … Ота сміла горстка стояла серед води без надії рятунку, з одиноким бажанням – Дорого продати своє життя в бою (І. Франко).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...Related posts:
- Відокремлені члени речення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 5. Синтаксичні структури діловодства Відокремлені члени речення Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами: крім, окрім, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від. Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами. Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії […]...
- Відокремлені прикладки – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені прикладки 1. Відокремлюються комами: А) поширені прикладки, що стоять після іменників, до яких вони відносяться. Ліси шумлять, Моє зелене віче (Л. Костенко); Б) поширені прикладки, які стоять перед пояснюваними іменниками, якщо прикладки мають обставинний відтінок. Мандрівник віяний, невблаганний час іде вперед… (Л. Дмитерко); В) прикладки при особових […]...
- Поняття про відокремлення – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення Відокремленими називаються другорядні члени речення, що виділяються за змістом та інтонаційно. Відокремлення – це один із засобів смислового виділення або уточнення частини висловлювання. Завдяки відокремленості означення (узгоджені та неузгоджені, а також прикладки), додатки й обставини набувають більшого значення, підкреслюються. Відокремлені члени речення у вимові виділяються […]...
- Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками Відокремлюються комами обставини причини, умови, допусту, виражені сполученням іменників із прийменниками Незважаючи нА (завжди), Всупереч, наперекір, попри, у зв’язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причини, за браком, за наявністю, згідно з, за згодою, на випадок, відповідно до […]...
- Відокремлені уточнювальні члени речення – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені уточнювальні члени речення Уточнювальними називаються такі члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Вони відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? й т. ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення: А) Підмети. Як кремінь і криця, […]...
- Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами 1. Відокремлюються комами: А) дієприслівникові звороти незалежно від місця. Вони означають додаткову дію і в реченні виступають обставинами способу дії, часу, причини, умови, допусту. Корнелюк біг, Тремтячи від несамовитого гніву (О. Довженко). Осінь, увйшовши у свої права, повелась спочатку суворо, все […]...
- Означення – Просте речення Словосполучення Просте речення Означення Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Узгодженими є означення, які стоять у тому ж роді, числі та відмінку, що й означуване слово: Знов вершиною рясною Розшумілася сосна. Вершиною (якою?) рясною (ж. p., одн., О. в.). Узгоджені означення можуть виражатися: – […]...
- Синтаксичний розбір простого речення з відокремленими другорядними членами – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Синтаксичний розбір простого речення з відокремленими другорядними членами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, чи ускладнене речення відокремленими другорядними членами та якими саме. 3. Розібрати речення за членами […]...
- Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...
- Відокремлені прикладки – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені прикладки Прикладки як різновид означення відокремлюються за таких самих умов, як і означення взагалі. Крім того, прикладки відокремлюються у таких випадках: – коли вони приєднуються за допомогою слів родом, на ім’я, так званий: – якщо вони стосуються власних назв або займенників: – якщо вони приєднуються за допомогою слів як, тобто (себто, […]...
- Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
- Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...
- Відокремлені обставини – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені обставини Відокремлені обставини виділяються комами, якщо вони: – виражені дієприслівниковими зворотами: Аж коли дочитав і, одірвавши очі, озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко); – виражені поодинокими дієприкметниками, які не входять до складу присудка: Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв, похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). Не відокремлюються комами дієприслівникові звороти, якщо […]...
- Синтаксичний розбір речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Синтаксичний розбір речення з однорідними членами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене однорідними членами. 3. Визначити: А) якими членами речення є однорідні члени; Б) якими частинами […]...
- Відокремлені члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Відокремлені члени речення Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками: Позамістом лежали Кримські гори, вкриті лісом (П. Панч). Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше – тире. Відокремленими можуть бути означення (також […]...
- Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення. Означення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? […]...
- Однорідні й неоднорідні означення та прикладки – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні й неоднорідні означення та прикладки 1. Означення однорідні й розділяються комами, якщо: А) вони характеризують предмети з одного боку (колір, розмір, форма, матеріал, зовнішні ознаки тощо). А маки процвітають І білим, і сивим, і червоним квітом повно (Марко Вовчок). На греблі знов у два рядки видивляються у воді […]...
- Розділові знаки при відокремлених означеннях. Відокремлені уточнюючі члени речення Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах 2. Розділові знаки при відокремлених означеннях. Відокремлені уточнюючі члени речення Відокремлений уточнюючий член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнюючі члени відповідають на питання а де саме? А коли саме? А як саме? А який саме? А що саме? І под. (внизу, […]...
- Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
- Вставні слова (словосполучення, речення) – Просте речення Словосполучення Просте речення Вставні слова (словосполучення, речення) Вставні слова, словосполучення виражають ставлення мовця до висловленої думки і граматично не зв’язані з іншими членами речення. Вставні слова чи словосполучення можуть означати: – джерело повідомлення: по-моєму, на думку, кажуть, як кажуть, за словами та ін. Багато вони тих міст уже проминули, а ще більш, кажуть, напереді зосталося […]...
- Порядок слів у реченні. Логічний наголос – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Порядок слів у реченні. Логічний наголос Розрізняються два типи порядку слів у реченні: прямий (звичайний) і зворотний (інверсія). При Прямому порядку слів підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення – перед означуваним словом, неузгоджене – після нього, додаток – після слова, яке ним керує, а обставини – перед присудком (найчастіше на початку […]...
- Відокремлені додатки – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені додатки Додатки відокремлюються зрідка: у тому випадку, коли у вимові виділяються інтонаційно і вживаються зі словами: крім, не рахуючи,...
- Речення з однорідними членами – Просте речення Словосполучення Просте речення Речення з однорідними членами Однорідні члени речення називають однорідні поняття і характеризуються однаковою синтаксичною функцією (є одними й тими ж членами речення), належать до одного й того ж члена речення, пов’язані сурядним безсполучниковим або сполучниковим зв’язком і вимовляються з перелічуваною чи зіставною інтонацією: Однорідні члени без сполучників, із повторюваними сполучниками, зі сполучниками, […]...
- Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени речення. Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) […]...
- Однорідні й неоднорідні означення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні й неоднорідні означення Кілька означень, виражених прикметниками або дієприкметниками, можуть бути однорідними й неоднорідними. Однорідні означення пов’язуються між собою перелічувальною інтонацією та сполучниками сурядності або тільки перелічувальною інтонацією. Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків і вимовляються без перелічувальної інтонації. 1. Між однорідними […]...
- Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
- Речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення За будовою і значенням прості речення можуть бути ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями), відокремленими членами. Речення з однорідними членами Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком) Однорідними членами речення називаються такі, що граматично пов’язані з тим самим членом речення й відповідають на те саме […]...
- Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...
- Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін. Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою […]...
- Дієприкметниковий зворот – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Дієприкметниковий зворот Відокремлення комами дієприкметникових зворотів Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами. Дієприкметникові звороти, які стоять після означуваного слова, відокремлюються комами. Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали (А. Головко). Але: Навіть занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали. Дієприкметникові звороти, що стоять […]...
- Речення з однорідними членами СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 17 Тема. Речення з однорідними членами Мета: домогтися засвоєння учнями теоретичного матеріалу про однорідні члени речення; розвивати вміння учнів застосовувати теоретичні знання на практиці; виховувати любов до природи. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Бесіда з учнями. – Що називається додатком? – […]...
- Розділові знаки між однорідними членами речення – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки між однорідними членами речення 1. Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо вони: А) не з’єднані сполучниками. Музика лине в глибину небес Плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло); Б) з’єднані протиставними сполучниками А, та (= але), але, зате, так, хоч, хоча, однак, проте. Уміла готувати, та Не вміла […]...
- Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”. Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]...
- Порівняльний зворот – Просте речення Словосполучення Просте речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується до головного слова порівняльними сполучниками як, немов, ніби, наче, неначе, немовби, немовбито, мов; через порівняльний зворот образно характеризуються дія чи якісна ознака предмета: Порівняльні звороти відокремлюються комами. Комами не відокремлюються порівняльні звороти, які входять до складу присудка: Повітря неначе прозорий граніт… […]...
- Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435). Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслів. Розвивати навички виразного читання і грамотного письма. Заохочувати цікавість до української філософської думки. Обладнання: портрет […]...
- Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами 1. Двокрапка ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами речення. І справді, Олексій Іванович був чоловік Неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, з круглим… обличчям і гостроверхою головою… (Панас Мирний). 2. Перед словами А саме, як-от, наприклад, як […]...
- Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
- Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...
- Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
- РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 14. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Про те, які члени речення називають однорідними, як їх поєднати в реченні та про розділові знаки при них ПРИГАДАЙМО 1. Що таке однорідні члени речення? 2. За допомогою яких сполучників можемо їх поєднати? Однорідні члени Однорідними називають члени речення, які рівноправні між собою, стосуються […]...