Відтворення індивідуального капіталу

Related posts:

1. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
2. Якого значення у Дж. С. Мілля набуває роль капіталу для суспільного відтворення? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Якого значення у Дж. С. Мілля набуває роль капіталу для суспільного відтворення? Окрім праці та природних ресурсів, третім фактором виробництва Мілль вважає капітал, який називає раніше нагромадженим матеріалізованим продуктом праці. Капітал, за Міллем, авансується на придбання засобів виробництва та робочої […]...
3. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
4. Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
5. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
6. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
7. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
8. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
9. Оборот капіталу Оборот капіталу – кругооборот капіталу як процес постійного відновлення руху всього авансованого капіталу, швидкість якого вимірюється часом одного повного циклу. На викуплених трудовими колективами підприємствах з боку суспільної форми відбувається оборот не капіталу, а виробничих фондів. О. к. не збігається з кругооборотом. За один кругооборот до капіталіста повертається лише частка авансованого капіталу. Оборот різних елементів […]...
10. Вартісна будова капіталу Вартісна будова капіталу – співвідношення між вартістю засобів виробництва (постійним капіталом) і вартістю робочої сили (змінним капіталом), яке приводить у рух засоби виробництва. В. б. к. певною мірою залежить від змін у технічній будові капіталу, тобто від співвідношення засобів виробництва і кількості працівників. В. б. к. може змінюватися також зі зміною цін на засоби виробництва […]...
11. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
12. Кругооборот капіталу Кругооборот капіталу – рух капіталу у сфері виробництва й обігу, під час якого він набуває грошової, продуктивної й товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. Оскільки двома основними сторонами капіталу загалом є речовий зміст і суспільна форма, то рух капіталу здійснюється в процесі кругообороту кожної з цих сторін. Щодо речового змісту капітал – це […]...
13. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
14. Централізація капіталу Централізація капіталу – збільшення розмірів капіталу внаслідок добровільного об’єднання чи примусового злиття (поглинання) декількох самостійних капіталів. Набула поширення наприкінці XIX ст. завдяки переростанню продуктивними силами масштабів індивідуальної капіталістичної власності (капіталу), що виявилося у її неспроможності нагромадити достатньо капіталу для будівництва залізниць, великих металургійних підприємств та ін. Методом Ц. к. в цей період була організація акціонерних […]...
15. Нагромадження капіталу Нагромадження капіталу – перетворення додаткової вартості на капітал, у т. ч. – на різні типи капіталу (капіталістичної власності) та відповідна система відносин економічної власності між найманими працівниками, капіталістами, державою та ін. суб’єктами з метою досягнення основної мети. Для капіталізму характерне розширене відтворення, за якого частина додаткової вартості спрямовується у фонд нагромадження, а інша – споживається […]...
16. Час обігу капіталу Час обігу капіталу – тривалість перебування капіталу у сфері обігу, час перетворення грошової форми капіталу на складові продуктивного капіталу (засоби виробництва і робочу силу), а товарної форми – на грошову. Ч. о. к. складається з: 1) часу надходження на склад готової продукції до її реалізації; 2) часу закупівлі на отримані кошти нових засобів виробництва і […]...
17. Інтернаціоналізація капіталу Інтернаціоналізація капіталу – взаємопереплетення та об’єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу з метою привласнення результатів найманої праці, яким протистоять загони найманих працівників. Основними формами сучасного капіталу є приватний, колективний, державний та наддержавний (наднаціональний). Кожна з цих форм може існувати у вигляді промислового, банківського, позичкового, торговельного та іншого капіталу. Тому І. к. передбачає взаємопереплетення та […]...
18. Оборот змінного капіталу Оборот змінного капіталу – постійно повторюваний кругооборот тієї частини авансованого капіталу, яка спрямовується на купівлю робочої сили. Спільним для різних елементів змінного капіталу в О. з. к. є: повне перенесення вартості робочої сили на новостворений продукт і включення її у вартість готового продукту; повернення витрачених капіталістом на купівлю робочої сили коштів після кожного кругообороту. Відмінності: […]...
19. Первісне нагромадження капіталу Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення безпосередніх працівників, перш за все селян, від засобів виробництва, в результаті якого вони перетворювались у капітал, а працівники – у найманих робітників, П. н. к. є вихідним пунктом капіталістичного способу виробництва. В Англії цей процес почався в останній третині XV ст. Оскільки для розвитку вовняної мануфактури було вигідним […]...
20. Відтворення Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення економічної системи та її всіх підсистем. Розрізняють два типи В. – просте і розширене. За простого В. процес виробництва і випуск створених благ здійснюються щорічно у незмінному масштабі, а економічна система не зазнає якісних і сутнісних змін. Таке В. […]...
21. Основні ідеї “Капіталу” К. Маркса Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 6.2. Основні ідеї “Капіталу” К. Маркса Найвизначнішими твором марксистської політичної економії став “Капітал” К. Маркса, який створювався автором протягом 1844-1883 рр. Перший том “Капіталу” складається із семи відділів та двадцяти п’яти розділів. Предмет дослідження першого тому – процес накопичення капіталу. Перший відділ присвячений аналізу товару і […]...
22. Концентрація капіталу Концентрація капіталу – збільшення розмірів капіталу в процесі його нагромадження за рахунок капіталізації частини прибутку. Зумовлюється технічним прогресом, концентрацією виробництва, посиленням конкуренції та ін. Зміцнює позиції підприємств, робить їх стійкішими до циклічних коливань, дозволяє підвищити норму прибутку. Показники концентрації промислового капіталу: число зайнятих, потужність підприємства, обсяг товарообороту, розмір прибутку і та ін. Найвищий рівень К. […]...
23. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
24. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
25. Кругообіг капіталу Кругообіг капіталу – рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, в процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін – виробництво – обмін). Кругообіг промислового капіталу виражений формулою: Товар, отриманий в результаті кругообігу капіталу, відрізняється від товару, купленого на першій стадії, якістю, зовнішньою формою та більшою вартістю. […]...
26. Відтворення організаційно-економічних відносин Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу В. о.-е. в. відбувалося здебільшого в межах окремих невеликих підприємств і фірм, а наприкінці XIX ст. внаслідок появи та збільшення кількості […]...
27. Технічна будова капіталу Технічна будова капіталу – співвідношення між масою засобів виробництва і чисельністю робітників, які приводять їх у дію. Визначається декількома показниками: кількістю електроенергії (у КВт/год.), потужністю двигунів (у к. с.), з розрахунку на одного робітника, обсягом переробленої ним сировини (у кг.) тощо. Т. б. к. характеризує рівень розвитку продуктивних сил, співвідношення між матеріально-речовими і особистісними факторами […]...
28. Світові ринки капіталу Світові ринки капіталу – сукупність економічних відносин між власниками капіталу та споживачами з приводу його прибуткового використання через обмін. С. р. к. формуються в процесі міграції капіталу. С. р. к. поділяють на ринки підприємницького і ринки позичкового капіталів. Ринок підприємницького капіталу пов’язаний з реалізацією довготермінових інвестицій і створенням філіалів, дочірніх компаній та змішаних підприємств. Капіталовкладення […]...
29. Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату та вищими менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки – з іншого. Д. к. можна також розглядати як суспільну форму розвитку державного капіталізму, […]...
30. Обгрунтуйте положення К. Маркса про органічну будову капіталу Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Обгрунтуйте положення К. Маркса про органічну будову капіталу Новим для політичної економії стало положення Маркса про органічну будову капіталу, яке передбачає поділ капіталу на дві вартісних частини: постійний капітал – вартість засобів виробництва – і змінний капітал – вартість робочої сили. Саме через ці категорії Маркс […]...
31. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
32. Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій самій формі, але збільшена на величину додаткової вартості. При цьому відбувається послідовна зміна форм капіталу: грошовий капітал – продуктивний капітал – товарний капітал – грошовий капітал. Одиницею виміру Ч. о. […]...
33. Закон капіталістичного народонаселення Закон капіталістичного народонаселення – специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв’язок між нагромадженням капіталу та зростанням резервної армії найманої праці порівняно з середньою потребою капіталу. З. к. н. є конкретизацією загального закону капіталістичного нагромадження. Потреба капіталу в постійній резервній армії праці зумовлена інтенсивним самозростанням капіталу, циклічністю економічного розвитку, основною суперечністю капіталістичного […]...
34. Вивезення капіталу Вивезення капіталу – вивезення за кордон ТНК, державами та міжнародними фінансово-кредитними організаціями вартості у грошовій або товарній формах з метою виробництва і привласнення монопольно високих прибутків, а також отримання інших вигод. З точки зору суспільної форми В. к. означає процес формування в іншій некапіталістичній країні відносин економічної власності, що базуються на експлуатації найманої праці, а […]...
35. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
36. Первісне нагромадження капіталу в Україні Первісне нагромадження капіталу в Україні – процес узурпації державної та колгоспно-кооперативної власності кланово-номенклатурною (здебільшого колишньою партійною) елітою, з одного боку, та перетворення переважної частини найманих працівників у безробітних, частково зайнятих, мігрантів, а також низькооплачувану робочу силу, – з іншого. На відміну від класичного механізму формування класу капіталістів (який застосовувала більшість країн у період первісного нагромадження […]...
37. Визначте позитивний момент концепції відтворення К. Маркса Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Визначте позитивний момент концепції відтворення К. Маркса Позитивним моментом концепції відтворення К. Маркса стала чудова аргументація критики теорії економічних криз С. Сісмноді і Т. Мальтуса, які вбачали їх причину в недоспоживанні трудящих, а досягнення необхідного рівня споживання пов’язували з існуванням так званих третіх осіб (у С. […]...
38. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
39. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
40. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...