ВІК СОЦІАЛЬНИЙ

Related posts:

1. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
2. ВІКОВО-РОЛЬОВІ ОЧІКУВАННЯ (ЕКСПЕКТАЦІЇ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІКОВО-РОЛЬОВІ ОЧІКУВАННЯ (ЕКСПЕКТАЦІЇ) – норми і вимоги соціального оточення, які висуваються перед людиною, на тому чи іншому її віковому етапі і які полягають в очікуванні від неї освоєння певних ролей, що відповідають даному вікові і соціальному статусові. Для більшості соціальних статусів В.-р. о. традиційно визначені, і людина може якщо не безпосередньо […]...
3. Соціальний захист громадян похилого віку Соціальний захист громадян похилого віку – державні гарантії, які визначають статус громадян у віці 60 років – чоловіки, 55 – жінки, а також осіб, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року. С. з. г. п. в. передбачає: реалізацію права на працю; визнання недійсними умов договорів про працю (контрактів, угод), які погіршують […]...
4. КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – спосіб пристосування індивіда, групи до існуючого стану речей і справ (панівних думок, традицій, принципів, стереотипів масової свідомості і пропагандистських кліше, діяльності соціальних ін-тів і т. д.). К. с. грунтується на таких індивідуальних рисах людей, як консерватизм, стандартність поведінки, відсутність індивідуальності тощо. Вирішальну роль у формуванні К. с. можуть […]...
5. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...
6. ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – суспільно неприйнятний спосіб існування певних соціальних груп та індивідів, за якого присвоєння сусп. благ, і цінностей супроводжується порушенням основних норм і законів суспільства. П. с. – складне явище, яке має свої причини, кількісні (стан, динаміка) і якісні (характер, структура) показники. Йому властиві різноманітність джерел існування і способів присвоєння […]...
7. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...
8. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ Соціологія короткий енциклопедичний словник “СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ” – персональна мережа (егомережа) безпосередніх стосунків індивіда (актора), що виступає як соціальний контекст його дій, визначає міру його інтеграції в соціальне середовище, суспільство і забезпечує доступ до необхідних ресурсів життєдіяльності (матеріальні блага, інформація, емоційна підтримка та ін.). Водночас “С. к.” – де теорет. концепція в соціології, яка фіксує роль […]...
9. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...
10. ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна умова діяльності та спілкування людей у суспільстві. П. с. охоплює два взаємозалежні рівні людської життєдіяльності; відношення людей до природи, що передбачає певну локалізацію істор форм суспільства в геогр. просторі природи, і рівень організації міжсуб’єктних, власне соціальних зв’язків, де просторовий момент співвідноситься з певними соціальними системами, характеризує упорядкованість […]...
11. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...
12. СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш – менш систематизованих ставленнях особи […]...
13. МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність дій, вчинків, відносин, невід’ємних від їх суб’єктів – носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення. Структура М. с. складається з таких чинників (елементів), як субстрат дії чи процесу (суб’єкт – […]...
14. СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. status – стан, становище) – становище індивіда або групи в соціальному просторі стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної сусп. системи критеріями (екон., політ., соціально-правовими, професійно-кваліфікаційними тощо). Відповідно до того, чи набуває людина свого статусу завдяки успадкованим ознакам (соціальне походження, стать, раса), […]...
15. ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, […]...
16. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...
17. ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна форма соціально-істор. існування людей і умова їх діяльності. Такі зовнішні, метричні характеристики часу, як тривалість, послідовність, повторюваність, одномоментність, різномоментність, ритм, можуть застосовуватись однаковою мірою до великих та малих масштабів життя соціального, Напр., можна говорити про цикли повторюваності, послідовності стосовно життя окремих індивідів, поколінь, а також про ритми […]...
18. МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ – процес формування, становлення та розвитку суспільства (спільноти) через поєднання різних соціальних елементів, які знаходяться у певних залежностях та зв’язках. Вони відтворюють соціум як систему, самостійний суб’єкт, котрий формується і діє на певній території. Остання значною мірою визначає специфіку його екон. життя, сімейно-побутового укладу тощо. Як ціле соціум характеризується […]...
19. ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від франц. prestige – чарування, чари, від лат. prestigium – ілюзія, обман почуттів) – співвідносна оцінка соціальної ваги різних об’єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства, групи на підставі прийнятої системи цінностей. Об’єктивним критерієм такої оцінки, зрештою, є здатність предмета задовольняти деяку сусп. потребу, але безпосередньою підставою може послугувати […]...
20. КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. compromissum – погодженість) – спосіб розв’язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь з допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою соціального миру між ними. Суть та значення К. с, полягають у досягненні заг. злагоди і порозуміння між супротивними волями і тим […]...
21. Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
22. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ – різновид соціального конфлікту, стадія максимального розвитку суперечностей між соціальними суб’єктами соціально-трудових відносин (соціальними чи соціально-професійними групами) безпосередньо у трудовій чи пов’язаних з нею сферах діяльності (у сферах розподілу, обміну, споживання та ін.) на підприємствах і установах, у різних галузях в-ва, у суспільстві в цілому. К. с. т. […]...
23. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...
24. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
25. ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...
26. АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. aggregatus – з’єднаний, зібраний) – терит. скупчення людських індивідів, яке в певному відношенні виступає як цілісність (напр., населення міста, села, району, країни тощо), Внутрішньо надзвичайно складне, бо його утворюють численні індивіди, соціальні групи та прошарки, А, с. містить у собі формальні й неформальні структури, у ньому мають […]...
27. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...
28. Соціальний моніторинг Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 7. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ЕТАПИ, ВИДИ 7.4. Соціальний моніторинг Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку […]...
29. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та виробничих (ділових) зв’язків і відносин. Зрозуміло, С. п. не можливий без упорядкованості та унормованості соціальних взаємодій. Він складається (виникає) за умов […]...
30. СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ (соціал-дарвінізм) – напрям у соціології др. пол. XIX ст., котрий намагався пояснити еволюцію сусп. життя біол. законами природного добору і боротьби за існування. Вчення Ч. Дарвіна (1809 – 1882) про природний добір стимулювало поширення біол. законів на розвиток суспільства, хоча сам Ч. Дарвін і його прихильники рішуче заперечували подібні […]...
31. АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – форма вияву суперечностей та конфліктів між класами (групами, спільнотами), що характеризується непримиренністю соціальних інтересів, позицій, систем цінностей і якій притаманна гострота перебігу та розв’язання цих суперечностей і конфліктів. Особливістю А. с. є те, що пов’язані з ним суперечності можуть бути розв’язані лише шляхом взаємної боротьби непримиренних соціальних сил […]...
32. ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність індивідів, котрі мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ; більш-менш стійкі у часі утворення, одні з яких, залежно від істор., культурних і соціально-екон. обставин існують упродовж досить тривалого періоду, інші динамічно виникають і зникають, формуються і розпадаються. Згідно з М. […]...
33. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
34. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
35. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем. Проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Тому розглядаючи певний соціальний процес, потрібно з’ясувати, в яких умовах ідуть зміни, яка їх причина та який напрям. […]...
36. КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ – основна форма соціальної стратифікації суспільства, ключове поняття політ, економії, історії, соціальної філософії, політології, соціології. К. с. формується і утверджується як результат радикальних соціальних, політ, і екон. трансформацій XVII – XVIII ст., а також змін у організації праці та способі життя значної частини населення. Індустріальному суспільству відповідали головні соціальні […]...
37. СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також […]...
38. ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ – категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності в суспільстві через констатацію об’єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв’язків між процесами і явищами. Отже, в онтологічній площині З. с. є не що інше, як зв’язок між соціальними процесами і явищами, що виражає причинну або функціональну залежність між ними і […]...
39. ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції […]...
40. Соціальний статус і соціальна роль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.4. Соціальний статус і соціальна роль Будь-яка людина займає багато позицій в суспільстві, бо бере участь в найрізноманітніших групах і організаціях. Наприклад, візьмемо будь-якого із студентів: студент, молодий чоловік, син, спортсмен, […]...