Вимушений прогул – час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. В. п. працівника має місце при незаконній відмові у прийнятті його на роботу або при несвоєчасному укладенні трудового договору, незаконному відстороненні від роботи, незаконному звільненні або незаконному переведенні на іншу роботу, затримці видачі трудової книжки, неправильному формулюванні в трудовій книжці причини звільнення, якщо воно перешкоджало працевлаштуванню його. За В. п. через незаконне звільнення
або переведення на іншу роботу власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові середній заробіток, але не більше як за рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядалася понад один рік не з вини працівника, орган, який розглядав трудовий спір, виносить рішенняпро виплату середнього заробітку за увесь час В. п. У такому ж розмірі оплачується В. п., що стався через незаконну відмову в прийнятті на роботу або несвоєчасне укладення трудового договору з працівником, якщо неправильне формулювання в трудовій книжці причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню його на іншу роботу. У разі затримки видачі
трудової книжки власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові середній заробіток за увесь час В. п. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату працівникові середнього заробітку за увесь час затримки виконання рішення (ст. ст. 235, 236 КЗпП України). При присудженні оплати за час В. п. зараховується заробіток за місцем нової роботи, який працівник мав за цей час (надана допомога на час тимчасової непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога у разі безробіття). У разі стягнення на користь працівника середнього заробітку за час В. п. у зв’язку з незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на цьому підприємстві (в установі, організації) менш як два місяці, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України оплата В. п. (середній заробіток за весь час) понад один рік проводиться за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалася понад один рік не з вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. Висновок суду про наявність вини працівника (нез’явлення на виклик суду, вчинення інших дій щодо зволікання розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим.
(
1 votes, average:
5.00 out of 5)
Loading...