Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по географії ⇒ Внутрішні процеси (магматизм)

Внутрішні процеси (магматизм)

І СЕМЕСТР

РОЗДІЛ ІІІ

Географічна оболонка та її складові

Тема 1. Літосфера

Урок 25. Внутрішні процеси (магматизм)

Мета: продовжити формувати вміння учнів працювати з тематичними картами, опорними схемами; з’ясувати райони поширення вулканів, ввести поняття “гейзер”, виявити причини цих явищ, розповісти про будову вулканів; продовжити роботу з контурними картами; зацікавити учнів темою, формувати причинно-наслідкові зв’язки; розкрити поняття “магматизм”, показати значення внутрішньої енергії планети для

господарського розвитку; формувати поняття “природне забруднення”.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, контурні карти, підручник, таблиця “Вулкани”, малюнки, фотографії вулканів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1. Бесіда

– Що таке літосфера?

– Як називаються блоки, з яких складається літосфера?

– Що розуміють під внутрішніми силами?

– З якою швидкістю рухаються літосферні плити?

– Які види руху літосферних плит ви знаєте?

– Як називається верхня частина мантії?

– В якому стані знаходиться

речовина в астеносфері?

– Яка температура речовини в астеносфері?

2. Розповісти про горизонтальні рухи літосферних плит. Що являє собою повільний вертикальний рух літосфери?

3. Доповнити схему:

4. Розповісти про швидкі раптові рухи літосфери.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

До внутрішніх процесів, які зароджуються в надрах Землі та змінюють її поверхню, належать: рухи літосфери, магматизм.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Під час виникнення глибокого розлому внаслідок зменшення тиску на речовину астеносфери вона переходить з в’язкого стану в рідкий. Так утворюється магма.

Робота зі словником. Магма – розплавлена речовина мантії, насичена газами.

Під тиском магма може підніматися вгору тріщинами в земній корі.

Питання. Як називається це явище?

Виверження супроводжуються підземним гуркотом, іноді землетрусом, дощем.

Завдання. За схемою визначити, які продукти вивергаються на поверхню внаслідок вулканічної діяльності.

Під час виверження вулкану Безіменний на Камчатці хмара попелу піднялась на висоту 40 км і винесла в повітря велику кількість отруйних газів. На відстані 27-30 км розжарений попіл обпалював живі дерева. Сила першого вибуху була така, що вибуховою хвилею зруйнувало будиночок вулканологів, розташований за 12 км від вулкана. Шар розпеченого попелу накрив територію площею 500 км2. Це призвело до бурхливого танення снігу. Грязьові потоки, які утворились, з великою швидкістю потекли зі схилів, підхоплюючи величезні валуни порід масою в десятки тонн, знищуючи все на своєму шляху. Грязьовий потік “пройшов” 90 км і досяг річки Камчатки. Від попелу і бруду вода у річці помутніла і протягом кількох днів була не придатною навіть для технічних потреб. При цьому в ній загинуло багато риби.

Питання. Як впливає виверження вулканів на навколишнє середовище?

Якщо вулкан тривалий час не вивергається, його кратер руйнується, утворюється кальдера – широкий старий зруйнований кратер. При повторному виверженні всередині кальдери може вирости новий кратер, утворюється сомма-вулкан.

Робота з атласом

Життя вулканів різноманітне. Одні живуть довго. Періодично виявляючи себе, інші втрачають свою енергію за один раз. Прикладом довголіття є вулкани з координатами: 38° пн. ш., 14° сх. д. (Етна), 41° пн. ш., 16° сх. д. (Везувій), 55° пн. ш., 160° сх. д. (Ключевська Сопка). Виверження їх почалось кілька мільйонів років тому і періодично продовжується до цього часу.

Нині на планеті відомо близько 10 тис. вулканів. З них 2 тис. вважаються діючими (вулкани, які вивергалися за людської пам’яті).

Можна навести багато прикладів, коли нібито згаслі вулкани починали діяти знову. Так, вулкан Везувій уважався горою, схили якої були вкриті лісом, біля підніжжя якої розмістилось кілька міст. Але в 79 р. н. е. в небо полетів стовп газів, каміння, почала виливатись лава. Велика кількість пари викликала грозу і зливу з грязі. Під такими потоками і попелом загинули три міста Стародавнього Риму: Помпеї, Стабія, Геркуланум.

Назва “Везувій” походить від слова з мови давнього населення Італії, що означає “дим”.

Згаслими є вулкани, які вивергалися за доісторичних часів. В Україні є тільки згаслі вулкани: в Криму – Карадаг, в Карпатах – Вулканічний хребет із групи вулканів. Вулкани на Землі розміщені нерівномірно. Вони, як і землетруси, виникають на межах літосферних плит унаслідок руху земної кори.

Більша частина діючих вулканів розташована на узбережжі Тихого океану. Ці райони дістали назву Тихоокеанського вулканічного поясу.

Крім найвищого діючого вулкана Євразії – Ключевської Сопки – тут відомі вулкани Фудзіяма, Кракатау. Під час вибуху вулкана Кракатау 1883 р. в Індонезії загинуло 40 тис. чол., 2/3 острова зникло на дні Зондської протоки. А вибухова хвиля цунамі від цього виверження тричі обігнула земну кулю.

Це цікаво

– Найбільш знаменним є вулкан Кракатау, розташований в Зондській протоці. У серпні 1883 р. виверження вулкана у 26 разів перевищувало вибух водневої бомби. Вибух було чутно на відстані 3 000 км.

– У Південній Америці на березі Тихого океану протягом двохсот років безперервно діє вулкан Ісалько. Через кожні 8 хв. викидає стовп пари, каменів та попелу до 300 м заввишки, а з кратеру його виливається лава. Вулкан цей править морякам за своєрідний природний маяк у темні тропічні ночі, бо світло від розплавленої лави видно дуже далеко (на фізичній карті показати вулкани).

Другим районом поширення активного вулканізму є Альпійсько-Гімалайський пояс.

Виверження вулканів бувають не тільки на суші, а й на дні океанів і морів.

На початку XVIII ст. в результаті виверження вулкана утворився острів у Середземному морі. Італійці назвали його Юлія, англійці – Грехем, а іспанці – Фернандес. Поки держави сперечались, кому належить острів, він зник у морській безодні. У 1950 році острів ще раз з’явився, але через деякий час знову зник.

А в 1952 році під час виверження підводного вулкана в Тихому океані недалеко від Японських островів, виник острів, поверхня якого піднімалася над водою на 200 м. Проіснувавши трохи більше року, острів зник під водою.

Більшість діючих вулканів приурочені до Серединних океанічних хребтів. Інколи здіймаючись над поверхнею води, вони утворюють вулканічні острови, наприклад Ісландію з вулканом Гекла.

Поряд з вулканами трапляються гарячі джерела і гейзери. Гарячі джерела спокійно витікають з тріщин у земній корі. Часто у воді розчинені мінерали.

Гейзери б’ють фонтаном з-під землі з певною періодичністю. В підземних порожнинах вода нагрівається до 100 °С, закипає та інтенсивно випаровується. Пара тисне на воду і та з шумом викидається назовні.

Гейзери інколи досягають висоти 40-90 м. Кожен гейзер має свій режим дії (від хвилини до кількох діб).

Питання. Чому в районах вулканічної діяльності зустрічаються гарячі джерела, гейзери?

Гейзери та гарячі джерела відомі на Камчатці (Долина гейзерів), США (Єллуостонський національний парк), Ісландії, Новій Зеландії; Гарячі озера – у кратерах вулканів Курильських островів.

Вулканічна діяльність спричиняє утворення сірки, фосфоритів, залізних і марганцевих руд, родючих грунтів.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

1. Завдання. Із друкованих написів вибрати назви діючих вулкани і закріпити їх на карті в місцях їх розміщення: Ельбрус, Везувій, Казбек, Ключевська Сопка, Кіліманджаро, Етна, Кракатау, Гекла, Фудзіяма.

2. Бесіда

– У яких районах налічується багато вулканів, чому?

– Які вулкани називають згаслими?

– Яку будову має вулкан?

– Що таке гейзер?

– Що таке магматизм?

– Які види магматизму ви знаєте?

– У яких районах зустрічаються гейзери і гарячі джерела?

3. Завдання. Показати на фізичній карті світу:

– Тихоокеанський вулканічний пояс;

– вулкани Альпійсько-Гімалайського поясу;

– райони, де можливі гейзери;