Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Води суходолу Африки

Води суходолу Африки

Розділ ІІ. Материки тропічних широт

Тема 1. Африка

& 13. Води суходолу Африки

Пригадайте: 1. Як впливає клімат на кількість водойм на суходолі? 2. Які частини гідросфери належать до внутрішніх вод? 3. Що таке річковий басейн, живлення та режим річки? 4. Якими бувають озера за походженням їх улоговин?

Жителі Африки ставляться до води як до найбільшого багатства. Про це свідчить африканське прислів’я: “Вода дорожча за борошно”. Справді, на значних площах Африки води замало. Про ге її бракує не скрізь, подекуди води навіть забагато.

Нерівномірність поширення водойм в Африці пов’язана з кліматом.

– Поясніть, у яких кліматичних поясах Африки найгостріше відчувається нестача води, а в яких існує її надлишок.

Річки. Річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного й Індійського океанів та басейну внутрішнього стоку (мал. 19). Найбільшу площу займають річки басейну Атлантичного океану (майже 1/2 площі материка). Водночас 1/3 території належить до басейну внутрішнього стоку. В Індійський океан упадають річки з 1/5 площі Африки. Вододілами басейнів океанів є найвищі точки материка.

Витоки трьох із чотирьох великих річок Африки

– Конго, Замбезі та Нілу – знаходяться на порівняно невеликій відстані один від одного – у Східній Африці, у нагір’ях рифтової зони. Конго впадає в Атлантичний океан на заході, Замбезі – в Індійський океан на південному сході, Ніл – у Середземне море на півночі материка.

– За фізичною картою Африки назвіть форми рельєфу, які є вододілами басейнів Атлантичного й Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку.

Мал. 19. Річкові басейни Африки

Живлення та режим річок залежать від кліматичних умов територій, якими вони течуть. Тому густота річкової сітки Африки нерівномірна. Є території, де річок дуже багато, є й такі, де взагалі немає постійних водотоків, тільки пересохлі річища, що наповнюються водою під час рідких злив. У Північній Африці, у Сахарі, їх називають ваді. Натомість річки екваторіального поясу протягом усього року повноводі. На річках, які перетинають субекваторіальний пояс, спостерігаються значні коливання рівня води за сезонами. (Поясніть, чому).

Найбільшою річкою Африки є Ніл (мал. 20). Він утворюється неподалік від м. Хартум (столиця Судану) після злиття двох його приток – Білого та Голубого Нілу. Ніл (разом із Білим Нілом) – друга за довжиною річка на Землі (6671 км).

Білий Ніл бере початок у зоні тропічних дощів, у темних і вологих екваторіальних лісах. Подолавши простори Східноафриканського плоскогір’я, річка широко розливається майже плоскою рівниною й утворює знамениті нільські болота майже 500 км завдовжки й 800 км завширшки. Саме тут – батьківщина папірусу, з якого стародавні єгиптяни виробляли папір. Папірус росте так густо, а його переплетені між собою тригранні стебла настільки тверді й жорсткі, що людина сокирою прорубує собі шлях у таких заростях. У місцевих болотах дуже багато бегемотів і крокодилів.

Голубий Ніл бере початок з озера Тана на Ефіопському нагір’ї.

Після злиття Білого й Голубого Нілу річка не приймає жодної притоки до самого гирла, тобто протягом майже 3000 км. У середній течії Нілу колись були пороги, які заважали судноплавству. Нині тут побудована Асуанська гребля, завдяки чому не тільки поліпшилося судноплавство, а й регулюється постачання води на поля Єгипту та виробляється електроенергія.

Тривалий час Ніл залишався загадкою для жителів Єгипту. Річка завжди розливалася влітку, коли в країні стояла найбільша спека.

Завдяки родючому мулу, який приносили розливи Нілу, єгиптяни щороку збирали високі врожаї. Вони вбачали в цьому втручання надприродних сил і обожнювали річку. Учені пояснюють ці природні явища за допомогою кліматичних карт. Хоча сам Ніл тече крізь сухий і спекотний тропічний пояс, його витоки знаходяться в субекваторіальному поясі. У сезон літніх дощів вони одержують багато води, яку несуть у Ніл. Узимку, у посушливий сезон, притоки Нілу міліють. Тому міліє й сам Ніл.

Мал. 20. Ніл поблизу м. Асуан (Єгипет)

Найбільш повновода річка Африки й друга за протяжністю на материку – Конго. За повноводністю вона поступається тільки Амазонці, що в Південній Америці. У середньому за рік Конго виносить в Атлантичний океан стільки води, що опріснює його води на 75 км від берега. Стік Конго в Атлантичний океан перевищує стік Нілу в 15 разів. Річка зароджується в центральній частині материка й має назву Луалаба. Конго – єдина річка у світі, що двічі перетинає екватор. Значна частина її басейну розташована в екваторіальному кліматичному поясі, де випадає велика кількість опадів. Тому річка повновода протягом усього року. Річка протікає в улоговині Конго, яка, власне, створена її відкладами. У нижній частині вона проривається крізь тверді кристалічні породи, її річище звужується. Тут є пороги й водоспади, які дістали назву водоспади Лівінгстона.

Третя за протяжністю річка Африки – Нігер. У верхній течії на ній багато порогів і водоспадів, що заважають судноплавству. Оминаючи тверді породи щита Африканської платформи, річка робить великий вигин, який називають “петлею Нігеру”. В умовах субекваторіального кліматичного поясу річка має нерівномірний стік. Улітку вона наповнюється водою, узимку – дуже міліє. Нігер має надзвичайно велике значення для водопостачання навколишніх країн.

На річці Замбезі, що протікає на півдні материка, розташоване одне з див природи світового значення – водоспад Вікторія, висота якого – 120 м (мал. 21). Водоспад у 1855 р. відкрив Девід Лівінгстон і назвав його на честь королеви Британії. У 2013 р. влада Зімбабве повернула водоспаду його історичну назву – Moci-oa-Тунья (“Дим, що гримить”).

Коли річка Замбезі повновода, то об’єм води, що проходить через водоспад Вікторія, настільки великий і вона з такою силою падає вниз, що водяний пил, який піднімається високо вгору, видно на відстані 40 км. У краплинах води навколо цього величного водоспаду часто виграє веселка, яка піднімається на висоту 300 м.

Річка Оранжева. – сьома за протяжністю річка Африки (1860 км). Площа басейну – понад 1 млн км2.

– За картою кліматичних поясів з’ясуйте, у яку пору року річка Замбезі повновода.

Мал. 21. Водоспад Вікторія

Річка порожиста й несудноплавна. Бере початок у Драконових горах. Названа голландським полковником Р. Гордоном у XVIII ст. на честь правлячої династії Оранської. З часом, назва спотворилась. Основне джерело живлення річки – підземне. У нижній течії річка в літній сезон пересихає, а після злив її рівень стрімко підвищується. Повені бувають з листопада до березня. Через невелику глибину Оранжева несудноплавна. У рівнинній частині вода річки йде на зрошення. У середній течії збудовано декілька ГЕС.

Озера. Майже всі великі озера Африки мають тектонічне походження улоговин, тобто знаходяться в розломах або прогинах земної кори.

Найбільшим за площею озером материка є озеро Вікторія (мал. 22). Воно розміщене в прогині платформи, тому порівняно неглибоке. Тропічні грози часто спричинюють шторми на його поверхні. Береги озера низькі, тут бувають припливи й відпливи, як на узбережжі океану.

Найбільше озер зосереджено в Східній Африці, у зоні Східноафриканського розлому. Ці озера витягнуті з півночі на південь, їх довжина набагато більша за ширину, вони дуже глибокі.

Друге за величиною в Африці та за глибиною на Землі озеро Танганьїка (1470 м) простягається вздовж тектонічного розлому на 650 км, а ширина його становить від 40 до 80 км. Гірські кряжі довкола озера досягають позначки 2000 м. В озері живуть крокодили, на його берегах – бегемоти. Ніби продовженням Танганьїки є озеро Ньяса, глибина якого – понад 700 м. Усі озера на сході Африки стічні й прісні.

У пустелях материка озера реліктові, тобто такі, що залишилися від давніх великих водойм. Вони неглибокі. Під час дощів площа поверхні таких озер різко збільшується, а в сухий сезон зменшується. Найбільшим реліктовим озером є озеро Чад, яке під час посухи перетворюється на безліч дрібних озер. Вода в озері слабосолона й має стік у підземні води.

Озера Африки, подібно до річок, використовують як транспортні шляхи. Також у них багато риби, якою харчується місцеве населення.

Болота й підземні води. Болота Африки розташовані в найбільш зволожених районах материка, зокрема в середній частині басейну Конго та у верхів’ях Білого Нілу.

У північній (пустеля Сахара) та південній (пустеля Наміб і напівпустеля Калахарі) частинах Африки відчувається гостра нестача водних ресурсів. Там люди використовують переважно підземні води. Значні запаси підземних вод зосереджені під поверхнею Сахари. У місцях, де підземні води підходять близько до поверхні, знаходяться оазиси – обмежені ділянки пустель з рослинністю.

Мал. 22. Озеро Вікторія

Коротко про головне

– Води суходолу Африки розташовані дуже нерівномірно, це і пов’язано з кліматом материка. Найбільше водойм у Центральній Африці, найменше – у пустелі Сахара (на півночі), пустелі і Наміб і напівпустелі Калахарі (на півдні).

– Річки Африки належать до басейнів Атлантичного й Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку. Найбільші річки – Ніл, Конго, Нігер і Замбезі.

– В Африці чимало озер. Вони різняться походженням улоговин. Найбільші озера мають тектонічне походження, тобто розташовані в прогинах земної кори (Вікторія) або в Східноафриканській зоні розломів (Танганьїка, Ньяса). Озеро Чад має реліктове походження.

– У пустельних районах є значні запаси підземних вод.

1. Назвіть найбільші річки Африки. З’ясуйте, до яких басейнів вони належать.

2. Розкажіть про характер течії та режим Нілу.

3. Поясніть, чому Конго є найбільш повноводою річкою Африки.

4. Порівняйте водні режими річок Нігер і Замбезі.

5. Назвіть найбільші озера Африки. Поясніть, як вони виникли.

6. Поміркуйте, для яких потреб людина використовує річки й озера в різних частинах Африки.