Води суходолу Південної Америки



Розділ ІІ. Материки тропічних широт

Тема 2. Південна Америка

& 22. Води суходолу Південної Америки

Пригадайте: 1. Як рельєф і клімат впливають на перерозподіл вод суходолу на материках? 2. Що таке вододіл? 3. Як клімат впливає на живлення та режим річок? 4. Як формуються льодовики?

Річки. Південна Америка – найвологіший материк світу, тож річкова мережа тут дуже густа (мал. 42). На материку протікають найдовші та найповноводніші річки планети.

Головним вододілом у Південній Америці є гори Анди. Оскільки вони розташовані на

крайньому заході материка, більшість річок Південної Америки належить до басейну Атлантичного океану (90 % території). Лише короткі річки стікають з Анд у Тихий океан. На відміну від Африки, через вологий клімат материка й особливості його рельєфу загальна площа басейну внутрішнього стоку дуже мала (5 % території).

Найдовшою річкою світу є Амазонка (мал. 43). Як її тільки не називають – “цариця річок”, “диво природи”, “загадкова”, “неповторна”. Амазонка бере початок високо в Андах на заході та, подолавши відстань понад 6400 км, упадає в Атлантичний океан на сході. Прямуючи до океану, вона приймає

води майже 500 приток, 17 із них протяжністю понад 1500 км. Площа басейну Амазонки є найбільшою на Землі, вона перевищує 7 млн км2 (майже як Австралія!). На цій території може вміститись 11 таких країн, як Україна. Водночас це найповноводніша річка світу. Вона виносить в океан 15 % усієї річкової води планети. Для такої кількості води знадобилося б 130 таких річок, як Дніпро.

– За малюнком 42 визначте, до басейнів яких океанів належать річкові системи Південної Америки. Який із цих басейнів є найбільшим і чому?

Води суходолу Південної Америки

Мал. 42. Річкові басейни Південної Америки

Амазонка також найширша й найглибша річка планети. Вона утворюється від злиття двох річок – Укаялі та Мараньйону. Уже в місці злиття ширина річки сягає 2 км. На Амазонській низовині річка розділяється на безліч рукавів і проток. Не кожен лоцман, навіть дуже досвідчений, може розібратися в цьому водному мереживі. У нижній течії ширина Амазонки досягає 20 км. У гирлі річки багато островів, найбільший із них – острів Маражо. Амазонка така широка й глибока, що океанічні кораблі заходять по ній угору на 1700 км.

Оскільки більша частина річки протікає через екваторіальний кліматичний пояс, вона має дощове живлення й повновода цілий рік. Проте влітку й узимку річка виходить із берегів, оскільки її живлять притоки, які беруть початок у Північній і Південній півкулях. Упродовж грудня-лютого надходить багато води з приток Південної півкулі, де в цей час дощовий період, а в червні-серпні – Північної, бо там випадають дощі. Наприкінці літа річка стає найбільш повноводою: вона виходить із берегів і розливається на 80-100 км.

Води суходолу Південної Америки

Мал. 43. Річка Амазонка

У нижній течії Амазонка зазнає впливу припливів. Двічі на добу з океану в гирло надходить так багато води, що вона утворює хвилю до 4 м заввишки. Цю хвилю називають амазуну, вона з великою швидкістю й гуркотом рухається річкою вгору.

У водах Амазонки та її приток водиться багато риб, черепах, дельфінів і крокодилів. Серед риб – хижа піранья з гострими, як бритва, зубами, велетенська пірарука, електричний вугор, маленька гупі – окраса домашніх акваріумів та ін.

Другою за протяжністю річкою на материку є Парана, що означає “велика річка”. Місцеві жителі називають Парану “матір’ю моря”. Загальна довжина річки становить 4380 км, що вдвічі перевищує протяжність Дніпра. Витоки Парани знаходяться на Бразильському плоскогір’ї. Упадаючи в Атлантичний океан, річка утворює розширене гирло, яке має назву Ла-Плата (з ісп. срібна річка). Перетинаючи тверді кристалічні породи щита Південноамериканської платформи, Парана утворює мальовничі водоспади. Найвідоміший із них – водоспад Ігуасу (мал. 44), висота якого сягає 72 м, а ширина – 4 км. Оточений тропічними лісами з дивовижними рослинами й тваринами, цей водоспад є найекзотичнішим місцем Південної Америки.

Ще одна велика річка Південної Америки – Оріноко. Її протяжність трохи більша за Дніпро – 2730 км. Притоки Оріноко, що беруть початок з Анд, залишають у долині родючий мул. Гирло Оріноко – це складна мережа дрібних рукавів і численних островів. На притоці Оріноко, річці Чурун, у 1935 р. був відкритий найвищий водоспад на Землі – Анхель (1054 м).

Парана й Оріноко, які перетинають субекваторіальний кліматичний пояс, мають переважно дощове живлення, що зумовлює різкі коливання рівня води протягом року. У сезон дощів величезні простори їх долин залиті водою. У сухий сезон рівень води знижується, дрібні притоки річок перетворюються на вервечку невеликих стоячих озер.

Річки Південної Америки багаті на енергоресурси. В окремих районах материка річки – єдиний вид транспорту. На посушливих територіях води річок використовують для зрошення.

Води суходолу Південної Америки

Мал. 44. Водоспад Ігуасу

Води суходолу Південної Америки

Мал. 45. Озеро Тітікака

На всіх річках материка розвинуте рибальство.

Озера. У Південній Америці великих озер небагато. Найбільшим за площею є озеро Маракайбо на півночі материка, розташоване в западині земної кори. Улоговина озера має тектонічне походження. Озеро з’єднується вузькою протокою з Карибським морем, через це його називають озером-лагуною.

Окрасою Анд є високогірне озеро Тітікака (мал. 45). Максимальна глибина його тектонічної улоговини – 304 м. Озеро розташоване на висоті 3812 м, а площа водної поверхні становить 84 500 км2. Ніде у світі немає більшого за площею озера на такій значній висоті. Назва озера в перекладі з мови інків означає “скеля з олова”, адже в давнину індіанці видобували цей метал на одному з його островів. Хімічний склад води озера подібний до морської: вона солонувата, проте придатна для використання. В озері живуть представники навіть океанічної фауни, зокрема деякі види акул. Цілком імовірно, що в минулому озеро Тітікака було затокою океану.

Льодовики. Снігова лінія в Андах розміщена найвище на Землі – 4500-6500 м. Лише на півдні вона опускається до 500 м. Висота гір достатня для формування льодовиків, однак через малу кількість опадів на схилах Анд їх тут небагато – менше, ніж в інших високих горах світу. Льодовиками вкриті лише найвищі вершини. Чим далі на південь, тим льодовиків більше, адже тут випадає значно більше опадів і льодовики утворюються на меншій висоті.

Коротко про головне!

– Завдяки переважанню вологого клімату Південна Америка має дуже густу річкову мережу. Великі річки материка належать до басейну Атлантичного океану. Живлення річок переважно дощове.

– Найповноводніша та найбільша на планеті за площею басейну річка – Амазонка. Великими річками на материку є також Парана й Оріноко.

– Найбільші озера материка – Маракайбо й Тітікака.

1. Чим можна пояснити наявність густої річкової мережі в Південній Америці?

2. Назвіть найбільші річки материка. Охарактеризуйте їх живлення та режим.

3. Покажіть на карті найбільші озера Південної Америки. Яке походження мають їх улоговини?

4. Поясніть, чому на Парані та притоках Оріноко є великі водоспади, а на Амазонці їх немає.

5. Поміркуйте, які річки Африки подібні за режимом і живленням до Амазонки, Парани, Оріноко. Чим це можна пояснити?

6. Назвіть усі відомі вам “рекорди” Амазонки, що вирізняють її з-поміж інших річок світу.

7. Складіть коротку характеристику річки Оріноко, використавши карти атласу за планом: де бере початок, куди впадає, характер течії, найбільші притоки, через які кліматичні пояси протікає, живлення, режим, можливості господарського використання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


За способом живлення люди подібні до.
Ви зараз читаєте: Води суходолу Південної Америки