ВСТУП. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ. ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛЮСАРНИХ РОБІТ
Тема: ВСТУП. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ. ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛЮСАРНИХ РОБІТ
Мета: ознайомити учнів з особливостями облаштування майстерні з обробки деревини, будовою та призначенням столярного верстака і пристосуванням для роботи на ньому, завданнями правильної організації праці; дати поняття про деревину як конструкційний матеріал, види пиломатеріалів, способи їх отримання та використання; формувати практичні вміння визначати види пиломатеріалів, правильно організовувати робоче місце; виховувати культуру
Ключові поняття: столярна майстерня, столярний верстак, правильна організація праці.
Об’єкти практичної діяльності учнів: обладнання столярної майстерні.
Обладнання: зразки видів пиломатеріалів; плакати, учнівські вироби з деревини.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ОЧІКУВАНІ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Уміння розпізнавати обладнання столярної майстерні, визначати його призначення.
2. Уміння правильно організувати своє робоче місце.
3. Уміння розпізнавати види пиломатеріалів.
4. Уміння наводити приклади основних
5. Уміння дотримуватися правил внутрішнього розпорядку та безпечної праці в майстерні.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
I. Організаційний етап.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
IV. Вивчення нового навчального матеріалу.
1. Ознайомлення учнів з правилами внутрішнього розпорядку та загальними правилами безпечної роботи у слюсарній майстерні.
2. Організація робочого місця. Робоче місце столяра.
3. Деревина як конструкційний матеріал. Переваги та недоліки.
4. Пиломатеріали. Види та застосування.
V. Лабораторно-практична робота Ознайомлення з будовою столярного або комбінованого верстака та налаштування його для роботи. Визначення видів пиломатеріалів.
VI. Контроль та самоконтроль засвоєння учнями правил внутрішнього розпорядку та безпеки праці в шкільній навчальній майстерні.
КОМЕНТАР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Ефективність проведення першого уроку в 7-му класі значною мірою залежить від підготовчої роботи, яка має бути проведена задовго до його початку. Починаючи з першого уроку необхідно зосередити увагу учнів на тому, що впродовж поточного навчального року та в наступних класах вони будуть удосконалювати та розширювати знання та вміння щодо проектно-технологічної діяльності. Під час виконання будь-якої роботи учням необхідно буде аналізувати конструкторські проблеми, графічні документи (ескізи, креслення, технічні рисунки, технологічні картки), різні варіанти конструкцій та художнього оздоблення об’єктів праці; розробляти, конструювати та захищати власні вироби. На цьому уроці вчитель повинен ознайомити учнів з основними завданнями навчальної програми; наголосити на видах і особливостях виконуваних робіт та досягненні очікуваних результатів навчальної діяльності. Для цього можна організувати виставку цікавих творчих робіт, виготовлених семикласниками минулих років, що стимулюватиме учнів до створення цікавих об’єктів технологічної діяльності.
Завершити огляд виставки доцільно бесідою про роль праці в житті людини, про професії, об’єкти праці, матеріали, інструменти тощо, під час якої можна провести узагальнення знань, отриманих учнями на уроках трудового навчання в 6-му класі.
Орієнтовні запитання бесіди можуть бути такими:
– Що нового ви помітили в шкільній майстерні після літніх канікул?
– Які об’єкти праці представлено на виставці? Чим вони відрізняються від об’єктів вашої праці минулого року?
– З яких конструкційних матеріалів виготовлено вироби?
– Які роботи виставки сподобались вам найбільше? Чому саме?
– Які предмети можна вважати об’єктами технологічної діяльності?
Після цього логічним буде ознайомити учнів з обладнанням столярної майстерні, правилами внутрішнього розпорядку та безпечної праці в шкільній навчальній майстерні.
Ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні, загальними правилами безпечної праці, виробничої санітарії та особистої гігієни (вимогами до робочого одягу) краще розпочати з пригадування правил, яких учні дотримувалися на уроках трудового навчання в попередніх класах.
Для ознайомлення учнів з правилами безпеки праці в столярній майстерні можна скористатися інструкційними картками, інструкціями, стендами тощо. Розглядаючи це питання, необхідно наводити учням приклади випадків, коли недотримання правил техніки безпеки спричинювало отримання травм. Наприкінці ознайомлення учнів із цими правилами вчителеві треба з’ясувати, чи всі вимоги є зрозумілими для учнів.
Надалі слід розглянути питання щодо робочого місця столяра та правильної організації праці як найголовнішої умови успішної роботи та високої продуктивності праці. Необхідно пояснити учням, що під правильною організацією робочого місця слід розуміти таке його утримання, коли всі інструменти, пристрої та матеріали розташовано на визначених місцях.
Оскільки кожне робоче місце розраховано на певну кількість працюючих, доцільно зробити розподіл учнів на групи та скласти список, щоб уникнути подальших непорозумінь серед учнів, визначити відповідального та встановити порядок чергування.
Перевірку рівня оволодіння учнями навчальними досягненнями з теми доцільно провести, використовуючи тестові завдання, розміщені в Робочому зошиті.
Продовжуючи заняття, учитель переходить до вивчення основної теми. Бесіду з учнями слід розпочати з питань будови деревини та поняття пиломатеріалів, з якими вони частково були ознайомлені в 5-му класі. Учитель пропонує назвати вироби з деревини, котрі вони виготовляли власноруч, які є в їхніх помешканнях, а також демонструє зразки виробів, які виготовлені з пиломатеріалів.
ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Демонструючи вироби, виготовлені на виробництві та власноруч у шкільних майстернях, необхідно пригадати, які техніка та технології застосовувались, які знання та вміння для цього необхідно опанувати, які підприємства можуть виготовляти такі та подібні їм вироби, якими професіями необхідно оволодіти для цього тощо.
Вироби з деревини у шкільних майстернях виготовляють на спеціально обладнаних робочих місцях. Основним робочим місцем для обробки деревини є столярний верстак.
За наявності столярного верстака в навчальній майстерні потрібно пояснити учням принцип його застосування, показати його основні частини та продемонструвати, яким чином перевірити відповідність верстака зросту учня, як кріпити в ньому заготовки, а також як правильно розташовувати на ньому інструменти. Неправильний вибір висоти верстака призводить до швидкої стомлюваності того, хто працює, зниження продуктивності праці та погіршення якості робіт.
Учитель наголошує, що якщо робоче місце організовано правильно, то економиться час, підвищується якість і продуктивність праці та забезпечується безпека праці.
Кріплення на верстаку заготовок, що обробляються, повинно бути надійним. Для цього їх затискають гвинтовими затискачами. Для кріплення довгих заготовок застосовують знизу підпори у вигляді висувних або поворотних пальців (мал. 1, б).
Мал. 1. а – зони розміщення інструменту; б – кріплення заготовки на верстаті між клинами з підтримкою заднім затискачем;
1 – кришка верстата; 2 – клин; 3 – заготовка; 4 – задній затискач із ручкою затиску
Низькі заготовки під час їх стругання на кришці верстака впирають переднім торцем у клин, а із заднього торця заготовку підтискають клином заднього затиску. Клин повинен виступати над кришкою столу на висоту, меншу, ніж висота заготовки.
Важливим етапом уроку є повторення й доповнення правил внутрішнього розпорядку, обов’язків учнів, організації робочого місця та основних правил безпеки праці.
Потрібно обговорити такі питання:
– Де учень повинен працювати в навчальній майстерні?
– Для чого існують правила безпеки праці і чи обов’язково їх потрібно дотримуватись?
– Як учень повинен ставитись до обладнання, інструментів та матеріалу?
– Яким інструментом можна працювати в майстернях?
Ознайомлення учнів з деревиною як конструкційним матеріалом можна провести у формі бесіди. У ході її вчитель ставить учням запитання щодо використання деревини, вислуховує, доповнює та узагальнює відповіді.
Слід наголосити, що під час обробки деревини учні будуть виконувати такі технологічні операції, як площинне розмічання, різання, стругання, свердління, з’єднання тощо та використовувати такий столярний інструмент: розмічальний, різальний, контрольно-вимірювальний. Інструменти й матеріали потрібно розташовувати на верстаку так, щоб їх зручно було брати й зберігати. Розташовують їх у двох зонах (мал. 1, а): зона 1 (інструмент, яким користуються безпосередньо під час роботи) та зона 2 (додатковий інструмент). Інструменти, які беруть правою рукою, розміщують праворуч, а ті, які беруть лівою рукою, – ліворуч. Учитель повинен почергово взяти в руки розташований на верстаку столярний інструмент, називаючи його, пояснити призначення та продемонструвати його хватку. Слід з’ясувати в ході спілкування з учнями, у якому місці на верстаку і чому повинен знаходитись той чи той інструмент.
Працювати біля верстака слід стоячи, і лише деякі види робіт можна виконувати, сидячи біля нього на стільці. Висота верстака повинна відповідати зросту учня. Перевіряють це так: потрібно стати біля верстака, опустити руки вниз і покласти на його кришку долоні. Якщо при цьому не потрібно нахилятися або згинати руки, значить, висота верстака відповідає зросту.
Поводитися зі столярними інструментами слід обережно і використовувати їх лише за призначенням. Необережне використання інструментів може призвести до травми. Потрібно провести інструктаж з безпечного користування інструментами, розповісти про наслідки небезпечного поводження з інструментами.
Питання про деревину як конструкційний матеріал доцільно розпочати з розповіді про її недоліки та переваги.
Недоліки деревини: важкість транспортування, мінливість механічних властивостей, висока гігроскопічність, легка займистість, здатність загнивати.
Переваги деревини: відтворюваність, міцність за малого об’єму й маси, відсутність текучості (пластичні деформації незначні), опірність ударним і вібраційним навантаженням, високі теплоізоляційні властивості, опірність дії кислот і газів, технологічність (здатність склеюватися, легко оброблятися тощо).
Переваги деревини і можливість послаблення багатьох недоліків після відповідної обробки зумовили її надзвичайно широке застосування в народному господарстві.
Найбільше використовується ділова деревина (зокрема, у будівництві). Друге місце посідає транспорт (особливо залізничний), третє – вугільна й гірничорудна промисловість. Крім того, деревину широко використовують у машинобудуванні, целюлозно-паперовій та меблевій промисловості. У народному господарстві широко застосовують матеріали, що їх дістають у результаті обробки натуральної деревини тиском за підвищених температур, просочування зв’язуючими речовинами, склеювання тощо. До них належать: листові деревні матеріали (фанера, деревостружкові і деревоволокнисті плити), деревні пластики й деревні пластмаси.
Ділову деревину дістають головним чином зі стовбура дерева, розпилюючи його на частини. Розповідаючи про це, можна нагадати учням про спосіб визначення віку дерева (мал. 2).
Мал. 2. Річні кільця
Розглядаючи поперечний зріз деревини, можна побачити, що він складається з почергових світлих і темних концентричних кілець. Кожна пара кілець утворюється протягом року завдяки діяльності камбію, вона називається річним кільцем.
За кількістю річних кілець на зрізі дерева в нижній частині стовбура можна приблизно визначити вік дерева.
Під час поздовжнього розпилювання стовбурів дерев на лісопильних рамах отримують різні пиломатеріали (мал. 3): бруси, бруски, дошки, пластини, четвертини і обаполи.
Розпиляти дерево можна по-різному.
У масовому виробництві найчастіше використовують поздовжнє розпилювання (мал. 4, 1). Колоди розрізають уздовж усієї довжини на паралельні дошки однакової товщини. Також використовують радіальний розкрій – по радіусах річних шарів (мал. 4, 2) та тангентальний – по дотичних до них (мал. 4, 3).
Мал. 3. Види пиломатеріалів
Мал. 4. Способи розпилювання колод: 1 – поздовжнє; 2 – радіальне; 3 – тангентальне
Розрізняють такі елементи пиломатеріалів: пласть – поздовжня широка сторона сортименту, а також кожна поздовжня грань пиломатеріалів квадратного перерізу; крайка – поздовжня вузька сторона; ребро – лінія перетину двох суміжних граней; торець – площина, яка утворюється поперечним перерізом матеріалу.
Закріплення матеріалу здійснюється проведенням лабораторно-практичної роботи Ознайомлення з будовою столярного або комбінованого верстака та налаштування його для роботи (підручник, с. 10).
У ході практичної роботи потрібно: ознайомитися з пристроєм столярного верстака, назвати основні частини столярного верстака, наявного у шкільній майстерні; ознайомитися з правилами догляду за верстаком, перевірити відповідність верстака зросту і за потреби виконати регулювання його висоти; розглянути пристрій переднього і заднього затискачів; здійснити тренувальні вправи із закріплення заготовок у затискачах і між клинами.
Правила догляду за верстаком
1. Оберігати кришку верстака від пошкоджень різальними інструментами.
2. Не закручувати сильно передній і задній затискачі верстака.
3. Не вдаряти молотком по кришці верстака і затискачів.
4. Клини в отвори верстака забивати тільки киянкою.
5. На робочому місці не повинні знаходитися зайві предмети і непотрібні інструменти.
6. Після закінчення роботи очищувати верстак від стружки щіткою.
Доцільно провести також лабораторно-практичну роботу Визначення видів пиломатеріалів (підручник, с. 20).
Орієнтовні завдання
Завдання 1. Визначення виду пиломатеріалу за зовнішнім виглядом.
1. Огляд запропонованих зразків пиломатеріалів.
2. Розгляд форм поперечного перерізу кожного зразка.
3. Визначення виду пиломатеріалу кожного зразка та сфери його застосування.
Завдання 2. Визначення пиломатеріалів за розміром їх поперечного перерізу в мм: 6×8, 10×10, 20×30, 20×45, 110×120, 30×200, 50×115.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...