Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном
Тема 3
ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА. БУДОВА АТОМА
УРОК 50
Тема. Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном
Цілі уроку: розширити знання про взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, будовою їхніх атомів та їх фізичними й хімічними властивостями; показати залежність між положенням хімічного елемента в періодичній системі хімічних
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Форми роботи: хімічний диктант, робота в парах, фронтальна евристична бесіда.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
Хімічний диктант (робота з періодичною таблицею)
1. Назвіть елемент II періоду, що має на зовнішньому енергетичному
2. Назвіть елемент III групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого – третій.
3. Назвіть елемент, у якого на п’ятому енергетичному рівні знаходиться один електрон.
4. Назвіть елемент, у якого на другому зовнішньому енергетичному рівні знаходиться п’ять електронів.
5. Назвіть елемент III періоду, що в сполуках з Гідрогеном проявляє валентність І.
6. Назвіть елемент IV періоду, що має завершений зовнішній енергетичний рівень.
7. Назвіть елемент III періоду, який у сполуках з Оксигеном має вищу валентність IV.
8. Назвіть елемент VI групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого – другий.
9. Назвіть елемент III періоду, що має один валентний електрон.
10. Назвіть елемент головної підгрупи VI групи, що має п’ять енергетичних рівнів.
III. Вивчення нового матеріалу
– Розкажіть, як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах.
У періодах
На початку періоду розташовуються типові метали. Назвіть їх.
На зовнішньому енергетичному рівні – один-два електрони. Поступово в періоді зліва направо зі збільшенням порядкового номера металічні властивості слабшають і зрештою зникають, поступаючись місцем неметалічним.
Метали можуть легко віддавати електрони, що знаходяться на зовнішньому рівні. Ця властивість також поступово слабшає, елементи втрачають здатність витісняти з кислот і з води водень, утворювати основні оксиди й основи. І навпаки, з’являється здатність утворювати кислотні оксиди й кислоти, леткі водневі сполуки та інші характерні для неметалів властивості.
У кінці періодів розміщуються типові неметали. Назвіть їх.
На зовнішньому рівні знаходяться переважно чотири-сім електронів. Цей перехід від металів до неметалів зі зростанням порядкового номера елемента в періоді відбувається поступово. При цьому в деяких елементів у середині періоду зберігаються ознаки металів і одночасно з’являються властивості неметалів. Сполуки цих елементів проявляють амфотерні властивості: Алюміній, Скандій, Титан.
У чому ж причина такої послідовної зміни властивостей у періоді? У зміні будови атома.
Хімічні властивості елементів визначаються поводженням електронів зовнішнього енергетичного рівня.
Якщо на зовнішньому рівні атома мало електронів (один-три), то він у процесі утворення хімічних сполук може легко віддавати електрони, тобто проявляє металічні властивості. Якщо ж на зовнішньому рівні багато електронів (чотири-сім), атом легко приймає ще електрони до завершення цього енергетичного рівня, тобто проявляє неметалічні властивості. Максимальна кількість електронів на зовнішньому рівні – вісім. Такий енергетичний рівень мають інертні елементи. Назвіть їх.
Здатність атомів віддавати та приєднувати електрони кількісно визначається електронегативністю атомів (американський учений Полінг, 1932 p.).
Електронегативність – фізична величина, що показує здатність атомів певного елемента притягувати до себе електрони атомів інших хімічних елементів у хімічних сполуках. (Розглядаємо з учнями таблицю електронегативностей хімічних елементів.)
Умовно за одиницю прийнято електронегативність Літію. Відповідно розраховано решту. Найбільшу електронегативність має атом Флора – 4,1. Електронегативність зменшується в періодах справа наліво, у групах – згори вниз. Аналогічно змінюються металічні й неметалічні властивості елементів. У періодах посилюються неметалічні та слабшають металічні властивості, у групах слабшають неметалічні й посилюються металічні властивості.
IV. Закріплення нового матеріалу
– Який елемент можна назвати найсильнішим неметалом?
– Який елемент можна назвати найсильнішим металом? Чому?
У Флуору лише два енергетичні рівні, на зовнішньому рівні – сім електронів, що міцно втримуються ядром. Тому атом Флуору ніколи не віддає електрони, а може лише приєднувати один електрон, тобто проявляє неметалічні властивості.
Францій – найсильніший метал. Має один електрон на сьомому енергетичному рівні, порівняно з іншими металами найбільш віддалений від ядра, який легко віддається.
Тренувальні вправи (робота в парах)
Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, можна зробити висновок про хімічні властивості простих і складних речовин, утворених цими елементами.
Наприклад.
1) Літій – II період, І група, один електрон на зовнішньому енергетичному рівні.
Висновок: Літій – метал, у сполуках з Оксигеном проявляє валентність І, оксид – основний, гідроксид – основа.
2) Сульфур – III період, VI група, шість електронів на зовнішньому рівні.
Висновок: Сульфур – неметал, вища валентність у сполуках з Оксигеном – VI, оксид – кислотний, гідроксид – кислота. Утворює летку водневу сполуку. Валентність у сполуках з Гідрогеном – II.
Завдання 1. Складіть формули вищих оксидів, гідроксидів, сполук із Гідрогеном для таких елементів:
А) Барій;
Б) Калій;
В) Нітроген;
Г) Карбон.
Завдання 2. Порівняйте металічні й неметалічні властивості в парах елементів:
А) Барій і Кальцій;
Б) Фосфор і Хлор.
Завдання 3. Укажіть, яка основа сильніша:
А) магній гідроксид чи барій гідроксид;
Б) калій гідроксид чи цезій гідроксид.
Завдання 4. Укажіть, яка кислота сильніша:
А) карбонатна чи силікатна;
Б) сульфатна чи ортофосфатна.
V. Підбиття підсумків уроку
Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...