Характеристика цільових фондів фінансових ресурсів
ФІНАНСИ
Модуль 3
ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН І МЕТОДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
РОЗДІЛ 9
ФОНДИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
9.2. Характеристика цільових фондів фінансових ресурсів
Соціальне страхування – це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи.
У системі державного соціального страхування
Систему державного соціального страхування становлять чотири цільові фонди. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функціонування. Пенсійний
Кожен фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління.
Пенсійний фонд. Система пенсійного забезпечення має два рівні: державне (обов’язкове) і недержавне (добровільне, додаткове) пенсійне забезпечення.
Державне пенсійне забезпечення включає виплати трудових та соціальних пенсій.
До недержавного пенсійного забезпечення відносять:
Ø недержавні пенсійні фонди;
Ø страхування пенсій у страхових компаніях;
Ø пенсійні фонди (каси) підприємств; особисті пенсійні рахунки в банках;
Ø інші форми недержавного пенсійного забезпечення.
Пенсійний фонд формується і використовується за певною схемою (рис. 9.3).
Рис. 9.3. Джерела надходжень та напрями використання доходів Пенсійного фонду
Пенсійний фонд України надає страхові послуги у випадку постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є:
Ø забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;
Ø збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;
Ø розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування;
Ø участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії;
Ø організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;
Ø контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду;
Ø контроль за правильним витрачанням коштів фонду;
Ø участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;
Ø участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін тощо.
Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
Бюджет цього фонду формується передусім за рахунок коштів, що вносять роботодавці. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, особи, які наймають для роботи громадян за угодами, а також ті, що ведуть підприємницьку діяльність, засновану на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, релігійні громади сплачують страхові внески до Пенсійного фонду в розмірах, установлених чинним законодавством. Відрахування до Пенсійного фонду відносять на собівартість продукції, а в бюджетних установах це передбачено окремою статтею кошторису – на утримання установи. До надходжень фонду належать також обов’язкові страхові внески громадян, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок. Крім того, до бюджету Пенсійного фонду надходять кошти Державного бюджету на виплату окремих видів пенсій: відрахування від суми фіксованого податку, єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів; суми фінансових санкцій, стягнених за порушення сплати зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування; додаткові і спеціальні збори (з операцій купівлі-продажу валют, з продажу ювелірних виробів, з операцій відчуження легкових автомобілів і придбання нерухомого майна, з надання будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку, з вироблених або імпортованих в Україну тютюнових виробів); суми відсотків за користування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду; добровільні внески підприємств, організацій, населення та ін.
Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:
Ø виплата пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, установлених законодавством України;
Ø виплата допомоги з догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством;
Ø підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;
Ø реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;
Ø забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду;
Ø відтворення коштів фонду, зміцнення його матеріально-технічної бази, проведення масово-роз’яснювальної роботи.
Згідно з діючим законодавством забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду не за цільовим призначенням, в тому числі на кредитні операції, надання позик. У разі відсутності заборгованості по виплатах пенсій тимчасово вільні кошти можуть бути використані на придбання державних цінних паперів.
Управління коштами фонду здійснює спеціальний орган – Пенсійний фонд України. Кошти Пенсійного фонду зберігаються на розрахункових рахунках в установах банків і вилученню не підлягають.
Реформування пенсійного забезпечення в Україні проводиться в двох напрямах:
Ø удосконалення державного пенсійного забезпечення шляхом наближення середньої пенсії до рівня середньої заробітної плати та її прямої залежності від рівня заробітної плати;.
Ø розвиток недержавного добровільного пенсійного забезпечення.
Створюється трирівнева пенсійна система, на першому рівні якої за принципом солідарності поколінь та загальнообов’язкового соціального страхування встановлюється пряма залежність майбутнього розміру пенсій від страхового стажу та розміру сплачених внесків; на другому – накопичення пенсійних внесків на особистих рахунках громадян; на третьому добровільне недержавне пенсійне страхування. Таким чином система пенсійного забезпечення має стати системою соціального страхування, самодостатньою і фінансово стабільною.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є некомерційною самоврядною організацією, що здійснює захист прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї. Гарантом його діяльності є держава.
Формування і використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за певною схемою (рис. 9.4).
Рис. 9.4. Механізм формування та використання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Джерелами доходів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є: страхові внески роботодавців; страхові платежі найманих працівників; страхові платежі осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності); страхові платежі громадян України, які працюють за межами України; донараховані страхові внески, пеня і штрафи; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; асигнування з Державного бюджету України; інші надходження.
Платниками страхових внесків є страхувальники та застраховані особи. Розмір страхових внесків щорічно встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів.
Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на:
1) виплату застрахованим особам допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, в разі народження дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;
2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;
3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;
4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.
Кошти фонду можуть витрачатися страхувальниками лише згідно з їхнім цільовим призначенням у встановленому порядку. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 % належної до сплати суми страхових внесків.
Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження платежів до Фонду, а також за цільовим витрачанням коштів здійснюють страхувальники, профспілкові організації та органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Управління Фондом здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має сприяти забезпеченню ефективної зайнятості, створенню нових робочих місць, надавати матеріальну допомогу та соціальні послуги на випадок безробіття. Він формується та використовується за джерелами доходів та напрямами видатків, поданими на рис. 9.5.
Рис. 9.5. Механізм формування та використання Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття
Джерела формування коштів Фонду: страхові внески страхувальників – роботодавців; страхові внески застрахованих осіб; асигнування з Державного бюджету; суми фінансових санкцій і адміністративних штрафів; благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб; кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам; інші надходження.
Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлює Верховна Рада України.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.
На державному рівні основними напрямами використання фонду є: розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивільнюваних працівників; проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці та зайнятості населення; надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”; фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом; створення резерву коштів Фонду; утримання інформаційно-обчислювальних центрів поліграфічної бази Фонду; створення гуртожитків та тимчасового житла для осіб без певного місця проживання та ін.
На місцевому рівні кошти Фонду використовуються для: професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню; виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю; надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю; виплати допомоги на поховання в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні; виплати дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; організації додаткових робочих місць у галузях народного господарства; інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом прав громадян держави на працю.
Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Страхування від нещасного випадку та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони життя та здоров’я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Функціонує фонд за певною схемою (рис. 9.6).
Рис. 9.6. Схема функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків
Страхування від нещасного випадку може бути обов’язковим і добровільним. Обов’язковому страхуванню підлягають:
Ø особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
Ø учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;
Ø особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.
Добровільно, за письмовою заявою, можуть застрахуватися:
Ø священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
Ø особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
Ø громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
Ø внесків роботодавців (для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення);
Ø прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
Ø штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;
Ø добровільних внесків;
Ø інших надходжень.
Страхові тарифи диференційовані за групами галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва та їхній розмір встановлюється законом.
Наймані працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
Ø для роботодавців – у відсотках до сум фактичних виплат на оплату праці найманих працівників;
Ø для добровільно застрахованих осіб – у відсотках до мінімальної заробітної плати.
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Використовуються кошти Фонду страхування від нещасних випадків на:
Ø виплату пенсії по інвалідності;
Ø виплату пенсії у зв’язку із втратою годувальника;
Ø виплати втраченого заробітку;
Ø виплати одноразової допомоги потерпілому і членам сім’ї потерпілого;
Ø фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим.
Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація – Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.
Фонд захисту інвалідів створено з метою фінансування робіт і державних програм, що стосуються соціального захисту інвалідів. Бюджет Фонду формується за рахунок таких джерел:
Ø грошових коштів, які передаються з державного бюджету для здійснення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів;
Ø надходжень від підприємств і організацій, що не забезпечують дотримання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів;
Ø благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;
Ø інших надходжень.
Використання коштів Фонду захисту інвалідів спрямовано на фінансування заходів, що створюють інвалідам умови й можливості участі в економічній, політичній та соціальній сферах життя суспільства, забезпечують їх соціальний захист.
Склад тимчасових фондів цільового призначення досить мобільний. У різні роки до їх складу в Україні належали фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу, фонд розвитку промисловості, фонд конверсії, фонд охорони праці, державний інноваційний фонд та ін.
Особливе місце в системі фондів цільового призначення займав Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Фонд Чорнобиля можна розглядати, з одного боку, як тимчасовий, оскільки він був призначений для ліквідації наслідків аварії, а з другого – цей процес триватиме досить довго, внаслідок чого ці видатки мають ознаки постійних. Вони спрямовувались на підтримання безпеки на Чорнобильській АЕС та в зоні відчуження, на переселення жителів із забруднених регіонів, на допомогу та лікування ліквідаторів і осіб, що постраждали внаслідок аварії. З 1999 р. формування Фонду скасовано, а його видатки передано до бюджету.