Головна ⇒ 📌Фінансовий ринок ⇒ Характеристика основних фінансових інструментів

Характеристика основних фінансових інструментів

Фінансовий ринок

Змістовний модуль 2

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК)

8 ТЕМА

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

8.2. Характеристика основних фінансових інструментів

Згідно Закону “Про цінні папери і фондовий ринок”, в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:

– акції;

– облігації підприємств;

– облігації місцевих позик;

– державні облігації України;

– іпотечні сертифікати;

– іпотечні облігації;

– сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі

– сертифікати ФОН);

– інвестиційні сертифікати;

– казначейські зобов’язання України.

Акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Емітентом

акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення діяльності акціонерних товариств.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка. Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції.

У сертифікаті акції зазначаються вид цінного паперу, найменування та місцезнаходження акціонерного товариства, серія і номер сертифіката, номер і дата випуску, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип і номінальна вартість акції, ім’я власника, кількість акцій, що випускаються.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів – прості та привілейовані.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення діяльності акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення діяльності акціонерних товариств.

Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість (яка встановлюється статутом товариства) отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів.

Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Обсяг корпоративних прав акціонера пропорційний кількості його акцій. До 2001 р. випускати акції могли тільки акціонерні товариства, які формують за рахунок їхнього випуску свій статутний фонд. З 2001 р. випускати і поширювати акції одержали можливість інвестиційні фонди. Особливим видом часткових (пайових) цінних паперів є інвестиційний сертифікат, що надає право його власнику на одержання частини прибутку інвестиційного фонду, але не надає можливості брати участь в управлінні. Пізніше всі створені інвестфонди в зв’язку з прийняттям Закону “Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні фонди)” повинні або ліквідуватися, або реорганізуватися в інвестфонди нового типу.

Боргові цінні папери не дають права на участь в управлінні підприємством, але засвідчують зобов’язання емітента перед власниками даних цінних паперів щодо повернення визначеної суми протягом установленого терміну.

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Випускаються такі види облігацій: облігації внутрішніх державних і місцевих позик, облігації підприємств, облігації зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України. Облігації можуть випускатися іменними та на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Казначейські зобов’язання України – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання доходу.

Випускають такі види казначейських зобов’язань:

– довгострокові – від 5 до 10 років;

– середньострокові – від 1 до 5 років;

– короткострокові – до одного року.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом визначеного строку суми вкладу та процентів, встановлених для сертифікату, у банку, який його видав. Сертифікати видаються строкові (під певний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсною.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Приватизаційні цінні папери особливий вид державних цінних паперів України, що свідчать про право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, державних житлового і земельного фондів. Емітент – Національний банк України. Використовуються для обміну на документи, що свідчать про право власності на придбані об’єкти приватизації. За законодавством України до них належать: приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек, земельні бони.

Заставні – фінансові інструменти, довгострокові цінні папери, що випускаються переважно іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна. Дають прибуток у вигляді відсотків.

Іпотечні – різновид застави нерухомого майна з метою одержання позики. Боржник передає кредитору, як гарантію, право власності на майно.

Цінні папери можуть бути використані для розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. Усі цінні папери, з одного боку, являють собою посвідчення цілком визначеного грошового зобов’язання (відносини) між емітентом і власником цінного папера, а з іншого боку, є самостійним ринковим товаром, ціна на який визначається за законом попиту та пропозиції.

Ці різні функції цінних паперів знаходять своє відображення в двох основних вартісних характеристиках – номінальній і ринковій вартості.

Номінальна вартість – вартість, зазначена в самому цінному папері при його випуску і що відбиває, як правило, розмір грошового зобов’язання, пов’язаного з метою емісії. Так, номінал акції визначає мінімальну вартість внеску, що повинний внести акціонер у статутний фонд АТ за умовами випуску. Номінал облігації або векселя відповідає тій сумі коштів, що зобов’язаний виплатити емітент власнику даних цінних паперів при їхньому погашенні.

Хоча при вільному обертанні цінних паперів ціна їх купівлі – продажу відхиляється від номіналу і залежить від ринкової кон’юнктури, номінальна вартість залишається важливою характеристикою цінного папера. Це особливо стосується боргових цінних паперів, тому що їхнє ринкове обертання завершується погашенням за номіналом. У акцій, після оплати статутного фонду, абсолютна величина номіналу втрачає первісне значення і трансформується у відносну величину – частку. Однак на основі цієї частки може бути визначена така розрахункова вартість акції, як балансова (бухгалтерська, книжкова) – тобто вартість тієї частки майна за балансом емітента, що приходилася б на акцію, якби емітент підлягав ліквідації в даний момент (власний капітал на одну акцію). Крім того, номінал цінного папера в процесі усього його обертання використовується емітентом як база для нарахування регулярного доходу, якщо виплата такого доходу передбачена умовами емісії.

Ринкова вартість ціна, за якою фактично продаються – купуються цінні папери в конкретний момент. Різновидами ринкової вартості є біржова вартість (ціна продажу цінних паперів на біржі) і емісійна вартість (ціна, за якою реалізуються цінні папери при їхньому первинному розподілі – ця ціна може збігатися з номінальною вартістю, а може і відрізнятися від неї). Оскільки протягом біржового дня (або навіть біржової години) можуть складатися різні значення цін попиту та пропозиції на ті самі цінні папери, то для умовної фіксації рівня біржової вартості застосовується котирувальна ціна – середньозважена величина біржових цін, розрахована за визначений інтервал часу протягом біржового дня.