Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Зібер Микола Іванович
Зібер Микола Іванович
Зібер Микола Іванович (1844 – 1888) – український економіст, професор Київського університету. Першим серед економістів виявив і вказав на зв’язок між ученнями Рікардо і Маркса, глибоко проаналізував проблеми І тому “Капіталу”. Виступаючи послідовником економічного вчення К. Маркса, водночас не визнавав концепцію класової боротьби. Найбільше в теорії К. Маркса він цінував учення про двоїстий характер праці та теорію трудової додаткової вартості і грошей. Загальнолюдську працю вчений вважав єдиним елементом цінності й аргументовано
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Хейман Хейман (Hejmann) Едуард (1889-1967) – німецький економіст і соціолог. Теоретик християнського соціалізму, X. важливе місце в суспільстві відводив релігії. Виступав з реформістською ідеєю поступового еволюційного вростання капіталізму в соціалізм. Трактував окремі положення марксизму з релігійно – етичних позицій й водночас критикував теорію вартості К. Маркса, уважаючи, що вона суперечить ідеї трансформації капіталізму. На думку X., […]...
- Як розвивав марксистське економічне вчення в Україні М. Зібер? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Як розвивав марксистське економічне вчення в Україні М. Зібер? Марксистські економічні ідеї в Україні розвивались на благодатному грунті соціалістичних теорій громадівців і народників. Марксистська політична економія почала набувати значного поширення в Україні починаючи із 70- 80-х років XIX ст. серед прихильників теорії трудової вартості та її логічного […]...
- Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
- Піхно Дмитро Іванович Піхно Дмитро Іванович (1853-1909) – представник київської політекономічної школи. Політична економія повинна, на його думку, вивчати закони, яким підпорядковані господарські явища в народному житті (цьому не може сприяти математичний метод). Він дотримувався спрощеної концепції суб’єктивної цінності, що творить індивідуальну та об’єктивну цінність. Продуктивною називав працю, що досягає певної корисної мети. Ефективність господарської діяльності, за П., […]...
- Сенченко Микола Іванович Політологічний словник Сенченко Микола Іванович (нар. 1945) – український вчений, політолог, журналіст. Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки. Працював інженером, науковим співробітником, викладачем, з 1985 р. був директором Центральної наукової бібліотеки Академії наук України, потім – проректором Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Київського державного університету […]...
- КОСТОМАРОВ Микола Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник КОСТОМАРОВ Микола Іванович (16.05.1817, с. Юрасовка Вороніж, губ. – 19.04.1885, СПб.) – укр. історик, етнограф, письменник, чл.-кор. Петербурзької АН з 1876 р. Закінчивши Харківський ун-т (1836), поступив на військ, службу, наступного року залишив її й повернувся до Харкова удосконалювати істор. освіту. Провідною ідеєю наук, студій К. стала думка про необхідність написання […]...
- Бухарін Микола Іванович Політологічний словник Бухарін Микола Іванович (1888 – 1938)- революціонер, політичний діяч, економіст, соціолог. Народився в сім’ї вчителів. Навчаючись у гімназії, в 1905 р. вступив у соціал-демократичну організацію. В 19 років Б. стає членом РСДРП, активно бере участь у створенні студентської організації Москви. В 1910 р. Б. був заарештований за організацію страйків і масових сходок. Після […]...
- МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович (15.02.1942, с. Косичі Суразького р-ну Брянськ, обл.) – укр. соціальний філософ, політолог, соціолог. У 1969 р. закінчив Київський держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Д-р філос. наук (1987), проф. (1988). З 1969 р. по 1990 р. працював у Ін-ті філософії, з 1990 р. працівник Ін-ту соціології НАН України […]...
- Кассель Кассель Густав (1866 – 1945) – відомий шведський економіст. У сфері методології намагався довести першість якісного аналізу стосовно кількісного, необхідність розмежування в економічних процесах сутності явищ та їх зовнішньої форми (що було відомо задовго до нього, зокрема обгрунтовано в працях К. Маркса). Водночас заслуговують на увагу його ідеї про першість економічного аналізу стосовно матеріальної статистики, […]...
- Бернхем Джеймс Бернхем Джеймс (1905 – 1987) – американський економіст, один із авторів концепції “революції управляючих”. У своїй праці “Менеджеріальна революція”(1941) він намагався довести перехід влади при капіталізмі до класу менеджерів і докорінну трансформацію суспільства внаслідок цього. Хибність цієї концепції полягає у метафізичному тлумаченні власності і влади, тобто переходу влади до менеджерів, які позбавлені власності і не […]...
- Боулдінг Кеннет (н. 1910) Боулдінг Кеннет (н. 1910) – американський економіст, один з фундаторів теорії організації. Гостро критикував поширені в західній літературі концепції факторів виробництва, граничної продуктивності та інші. На думку Б., реформувати економічну систему капіталізму можна шляхом значного вдосконалення організації виробництва, передусім поліпшення якості підприємницької діяльності різних ланок менеджерів, найповнішого використання інформації. Крім того, він вважав доцільним створення […]...
- Тобін Тобін (Tobin) Джеймс (н. 1918) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії “за аналіз стану фінансових ринків та їх вплив на політику ухвалення рішень в області витрат, зайнятості, виробництва і цін” (1981). У 1947 захистив докторську дисертацію у Гарвардському університеті. З 1950 – ад’юнкт-професор, а з 1957 – дійсний професор Йєльського університету. У 1955-1961 і 1964-1965 […]...
- Бернштейн Едуард Бернштейн Едуард (1850 – 1932) – теоретик соціал-демократії, один з лідерів правого крила німецької соціал-демократичної партії та II Інтернаціоналу. Б. вважав, що еволюційний шлях перетворень, шлях реформ – єдино правильний шлях суспільного розвитку, що здебільшого справедливо лише щодо сучасності. Б. помилково вважав, що в історії вирішальну роль відіграють не матеріальні умови життя суспільства, а т. […]...
- Визначте позитивний момент концепції відтворення К. Маркса Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Визначте позитивний момент концепції відтворення К. Маркса Позитивним моментом концепції відтворення К. Маркса стала чудова аргументація критики теорії економічних криз С. Сісмноді і Т. Мальтуса, які вбачали їх причину в недоспоживанні трудящих, а досягнення необхідного рівня споживання пов’язували з існуванням так званих третіх осіб (у С. […]...
- Белл Белл (Bell Daniel, н. 1919) – відомий американський економіст і соціолог, автор концепції “постіндустріального суспільства”. В ній відкидається Марксова теорія суспільно-економічних формацій і на основі принципів формаційного підходу (в тому числі технологічного та наукового детермінізму) зроблено спробу довести перехід капіталістичного суспільства у постіндустріальне. Первинною ланкою такого суспільства він називає університети, науково-дослідні інститути, а критеріями розвитку […]...
- Розкрийте сутність концепції реалізації і криз С. Сісмонді Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Розкрийте сутність концепції реалізації і криз С. Сісмонді На противагу “теорії ринків”, або “законові Сея”, яка доводить можливість безкризового розвитку капіталізму, Сісмонді створив власну концепцію реалізації і криз, яка посідає центральне місце в його економічному вченні. “Закон Сея” помилковий, твердив Сісмонді, кризи […]...
- Вернадський Володимир Іванович Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945) – видатний український та російський учений, автор теорій про живу речовину, біосферу і ноосферу, що має істотне значення для еколого-економічного обгрунтування раціонального природокористування та оптимізації взаємодії суспільства і природи. Поняття “ноосфера” означає якісно новий стан біосфери Землі (її перебудови) і навколишнього простору (отже, нової оболонки Землі), що формується під […]...
- Хаєк Хаєк (Hayek) Фрідріх Август (1899-1992) – австрійський економіст, представник неокласичного напряму в економічній теорії, лауреат Нобелівської премії з економіки “за новаторські роботи з теорії грошей і теорії економічних коливань, а також за глибокий аналіз економічних, соціальних й інституціональних явищ” (разом з Г. Мюрдалем, 1974). Народився у Відні. У праці “Ціни і виробництво” (1931) намагався довести […]...
- Франко Іван Якович Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, економіст, філософ, публіцист. Як економіст Ф. виступав передусім популяризатором марксистської економічної теорії й водночас у своїх працях висвітлював найгостріші проблеми цієї теорії на прикладі Галичини. Політичну економію Ф. називав “суспільною економією” і стверджував, що це наука про суспільне господарство, яка вивчає працю, її плоди та їх поділ, потреби […]...
- Маршалл Маршалл (Marshall) Альфред (1842-1924) – всесвітньо відомий англійський економіст, засновник кембриджської школи політичної економії та неокласичного напряму економічної теорії. Народився в Лондоні. Головна праця М. – “Принципи політичної економії” (1890). В основу своєї теорії він поклав діяльність людини, її раціональну природу, намагаючись поєднати ідеї Д. Рікардо з концепцією граничної корисності. Політичну економію М. визначав як […]...
- Воблий Воблий Костянтин Григорович (1876 – 1947) – відомий український економіст, засновник Київського комерційного інституту (нині Київський національний економічний університет). Основою економічної науки вважав теорію вартості, розглядаючи яку виступав проти моністичного підходу (тобто оцінки вартості лише трудовими витратами або лише психологічними мотивами австрійської школи). Завдання держави вбачав у наданні допомоги (через прийняття відповідного законодавства і проведення […]...
- Вальрас Вальрас (Walras) Леон (1834-1910) – відомий французький економіст, один з авторів “маржиналістської революції” і фундатор неокласичної економіки. В. показав, як механізм цін рівноваги в теорії граничної корисності здатний організувати і значною мірою координувати ринкову економіку на етапі досконалої конкуренції. Він математично обгрунтував гіпотезу О. Курно про взаємозв’язок усіх секторів ринкової економіки, а також багаторівневу модель […]...
- “Ультраімперіалізму” теорія “Ультраімперіалізму” теорія (лат. ultra – понад) – теорія, згідно з якою імперіалізм як вищу стадію капіталізму у процесі історичного розвитку буде замінено ультраімперіалізмом, що розвивається на основі інтернаціонального характеру монополістичного капіталу, зумовлює виникнення єдиного всесвітнього картелю й означає політику провідних капіталістичних країн щодо спільної експлуатації світу інтернаціонально об’єднаним фінансовим капіталом. Теоретико-методологічна основа “У”.т. – концепція […]...
- Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу Найвідомішими зараз є формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу. Проблема періодизації історії за формаціями та цивілізаціями активно обговорюється в літературі понад сторіччя. Авторство теорії суспільно-економічних формацій належить Кардові Марксові (1818 – 1883). Термін […]...
- Шумпетер Шумпетер (Schumpeter) Йозеф-Алоїс (1883- 1950) – американський економіст, народився в м. Тріш (Чехія, що входила тоді до складу Австро-Угорщини). Закінчив Віденський університет, де отримав ступінь доктора права, 1932 емігрував у США і до кінця життя працював професором Гарвардського університету. У своїх працях “Теорія економічного розвитку”, “Економічні цикли”, “Капіталізм, соціалізм і демократія” намагався дати системний аналіз […]...
- Лабріола Антоніо Політологічний словник Лабріола Антоніо (1843 – 1904) – італійський філософ – марксист. Народився на півдні Італії, навчався у Неаполітанському університеті. Основні твори: “В пам’ять про Комуністичний маніфест” (1895), “Про історичний матеріалізм” (1896), “Бесіди про соціалізм та філософію” (листи до Сореля, 1897). Гостро критикував усі незрілі детерміністичні прочитання будь-ким К. Маркса. Розрізняв вчення, дослідження про світ […]...
- Теорія (концепція) економічної рівноваги Теорія (концепція) економічної рівноваги – концепція, в якій робляться спроби довести лише, що децентралізована економічна система за капіталізму може бути організована без активного втручання держави у механізм відтворення. Основи концепції заклав Л. Вальрас, а розвитку вона набула в 20-30-х XX ст. у працях В. Парето, І. Фішера, А. Вальда, К. Ерроу, Дж. Хікса, Дж. Неймана, […]...
- Гільфердінг (Hilferding) Рудольф Гільфердінг (Hilferding) Рудольф (1877 – 1941) – теоретик австромарксизму, один з лідерів австрійської та німецької соціал-демократії та II Інтернаціоналу. Головна праця Г. – “Фінансовий капітал” (1910), в якій він розглядає питання зміни структурних особливостей капіталістичного розвитку наприкінці XIX ст., зміну взаємовідносин між грошовим (банківським) і промисловим капіталом, їх злиття, що зумовлює утворення фінансового капіталу. При […]...
- ГОГОЛЬ Микола Васильович Культурологічний словник ГОГОЛЬ Микола Васильович (1809-1852) – видатний російський і український прозаїк і драматург, син В. Гоголя-Яновського, автора українських водевілів. Жив і творив у Петербурзі та Римі. Визнання принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” за мотивами українського фольклору й переказів. У подальших творах Г. сильний вплив української лексики та синтаксису. У збірках повістей “Арабески”, […]...
- Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
- ПОГОРІЛИЙ Олександр Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОГОРІЛИЙ Олександр Іванович (23.09.1940, с. Онішки Оржицького р-ну Полтавської обл.) – укр. соціолог, фахівець у галузі історії і теорії соціології. Закінчив відділення філософії історико-філос. ф-ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1962). Працював на викладацькій роботі у Київському політехн. ін-ті, Київському нац. ун-ті ім. Т. Шевченка, з 1994 р. – […]...
- Закон Сея Закон Сея – закон, згідно з яким пропозиція товарів створює власний попит, між ними неможливий розрив, тому неможливі загальні економічні кризи. Сформульований французьким економістом Ж.-Б. Сеєм. Розрив між попитом і пропозицією автор допускав лише в межах окремого сектора (сегмента) ринку, але за допомогою цін досягалася рівновага між окремими секторами. З. С. справедливий для натурального виробництва. […]...
- Штольцман Штольцман (Stolzmann) Рудольф (1852-1930) – німецький економіст, представник соціальної школи в політичній економії. Ш. визнавав, що економічні категорії виражають суспільні відносини, які трактував в ідеалістичному дусі. Він стверджував, що при вивченні природи суспільних відносин не можна виходити з трудової теорії вартості, тому що праця як категорія “натуральна” регулюється моральними факторами. Поглиблюючи цю точку зору, Ш. […]...
- Закон Візера Закон Візера – наявність сталих економічних зв’язків між граничною корисністю і витратами виробництва, за яких гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну продуктивного блага, яке пішло на його виготовлення, а отже, відповідну частину витрат виробництва, які, своєю чергою, визначають граничні корисності інших продуктів (неграничних), виготовлених з цього блага. З концепції альтернативних витрат Вальраса також випливає положення […]...
- Терлецький Терлецький Остап С. (1850-1902) – український громадський діяч, революційний демократ. Після ознайомлення з економічною теорією Маркса дотримувався теорії трудової вартості, розглядав капіталізм як спосіб виробництва, оснований на експлуатації багатою меншістю більшості народу. Він досліджував аграрні проблеми, справедливо критикуючи авторів, які важке становище селян пов’язували з їх особистими вадами, пияцтвом, лінощами. На думку О. Терлецького, до […]...
- Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Активно займався проблемами мистецтва (дисертація “Про естетичне відношення мистецтва до дійсності”, філософська праця “Антропологічний принцип у філософії”). Вважав себе послідовником вчення Фейєрбаха, Бюхнера, захисником природничих наук. […]...
- Формування і методологія марксистської політичної економії Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 6.1. Формування і методологія марксистської політичної економії Марксистська політична економія почала формуватися у 40-х роках XIX ст., коли у передових країнах світу на зміну феодалізму прийшов і утвердився розвинений капіталізм вільної конкуренції. Проте становлення нового суспільного ладу відбувалося непросто, із загостренням соціальних суперечностей і революційними потрясіннями. […]...
- Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
- Концепції недоспоживання Концепції недоспоживання – ідеї, положення окремих авторів, які головною причиною економічних криз за капіталізму вважають недостатні обсяги особистого споживання. Засновник К. н. – швейцарський економіст С. Сісмонді. Він стверджував, що в процесі розвитку капіталізму знижується заробітна плата найманих робітників, зростає кількість безробітних, банкрутств дрібних товаровиробників, робітників витісняють машини, внаслідок чого скорочується рівень споживання народу, загострюється […]...
- Інфляції концепції та теорії Інфляції концепції та теорії – розділ сучасної економічної науки, присвячений аналізу причин виникнення, сутності та шляхів подолання інфляції. В західній економічній літературі виділяють близько 60 видів інфляцій, а загалом розрізняють чотири основні напрями трактування проблем інфляції: неокласичну, кейнсіанську, соціальну й марксистську. В межах кожного з них виділяють окремі течії, школи. Так, неокласичний напрям представлений монетаристською […]...
Лазери »