Зміст фінансового аналізу і його функціональна роль в діяльності суб’єктів господарювання
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
РОЗДІЛ 1
ЗНАЧЕННЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
1.1. Зміст фінансового аналізу і його функціональна роль в діяльності суб’єктів господарювання.
1.2. Предмет і об’єкти фінансового аналізу.
1.3. Види фінансового аналізу.
1.4. Методи фінансового аналізу.
1.5. Суб’єкти і користувачі фінансового аналізу.
1.6. Організація фінансового аналізу.
1.7. Методичне забезпечення фінансового аналізу.
1.1. Зміст фінансового аналізу і його функціональна роль в діяльності суб’єктів господарювання
Слова
За допомогою фінансового аналізу можна забезпечити:
– оцінку рівня ефективності діяльності господарюючих систем та виявлення факторів і причин досягнення існуючого стану;
– визначення тенденцій розвитку підприємства за показниками його фінансового стану;
– розроблення сценаріїв розвитку економічної діяльності суб’єктів господарювання;
– накопичення, трансформацію і ефективне використання інформаційної бази фінансового характеру;
– визначення рівня кредитоспроможності підприємства як позичальника фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності;
– якісне планування, прогнозування, бюджетування, визначення потреби і ефективне розміщення фінансових ресурсів;
– ефективне формування і використання потоків грошових коштів;
– створення рейтингових систем оцінки фінансового стану господарюючих систем;
– своєчасне вживання заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, фінансової стійкості і прибутковості підприємств;
– визначення резервів поліпшення фінансового стану господарюючих систем;
– обгрунтування політики розподілу і використання прибутку для потреб господарюючих систем та їх власників;
– оцінку рівня підприємницького ризику щодо можливості погашення зобов’язань, здатності до нарощування чистих активів, залучення інвестицій та прийняття управлінських рішень.
Отже, фінансовий аналіз – це складова аналітичного економічного дослідження щодо вивчення рівня, змін і динаміки фінансових показників у їх взаємозв’язку і взаємозумовленості, з метою прийняття ефективних управлінських рішень для забезпечення внутрішньої і зовнішньої діяльності господарюючих систем, сталого економічного розвитку і стійкого фінансового стану.
Фінансовий аналіз забезпечує фахівцям в сфері побудови економічного механізму діяльності підприємства:
– чітке уявлення про взаємозв’язок системи показників діяльності господарюючих суб’єктів (анатомію їх економіки);
– усвідомлення необхідності при розробці проектів управлінських рішень обов’язково використовувати результати аналітичних досліджень;
– можливість проведення комплексного аналітичного дослідження економічної діяльності господарюючих суб’єктів;
– арсенал методів і прийомів аналізу звітної, планової (прогнозної) і нормативної інформації з урахуванням, крім економічної дії, інших аспектів управління та якісних показників;
– здатність знаходити для кожної ситуації найменш трудомісткі способи і методи аналізу.
Концептуальна структурно-функціональна схема фінансового аналізу господарюючих систем наведена на рис. 1.1.1.
Процес фінансового аналізу за інформаційними ресурсами підприємства забезпечують три системотворчих елементи:
– об’єкт дослідження;
– суб’єкт дослідження;
– методика, яка опосередковує відносини між об’єктом, який вивчається та суб’єктом, який пізнає.
Рис. 1.1.1. Концептуальна структурно-функціональна схема фінансового аналізу господарюючих систем
Тріада елементів фінансового аналізу забезпечує процес пізнання фінансового стану господарюючих систем (рис. 1.1.2).
Рис. 1.1.2. Елементи фінансового аналізу
Для фінансового аналізу характерним є розкладання суб’єктами дослідження цілісної інформаційної системи про об’єкти економічного механізму діяльності підприємства на активи, власний капітал, зобов’язання, витрати, доходи і фінансові результати, як функціональні складові елементи, за якими можна визначити причинно-наслідкові зв’язки їх стану, зміни та розвиток.
Процес пізнання явищ і процесів, які відображають фінансовий стан підприємства, здійснюється за допомогою методології фінансового аналізу. При цьому методологічні засади фінансового аналізу будуть різними залежно від ієрархії конкретної економічної системи, її внутрішньої структури й умов виконання тієї або іншої функції управління.
На сьогодні фінансовому аналізу належить важливе місце у формуванні єдиного інформаційного простору України, показники якого можна використовувати як для діагностики та оцінки ходу реалізації державної політики в сфері підприємництва, так і для прийняття ефективних управлінських рішень при здійсненні господарської діяльності.
Використання суб’єктами управління економічних інструментів у регулюванні економіки може породжувати не тільки позитивні, а й негативні наслідки. Кожен з них може дати позитивний результат при вирішенні однієї проблеми й одночасно породити іншу проблему або ще більш ускладнити її вирішення. Ця обставина змушує суб’єкт управління щоразу порівнювати позитивні ефекти з негативними та вибирати найоптимальніші варіанти свого втручання в економіку.
За умов ускладнення суспільних завдань і обмеженості ресурсів фінансовий аналіз повинен стати важливим інструментом оцінки успішності дій побудованого господарського економічного механізму. Перевірка успішності передбачає дослідження науковими методами надійності самої концепції того чи іншого господарського заходу, шляхів його здійснення і відповідності одержаних та очікуваних наслідків (рис. 1.1.3).
Рис. 1.1.3. Місце фінансового аналізу у функціонуванні економічного механізму процесу управління
На стадії визначення мети і формулювання програми фінансовий аналіз дає змогу розглянути різні способи досягнення наміченого і обрати раціональну стратегію практичних дій. На етапі здійснення програми аналітичні дослідження дають змогу виявляти причини можливих проблем і допомагають в їх подоланні. Нарешті, перевірка наслідків впровадження програм за допомогою фінансових показників формує рекомендації на перспективу.
Чим детальніша і точніша інформаційна модель показників фінансового аналізу, тим кращі можливості формування вагомих пропозицій для поліпшення фінансового стану економічних систем. Пізнавши внутрішню сутність явищ і процесів за показниками, характер і закономірності їх зміни та розвитку, можна побудувати інформаційну модель економічної системи за відповідними потребами і можливостями.
З огляду на це застосування теорії і практики фінансового аналізу корисне для кожного, кому доводиться брати участь в ухваленні рішень в сфері економічної діяльності господарюючих суб’єктів або давати рекомендації для прийняття їх чи зазнавати на собі наслідки діючого механізму підприємства.
Пізнання інформаційних ресурсів про діяльність підприємств і моделювання на цій основі фактів господарського життя, що можуть відбуватися, здійснюється через виконання фінансовим аналізом відповідних функцій. Слово “функція” в дослівному перекладі з латинської означає “виконання”, “звершення”.
До функцій фінансового аналізу належать:
Онтологічна – встановлення і вивчення основних характеристик та властивостей явищ і процесів, які досліджуються вперше. Ця функція у повному обсязі виражає основне призначення фінансового аналізу – встановлення і дослідження всього нового, раніше невідомого, особливо із зміною змісту інформаційних ресурсів про діяльність підприємств.
Евристична – забезпечує відкриття нових, раніше невідомих характеристик і властивостей об’єкта, який вже досліджувався раніше. Реалізація саме цієї функції дозволяє встановити закономірності, властиві явищам у нових соціально-економічних умовах, по-новому поглянути на сучасність, не тільки передбачати майбутнє, а й оцінити минуле.
Методологічна – проявляється насамперед у тому, що фінансовий аналіз спрямовується на допомогу дослідження явищ у сфері діяльності підприємств і формулює систему пов’язаних з ними понять, які використовуються для оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання, видів економічної діяльності і регіонів. Фінансовий аналіз, спрямований на формування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога раціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних процесах, дає змогу об’єктивно і всебічно оцінювати економічну політику управлінської системи, а також економічні програми
Різних політичних партій і рухів щодо діяльності господарюючих суб’єктів.
Ідеологічна – полягає в оцінці ідей щодо шляхів подальшого розвитку та у формуванні образу досконалого фінансового стану економічних систем. Він дає змогу зрозуміти, яким чином уникнути фальшивих, безглуздих ціннісних орієнтацій. У державі має бути ідеологічна домінанта, але ж не як державна ідеологія, а як ідеологія державного будівництва економічної політики, побудована не на абстрактних утопіях, а на загальнонародних цінностях.
Системотворча – виявляється у тому, що вихідні дані фінансового аналізу стану підприємств є складовою інтегрованої інформаційної бази, що забезпечує потреби користувачів.
Описова – полягає в констатації фактів економічної реальності фінансового стану підприємств, на підставі чого можна отримати відповідь, якою є ця реальність.
Оцінювальна – забезпечує визначення відповідності стану економічної діяльності суб’єктів господарювання його цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.
Діагностична – дає змогу встановити причинно-наслідкові зміни щодо розвитку економічної діяльності у кількісному і якісному вимірюваннях та вплив на них відповідних факторів.
Пояснювальна – дає змогу зрозуміти суть явищ за показниками діяльності господарюючої системи, причини їх виникнення, закономірності функціонування. Пояснювальна функція дає відповідь на запитання, чому саме ці, а не інші факти мають місце в економічній реальності.
Інструментальна – полягає в підготовці інформації щодо розробки певних проектів прийняття управлінських рішень для досягнення конкретного економічного результату.
Експертна – проявляється в тому, що фахівці з фінансового аналізу дедалі частіше залучаються до виконання експертиз проектів нормативно-правових актів та розроблених бізнес-планів господарської діяльності.
Практично-прикладна – полягає у впровадженні напрацьованих при допомозі фінансового аналізу положень і висновків у господарську діяльність, у врахуванні їх у роботі з удосконалення організації і функціонування органів управління, в підвищенні якості економічного механізму господарювання, підготовки нормативно-правових актів у сфері економічної політики й ефективності їх реалізації.
Інформаційна – забезпечує формування даних про явища з метою побудови інтегрованої бази інформаційних ресурсів, складання системи національних рахунків, оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання.
Виховна – реалізується у процесі оприлюднення результатів фінансового аналізу стану економічних систем.
Комунікативна – зумовлена тим, що фінансовий аналіз пов’язаний з інформаційними відносинами і полягає у тому, що збагачує інші науки результатами аналітичних досліджень.
Навчальна – виявляється в тому, що фінансовий аналіз є інструментом для підготовки фахівців економічних спеціальностей. Як такий, він набуває рис інструменту оволодіння знаннями економічного механізму в сфері діяльності економічних систем.
Контрольна – забезпечує можливість оцінки достовірності економічних показників за допомогою використання прийомів аналітичного дослідження інформаційних ресурсів.
Пошукова – полягає у виявленні невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни та розвитку економічної діяльності, обгрунтуванні механізмів їх мобілізації.
Прогностична – визначається опануванням закономірностей розвитку економічного механізму господарювання, спроможністю не тільки дати пояснення його минулого і правильно зорієнтуватися у сучасному, а й передбачити шляхи його розвитку. Це дає змогу передбачити можливі наслідки, які можуть настати в діяльності об’єктів дослідження у результаті змін, що відбуваються у пов’язаних з ними відносинах.
Фінансовий аналіз дає можливість здійснити комплексну оцінку економічного механізму господарювання підприємства щодо його спрямованості на реалізацію і оптимальне узгодження інтересів усіх учасників підприємницької діяльності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...