Зв’язне мовлення. Твір-опис приміщення за власним спостереженням
І СЕМЕСТР
ІМЕННИК
Урок № 27 Тема: Зв’язне мовлення. Твір-опис приміщення за власним спостереженням
Мета: формувати в учнів текстотворчі вміння: вміння осмислювати тему, визначати межі теми та головну думку майбутнього тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору (виділяючи головне і менш важливе), складати план майбутнього висловлювання, заздалегідь вибирати найбільш доречний для розкриття теми основний тип мовлення та стиль висловлювання, реалізовувати задум на чернетці, добираючи адекватні змісту виражальні
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до твору.
Прочитати (прослухати) уривки. Дати відповіді на запитання:
– Як автор (або персонаж твору) ставиться до описаного приміщення?
– З чого зрозуміле його ставлення?
– Назвати використані в уривку оцінні слова та художні засоби (порівняння, епітети, уособлення). Що зумовило
Яка ж простота на перший погляд! Кімната невелика, з двома вікнами. Великий дерев’яний стіл, а побіч нього дерев’яне крісло, оббите чорним сап’яном. Під стіною просте ліжко, вузьке, вкрите ведмежою шкурою. На стіні – одна ікона, а під нею – княжа шабля. В куті – боката присадкувата кахлева піч з комином, у якому горів безустанку вогонь, бо в мурах було холодно й сиро. Крім княжого крісла, не було нічого іншого, бо тим гостям, яких князь тут приймав, не вільно було в присутності князя сідати.
З тієї княжої кімнати, яка була заразом його спальнею, вели двері до дальших кімнат, краще прибраних.
За А. Чайковським.
Вони увійшли в хату. Покої були дуже старі: в них тхнуло трухлятиною. Син побачив, що в покоях нічого не змінилось од часу його дитячих літ. Світлиця з обдертими сволоками, з потьмянілими образами була така сама, як і кілька десятків років тому. В кімнаті стояла та сама зелена велика скриня, скляна шафа. Була та сама довга груба лежанка, те саме старезне ліжко. Оглядівши хату й сіни, син швидше вийшов у садок.
За І. Нечуєм-Левицьким.
Попід стінами й по кутках кабінету Василя Андрійовича Жуковського стояли античні статуї. На стінах висіли чудові картини італійських майстрів. На столі височіли бюсти царя та його дружини. Впадали в око шафи з книжками, а ще – велетенське бюро горіхового дерева, турецький диван та м’які затишні крісла.
Сам господар був теж м’який, кругловидий. Враження м’якості й домашності підкреслював кабінет. Усе тут нагадувало, що гості – люди свої, тут кожному дозволено матися вільно, поводитися відповідно до своєї вдачі та нахилів.
За Ю. Мушкетиком.
Сплять у кімнаті речі. Що сниться дубовій плечистій шафі? Можливо, те, як була вона колись деревом, і в її тілі й досі звучить шерех тугого листя, живе пам’ять про одуда, що дудів у її гіллі, живе пам’ять про старий ліс, де тхне мурашниками й опалим хмизом… На етажерці стримлять стосики книг – як почуваються капітан Немо і Дерсу Узала, чи вгамувались хоч на хвилю компрачикоси, алхіміки, Пісаро, мушкетери?.. Сплетений із лози стілець ледь-ледь жовтіє, ніби місячний промінь присів на ньому спочити.
За Є. Гуцалом.
Колективне складання плану твору-опису приміщення.
Орієнтовний план твору
1. Призначення приміщення.
2. Його розмір, форма, освітлення.
3. У яких кольорах оздоблено інтер’єр.
4. Наявні в приміщенні меблі та речі. (Де їх розташовано і які вони).
5. Моє враження від приміщення.
Колективний добір матеріалу до твору: назв предметів, які є у вибраному для опису приміщенні (їдальні, читальному залі бібліотеки, вестибюлі, шкільній майстерні тощо), та означень, які характеризують ці предмети за розміром, формою, матеріалом, кольором тощо (записи робляться у чернетках).
ІІІ. Складання усного твору-опису котрогось із шкільних приміщень (за планом, з використанням дібраного матеріалу).
ІV. Самостійна письмова робота учнів на чернетках.
V. Домашнє завдання.
Закінчивши та відредагувавши чорновий варіант твору-опису приміщення, переписати твір до зошита.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...