Кодекс України про адміністративні правопорушення

Кодекс України про адміністративні правопорушення – законодавчий акт, в якому об’єднані і систематизовані норми адміністративного права, що регулюють суспільні відносини, пов’язані із запобіганням адміністративним правопорушенням та боротьбою з ними. Його було прийнято 7.XII.1984. Кодекс
.

Природні ресурси загальнодержавного значення

Природні ресурси загальнодержавного значення – ресурси, віднесені до таких спеціальним переліком, що міститься в Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Розрізняють природні ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До П. р. з. з. належать:

Протокольна форма досудової підготовки матеріалів

Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – спрощене і прискорене провадження у справах про злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки (умисне знищення чи пошкодження майна, злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, обман

Іммігранти

Іммігранти – категорія фізичних осіб – іноземців (іноземних громадян чи осіб без громадянства), які перебувають на території держави без наміру покинути її, щоб повернутися у державу постійного перебування або переміститися в третю державу. І.

Вік для притягнення до кримінальної відповідальності

Вік для притягнення до кримінальної відповідальності – згідно із ст. 10 КК України до кримінальної відповідальності притягаються особи, яким на час скоєння злочину минуло 1(3 років. Однак за скоєння тяжких злочинів відповідальність настає з

Княжі устави й уставні грамоти

Княжі устави й уставні грамоти – законодавчі акти доби Руської (Київської) держави, які встановлювали правові основи взаємовідносин держави і церкви, світської і церковної влади, правового статусу духовенства, юрисдикції руської церкви, доповнювали або змінювали існуюче

Ненормований робочий день

Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу і часу відпочинку, встановлений нормами трудового законодавства для обмеженої категорії працівників, до якої належать керівні працівники й особи, праця яких не піддається точному обліку або які

Порука

Порука – один із цивільно-правових способів забезпечення виконання зобов’язань, який грунтується на договорі. За договором П. одна особа (поручитель) бере на себе відповідальність перед кредитором іншої особи (боржника) за виконання останнім свого зобов’язання в