Спадкове право

Related posts:

1. Спадкове право Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 23. Цивільно – правові правочини. Спадкове право. 2. Спадкове право. Життя людини, на жаль, не може продовжуватися вічно. З її смертю чимало відносин, пов’язаних із нею, припиняється. Проте після смерті людини залишаються певні майнові відносини, права й обов’язки, які не припиняються. Відносини померлої особи, по­в’язані з трудовою діяльністю, […]...
2. Спадкування за законом Спадкування за законом – має місце у разі, коли спадкодавець не склав заповіту, коли спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або не прийняв її, коли спадкоємець за заповітом усувається від спадкування як негідний згідно із законодавством, коли заповідана лише частина майна, коли заповіт повністю або частково недійсний (у цьому разі спадкоємство за законом здійснюється лише […]...
3. Спадкоємці Спадкоємці – носії права спадкування, а також правомочності спадкування після прийняття спадщини. С. можуть бути особи, живі на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, народжені після смерті його (ст. 527 Цив. К. України). Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце тоді, коли воно не змінене заповітом. Якщо С. за […]...
4. Спадкова трансмісія Спадкова трансмісія – спадкування права спадкування у разі, коли закликаний до спадкування спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг прийняти її. Право на набуття спадщини переходить до його спадкоємців і може бути здійснене ними на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо цей строк менший за три місяці, то він подовжується до трьох місяців […]...
5. Спадкування за заповітом Спадкування за заповітом – має місце, коли внаслідок складеного спадкодавцем заповіту до однієї або кількох осіб (як тим, що є, так і тим, що не є спадкоємцями за законом) переходить все майно спадкодавця або частина його. Цими особами можуть бути не лише громадяни, а й юридичні особи, а також держава. Заповідач може позбавити у заповіті […]...
6. Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
7. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
8. Право на свободу об’єднання Право на свободу об’єднання – конституційне право громадян України, суть якого в тому, що кожний громадянин має П. на с. о. для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних, релігійних та інших інтересів. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян. Належність чи неналежність до […]...
9. Податкове право Податкове право – сукупність правових норм, які регулюють податкові відносини між державою і платниками податків; складова частина фінансового права. Встановлення певних видів податків, порядок обчислення, виникнення, зміни та припинення правовідносин при стягуванні їх визначаються законодавством України. Норми П. п. визначають, що суб’єктом податку є фізичні та юридичні особи, які мають самостійне джерело доходів і зобов’язуються […]...
10. Право народу на культурні цінності Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних […]...
11. Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
12. Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
13. Заповідальне відказування Заповідальне відказування – покладення на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов’язання на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимагати виконання його. Відказоодержувачами можуть бути особи, що є або не є спадкоємцями за законом (ст. 538 Цив. К. України). Обов’язок виконання 3. в. лягає на спадкоємця лише у разі прийняття ним спадщини. У […]...
14. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
15. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
16. Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
17. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
18. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
19. Право законодавчої ініціативи Право законодавчої ініціативи – право суб’єктів, закріплене конституцією або законом, вносити до парламенту проекти законів. Відповідно до Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України суб’єктами права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є: народні депутати України, постійні комісії Верховної Ради України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України....
20. Авторське право Авторське право – сукупність правових норм якими регулюються майнові і немайнові відносини, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки та мистецтва. Основні положення А. п. урегульовані Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також Цивільним Кодексом України. А. п. поширюється як на обнародувані, так і на необнародувані твори в галузі науки, літератури і […]...
21. Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) – право використовувати винахід (інший об’єкт промислової власності) на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання з певною метою продукту, який охороняється патентом; застосування способу, що охороняється […]...
22. Авторське право телерадіоорганізацій Авторське право телерадіоорганізацій – право інтелектуальної власності на створені передачі (фільми) і програми, а також авторські права, набуті відповідно до укладених договорів. Телерадіоорганізація має право дозволяти чи забороняти іншим телерадіоорганізаціям, установам і закладам, громадянам в Україні та за кордоном трансляцію (ретрансляцію) своїх передач (фільмів) та програм; відтворення, тиражування або продаж зроблених записів передач (фільмів), програм, […]...
23. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
24. Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
25. Що таке авторське право. Які правила безпечної роботи в Інтернеті Тема 16. Що таке авторське право. Які правила безпечної роботи в Інтернеті 1. Коли хтось створює оригінальний твір, який розміщується на фізичному носії, він автоматично стає власником авторських прав на цей твір. Власник авторських прав має виключне право використовувати цей твір у певні способи. 2. Якщо ми використали для роботи якісь матеріали, знайдені в Інтернеті, […]...
26. Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
27. Кримінально-процесуальне право Кримінально-процесуальне право – самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, а також права й обов’язки громадян, які залучаються до сфери кримінального процесу. Ці норми встановлені Українською державою з метою забезпечення охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, […]...
28. Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
29. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
30. Пасивне виборче право Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі країни. Реалізація виборчих прав і зокрема пасивного відбувається у виборчому процесі. Реалізація П. в. п. передбачає балотування – участь у виборах у якості кандидата на відповідну посаду; не виключає і […]...
31. Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації – конституційне право громадян України, яке полягає в гарантованій можливості громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Про проведення зборів, мітингів і демонстрацій в громадських місцях мають бути повідомлені державні органи чи органи місцевого самоврядування. Закон встановлює вимоги […]...
32. Кримінальне право Кримінальне право – галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм про злочинність і карність діянь. Згідно із ст. 1 КК України К. п. України має завданням охорону суспільного ладу України, політичної й економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян, усього правопорядку від злочинних посягань. Норми К. п.- це норми заборони. Вони забороняють суспільно […]...
33. Право підприємницьке в Україні Право підприємницьке в Україні – комплекс базових законів і нормативно-правових актів, які гарантують підприємницьку діяльність. У ст. 6 Закону України “Про власність” задекларовано право власника використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності, а власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому порядку підприємство чи організацію, які є юридичними особами. В ній також […]...
34. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
35. Виморочне майно Виморочне майно – майно, яке не має власника або власник його невідомий. Таке майно ще називають безхазяйним (ст. 137 Цив. К). Воно надходить у власність держави за рішенням виконавчих органів районної, міської Ради народних депутатів, прийнятим за заявою фінансового органу. Безхазяйне майно, що належало колгоспному дворові, надходить у власність колгоспу, на території якого воно знаходиться, […]...
36. Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
37. Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З. в. п. не є універсальною категорією, а має певні обмеження. Насамперед це обмеження за віком, які у кожній країні мають специфічний характер. Наприклад, в Україні право обирати мають лише ті […]...
38. Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
39. Захист цивільних прав Захист цивільних прав – захист, який здійснюється за допомогою заходів матеріально-правового і процесуально-правового характеру. Це дає підстави визначити право особи на З. ц. п. як самостійне суб’єктивне право, яке відображає юридично закріплену можливість правомочної особи використати спеціальні засоби правоохоронного характеру. З. ц. п. здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом ви знанням цих прав, відновленням […]...
40. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...