Адлер Фрідріх

Related posts:

1. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик спочатку обстоював необхідність подолання влади держави, її засилля, встановлення так званого вічного миру, а пізніше схвалював і підтримував саме ідею держави. […]...
2. Енгельс Фрідріх Політологічний словник Енгельс Фрідріх (Fridrich Engels, 1820-1895)- видатний німецький мислитель і політичний діяч, суспільствознавець, журналіст, один з основоположників марксизму, друг і соратник К. Маркса. Е. народився у сім’ї власника текстильної мануфактури в Бремені Рейнської провінції. На вимогу батька змушений був залишити навчання у гімназії в 1837 р. і зайнявся вивченням комерційної справи. В 1838-1841 рр. […]...
3. Енгельс (Engels) Фрідріх Енгельс (Engels) Фрідріх (1820-1895) – видатний німецький філософ і економіст, співзасновник наукового комунізму. Е. вперше у світовій економічній літературі підійшов до комплексного визначення вартості. “Вартість речі, – писав він, – включає в себе обидва фактори. Вартість є відношення витрат виробництва до корисності. Найближче застосування вартості має місце при роз’ясненні питання про те, чи слід взагалі […]...
4. Хайєк Фрідріх Август фон Політологічний словник Хайєк Фрідріх Август фон (1899 – 1992)- австрійський економіст і політичний філософ, відомий як один з дослідників тоталітаризму. Зазначав, що основними ознаками тоталітаризму є відмова від свободи конкуренції, придушення державою індивідуальних свобод. Вважав, що мета соціалізму недосяжна і його програми не можуть бути виконані. Обстоював ринкові цінності, стверджуючи, що реальна альтернатива для людини […]...
5. Ніцше Фрідріх Вільгельм Політологічний словник Ніцше Фрідріх Вільгельм (1844 – 1900) – німецький філософ, мислитель. Автор праць “Так казав Заратустра”, “По той бік добра і зла”, “Як філософствують молотом”, “Антихрист” та ін. Абсолютизував індивідуалізм. Вважав, що немає у світі вищої волі, перед якою могла б схилитися воля людини. Передбачив багато важливих політичних подій у Європі та за її […]...
6. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
7. РАТЦЕЛЬ (RATZEL) Фрідріх Соціологія короткий енциклопедичний словник РАТЦЕЛЬ (RATZEL) Фрідріх (1844 – 1904) – нім. географ, етнограф, засновник політ, географії. Основні роботи – “Антропогеографія” (1882 – 1891), “Політична географія” (1897), “Простір і час у географії та геології. Натурфілософські спостереження” (1907). Вважав, що фактори геогр. середовища мають визначальний вплив на економіку, політ, устрій, культуру і психологію народів. Так, тим, […]...
8. Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в умовах демократії” (1911). Діяльність партій, у тому числі німецьких соціал-демократів, італійських анархо-синдикалістів М. вивчав і аналізував критично, вважаючи, що вона призводить до певної олігархізації. Те ж саме стосується лідерів (вождів) […]...
9. Система однопартійна Політологічний словник Система однопартійна – сутнісна характеристика політичної влади, яка реалізується за допомогою однієї політичної правлячої партії, за відсутності знаходження при владі інших партій, які були б опозиційними правлячій. Вирізняють здебільшого дві групи причин, що зумовлюють С. о. Перша – відсутність у суспільстві зрілої соціально-класової структури через недостатньо розвинуту економіку, низький рівень політичної культури, слабко […]...
10. Мерріам Чарльз Едвард Політологічний словник Мерріам Чарльз Едвард (1874 – 1953) – американський політолог, один із засновників сучасної політичної науки. З 1923 по 1940 р. очолював відділення політичної науки у Чиказькому університеті, де існувала відома школа політичних досліджень. М. працював над розвитком біхевіористичного підходу до вивчення явищ політичного життя, наполягав на глибокому міждисциплінарному підході до вивчення політичних явищ […]...
11. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
12. Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Прихильником принципів класичної політичної економії був також професор Київського університету Іван Вернадський (1821 -1884). У своїх наукових працях Вернадський проповідував доктрину економічного лібералізму на основі відомого принципу laissez faire, тобто вільної конкуренції і вільного підприємництва. Він вважав, що […]...
13. Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
14. Дивергенція Політологічний словник Дивергенція (від лат. divergeas – розходитися в різні боки) – розходження (наприклад, процесів, явищ, ознак у процесі еволюції, а також у поглядах, позиціях людей). Д. стосується також розходжень у питаннях влади і політики. М. Головатий...
15. Завоювання Політологічний словник Завоювання (conquest) – 1) процес і результат воєнних дій (завершення війни шляхом розгрому армії ворожої держави); 2) образна характеристика досягнутого, завойованого, придбаного, яке дісталося нелегко (наприклад 3. влади). М. Головатий...
16. Уповноважена особа політичної партії Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична партія, виборчий блок партій, зокрема в Україні, після реєстрації висунутих ними списків кандидатів у депутати у багатомандатному округу може зареєструвати в […]...
17. Доктрина політична Політологічний словник Доктрина політична (від лат. doctrina) – ідейно-політичне вчення, система політичних поглядів, керівний політичний принцип. Є теоретичною формою політичної свідомості. Орієнтована на обгрунтування інтересів певної спільноти людей. Ключові Д. п. базуються на поглядах стосовно: організації різних сфер суспільного життя; взаємодії держави, суспільства, особи, окремих великих соціальних груп; механізмів соціальних перетворень; засобів досягнення політичних цілей. […]...
18. Однопартійний уряд Політологічний словник Однопартійний уряд – уряд, сформований із представників однієї політичної партії, яка за результатами виборів отримала абсолютну більшість парламентських місць. О. у. є типовим для країн із парламентською формою правління і двопартійною системою (Австралія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія) або із партійною системою з домінуючою партією (Індія, Швеція, Японія). О. у. характерний і для президентських […]...
19. ХАЙСК (HAEUK) Фрідріх фон Соціологія короткий енциклопедичний словник ХАЙСК ( HAEUK ) Фрідріх фон (1899 – 1992) – австр. економіст і соціальний філософ. Закінчив Віденський ун-т, працював дир. Австр. центру екон. досліджень. З 1931 р. працює в Англії, з 1949 – у США, у 70-х рр. повертається до Австрії. Учень Візера і Бем-Баверка, послідовний прихильник ідей екон. лібералізму і […]...
20. Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії з метою завоювання політичної влади: бунт – стихійний, неорганізований виступ групи військовослужбовців; заколот – виступ переважно офіцерських груп для встановлення військової диктатури. В. п. – один з найважливіших засобів завоювання […]...
21. Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
22. Каденція Політологічний словник Каденція (італ. cadenza – падаю, закінчуюсь (каданс)) – сукупність подій, фактів будь-якого політичного процесу (явища), які надають йому характеру більшої чи меншої закінченості. В цьому сенсі політичного процесу може виступати прийняття політичного рішення, виникнення політичної партії, завершення соціально-економічних, політичних реформ. У свою чергу К. політичного рішення може стати голосування. Соловьев А. И. Политология: […]...
23. Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...
24. Буржуазна революція Політологічний словник Буржуазна революція – соціальна революція, основним завданням якої є знищення феодального ладу або його залишків, встановлення влади буржуазії та створення умов для розвитку суспільства капіталістичним шляхом. У залежних та колоніальних країнах Б. р. спрямована також на завоювання національної незалежності. На певному етапі історичного розвитку Б. р. є історично необхідною і прогресивною, виражає потребу […]...
25. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
26. Технологія прийняття політичних рішень Політологічний словник Технологія прийняття політичних рішень – сукупність методів і послідовних дій різноманітних суб’єктів щодо свідомої постановки та досягнення цілей у сфері політичної влади. Вперше термін “прийняття рішень” з’явився в 30-х роках XX ст. для характеристики децентралізації соціальних та організаційних процесів у працях американських дослідників (Ч. Бернард, Е. Стоун). Справжній ренесанс ця теорія пережила в […]...
27. Реформа політична Політологічний словник Реформа політична (фр. reforme, від лат. reformare – перетворювати) – процес цілеспрямованих дій влади з метою вдосконалення як її окремих елементів (інститутів), так і системи загалом. Пов’язана із змінами конституції, оскільки Р. п., як правило, призводить до якісних змін балансу між гілками влади, функції, повноваження та компетенція яких визначені конституційними актами. За мотивами […]...
28. ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Короткі висновки Порівняльна політологія як відокремлена частина політичної науки сформувалась у 30-40-х роках XX століття. Виникнення порівняльної політології як самостійного напряму політичної науки зумовлюється суттєвими змінами у світі та необхідністю розширення географічного виднокола політичної науки. Порівняльна політологія пройшла складний шлях розвитку. Відбувся поступовий перехід від вивчення […]...
29. Меншовизм Політологічний словник Меншовизм – ідеї меншовиків, фракції Російської соціал-демократичної робітничої партії, що сформувалася на з’їзді РСДРП у 1903 р., який знаменував початок розколу партії на “твердих” марксистів” – “більшовиків” під проводом Леніна (1870 – 1922) і “м’яких” – меншовиків, що їх очолили Ю. Мартов та Аксельрод (від російських слів “більшість” і “меншість”). Основні суперечки на […]...
30. АбсурдизмДемократичний централізм Політологічний словник Демократичний централізм – розроблена В. І. Леніним доктрина, яка згодом стала однією з догм радянського комунізму, основною засадою організаційної побудови та діяльності КПРС. Практично Д. ц. Опирається на дві основні ланки. По-перше, члени кожної ланки політичної ієрархії (партія, держава) обираються членами нижньої ланки шляхом голосування. По-друге, хоча на початковому етапі заохочується вільне обговорення […]...
31. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
32. Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р. він стає офіційною концепцією соціал-демократів. Основні риси Д. с. знайшли своє відображення у Франкфуртській декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (1951 р.). Трактується Д. с. як: а) тривалий процес відповідних соціальних перетворень; б) […]...
33. Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за одного й того самого типу (виду) влади. Вони формують історично індивідуальний, по-своєму неповторний образ влади і можновладців, збагачують їх елементами новизни, але іноді спричиняють і переродження конкретного виду влади, його […]...
34. Психологія влади Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на межі психології і кратології (науки про владу). П. в. дає уявлення про закономірності, механізми і факти психологічного життя людини, яка опинилася у структурах влади або й біля її керма. П. […]...
35. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
36. Більшовизм Політологічний словник Більшовизм – ідеологічна і політична течія XX ст. Більшовизм виник і організаційно оформився на другому з’їзді Російської соціал-демократичної робітничої партії (1903). Група делегатів з’їзду, очолювана Володимиром Ульяновим (В. І. Леніним), здобула більшість у голосуванні за резолюцію про статут партії. Суперечності виникли навколо формування першого параграфа статуту про членство в партії. Більшістю голосів було […]...
37. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
38. Мітинг Політологічний словник Мітинг (meeting) – масові збори з метою обговорення політичних та інших питань, що цікавлять людей. М. – явище далеко не стороннє для влади, владних структур, різних політичних сил. Саме з М. у історії часто починалися процеси, що спричинялися до гострої політичної боротьби. М. Головатий...
39. Держава правова Політологічний словник Держава правова – така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін “Д. п.” утвердився в німецькій юридичній літературі в першій третині XIX ст., а пізніше поширився в країнах Європи, в Росії. Коло джерел Д. п. стоять Платон, Аристотель з їх ідеями […]...
40. Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...