Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ АНТОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ

АНТОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ

Лексикологія української мови як учення про лексичний склад

§ 36. АНТОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ

412. Прочитайте прислів’я, знайдіть у них антоніми.

1. Де багато слів, там мало діла. 2. Дурний любить вчити, а розумний – вчитися. 3. З бідою не знатися – і щастя не знайти. 4. Краще погано їхати, ніж гарно йти. 5. Не замітай чужої хати – дивись, чи своя заметена. 6. Де літував, там треба було й зимувать. 7. З праці радість, а з безділля смуток.

413. Прочитайте крилаті вислови й запишіть із пам’яті.

Підкресліть антоніми. Визначте, в прямому чи

в переносному значенні вжито антонімічні слова. З чиїх творів ці висловлювання?

1. Діла добрих обновляться, діла злих загинуть. 2. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 3. Одна думка усміхнеться, а друга заплаче. 4. Я ввечері посумую, а вранці поплачу. 5. І світає, і смеркає, день Божий минає…

Мовознавчі студії

414. Прочитайте лінгвістичну довідку. Що нового ви дізналися про антоніми?

Антоніми (від грецьк. anty – проти, onyma – ім’я) – це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення. Антоніми об’єднуються не в ряди, а в пари різнокореневих і спільнокореневих

слів: тепло – холод; глибокий – мілкий; надія – безнадія; правда – неправда. Антонімами є тільки слова з діаметрально протилежним значенням. Багатозначні слова можуть мати антоніми як для прямих, так і для переносних значень. Наприклад: сухий одяг – мокрий одяг, сухий хліб – свіжий хліб, суха зустріч – тепла зустріч.

Найбільш уживані лексичні антоніми. Це якісні прикметники (веселий – сумний, хоробрий – боязкий), іменники (холод – спека, радість – сум), дієслова (любити – ненавидіти), прислівники (далеко – близько), займенники (всі – ніхто), прийменники (над – під).

З погляду структури розглядають антоніми різно – кореневі й однокореневі. Різнокореневі: початок – кінець, правда – брехня, лівий – правий, піднімати – опускати. Однокореневі антоніми: заселяти – виселяти, сходитися – розходитися, воля – неволя, віра – безвір’я, воєнний – антивоєнний.

Антоніми широко використовуються в художньому стилі для творення таких стилістичних фігур, як антитеза та оксюморон (або оксиморон). Антитеза – це протиставлення різко контрастних понять для створення художнього образу: Ситий голодного не розуміє (Нар. творчість). Оксюморон (від грецьк. oxymoron – до, безглузде) – це стилістичний прийом поєднання двох антонімічних понять, що логічно виключають одне одного. Предметові при цьому дається додаткова характеристика. Наприклад: 1. Гукала тиша рупором перонним (Л. Костенко). 2. Гаряча сніжка у руках сльозинками стекла… (В. Корж).

Увага! Антонімів не мають: 1) власні назви: Суми, Марія, Дніпро; 2) слова, які називають конкретні предмети, процеси: волосся, дерево, книга; 3) числівники і більшість займенників: два, п’ятнадцять, ми, ти, вони;

4) слова-терміни: апостроф, відмінок, ом, вольт; 5) якісні прикметники, які позначають відтінки кольорів: фіалковий, рожевий, волошковий, жовтогарячий.

Практикум

415. До поданих слів доберіть антоніми. До яких частин мови вони належать? Складіть і запишіть три речення з антонімами (на вибір).

Згода, перемога, буденний, великий, стверджувати, могутність, карлик, забути, часто, вище, гірко, короткий, загубив, влітку.

416. Пригадайте і запишіть прислів’я, в основі яких лежать подані антоніми.

Битий – небитий. Високо – низько. Ранні – пізні. Світ – тьма. Згода – незгода. Взимку – влітку. Запасає – з’їдає.

417.1. До кожного синонімічного ряду доберіть спільний антонім.

I. Берегти, зберігати, економити. 2. Блищати, сіяти, горіти, світити. 3. Звільнити, відпустити. 4. Максимум, багато. 5. Поразка, розгром. 6. Прокляття, анафема. 7. Проснутися, пробудитися. 8. Хитрий, лукавий. 9. Чуття, інтуїція. 10. Благородний, великодушний, лицарський.

II. Розгляньте “Словник антонімів” Л. Полюги. Складіть за аналогією словникові статті до антонімів 1, 5, 10 ряду.

418. І. У фразеологізмах визначте антоніми, схарактеризуйте їх.

I. Що легко прийде, те важко піде. 2. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. 3. Руки білі, а сумління чорне. 4. Ліпше своє мале, ніж чуже велике. 5. На язику медок, на серці льодок. 6. Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий. 7. Хто високо літає, той низько сідає. 8. Краще маленька рибка, як великий тарган. 9. У короткого розуму язик довгий. 10. Знайшов – не скач, а згубив – не плач.

II. Випишіть зі збірки українських народних дум та пісень три-чотири приклади вживання антонімів. Яка стилістична роль антонімів у фольклорі?

419. Прочитайте. Як називається такий стилістичний прийом і для чого він використовується в художній літературі? Уведіть подані словосполучення в речення і запишіть. Дзвінка тиша. Гірка радість. Далеке близьке. Вільна неволенька. Некороновані королі. Величні нікчеми. Сухі сльози.

Перлини фразеології

Відновіть прислів’я, вставляючи замість пропусків антоніми. Зробіть висновок про виховну роль народних висловів.

1. Правда і в… не горить, і в… не тоне. 2. Надія – … сніданок, але… вечеря. 3. Дай серцю… – заведе в… . 4. Де… крику, там… роботи. 5. … руки не рідня… голові.

420. У реченнях визначте антитезу, оксюморон. Якими лексичними засобами вони виражені?

1. Оживлялась музика крапель сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих і дзвінких (М. Коцюбинський). 2. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце (Панас Мирний). 3. Воно дуже добре, та нікуди не годиться (Нар. творчість). 4. І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось – рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа – скарби прадавні стереже. 5. У легкості вітрила, у попелі згорань ти знаєш слово – брилу, і слово – філігрань. 6. Слово – прізвище думки тепер, а частіше її псевдоніми. 7. Не знав, не знав звіздар гостробородий, що в антисвіті є антизірки, і що в народах є антинароди, що у століттях є ан – тивіки (3 тв. Л. Костенко). 8. “Блажен, хто змолоду…” Вірніше – хто в сивині не постарів, для кого юнь плоди колише і світить небо вечорів, для кого грім і синя тиша, земна любов і гордий гнів є суть єдина (А. Малишко).

Спілкування

421. І. Прочитайте уривок із поезії Ліни Костенко. Визначте мовні засоби, які надають віршеві емоційної виразності, образності, динамічності. Яка роль антонімів у тексті?

…проста математика.

Душа підіймається до вищої.

Душа обчислює суму площ:

Минуле – майбутнє – живі і знищені –

Правда – поезія – атомний дощ.

Дракон – Атлант – телефон – калина –

Віра – вірус – мільярди – кум.

Життя оперує безконечно малими.

Ми всі поодинці – також малі.

Але з усмішки, з потиску рук,

З брехні, убитої наповал, історія,

Найскладніша з наук,

Обчислює зоряний інтеграл.

Із найдрібніших зоряних крихт!

Вища математика віку:

З суми безконечно малих

Виникає безконечно велике.

II. Визначте основну думку поезії. Подискутуйте за порушеною автором темою.

422. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся, хто пригадає більше творів українських і зарубіжних авторів, назви яких містять антоніми.

Стилістика і культура мовлення

Стилістично забарвлені лексичні засоби

423. І. Прочитайте теоретичний матеріал. Які з названих стилістичних фігур відомі вам з української літератури?

Лексика сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на дві великі групи: стилістично нейтральна (міжстильова) лексика вживається у всіх стилях мови, стилістично забарвлена лексика співвідноситься з одним або кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Наприклад: розуміти (нейтральне), усвідомлювати (книжне), кумекати (розмовне). Уживаючись у переносному значенні, нейтральні слова набувають додаткових емоційно-експресивних відтінків. Наприклад: голуб воркує (нейтральне) – дівчина воркує (розмовне).

Група слів з переносним значенням використовується для оцінної характеристики людей у розмовному та художньому стилях. Оцінка може бути як позитивна (дівчина-бджілка, ластівочка; хлопець-сокіл, голуб), так і негативна (коза, корова, свиня; баран, собака). Наприклад:

1. “Ненечко, ластівочко! Я ж у вас люба дитина” (М. Кропивницький). 2. “Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!” (С. Васильченко).

Емоційно-експресивна лексика – це слова, що, крім називання предмета, передають ще й його суб’єктивну оцінку мовцем: урочисту, піднесену, пестливу, фамільярну, іронічну, зневажливу (керманич, їстоньки, писака).

Стилістичним засобом для передачі експресивного забарвлення є конотація – це додаткові семантичні або стилістичні значення, відтінки, які накладаються на основне значення. Конотації є загальнозрозумілі, загальновживані (медові гречки, золоті литаври, біль слова) і авторські, незвичайні й маловідомі, які властиві поетичній мові (карий світ, вишнево-чорні коні, грім солодкий).

Як художній стильовий прийом автори використовують парономазію – стилістичну фігуру, побудовану на текстовому зближенні співзвучних слів з метою створення комічного або образного ефекту. Наприклад: І фермери посадять помідори на шуканій ошуканій землі (Л. Костенко).

З метою досягнення більшої виразності в художньому стилі використовують багатослів’я, або плеоназми, – це стилістична фігура, в якій використовується надмір лексичних засобів. Наприклад: Мати тулить-притуляє до грудей свою дитину. З цією ж метою автори вдаються до тавтології – повторення змісту частини вислову або цілого вислову. Наприклад: дерев’яне дерево, промовець промовляє промову.

Тавтологія характерна насамперед для народнопоетичного мовлення. Наприклад: піший-пішаниця, плаче-ридає, говорить-промовляє.

ІІ. Випишіть із художньої літератури та усної народної творчості приклади стилістичних фігур.

424. Опрацюйте теоретичний матеріал.

Використання синонімів урізноманітнює наше мовлення, допомагає оригінально оформити думку, уникнути повторів. Синоніми роблять мовлення гнучким, яскравим, колоритним, образним.

Елементами синонімічного ряду можуть виступати евфемізми і перифрази. Вони є важливими засобами синонімічних замін при творенні текстів. Щоб уникнути повторів, часто використовують перифрази (від грецьк. periphrasis – описовий вираз). Наприклад: Т. Г. Шевченко – Кобзар.

Усувати одноманітність у мовленні допомагає не тільки використання синонімів окремих слів, а й уживання родових назв замість видових. Наприклад: замість тиф, туберкульоз, вживається родове поняття хвороба, недуга.

Щоб уникнути небажаної точної назви предмета, ознаки, події, вживають евфемізми (від грецьк. euphimismos – говорю ввічливо). Наприклад: брехати – помилятися, говорити неправду, відходити від істини.

Уміння користуватися синонімами залежить від глибини знання словникового складу й синонімічного багатства як літературної, так і розмовної мови. Цьому сприятиме постійна робота зі “Словником синонімів української мови”.

425. Прочитайте уривки з поезії Ліни Костенко. Знайдіть перифраз. З якою метою поетеса використовує його?

1. Страждаю, мучусь, і живу, і гину,

Благословляю біль твоїх тенет.

Цю грудочку тепла у Всесвіті – людину!

І всесвіт цей – акваріум планет.

2. Я вранці голос горлиці люблю.

Скрипучі гальма першого трамваю.

Я забуваю, зовсім забуваю…

Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води?..

426. Прочитайте. Визначте, в якому значенні вжито виділене слово. До якого синонімічного ряду воно входить? Синонімом якого слова виступає в цьому контексті?

1. Синочку мій, моя лелеко, моя любов, моя зоря, я понесу тебе далеко, туди, за синії моря (В. Сосюра). 2. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека, моя зажурена лелеко, приплинь сюди! (М. Упеник). 3. Дивись, лелечка і лелека ген подалися до села (А. Малишко). 4. Але ж це [щастя] там, у нас, далеко, на Україні, край Дніпра, де проліта старий лелека одвічним вісником добра (Л. Дмитерко).

427. I. Об’єднайтесь у пари. З’ясуйте, чим різняться подані стилістичні синоніми: а) різним стилістичним забарвленням; б) застарілістю чи новизною; в) сферою вживання; г) семантичними відтінками; г) за якоюсь іншою ознакою, виявленою вами. Подискутуйте.

I. Будівничий, зодчий, архітектор. 2. Спати, спочивати, дрихнути. 3. Говорити, балакати, базікати, варнякати.

4. Мовчки, без словечка, тихо, ша, ані мур-мур, безмовно.

5. Бовваніти, маячити, мріти, бриніти, виднітися. 6. Давній, колишній, минулий. 7. Вогнище, багаття, ватра, вогонь.

II. Розподіліть синоніми на дві групи: а) стилістично нейтральні;

Б) стилістично забарвлені. Складіть і запишіть речення з синонімами одного ряду (на вибір).

428. І. Прочитайте текст, уникаючи повторів. Користуючись “Практичним словником синонімів української мови” С. Караванського, поясніть, чому в ряді випадків заміна синонімів неможлива.

Рослини, виявляється, реагують на людей, на звуки, на шум, на інші явища, а ось яким чином – це залишається загадкою. Деякі люди дуже добре впливають на рослини. Коли люди милуються ними, хвалять їх, це сприяє активному росту рослин. Експерименти показали, що рослини можуть уповільнити ріст і навіть зовсім загинути, якщо люди недоброзичливо, вороже настроєні до них. Класична музика Баха краще сприяє росту рослин, ніж рок-музика (3 кн. “Життя рослин”).

ІІ. Доповніть текст інформацією, цікавою вашим однокласникам.

429. Доберіть до виділених слів синоніми. Поясніть, чому до одних слів можна дібрати кілька синонімів, а до інших – один. Порівняйте свій та авторський варіанти, зробіть висновки щодо вибору слова.

1. Віки промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джмелять моторчики по садках, не шелестить вода із шлангів, і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тихими вулочками панує тільки червона сторожість неба та спокійна ясність собору. 2. Все у спочинку, тільки дихають повно легені неба та височить над селищем собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння. 3. Допізна того вечора жевріло на березі неподалік бакенської будки самотнє вогнище. 4. Вже осінь, збезлюдніли пляжі, хвиля розбурхано б’є в береги. Сидимо на камені, що колись, може, під час землетрусу, обвалився в море, неподалік стирчить з води інший уламок скелі. На ньому, напівзатопленому, чайка незворушно стоїть, велика, тонконога. Дивиться кудись у простір, наче думає. 5. Все почалось просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледь помітної синьої хмари (3 тв. О. Гончара).

430. Доберіть із дужок такі синоніми, щоб слова у вірші Олександра Олеся римувалися. Оцініть роботу однокласників: у чиєму варіанті дібрані синоніми найточніше відповідатимуть авторському задуму.

1. О ніч чудовна і (прекрасна, чудова, чарівна)!

Ще вчора сіявсь сніг (густий, лапатий, рясний),

Сьогодні ж теплінь, і (обнова, понова, новизна),

І проріст трав, і день (прозорий, ясний, світлий)…

2. Хіба не бачите, що небо (ясніє, голубіє, світліє),

Що сонце ранками всміхається (тепліш, ніжніш, ласкавіше),

Що вся земля в чеканні дивнім (томиться, мліє, ніжиться),

І легше дихає і дивиться (прозоріше, ясніш, осяйніш).

431. Позмагайтеся в парах. Доберіть якомога більше назв художніх, публіцистичних творів, кінофільмів тощо з антонімами. Зробіть висновок про їхню стилістичну роль.

432. Прочитайте речення на с. 186. Знайдіть у них евфемізми. Які слова вони замінюють? З якою метою їх ужито?

I. Добре, мамо, що ти заранє спать лягла… 2. Ой вигострю товариша, засуну в халяву та піду шукати правди і тієї слави. 3. А Залізняк в Смілянщині домаху гартує, у Черкасах, де й Ярема пробує свячений (3 тв. Т. Шевченка). 4. Ой не стало Святослава, князя нашого не стало. Горе Києву-городу і всім землякам нашим настало, що зібрався князь Святослав у далеку дорогу (С. Скляренко). 5. І ось тепер з кончиною Мстислава в моїх руках вся Руськая держава знов зібрана, єдина і міцна. 6. Про Київ все співала недосяжний і так згасала, мов свята свіча… Коли ж прийшов її останній час, дала мені цей молитовник княжий, щоб я тобі на спомин передав (3 тв. І. Кочерги).

433. Перегляньте газету або журнал, які виходять у вашому регіоні. Наведіть приклади стилістично забарвлених лексичних засобів. Розкажіть у родині про своє дослідження.