БЛАУ (BLAU) Пітер
Соціологія короткий енциклопедичний словник
БЛАУ (BLAU) Пітер (1918, м. Відень, Австрія) – амер. соціолог, один з фундаторів теорії “соціального обміну” і структурної теорії. З 1939 р проживав у США. Освіту отримав у Емхаст Коледжі (Іллінойс, СІНА), доктор, ступінь у Колумбійському ун-ті (1952). Визнання в соціол. колах здобув обстеженнями формальних організацій. Його емпіричні дослідження та підручники з вивчення функціонування різних установ і закладів є взірцями для цієї галузі соціол. знань. Книга “Професійна структура Америки” (у
Згодом головні інтереси Б. зосередив у сфері соціол. теорії, зокрема теорет. засад “соціального обміну”. У праці “Обмін і влада в соціальному житті” (1964) сформулював головні положення теорії обміну. Тут його досягнення полягають у застосуванні мікромасштабних висновків щодо макромасштабних проблем соціального обміну. На грунті макросоціол. аналізу він шукав точки дотику між процесами взаємин, міжособистісного обміну й такими структурними утвореннями,
Досліджуючи складні системи обміну, Б. намагався виявити їхню специфіку через такі поняття, як “опосередковуючі цінності”, під якими розуміються засоби соціальної взаємодії, що створюють заг. стандарти для встановлення каналів непрямого обміну між соціальними структурами, та “опозиційні цінності” – спільні символи, які кодифікують незадоволення певних угруповань, що протиставляють себе владі й існуючим інституціям. Особливо його увагу привертав вплив структурних характеристик соціальних спільностей на їх членів (індивідів): залежність міжгрупових взаємин від величини гетерогенності груп, кількості міжрасових шлюбів від різнорідності спільнот, професійного навчання від унтських структур тощо. Ставилося завдання з’ясувати, яким чином соціальна структура впливає на свої складові елементи (індивідів), яким чином індивіди зазнають впливу з боку своїх груп, організацій, суспільства або ж як підрозділи організацій підпадають під вплив певних характеристик цих організацій.
Виступав прихильником структураліст, підходу, підкреслював, що він є “структурним детерміністом, котрий переконаний, що структури об’єктивних позицій, у яких перебувають люди, справляють більш фундаментальний вплив на соціальне життя, ніж це роблять культурні цінності й норми”. Звідси його увага до аналізу групової поведінки, що виявляє структурні ефекти соціального становища, параметри якого залежать від віку, статі, раси, соціоекон. статусу. Це особливо суттєво для вивчення процесів соціальної диференціації та інтеграції, взаємотяжіння, конкуренції, а також конфліктів у різних типах складних організацій, виробничих колективах.
Збагачуючи структурну теорію конструктивними ідеями ін. течій соціол. науки, Б. запропонував аналіт. “пролегомен”, що може бути плідним для розробки багатьох соціол. проблем, чимало зробив для інтеграції велико – та маломасштабних соціальних явищ у площині структурного підходу.