Дочірнє підприємство

Related posts:

1. Лінійно-функціональна структура управління Лінійно-функціональна структура управління – форма управління фірмою, корпорацією, яка передбачає поєднання лінійного і функціонального управління (передання спільних для кількох підрозділів функцій одному органу (підрозділу) або виконавцю), що дає змогу поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні. Управління здійснює рада директорів або вищих менеджерів, управлінські рішення розробляють висококваліфіковані фахівці відповідно до напрямів діяльності фірми, корпорації з урахуванням […]...
2. Підприємство віртуальне Підприємство віртуальне – найновіший вид міжорганізаційного кооперованого гнучкого підприємства, яке тимчасово об’єднує певну кількість юридичних і фізичних осіб і завдяки високій раціоналізації системи виробництва та збуту товарів і послуг, розширенню їх асортименту формує віртуальний ринок і створює суттєві додаткові вигоди споживачам. Віртуальний ринок – надання споживачам широкого спектра комунікаційних та інформаційних послуг комерційного призначення на […]...
3. Підприємство Підприємство – основна ланка народного господарства, яка забезпечує виробництво переважної маси товарів і послуг, здійснює науково-дослідну і комерційну діяльність з метою привласнення доходу (прибутку). Згідно з визначенням ООН, П. – юридично самостійна господарська одиниця, яка може об’єднувати кілька установ (окремі шахти, майстерні, фабрики, електростанції) та місцевих господарських одиниць (всі види господарської діяльності, які здійснюються в […]...
4. Одноосібне підприємство Одноосібне підприємство – вид підприємницької діяльності, який найповніше відповідає прагненню людини до одержання особистої вигоди в умовах ринкових відносин. О. п. є найпростішою і найдавнішою формою підприємницької діяльності. Одноосібна (приватна) фірма – господарська організація, створена однією особою, яка є її власником і веде справу на свій ризик, а тому несе повну відповідальність за неї і […]...
5. Підприємство приватне Підприємство приватне – вид підприємства, суб’єктом якого є одна фізична особа, що самостійно управляє всіма стадіями виробничої та комерційної діяльності, економічними відносинами на підприємстві й несе повну відповідальність за його зобов’язаннями перед іншими підприємствами і кредиторами. Різновиди П. п. – приватнотрудове і приватнокапіталістичне. Приватнотрудове – підприємство, в якому одна фізична особа є водночас і власником, […]...
6. Крупне (велике) підприємство Крупне (велике) підприємство – підприємство, яке виробляє значні обсяги продукції галузі, на якому зосереджено значну масу основних фондів і кількості зайнятих, проводять значні обсяги науково – дослідних робіт тощо. Поява К.(в.)п. зумовлена дією законів конкуренції, концентрації виробництва, усуспільнення виробництва й праці, зростання продуктивності праці та ін. Зростання К.(в.)п. визначається насамперед техніко-економічними закономірностями виробництва, оскільки із […]...
7. Право корпоративне Право корпоративне – право власності на частку у статутному фонді акціонерної компанії, в т. ч. право на управління, привласнення частини прибутку у формі дивідендів і частки активів у разі ліквідації такої компанії відповідно до вимог чинного законодавства. П. к. розглядають як систему юридичних норм і правил, що регулюють відносини між учасниками (передусім юридичними особами) акціонерної […]...
8. Кооперативне підприємство (кооператив) Кооперативне підприємство (кооператив) – добровільне об’єднання індивідуальних виробників на основі кооперативної власності на різноманітні об’єкти привласнення й демократичного управління нею з метою раціонального використання всіх ресурсів і поліпшення умов та рівня життя своїх членів. Згідно з визначенням Міжнародного кооперативного альянсу (1995), К. п.(к.) – це “автономна асоціація осіб, які добровільно об’єдналися з метою задоволення своїх […]...
9. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
10. Трансфертне ціноутворення Трансфертне ціноутворення – процес формування та зміни рівнів трансфертних цін у межах ТНК, концернів та інших структур. Таке ціноутворення здійснюється на основі ринкової ціни (коли ціни одного структурного підрозділу підприємства встановлюються на рівні ціни аналогічної продукції на зовнішньому ринку), здебільшого для підприємств з децентралізованою організаційною структурою, а отже, значною внутрішньою автономією підрозділів, які фінансово можуть […]...
11. Підприємство як економічний суб’єкт ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТЕМА 1. ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВ Ключові терміни і поняття – Ринок – Форми об’єднання підприємств – Підприємство – Асоціація – Статут підприємства – Концерн – Колективний договір – Консорціум – Класифікація підприємств – Корпорація – Кооператив – Картель – Господарське об’єднання – Синдикат – Акціонерне товариство […]...
12. Підприємство екологічне Підприємство екологічне – самостійне або здебільшого регульоване державою і наддержавними органами еколого-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для виконання екологічно чистих робіт, створення екологічних товарів і послуг (їх ринку) у результаті використання традиційних джерел енергії, ресурсів, що супроводжується всебічною системою захисту довкілля, а також нетрадиційних (відновлюваних джерел енергії) з метою гармонійного поєднання інтересів суспільства […]...
13. Підприємство Підприємство – юридична особа, яка здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку. П. має самостійний баланс, розрахунковий рахунок та інші рахунки в банку, печатку із своїм найменуванням, товарний знак. П. надано право здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законодавством. Існують такі види П.: індивідуальне, сімейне, приватне, орендне, кооператив, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство […]...
14. Дивізіональна структура управління Дивізіональна структура управління (англ. devision – поділ, розподіл) – структура управління підприємством, фірмою, компанією, за якої відділи, наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини один з одним, отримують прибутки і здійснюють самофінансування, а вище керівництво приймає стратегічні рішення (ставить довготермінові цілі та планує заходи щодо їх реалізації – розширення масштабів виробництва, модернізація підприємства тощо). За […]...
15. Продукція товарна Продукція товарна – уся виготовлена на підприємствах, фірмах, компаніях продукція, що призначається для реалізації споживачам. Загальна вартість П. т. народного господарства визначається як сума вартості такої продукції, виготовленої на підприємствах, фірмах тощо, і вимірюється в чинних гуртових і порівняльних цінах. До П. т. входять: готова продукція, що реалізується споживачам; напівфабрикати власного виробництва і продукція допоміжних […]...
16. Приватне підприємство Приватне підприємство – форма підприємницької діяльності, де суб’єктом виступає одна фізична особа, яка несе повну відповідальність перед кредиторами і самостійно управляє всіма стадіями виробничої та комерційної діяльності. При розширенні підприємства власник може частину функцій управління передати іншій особі, наприклад, з числа найманих працівників. Переваги П. п. полягають у тому, що рішення приймаються особисто і швидко, […]...
17. Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
18. Концерн Концерн (англ. concern – фірма, підприємство) – об’єднання підприємств різних галузей народного господарства, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль за іншими учасниками об’єднання. Іноді для керівництва К. створюється спеціальна компанія, учасники якої стають власниками контрольного пакету акцій підприємств, що входять до К. Поява К. зумовлена […]...
19. Моделі фірми Моделі фірми (підприємства, компанії) – сукупність принципів, ідей, положень, які відображають істотні ознаки сучасної фірми (підприємства, компанії) залежно від точки зору її дослідження. Двома основними групами М. ф.(п. к.) є створення аналогів, в яких описуються внутрішні характеристики у взаємодії з факторами зовнішнього середовища та вивчення процесів організації управління, в т. ч. планування, контролю та ін. […]...
20. Підприємство, галузь і територія Регіональна економіка Глава Х ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 1. Підприємство, галузь і територія як об’єкти управління Процеси регіоналізації на практиці здійснюються стосовно до конкретних об’єктів управління. У зв’язку з цим як об’єкт будемо розглядати народне господарство України – “матеріалізовану систему”, що складається з сукупностей підприємств (об’єднань), галузей і територій, які розвиваються під впливом планування […]...
21. Структура управління організацією Структура управління організацією – комплекс відносин самостійних підрозділів підприємства, фірми, компанії та окремих ланок всередині них, які, функціонуючи, утворюють єдину інтегративну цілісність, а отже, підпорядкованість. З точки зору суб’єктних відносин С. у. о. відображає підпорядкованість окремих посад, зайнятих кожним працівником, та його взаємовідносини з іншими працівниками свого чи інших структурних підрозділів. Сутність С. у. о. […]...
22. Моделі організації виробництва Моделі організації виробництва – оптимальні варіанти діяльності господарювання суб’єктів (підприємств, фірм, компаній) відповідно до технологічних способів виробництва, обсягу та асортименту продукції, маркетингової орієнтації, форми власності, регіонального розташування, транспортування продукції тощо. В сучасній соціальній ринковій економіці підприємства і фірми здійснюють індивідуальне господарювання (індивідуальне відтворення) без реального усуспільнення засобів виробництва, але вони неспроможні досягти належного економічного ефекту […]...
23. Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни – ціни, що складаються на ринку певної продукції у зв’язку з тенденціями попиту, пропозиції, конкуренції. В екстремальних умовах Ц. в. на р. можуть виступати як „ ціна покупця” /ринок покупця/, або як „ ціна продавця”(ринок продавця). Ц. в. на р. може суттєво відрізнятися в той чи інший бік […]...
24. Ціна акцій Ціна акцій – номінальна вартість акцій, яка набуває форми фактичної ціни, тобто курсу акцій, що перебуває у прямій залежності від розміру виплачуваного дивіденду і в оберненій – від рівня позичкового відсотка. Ц. а. залежить передусім від прибутку, в т. ч. від чистого прибутку, економічної кон’юнктури, дивідендної політики та ін. Так, основними складовими дивідендної політики є […]...
25. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
26. Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) – структура, яка передбачає створення напівавтономних виробничих відділень зі статусом “центрів прибутку”, які розробляють власні бюджети, дотримуються принципів самоокупності й оцінюються за показником прибутку від використаних ресурсів. З цією метою окремі могутні корпорації створили генеральну дирекцію зі штатом вищих управляючих, радників і фінансистів, які ретельно оцінювали діяльність відділів, що розподіляли ресурси […]...
27. Мале підприємство Мале підприємство – важливий елемент ринкової структури, найбільш гнучка й динамічна форма розвитку підприємницької діяльності. М. п. можуть створюватися у всіх галузях народного господарства на основі будь-яких форм власності, в т. ч. змішаних, і здійснювати будь-які види діяльності за винятком заборонених законом. Такі підприємства – необхідна умова формування економічного середовища, яке сприяє виникненню конкуренції товаровиробників, […]...
28. ПІДПРИЄМСТВО (ФІРМА) ЯК ОСНОВНА ЛАНКА ЕКОНОМІКИ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЗАСНУВАННЯ ФІРМИ 3.1. ПІДПРИЄМСТВО (ФІРМА) ЯК ОСНОВНА ЛАНКА ЕКОНОМІКИ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРНІ РИСИ Підприємницька діяльність здійснюється у певній організаційній формі. Її вибір є одним з відповідальних етапів підприємництва. При цьому кожний підприємець керується власними міркуваннями і уявленнями про свою майбутню діяльність. Але передусім він керується тим, щоб ця […]...
29. Колективне сільськогосподарське підприємство Колективне сільськогосподарське підприємство – добровільне об’єднання громадян у самостійне підприємство з метою спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, яке діє на засадах підприємництва та самоврядування. К. с. п. є юридичною особою і створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на загальних зборах. Членами К. с. п. можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Майно в […]...
30. Маркетингу тактика Маркетингу тактика – комплекс заходів, які використовують для реалізації маркетингової стратегії; управління процесом формування та виконання завдань фірми на кожному ринку, щодо кожного товару або їх групи у конкретний, як правило, короткий проміжок часу. Діяльність у межах М. т. передбачає виконання таких функцій: 1) комплексне вивчення ринку; 2) планування виготовлення товарів і надання послуг; 3) […]...
31. Підприємство трейдерське Підприємство трейдерське – мале підприємство, що базується на індивідуальній або сімейній підприємницькій діяльності, спрямованій на постачання невеликих партій товарів до споживачів. Його перевагами є швидке реагування на зміни попиту споживачів, з якими він здебільшого знайомий особисто; безпосередня залежність заробітку від витрат праці; можливість швидко переорієнтуватись на постачання інших видів продукції. До основних недоліків П. т. […]...
32. Орендне підприємство Орендне підприємство – вид підприємства, яке створюється після укладення договору оренди між державним органом та організацією орендарів, створеною членами трудового колективу державного підприємства. Засновником О. п. є організація орендарів, яка приймає і затверджує статут О. п. З моменту реєстрації статуту діяльність підприємства як державного підприємства, цілісні майнові комплекси якого передано в оренду, припиняється. Так само […]...
33. Підготовка виробництва Підготовка виробництва – комплекс взаємопов’язаних заходів планування та регулювання виробничого процесу, зокрема розробки та освоєння нової й удосконалення вже використовуваної техніки, технології та організації виробництва. Розрізняють передвиробничу П. в. (включає науково-дослідницькі, проектно-конструкторські та інші види робіт, необхідні для організації, освоєння та виробництва нових видів продукції) і оперативну (означає поточну діяльність підприємства щодо виготовлення вже освоєної […]...
34. Міллер Міллер (Miller) Мертон Говард (1923-2000) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1990) за “фундаментальний внесок в теорію фінансів корпорацій”. Народився у м. Бостон (США). Закінчив Гарвардський університет 1940. Разом з Ф. Модільяні М. почав обгрунтування теорії фінансів корпорації, зокрема базової моделі фінансів недержавних корпорацій. Вони доводили, що раціональний інвестор враховує лише майбутню прибутковість […]...
35. Ризик-менеджер Ризик-менеджер – спеціаліст з управління ризиками на підприємстві, фірмі, компанії, який організовує діяльність щодо зменшення глибини економічних ризиків або унеможливлення найнебезпечніших з них, а також надає кваліфіковані поради керівництву цих структурних підрозділів. Організація діяльності Р.-м. полягає, зокрема, в тому, щоб здійснити ідентифікацію ризиків інвестиційного проекту (для цього слід попередньо обгрунтувати методику такої ідентифікації), провести комплексний […]...
36. Процес управління Процес управління – цілеспрямований і активний процес взаємопов’язаних дій та активний вплив різних суб’єктів управління, спрямований на організовану діяльність у межах галузі, підприємства, фірми, компанії (мікрорівень) або на планомірно організований розвиток усього народногосподарського комплексу (макрорівень). П. у. в останньому випадку є синонімом господарського механізму. Основними елементами П. у. на мікрорівні є: 1) збирання, систематизація і […]...
37. Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
38. Ритмічність виробництва Ритмічність виробництва – встановлений порядок робочого процесу в часі та просторі, що базується на безперервності та рівномірності виробництва, а також на дотриманні чітких пропорцій між роботою окремих підрозділів і виробничих ланок щодо виконання поставлених завдань, завдяки чому забезпечується безперебійність і своєчасність випуску продукції. Ритмічність необхідна також і у сфері матеріально-технічного постачання, збуту товарів та інших […]...
39. Накладні витрати Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов’язані з управлінням, в т. ч. організацією, плануванням, контролем та обслуговуванням виробництва, які включають у собівартість продукції. До Н. в. належать: а) адміністративно-управлінські (заробітна плата менеджерів, плата за послуги зв’язку, витрати на відрядження, на утримання пожежної і сторожової охорони та ін.); б) витрати, пов’язані з виплатою різноманітних […]...
40. Саймон (Simon) Герберт Александер Саймон (Simon) Герберт Александер (1916- 2001) – відомий американський економіст, соціолог, психолог, автор досліджень з теорії інформації, організації, ухвалення рішень, штучного інтелекту та ін. Нобелівська премія з економіки присуджена йому “за новаторські дослідження процесу ухвалення рішень у межах економічних організацій” 1978. Закінчив Чиказький університет, учений ступінь доктора політичних наук здобув 1943, з 1946 – завідувач […]...