Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ – див. Оцінка проекту еколого-економічна.

Екологія – охорона природи РАСА ЕКОЛОГІЧНА – група особин одного виду, що відрізняється своїми життєвими ритмами від ін. групи, яка існує в цій самій екол. ніші.

Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” – розташований у Яворівському, Жовківському р-нах Львівської обл. Заг. площа 7078,6 га. Створений за Указом Президента України № 744 від 4 липня 1998 р. Належить до

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює

Екологія – охорона природи ШТРЕК – гориз. гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.

Екологія – охорона природи ЦЕНОКІНЕЗ – сукупність процесів, що зумовлюють існування, розвиток, продуктивність, стійкість і динаміку біоценозів залежно від ритміки їх сезонного розвитку. Включають процеси засвоєння сонячної енергії, створення первинної продукції, її використання і

Екологія – охорона природи ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) – найбільше джерело забруднення пов. басейну. Т. дають понад половину викидів оксиду сірки(ІУ) та четверту частину викидів оксидів азоту. Крім того, вони дають теплові відходи, які

Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК ДИЧИНИ – заказник, де створені умови для збереження або посиленого розмноження одного чи декількох (усіх) видів дичини, що експлуатується на місці або в ін. регіоні (заказник дичини в місцях

Екологія – охорона природи ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ – процес спорудження протиерозійних валів.

Екологія – охорона природи ПОЯС ТЕРМІЧНИЙ, пояс тепловий – великий регіон з однорідними температурними характеристиками. Може мати широтну протяжність або складати замкнений контур без такої направленості. Розрізняють 4 основні П. т.: 1) тропічний –

Екологія – охорона природи АБЦУГ – спечена речовина (шлак), що утворюється під час виплавлення з веркблею (агломерат свинцю, домішок міді, стибніту, олова та ін. металів) домішок золота, срібла й олова. Небезпечний забрудник довкілля.

Екологія – охорона природи БЕНЗАПІРЕН – поліциклічний ароматичний вуглеводень, що утворюється під час нагрівання органічного матеріалу за нестачі кисню. Б. – поширений канцероген, міститься у вихлопних газах автомобілів, особливо з дизельними двигунами, у пром.

Екологія – охорона природи АВТОТРАНСПОРТ – один із найбільших забрудників атм. повітря в Україні. Лише в 1993 р. ним було викинуто в атмосферу 2706,7 тис. т шкідливих речовин. Понад 51 % оксидів вуглецю та

Екологія – охорона природи ГІПС – мінерал класу сульфатів білого кольору, за наявності домішок – забарвлений у різні кольори. Г. використовують у будівництві, для виготовлення скульптур, гіпсування грунтів тощо.

Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – відновлення родючості грунту і рослинного покриву після техногенного руйнування природи (відвалів відкритих родовищ або кар’єрів, териконів тощо).

Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують макс. збереження прир. багатства.

Екологія – охорона природи ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ – переміщення забруднень у результаті дифузії чи турбулентності потоків (повітря, води). У наш час має глобальний розмах. Особливого значення набуло підкислення (ацидифікація) опадів.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка.

Екологія – охорона природи РІЧКА, ріка – водотік значних розмірів, що тече по встановленому руслу в межах утвореної ним долини і наповнюється за рахунок поверхневого і підземного стоків власного водозбірного басейну. Р. з притоками

Екологія – охорона природи ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ – води, які тимчасово чи постійно перебувають на земній поверхні як водні об’єкти будь-якого (твердого, рідкого) фіз. стану. До В. п. належать води річок, тимчасових водостоків, озер, водосховищ,

Екологія – охорона природи АТОЛ – невисокий кільцеподібний кораловий острів, що обрамляє мілководну лагуну в тропічних зонах. Основою для коралів слугує, як правило, вершина підводного вулкану. А. поширені в Тихому й Індійському океанах.

Екологія – охорона природи ФІТОНЦИДИ – біологічно активні речовини, що утворюються та виділяються вищими рослинами і здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших. Ф. відкрив (1928-1930) відомий учений Б. П. Токін. Ф.

Екологія – охорона природи ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ – наявність у різностатевої особини поряд з окремими ознаками, типовими для жіночої або чоловічої статі, ознак, що містять у собі риси обох статей. Такі особини називають інтерсексами.

Екологія – охорона природи ІНДЕКС СТІЙКОСТІ – показник стійкості виду або популяції в біоценозі. І. с. визначають як коефіцієнт варіації кількості їхньої біомаси або середньої чисельності особин, обчислений за багаторічними даними.

Екологія – охорона природи ГРАДИРНЯ – споруда, призначена для охолодження води атм. повітрям (напр., ТЕЦ, Рівненська АЕС). Г. застосовують в основному в системах оборотного (циркуляційного) водопостачання пром. підприємств; впливає на мікроклімат, особливо вологість повітря.

Екологія – охорона природи ЛІМАЦИД – речовина, яку використовують для знищення господарські небажаних слимаків, молюсків, що є шкідниками лісів, садів, виноградників.

Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ – фізична суміш газів різної хімічної природи, з якими пов’язана життєдіяльність практично всіх організмів. Це не лише газова оболонка Землі, а й газовий компонент грунту, розчинні гази природних вод,

Екологія – охорона природи ТИП БІОЦЕНОЗУ – сукупність біоценозів, однорідних за біотичною частиною та її динамікою.

Екологія – охорона природи ТРИХЛОРЕТАН, метилхлороформ – хім. сполука групи хлоретанів, використовується в техніці, переважно як розчинник. Конц. Т. 2000 часток/млн спричинює у людини наркотичний стан, який минає приблизно за 5 хв. Т. може

Екологія – охорона природи ПОВІНЬ – щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу і льодовиків або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють П. весняні, весняно-літні та літні. Більшість річок України мають весняну

Екологія – охорона природи САМОЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ – вторинне забруднення водойм за рахунок розкладання орг. речовин, що утворюються при відмиранні рослин і тварин.

Екологія – охорона природи НАПІВЧАГАРНИК – дерев’яниста рослина, у якої нижні частини надземних пагонів дерев’яніють і зберігаються протягом кількох років, а верхні (трав’янисті) щороку відмирають (деякі види полину, астрагалу, дрік).

Екологія – охорона природи СИНАНТРОПІЗАЦІЯ – 1) пристосування організмів до існування поблизу людини (у населених пунктах, житлах тощо); 2) проникнення в прир. біоценози видів, занесених людиною; 3) у заг. вигляді під С. розуміють процес

Екологія – охорона природи ЗАКОН ІСТОРИЧНОЇ НЕОБОРОТНОСТІ – процес розвитку людства загалом не може відбуватися від більш пізніх фаз до початкових, тобто сусп.-екон. формації не можуть змінюватися у зворотному порядку. Окремі елементи соц. відносин

Екологія – охорона природи ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кільк. та якісна інформація, яку людина отримує, перебуваючи в конкретному прир. комплексі. Збіднена І. л., його дискомфортність викликає у людини розвиток ностальгії за звичними з дитинства картинами

Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНІЯ – розділ біоценології, що досліджує розвиток біоценозів та їх еволюцію.

Екологія – охорона природи ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ – три точки – оптимум, мінімум і максимум, які визначають можливість реакції організму на певний чинник. Діапазон дії екол. чинника обмежений відповідними крайніми пороговими значеннями (точки мінімуму та

Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ (б і о л.) – зарості рослин різних видів, однорідних за своїми екол. властивостями.

Екологія – охорона природи ФРИГАНОЇДНА РОСЛИННІСТЬ, фриганоїди – сукупність фриган, трагакантників та томілярів на кам’янистих схилах гір Середньої Азії і Закавказзя.

Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ 9.1.1. Внутрішньовидова конкуренція Для внутрішньовидової конкуренції характерні свої особливості. Причиною її виникнення є типова ситуація, коли ресурс, за який борються особини популяції, кількісно обмежений.

Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні

Екологія – охорона природи УЛОВИСТІСТЬ – кількість особин тварин, що потрапляють у знаряддя лову за одиницю часу.

Екологія – охорона природи ЮВЕНІЛИ – рослини у ранні фази онтогенезу, до формування органів розмноження.

Екологія – охорона природи ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ – принципи, які поширюються на всі місцеіснування Землі. Перший принцип був встановлений Августом Тіннеманом: чим більш різноманітні умови біотопу, тим більше число видів у біоценозі. Другий принцип

Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ГЕОМАГНІТНОГО ПОЛЯ – зміна полярності напрямку магнітного поля Землі на зворотну. Причини І. г. п. зумовлені порушенням режиму переміщення речовин у зовн. ядрі, пов’язаних зі зміною швидкості обертання Землі

Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні події в геол. та біол. історії Землі. Див. також

Екологія – охорона природи АНТИБЮЗ – неможливість існування одного виду за наявності ін. внаслідок інтоксикації середовища.

Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ – здатність живих організмів відтворювати собі подібних, що необхідно для підтримання існування виду, шляхом утворення спор або вегетативним способом (брунькування, бульби, цибулини, пагони, вуса, щеплення). Головна особливість Р.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання,